|
|
Скачати 101.9 Kb.
|
|
Чернівецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №30 Психолого-педагогічний семінар Формування мотивації до навчальної діяльності на уроках фізики в умовах особистісно-орієнтованого навчання Виступ підготувала вчитель фізики Деркач Н.А. м. Чернівці - 2013 Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі цієї навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації навчання. Формування особистості – це цілісний, поступальний процес, який виражається у залученні її до соціального досвіду, засвоєнні нею вже існуючих у суспільстві форм і видів діяльності. Розвинена і сформована особистість – це активний творець свого життя. Особистість формується суспільством, а людина, пізнаючи закони суспільства, діючи активно і цілеспрямовано, може перетворювати його і саму себе. Однією з найнеобхідніших умов виховання людини відкритого суспільства є розвиток її унікальності та індивідуальності. Реалізація цього неможлива без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього. Навчальний процес – це не тільки процес засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, але й процес виховання особистості кожного учня, розвитку його суспільно-соціальної й творчої активності. Навчальний процес є одним із видів діяльності учня. Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення і саморозвитку. Зрозуміло, що бажання кожного учня не завжди збігається з напрямком руху у велику науку. Але із задоволенням і користю вчитися здатні всі. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини. Тому важливим місцем у роботі вчителя є формування мотивації навчання в учнів. Бо якщо в учнів є бажання і інтерес до навчання, то вони можуть реалізувати свої здібності у вивченні різних предметів, будуть зацікавлені у їх вивченні. На жаль, учні сучасних загальноосвітніх шкіл не завжди зацікавлені в одержанні фізичних знань та виробленні відповідних умінь. Особливо це стосується учнів старших класів, які, в основному, вже визначилися щодо майбутньої професії. Ми, вчителі фізики, звичайно знаємо, що знання нашого предмету, потрібні людям всіх спеціальностей перш за все для того, щоб залучити їх до загальнолюдської культури. Розуміє це і більшість наших учнів. В принципі, вони були б не проти залучення до культури, якби для цього не потрібно було б долати великі труднощі, виконувати багато нецікавих вправ. Фізика більшості дітей дається нелегко. Для таких учнів залучення до загальнолюдської культури – дуже слабкий, мало дієвий мотив навчання. А якщо в учня немає мотивів вивчати фізику або ці мотиви слабкі, його навчання перетворюється на безцільну муку. Усунути цю причину можна лише одним способом – своєчасно сформувати дієві мотиви учіння. Учні мають усвідомлювати, що матеріал, який вивчається на уроках фізики, знадобиться їм не лише для розвитку їхньої загальної культури, а й безпосередньо у практичній діяльності. Мотивація навчальної діяльності не тільки забезпечує високу ефективність цій діяльності, але й має моральний аспект: у кінцевому результаті вона виступає як реалізація потреби бути особистістю. Мотив - усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності. Мотивація - це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, учинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату. Мотиви, що спонукають школярів до навчання, поділяють на зовнішні та внутрішні. Внутрішні мотиви зв’язані із змістом навчання, є прямим продуктом навчальної діяльності учнів. Вони сприяють одержанню задоволення від роботи, викликають інтерес, радісне збудження, підвищують самоповагу особистості. Зовнішні мотиви лежать поза навчальною діяльністю школярів. Вони засновани на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості. Внутрішні мотиви є найбільш дійові, а зовнішні – не дуже сильними. Дійовість цих мотивів залежить від конкретної ситуації. Тому необхідно формувати в учнів внутрішні, а також широкі соціальні мотиви навчання. Взаємозв'язок мотивації з характером навчальної діяльності
Найбільш цінною є пізнавальна мотивація. Вона зумовлена бажанням учитися, інтелектуальною ініціативою дитини. Учитель має так організувати навчальний процес, щоб зацікавити дітей, викликати бажання вчитися. Навчальний матеріал повинен стимулювати мислення учнів, поставлене завдання — підштовхувати до пошуків шляхів його розв'язання. Надмірно спрощені завдання є нецікавими для учнів, а це призводить до втрати мотивації засвоєння навчального матеріалу. Дитина має радіти тому, що вона про щось дізналася. Тільки тоді можна сказати, що в неї розвивається мотивація, адекватна структурі особистості. Мотивація досягнення успіху -— це бажання якісно і правильно виконати завдання, отримати потрібний результат. Вона орієнтує дитину на якість і результативність навчальних дій (незалежно від оцінки), сприяє формуванню саморегуляції. При формуванні такого виду мотивації у пригоді стає створення учителем ситуації успіху, похвала, заохочення до діяльності. Мотивація престижу найбільш характерна для дітей із завищеною самооцінкою і схильністю до лідерства. Вона спонукає школяра навчатися краще за однокласників, виділитися серед них, бути першим. Але постійне суперництво з однолітками, зверхнє ставлення до них заважають формуванню здорових стосунків дитини з колективом. Мотивація уникнення невдачі, як правило, виявляється в учнів, які не встигають у навчанні. Діти намагаються у будь-який спосіб уникнути негативної оцінки і тих наслідків, які вона за собою тягне. Ця мотивація надає навчальній діяльності негативного емоційного забарвлення, викликає у дитини почуття страху і тривоги. Щоб запобігти формуванню такої мотивації, необхідно підтримувати дітей в їхніх найменших успіхах, хвалити за виконання проміжних дій, а не оцінювати тільки кінцевий результат. Серед причин спаду мотивації школярів до навчальної діяльності можу зазначити наступні:
Виділяють наступні умови формування в учнів мотивації:
Мотиви учнів можуть переходити з одних видів в інші. Основною задачею педагога тут є формування завдань, постановки цілей, підкріплення мотивів при реалізації цих цілей, тобто створення таких умов, які б сприяли створенню в учня сильніших мотивів до навчання, заміни слабких або ж неусвідомлених більш високорівневими мотивами. Наведу приклад. Учень, виконуючи вимоги вчителя, довго розв`язує важку для нього фізичну задачу. Нарешті, він її самостійно розв`язав, при цьому він пережив почуття успіху, що виявилося настільки сильним і приємним, що після цього в нього з`явилося бажання знову пережити такі ж почуття. Тим самим в учня зародилася потреба, хоча поки що і не зовсім ясна, потреба в емоційних переживаннях успіху від розв`язання складних задач. Якщо учень надалі знов переживе такі ж почуття успіху, задоволення, радості і гордості за самостійне подолання труднощів у розв`язанні складних задач, то зазначена потреба закріпиться і стане дуже значимою для цього учня. Він уже сам буде шукати складні задачі, буде терпляче і наполегливо шукати їх розв`язки, щоб задовольнити свою потребу в емоційних переживаннях успіху. Поза мотиваційного аспекту неможливо розвивати і мислення. З якою метою, для чого вчиться учень? З яким настроєм? Які мотиви і потреби школяра? Л.С.Вигодський підкреслював, що думка народжується не з другої думки, а з мотиваційної сфери нашої свідомості. Мотив - збудник думки, його регулятор. Мотиви навчання - це джерело мислення. Проблема підвищення рівня знань з фізики нині особливо актуальна. Недоліки системи шкільної освіти, соціальні умови призвели до того, що більшість школярів почали просто уникати цей предмет. Одні вважають, що він їм не під силу, інші - що знання з фізики не знадобляться у житті. Завдання вчителя - переконати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень фізичних знань піднімає його на більш високий рівень людського спілкування. Вивчення фізики - нелегка праця, але саме фізика виховує розсудливість, гнучкість розуму, логічність думки і здатність прогнозувати певні ситуації наперед. А це особливо потрібно кожному у ринкових умовах. Отже, можна зробити висновок, що мотивація навчання фізиці - це система пізнавальних мотивів, тобто сукупність, комплекс усіх спонукань до знань, допитливості, пізнавальної потреби, навчальної діяльності, зацікавленості до наукового пізнання та пошуку істини. З досвіду роботи, можна запропонувати такі способи та методи стимулювання й мотивації інтересу до навчання фізики в учнів: 1. Використання ефекту здивування. 2. Створення проблемної ситуації. 3. Евристична бесіда. 4. Використання аналогії, порівняння, протиставлення. 5 Створення ситуації зацікавленості. 6. Пізнавальні ігри. 7. Створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання. 8. Створення ситуації емоційно-моральних переживань. 9. Використання методу аналізу життєвих ситуацій. 10. Створення на уроці ситуації успіху. 11. Використання наочності, технічних засобів навчання. 12. Формування в учнів мотивів обов`язку і відповідальності у навчанні. 13. Використання історичного матеріалу. 14. Використовування спостережень, виміру, експерименту. 15. Використання цікавих практичних задач. Проте використовувати тільки мотиви пізнавального інтересу - недостатньо. Особливо важливо, щоб учитель розвивав в учнів мотиви обов'язку і відповідальності у навчанні. У цьому разі вони намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу. У цьому полягає органічний зв'язок мотивів обов'язку та інтересу, про які слід пам'ятати кожному вчителю і не протиставляти їх між собою. Таким чином, формувати в учнів мотиви обов'язку і відповідальності необхідно на основі методів пояснення суспільного й індивідуального значення навчання, методів вправ, методів похвали за успішне й добросовісне виконання обов'язків, методів оперативного контролю за виконанням вимог та ін. Учителі школи повинні формувати в учнів глибокі мотиви навчання, створюючи для цього відповідні умови на уроках. Але цей процес розрахований на творчість учителя, який повинен працювати для того, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю і задоволенням кожної дитини. |
|||||||||||||||||||||||
|
Застосування особистісно орієнтованого навчання на уроках німецької мови Особистісно орієнтоване навчання (ООН) виникло і розвивається як течія в річищі гуманістичної педагогіки. ООН ввібрало в себе найкращі... |
Застосування особистісно орієнтованого навчання на уроках німецької мови Особистісно орієнтоване навчання (ООН) виникло і розвивається як течія в річищі гуманістичної педагогіки. ООН ввібрало в себе найкращі... |
|
РОБОЧИЙ ЗОШИТ ... |
Досвіду: «Навчально-дослідницька робота учнів на уроках біології... Громова Тетяна Василівна, вчитель біології Черкаської спеціалізованої школи №33 ім. Василя Симоненка Черкаської міської ради |
|
Мультимедійний супровід заняття. Листи А4, ручки, стікери, роздатковий... Психолого-педагогічні аспекти взаємодії вчителя й учнів у спільній пошуково-пізнавальній діяльності в умовах особистісно-орієнтованого... |
Роль елементів цікавої фізики в підвищенні ефективності навчально-виховного процесу В умовах сучасного диференційного навчання методика використання цікавої навчальної інформації,розширює можливості засвоєння учнями... |
|
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
|
Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності... |
Гасюк О. О., Степан М. Г. Художнє вишивання Урок з образотворчого мистецтва (6 клас) за технологією особистісно орієнтованого навчання з елементами формування самоосвітньої... |