Самостійна 6(2)
1)Фінансування соціального захисту населення. Соціальний захист населення — це складова соціальних гарантій населенню, які повинні забезпечуватися державою відповідно до засад соціальної політики. Серед них: гарантування кожному працівнику мінімального рівня заробітної плати та її індексації; вирівнювання рівнів життя малозабезпечених верств населення; захист купівельної спроможності малозабезпечених громадян тощо.
2)фінансування соціального забезпечення населення Соціальне забезпечення (соціальний захист) — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо). Соціальне забезпечення - це надання фінансового забезпечення тим громадянам, які внаслідок певних об’єктивних причин не можуть мати власних доходів або не перебувають на чийомусь утриманні.
До системи соціального забезпечення належать:
1) будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів;
2) дитячі заклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями у здоров’ї);
3) притулки для неповнолітніх.
4) Соціальне страхування;
5) Пільги ветеранам війни та праці;
6) Допомога сім’ям з дітьми;
7) Пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
3)видатки на охорону здоров'я Конституцією закріплено, що медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров'я надається безплатно, а держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності, дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
За функціональною структурою, ці видатки поділяються на такі підрозділи (код 0700 "Охорона здоров'я"): медична продукція та обладнання; поліклініки і амбулаторії, швидка та невідкладна допомога, у тому числі поліклініки загального профілю та амбулаторії; спеціалізовані поліклініки; стоматологічні поліклініки; станції швидкої та невідкладної допомоги; фельдшерсько-акушерські пункти; лікарні та санаторно-курортні заклади: лікарні загального профілю; спеціалізовані лікарні та інші спеціалізовані заклади; пологові будинки; санаторно-курортні заклади; санітарно-профілактичні та протиепідемічні заходи і заклади; дослідження і розробки у сфері охорони здоров'я; інша діяльність у сфері охорони здоров'я, у тому числі будинки дитини; станції переливання крові; інші заклади та заходи у сфері охорони здоров'я.
Закріплення фінансування за бюджетом відповідного рівня відбувається виходячи із закріплених конституційних гарантій. За рахунок державного бюджету здійснюються видатки на:
а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медико-санітарні частини, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
в) санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів Великої Вітчизняної війни);
г) санітарно-епідеміологічний нагляд (санітарно-епідеміологічні станції, дезинфекційні станції, заходи боротьби з епідеміями);
ґ) інші програми у галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
4)видатки на освіту Недостатня ефективність державних видатків на освіту зумовлена
низкою чинників, основними серед яких залишаються вади організаційно-уп-
равлінської структури галузі. Як показує аналіз видатків зведеного бюджету
за економічною структурою, понад 90 % державних інвестицій в освіту спря-
мовується на поточні видатки, з них – переважна частина – на виплату заро-
бітної плати та нарахування на неї, які зростають внаслідок інфляційних про-
цесів. Така структура видатків не забезпечує достатньої можливості для пере-
розподілу ресурсів на користь тих, які безпосередньо визначають якість ос-
вітніх послуг (підвищення кваліфікації освітян, розширення та оновлення ре-
сурсної бази навчальних закладів, впровадження новітніх технологій) та
сприяють вдосконаленню освітньої інфраструктури (наприклад, завдяки під-
вищенню транспортної доступності навчальних закладів для дітей з віддале-
них районів).
5)видатки на культуру та мистецтво Так, за рахунок коштів Державного бюджету України фінансуються такі заклади та заходи:
а) державні культурно-освітні програми (національні та державні бібліотеки, музеї і виставки національного значення, заповідники національного значення, міжнародні культурні зв'язки, державні культурно-освітні заходи);
б) державні театрально-видовищні програми (національні театри, національні філармонії, національні та державні музичні колективи й ансамблі та інші заклади і заходи мистецтва згідно з переліком, затвердженим КМУ);
в) державна підтримка громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних;
г) державні програми розвитку кінематографії;
д) державна архівна справа.
6)фінансування розвитку фізичної культури і спорту За рахунок коштів державного бюджету фінансуються:
а) державні програми підготовки резерву та складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення;
б) державні програми з інвалідного спорту та реабілітації;
в) державні програми фізкультурно-спортивної спрямованості. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються видатки державних програм розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.
7)фінансування видатків на національну оборону Чинне законодавство також визначає мінімальну суму коштів, які мають бути спрямовані на фінансування потреб національної оборони - не менше 3 % запланованого обсягу ВВП (ст. 2 Закону України "Про оборону України").
Функціональна структура видатків на національну оборону (код 0200) включає видатки на військову оборону, цивільну оборону, військову допомогу зарубіжним країнам, військову освіту, дослідження і розробки, іншу діяльність у сфері оборони.
8)фінансування видатків на правоохоронну діяльність Відповідно до функціональної класифікації видатки бюджету на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави включають такі витрати:
—видатки на утримання органів внутрішніх справ, до яких належить матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів з боротьби із організованою злочинністю; підрозділів органів внутрішніх справ; підрозділів державно-патрульної служби та дорожнього нагляду; інспекції у справах неповнолітніх; приймальників-роз-подільників для неповнолітніх; спеціальних приймальників-роз-подільників;
—видатки на поточне утримання внутрішніх військ МВС України;
—видатки на утримання прокуратури, які включають видатки на поточне утримання Генеральної прокуратури України та місцевих органів прокуратури;
—видатки на кримінально-виправні системи: установи і підприємства України з виконання покарань;
—видатки на Прикордонні війська України, до яких належать видатки на утримання Прикордонних військ України та комплексну програму розбудови державного кордону України;
—видатки на Службу безпеки України, які включають видатки на поточне утримання Служби безпеки України, антитерористичного Центру Служби безпеки України та матеріально-технічне забезпечення спеціальних підрозділів із боротьби з організованою злочинністю;
— видатки на пожежну охорону, які включають державну пожежну охорону та професійну пожежну охорону;
—видатки на утримання Головного управління урядового зв´язку;
— видатки на утримання інших правоохоронних органів, які включають витрати управлінь державної охорони та спеціалізованих монтажно-експлуатаційних підрозділів;
—видатки на утримання розвідувальних органів;
—витрати, пов´язані із зміцненням правопорядку за рахунок реалізації конфіскованого митними органами майна, товарів та інших предметів, конфіскованих правоохоронними й іншими уповноваженими органами, а також конфіскованої валюти;
—видатки на утримання Національного бюро розслідувань.
9)фінансування видатків на забезпечення безпеки держави
10)позабюджетні кошти
а) спеціальні кошти;
б) суми за дорученням;
в) депозитні суми.
Депозитні суми — це кошти, що надходять в тимчасове розпорядження бюджетних організацій і за певних умов підлягають поверненню тим, хто їх вніс, або передачі за призначенням. В силу своєї юридичної природи ці кошти не можуть розглядатися як можливе постійне джерело фінансування витрат бюджетних закладів.
Сумами за дорученням є кошти, що отримуються бюджетними установами від інших підприємств, установ та організацій для виконання певних доручень. Ці грошові кошти повинні витрачатися суворо за цільовим призначенням, на яке є вказівка у дорученні. Суми за дорученням за своєю природою можуть стати додатковим джерелом фінансування витрат бюджетних установ як різновид цільових благодійних внесків (пожертвувань), коли поручитель не просто перераховує такий внесок, але прямо визначає, на яку саме діяльність установи він хоче направити пожертвувані кошти. Але найбільш вагому частину власних коштів бюджетних установ складають спеціальні кошти.
Спеціальні кошти — це доходи бюджетних закладів, які отримуються від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності. Для державних (бюджетних) організацій спеціальні кошти створюються тільки з дозволу Міністерства фінансів України або Кабінету Міністрів України.
11)власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації продукції чи майна та іншої діяльності.
Включення до доходів бюджету власних надходжень бюджетних установ є новою нормою бюджетного законодавства України. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету та включаються до спеціального фонду. Вони формуються на рівні органів як державної, так і місцевої влади. Фактично згідно із внесеними змінами використання власних надходжень підпадає під жорсткий контроль. Кожна підгрупа і група власних доходів бюджетних установ має чітко визначені напрями використання. Зазначена норма дещо дестимулюватиме бюджетні установи щодо збільшення власних доходів, оскільки вносить додаткові жорсткі умови їх використання та надає можливість застосовувати штрафні санкції з боку контролюючих органів.
Класифікація, порядок формування та використання власних надходжень бюджетних установ регламентуються ч. 4 ст. 13 Кодексу. |