|
|
Скачати 88.5 Kb.
|
|
Рубіжанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ «ЧОРНОБИЛЬ – ТРАГЕДІЯ УКРАЇНИ» Розробка класного керівника 9-А класу Білоус Ірини Павлівни Рубіжне 2009 Мета. Розширити знання учнів про чорнобильську катастрофу, висвітлити її причини та масштаби, трагедію людей, ліквідацію наслідків. Показати, що змальована письменниками апокаліптична картина ще раз підтверджує причиново-наслідковий зв'язок між духовною та екологічною катастрофою світу, невідворотність кари за злочинну діяльність людини на землі; розвивати в учнів уміння давати свою оцінку вчинкам, подіям, визначати основний зміст отриманої інформації, формувати навички роботи у групі , створювати газети та колажі на задану тему, виховувати патріотизм, повагу до вчинків чорнобильців. Епіграф. Ти відомий сьогодні кожному – Не ім’ям своїм, бідою. Тою вулицею порожньою Понад прип'ятьскою водою… Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе! У якому ти жив сторіччі? Запеклись перестиглі ягоди, Наче кров на твоїм обличчі . І. Білий І. ВСТУП. Учні поділені на групи по 4-5 осіб. УЧЕНЬ. Не із сторінок стародавніх літописів і не з легенд та переказів увірвалось у наше життя це лячне і моторошне слово… Чорнобиль. Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів. Важким колесом «прокотилась» аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати кияни. Їхали сюди відусюди, щоб набратися здоров’я, подихати цілющим повітрям. Збирали гриби, ягоди,Ю яких у місцевих лісах було чимало. Здавалося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить. У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомній електростанції. На 1983-й рік стали до ладу 4 енергоблоки. Приступили до будівництва п’ятого. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникло місто. Його назвали Прип’ять – за назвою тутешньої повноводої річки. Місто швидко розбудовувалося. Відкривалися школи, дитячі садки, лікарні, магазини. Це було місто-сад. Які широкі вулиці. А яких тільки квітів не було у скверах, алеях і парках! Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка. ПРОРОЦТВО. УЧЕНЬ. Пророк Іоанн в своїй книзі «Апокаліпсис» (Одкровення) ще в часи занепаду Римської імперії писав: «Третій ангел затрубив і впала з неба велика зірка, палаюча, подібна до світильника, і впала на третю частину рік і на джерела. Ім’я цієї зірки «полинь», і третя частина вод стала, як полинь і багато людей померло від вод, тому що стали вони гіркі». (Гл.8 п. 10, п.11). його пророкування ніби подано у зашифрованому вигляді. Але протягом християнської історії вони не раз розгадувались. Чорнобиль – вид полину. І трагедія відбулась саме тут. ІІ. РОБОТА В ГРУПАХ. Вправа «Я знаю…»кожна група дослідників отримує завдання: на ватмані записати тезами, що вам відомо про Чорнобиль. (протягом заходу) Колаж. Кожна група художників створює колаж на тему «Чорнобиль – трагедія України». Учні працюють над завданнями, а група дослідників продовжує розповідь. ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ГРУПИ ДОСЛІДНИКІВ. Журналісти про перебіг подій. Учень .Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку з ночей, 26 квітня 1986 року о1 годині 23 хвилини 40 секунд. Коли всі спали безтурботним сном. Над четвертим реактором Чорнобильської електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. Перегляд фрагменту документального фільму, в якому відтворені події аварії. Розповідь про пожежників. Учень. Першим до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежні ВПЧ-2 по охороні АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком. За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта Віктора Кибенка. Вони ринули у вируюче полум’я – у смертельну радіацію не за наказом командира, а за наказом совісті,рятувати станцію і людей,не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку. Вогонь усе лютував, не вщухав. Начальник караулу лейтенант Правик по рації передав виклик №3, за яким усі пожежні машини Київської області негайно вирушили до Прип’яті. На допомогу примчав і начальник пожежної частини майор Л. Телятников. З неймовірним тріском палала величезна гребля покриття над машинним залом і допоміжним корпусом. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в’їдався у шкіру. Люди слабшали від їдкого диму, нестерпної спеки і болю. Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. 28 чоловіків з двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. Шість з них загинули майже відразу. О 4 годині 50 хв пожежу було локалізовано. Опромінених пожежників відвезли у Москву. Московські лікарі з допомогою американського лікаря доктора Гейла провели операції з пересадки кісткового мозку. Але й це не допомогло. За 20 кілометрів від Москви на Читинському цвинтарі поховано 33 українці. Скромні плити з червоними зірками будуть нагадувати нам і майбутнім поколінням імена Правика, Ігнатенка, Кибенка, Тищенка, Тишури… вічна слава героям! Учень. Лейтенанти – хлопці непохитні, Молоде вогненне покоління, Ви, як пам'ять у тривожнім світі, Роду незнищенного коріння. Лейтенанти – мужність і звитяга, Від землі ви набирали сили… Ще далеко десь до саркофага, Та вогонь життям ви зупинили. Учень. Листи Володі Правика. Уся Україна читала сповідь Володі до коханої дружини Надії. За 4 роки він написав 800 листів. Писав навіть тоді, коли вони були разом. Слова йшли наче із серця і нанизувались у чудовий разок намиста любові. «здрастуй, люба! З великим привітанням і найкращими побажаннями до тебе Володя. Кохана, я дуже скучив, часом здається, що ми більше ніколи не побачимось, але жену цю думку, мов кошмарний сон. Цього ніколи не станеться. Ми завжди будемо разом і ніколи між нами не пробіжить чорна кішка. Ми завжди кохатимемо один одного. Ти найдорожча людина в моєму житті, і життя без тебе я не бачу.» Робота ліквідаторів. Учень. Під блок підвели тунель. Працювали вручну по кілька хвилин. За 15 хвилин проходили 1-1,5 метрів. З усіх боків блок був узятий у подвійну стіну. Їх ставили за допомогою дистанційного управління і вертольотів. Учені працювали у білих рукавичках. Уся країна відгукнулась на страшне лихо. Сотні людей приїхали до Чорнобиля, пропонуючи свою допомогу. Вони добре знали, що наражаються на страшну небезпеку. Евакуація. Як це було? Учень. У Прип’яті одразу після аварії запанувала обстановка таємничості, навіть відповідні працівники не знали дійсних рівнів радіації протягом двох днів. Тому і діти в 30-кілометровій зоні цілу добу до евакуації бігали на дворі. Невже не можна було зберегти їх?! Очевидно тому, що прагнення будь-якою ціною створити картину загального добробуту, радощів і успіху приглушило в той час у багатьох керівників і голос сумління, і веління професійного і громадського обов’язку. 27 квітня урядова комісія прийняла рішення про евакуацію населення Прип’яті. За дві години її було закінчено. А в місті проживало 50 тисяч жителів. 29 почалася евакуація з 30-кілометрової зони. У ті дні різко підвищився радіаційний фон і в Києві. На жаль, про це повідомили не відразу. Реактор тлів до 6 травня, а лише 16 почалася евакуація дітей з Києва. Так, аж на 10-тий день було вирішено розсекретити аварію на ЧАЕС. Та про масштаби біди ніхто не говорив. Йшлося, як про звичайну аварію, про те, що не треба відчиняти вікон і дверей, не перебувати довго на вулиці. Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року. Поля і луки, ліси й озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою хворобою. Горе впало не тільки на Україну. Воно зачепило Білорусь і Росію. На забруднених територіях нині проживає близько 2 млн осіб. Змертвіло багато водоймищ, непридатною для вживання стала в них вода. Учень. Евакуйованих з небезпечної зони прийняли 4 райони. Їх населення сприйняло те, що сталося, як особисту біду. Звичайно, були і труднощі. Адже такого масового переселення не пам’ятали навіть ветерани війни. Наприклад, евакуація селища атомників пройшла за 2 години 45 хвилин. Було подано 1100 автобусів. Машина стояла біля кожного під’їзду. Колона простяглась майже на 20 кілометрів. Складніше проходила евакуація сільського населення: адже велику масу селян треба було перекинути одночасно з реманентом, худобою. Багато сельчан не хотіли залишати своїх місць. Перегляд уривку з фільму (2хв) Наслідки аварії Учень. Нещодавно міжнародна група, до складу якої увійшли понад 100 вчених, дійшла висновку, що загальна кількість людей , які загинули внаслідок аварії або можуть загинути в майбутньому, складає близько 4000 осіб. Це майже 50 ліквідаторів, які загинули від гострої променевої хвороби, 9 дітей, котрі померли від раку щитовидної залози, і приблизно 3940 чоловік, які можуть померти. Додамо 2000 ліквідаторів, котрі брали участь у роботах з 1986 до 1987 року, 116 тисяч евакуйованих осіб і 270 тисяч жителів найзабрудненіших територій. Лікарі єдиним захворюванням, викликаним чорнобильською аварією, визнали рак щитовидної залози. До аварії на забрудненій території було 94 населених пункти, серед них і міста Польське, Чорнобиль, Прип’ять. Зараз у чорнобильській зоні діють 9 підприємств, на яких працює майже 7 тис. чоловік. Одні трудяться вахтовим методом, інші працюють 4 робочі дні й 3 вихідні. Рік йде за півтора. Ще тут живе 347 так званих само селів. Це переважно люди похилого віку, які нехтують офіційними заборонами. Стан їхнього здоров’я мало чим відрізняється від їхніх однолітків, які живуть в інших областях. Перегляд уривку з фільму (2хв) Учень. Ні бомби розриву, Ні посвисту кулі. Лише вітер тривожно У хмарі зліта. Від чого замовкла Поліська зозуля? Чому так звичайно Поникли жита? Село опустіло І плаче, і судить, Покинуте, бідне, Немов сирота. Не знає зозуля, Де ділися люди, Яким рахувала Ще вчора літа. Покинута стежка Загубиться, щезне, Не прийде мисливець, Грибник, лісоруб. В безлюдному лісі Сумує береза, В глибокім задумі Покинутий дуб. Лягло, простяглося Від лісу до поля Чорнобиля чорне, Мов саван, крило. Загублені ниви, Загублені долі, Сумне, як могила, Безлюдне село. (А. Лісовий, «Безлюдне село») ІV. ВИСНОВКИ. Учитель. Говорят, время лечит. Но авария на Чернобыльской АЭС не имеет аналогов среди человеческих бед – над ней не властно время. Через 48762 года человечество сможет забыть о той «мирной» атомной катастрофе, ибо это время полного распада стронция и цезия. Из него мы прожили всего23 года. Сухие, неугомонные, траурно молчаливые цифры… атомом мечено 5 млн га территории Украины, из них 1,5 га леса. Из 100 тыс. ликвидаторов уже погибли 50 тыс. человек. В Рубежном ныне проживает646 человек со статусом ликвидатора аварии на ЧАЭС. Из них 95 – инвалиды. Хвилина мовчання. От людей, пораженных радиацией, рождаются дети со страшными смертельными болезнями и уродствами. А поэтому наряду с горьким воспоминанием « как это было?», мы должны задуматься «как оно будет?». V. ПРЕЗЕНТАЦІЯ СХЕМ ТА КОЛАЖІВ, СТВОРЕНИХ ГРУПАМИ УЧНІВ. VI. ПІДСУМОК. Учитель. Минуть десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. Кажуть, час лікує, затягує рани. Неправда. Нічого він не лікує. Просто біль відходить кудись глибоко в серце, приживається там, освоюється, і нікуди від цього не дінешся. Учень. Якщо ти віриш у майбутнє, В його прийдешність, у життя, Дзвони у дзвони, кричи людям, Бо більш не буде вороття. Віддай забуту свіжість травам, Відмий від бруду всі хмарки, Відреставруй нам синє небо І дощ крізь сито проціди. Хай ожива вода Дніпрова, І хай полин, трава-чорнобиль Не стане іменем біди. VII. ПРЕДСТАВНИКИ КЛАСІВ ІДУТЬ ДО ПАМ’ЯТНОГО ЗНАКУ ПОКЛАСТИ КВІТИ. |
|
ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА : І Загальні положення Діяльність класного керівника професійно-технічного навчального закладу регламентується Положенням про класного керівника навчального... |
ШКОЛА МОЛОДОГО КЛАСНОГО КЕРІВНИКА Організація роботи класного керівника з учителями з профілактики відхилень у поведінці учнів. Мистецтво робити зауваження |
|
Опис досвіду роботи класного керівника 7 – А класу Проблема, над якою працюю як класний керівник в системі виховної роботи класного колективу: «Всебічне забезпечення соціального розвитку... |
План виховної роботи класного керівника 7 Б класу Розмови з окремими батьками (татами) „Роль батька у формуванні моральних рис характеру хлопців” |
|
ФОРМУВАННЯ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ ФОРМУВАННЯ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ ПЕРВИННЕ ЗАВДАННЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА НА ПОЧАТКУ АДАПТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ В ЖИТТІ П'ЯТИКЛАСНИКА |
Структура плану виховної роботи класного керівника Робота з колективом учнів: а підвищення ролі учнівського колективу, розвиток класного самоврядування |
|
Виховний план класного керівника 7 класу Коляди Олени Антонівни ... |
Роль особистості класного керівника у формуванні виховної системи класу Організатором діяльності учнів у класі, координатором виховних впливів на учня є класний керівник. Саме він безпосередньо взаємодіє... |
|
Планування виховної роботи класного керівника Основним документом класного керiвника є план виховної роботи. Вiн вiдображає змiст, форми та методи виховної роботи |
Портфоліо класного керівника |