Є. А. Подольська Кредитно-модульний курс з філософії
|
|
Скачати 1.31 Mb.
|
|
^ Соціальні основи труд, трудовим процес       Перша сигнальнасистема вищих тварин Стадна форма існування людиноподібних мавп спілкування  Схема 13. Походження свідомостіДо біологічних передумов походження свідомості належать: тілесна організація (прямоходіння, розвиток передніх кінцівок); головний мозок, розвинута нервова система; перша сигнальна система вищих тварин; стадна форма мешкання людиноподібних мавп. Соціальні засади походження свідомості становлять праця, трудовий процес, мова і спілкування. Мова уособлює певну систему засобів спілкування. Існують різні види мови: усна, писемна і внутрішня (беззвучна, про себе). За допомогою мови здійснюється перехід від живого споглядання, від чуттєвого пізнання до узагальненого, абстрактного мислення. У мові наші уявлення, думки і почуття втілюються в матеріальну, чуттєво сприйману форму і тим самим з особистого надбання стають надбанням інших людей. Завдяки мові свідомість формується і розвивається як суспільне явище, як духовний продукт життя суспільства. Будучи засобом взаємного спілкування людей, обміну досвідом, знанням, почуттями, ідеями, мова зв'язує людей не тільки певної соціальної групи і не тільки певного покоління, а й різних поколінь. Так створюється наступність історичних епох. Нині існує близько трьох тисяч мов, за допомогою яких здійснюється члеиоподібна мова, і кожна з них має особливу структуру і систему значення слів. 292 Модуль П. Онтологія: структурна організація та діалектика буття Нерозривний зв 'язок свідомості і мови виявляється у різноманітних явищах. По-перше, розвиваючись на основі знання, тобто свідомого відображення явищ об'єктивного світу у людському мозку, свідомість не існує без матеріальної основи, а саме мови, виявленої у словах. По-друге, нерозривний зв'язок свідомості і мови виявляється у тому, що з самого початку свого існування мова служила засобом передачі соціальної інформації, засобом спілкування людей. Тільки завдяки мові людська думка, прибрана у матеріальну оболонку - слово, стає надбанням інших людей і дає можливість обмінюватись думками, досвідом, відчуттями, ідеями. По-третє, мова є не тільки важнішим засобом взаємного спілкування людей, засобом передачі соціальної інформації, але й знаряддям їх мислення. Вже у той момент, коли у голові людини думка формується, це відбувається у формі словесних образів. Ясність мислення перебуває у прямій залежності від того, наскільки чітко і вдало виявлена у мовному матеріалі та або інша думка. «Чистих» думок не буває, без мови думка не може бути не тільки висловлена, але й не може виникнути у голові людини. Нерозривний зв'язок мови і свідомості виявляється і в тому, що завдяки мові людство зберігає і накопичує плоди пізнавальної діяльності, що у друкованому, письмовому вигляді передаються від одного покоління до іншого, тобто мова виявляється головним знаряддям соціальної пам'яті. Деякі представники семантичної філософії стверджують, що мова - щось зовнішнє для думки; просто система символів, що не має нічого спільного з об'єктивною дійсністю. Такий розрив мови і свідомості призводить до містифікації мислення, яке втрачає матеріальні засоби свого існування, з одного боку, а з іншого, веде до формалізації мови, котра позбувається свого предметнологічного змісту. 293    Є.А. Подольська «Кредитно-модульний курс з філософії...»6.3. Творча активність свідомості Свідомість - це не тільки процес пізнання і його результат -знання, а й разом з тим переживання пізнаванного, певна оцінка речей, властивостей і відношень. Об'єктивний світ, впливаючи на людину, відображується у вигляді уявлень, думок, ідей та інших духовних феноменів, що стаеовлять складають зміст свідомості, котрий відбивається у продуктах культури (включаючи мову та інші знакові системи), набуваючи форму ідеального. Свідомість включає аксіологічний, тобто ціннісний аспект, у якому відображується вибірковість свідомості, її орієнтація на філософські, наукові, релігійні, естетичні, політичні, моральні цінності, що вироблені суспільством і сприйняті суб'єктом. До свідомості належить ставлення суб'єкта як до цих цінностей, так і до самого себе, виступаючи тим самим у вигляді самосвідомості, яка теж має соціальну природу. Пізнання людиною самої себе стає можливим завдяки її здатності співвідносити свої установки і орієнтацію з життєвими позиціями інших людей, умінню стати на ці позиції у процесі спілкування. Особливою сферою філософського дослідження є проблема місця буття у структурі свідомості, пов'язана з виділенням (хоча і частково умовним) у свідомості двох шарів - буттєвого і рефлексивного; буттєвий шар - це в дійсності, а рефлексивний -ставлення до дійсності. Джерелом як буттєвих, так і рефлексивних характеристик свідомості служить діяльність людини. Звісно, рушійною «пружиною» поведінки і свідомості людей є потреба - певна залежність людини від зовнішнього світу, суб'єктивні запити особистості до об'єктивного світу, її потреба в таких предметах і умовах, необхідних для її нормальної життєдіяльності. Важливою стороною свідомості є самосвідомість. Життя вимагає від людини, щоб вона пізнавала не тільки зовнішній світ, а й себе. Відображаючи об'єктивну реальність, людина усвідомлює не тільки цей процес, а саму себе як істоту, що відчуває і мислить, свої ідеали, моральне обличчя. Вона виділяє себе 294 Модуль П. Онтологія: структурна організація та діалектика буття з навколишнього світу, усвідомлює своє відношення до світу, те, що вона відчуває, думає, робить. Усвідомлення людиною себе як особистості і є самосвідомість. Свідомість має не тільки внутрішньо особисте буття. Вона об'єктивується і існує надособисто в творіннях мистецтва, в правових, моральних нормах. Всі ці прояви суспільної свідомості - необхідна умова формування особистості, індивідуальної свідомості. Особиста і суспільна свідомість перебувають у нерозривній єдності. Свідомість кожної окремої людини вбирає в себе знання, переконання, оцінки того суспільного середовища, в якому вона живе. Об'єктивний світ, впливаючи на нас, відображується в свідомості, перетворюється в ідеальне. В свою чергу свідомість, ідеальне через практичну діяльність перетворюється в дійсність, в реальне. Свідомість характеризується активно-творчим відношенням до зовнішнього світу, до самої себе, до людської діяльності. Активність свідомості проявляється в тому, що людина відображає зовнішній світ цілеспрямовано, вибірково. Вона відтворює у своїй голові предмети і явища крізь призму вже набутих знань - уявлень, понять. Дійсність відтворюється у свідомості людини не в дзеркально-мертвому, а в творчо перетвореному вигляді. Свідомість може створювати образи, що випереджають дійсність. Вона має здатність передбачення. Мозок людини збудований так, щоб не тільки одержувати, зберігати і переробляти інформацію, а й формулювати план дій, активно керувати діями. Дія людини завжди спрямована на досягнення кінцевого результату, тобто визначеної цілі. Ціль, яку людина прагне досягти, - це те, що має бути створено, але його поки що реально не існує. Це ідеальна модель бажаного майбутнього. Цілепокладання, тобто передбачення того, «для чого» і «заради чого» людина здійснює свої дії - неодмінна умова будь-якого свідомого вчинку. Реалізація цілі передбачає застосування певних засобів, тобто того, що створюється й існує заради досягнення цілі. Людина створює те, чого природа до неї не породжувала. Масштаби, форми і властивості перетворених і створених людьми речей продиктовані потребами людей, їх цілями; 295 Є.А. Подолъська «Кредитно-модульний курс з філософії...»у них втілені людські задуми, ідеї. Отже, під активністю свідомості мають на увазі її вибірковість і цілеспрямованість, що виявляється у формуванні нових ідей, в актах продуктивного уявлення, в управлінні практичною діяльністю. Вищим рівнем регуляції діяльності на засадах сприйнятих людиною цінностей, моральних норм і виступає її свідомість. Така регуляція полягає у тому, що ці норми стали інтегральним компонентом життя особи. Цінності і норми включаються у систему впевнень людини, а тому реалізуються з чітким усвідомленням мети і можливих наслідків дій. Свідомість якраз і виявляється у здатності людини аналізувати мотиви власної поведінки, переживати їх як глибинну внутрішню потребу і обирати найбільш раціональний спосіб досягнення поставленої мети. Висхідним пунктом ставлення людини до реального світу є щлепокладання діяльності. Саме у забезпеченні його, спрямованого на перетворення світу з урахуванням інтересів людини і суспільства, і полягає основний життєвий сенс та історична необхідність виникнення і розвитку свідомості. ЦІЛЕПОКЛАДАЛЬНА  КОНСТРУКТИВНО-ТВОРЧАПІЗНАВАЛЬНА  РЕГУЛЯТИВНА (УПРАВЛІНСЬКА)ПРОГНОСТИЧНА 296 АКСІОЛОПЧНА Схема 14. Функції свідомості Модуль II. Онтологія: структурна організація та діалектика буття Творчий характер свідомості у практичній діяльності людини виявляється у тому, що, по-перше, завдяки свідомості людина пізнає закони об'єктивної дійсності і може щось змінювати в навколишньому середовищі. По-друге, свідомість визначає цілі, способи, характер практичної діяльності. Як відзначав Маркс, найпоганіший архітектор відрізняється від найкращої бджоли тим, що перш ніж спорудити щось, створює план своєї будови в ідеальній формі - у вигляді проекту цієї будови. У цьому випадку ідеальне наче передує матеріальному, тобто план майбутнього «будинку» здійснюється до того, як він буде збудований. По-третє, активна творча роль свідомості виявляється і у тому, що вона дає можливість передбачити появу того, що в дійсності ще не існує, а повинно з'явитися. Таким чином, свідомість зиконує такі функції: пізнавальну, регулятивну, прогностичну, конструктивно-творчу, аксіологічну. Активність її полягає у тому, що завдяки свідомості людина здатна творити, передбачати, перетворювати у формі ідеальних образів, ставити мету, абстрагувати, опосередковувати, узагальнювати, самоусвідомлювати, тобто виділяти себе як суб'єкта. Свідомість з самого початку була суспільним продуктом і вона залишиться ним, доки взагалі існують люди. Свідомість - це властивість високоорганізованої матерії, вища форма відображення (ідеальний образ матеріального світу), продукт суспільно-історичного розвитку, регулятор цілеспрямованої діяльності людини. 297     Є.Л. Подольська «Кредитно-модулышй курс з філософії...*СЕМІНАР № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура Цілі та завдання заняття: визначити співвідношення понять «матерія», «свідомість», «буття», «дух»; виявити їх методологічний потенціал для вирішення фундаментальних проблем філо- ' софії; проаналізувати розвиток форм відображення, його особливості на різних рівнях розвитку матерії; визначити філософські та природничо-наукові властивості свідомості, її структуру та основні фактори розвитку; обгрунтувати значущість самосвідомості, цілепокладання в розвитку мотивованої активності суб'єкта діяльності. Основні поняття та категорії теми: буття, відображення, відчуття, вульгарний матеріалізм, гілозо'ізм, гомоморфізм, душа, дух, ізоморфізм, мова, мозок, органи чуття, подразливість, праця, психічне, рефлекси, самосвідомість, свідомість, світ, сприймання, уявлення, цілепокладання. ПЛАН
Проблемно-пошукові питання:
3. Як можна обгрунтувати суспільно-історичну сутність свідомості? 4. Якими якісними ознаками відрізняється психіка людини від психіки тварин? 298 Модуль II. Онтологія: структурна організація та діалектика буття
Теми доповідей та рефератів
299 |
Схожі:
|
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС В.І. Штанько, Н. В. Чорна, Т. Г. Авксентьєва, Л. А. Тіхонова. Політологія: кредитно-модульний курс. Навч посібник. –, 2010.– 368... |
Л. В. Борисова «Управлінське документування: Кредитно модульний курс» Білобровко Т.І. «Управлінське документування: Кредитно – модульний курс»: навч метод посібник / Т.І. Білобровко, Л. В. Борисова;... |
|
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 Білобровко Т. І. Кредитно – модульний курс з освітнього менеджменту: навч посібник / Тетяна Іванівна Білобровко. Переяслав – Хмельницький,... |
Досвід НТУ „ХПІ” з втілення кредитно-модульної системи організації... О — аудиторні заняття; М — модульний контроль; 3 — заліковий тиждень; С — екзаменаційна сесія |
|
МОДУЛЬНИЙ КУРС предмета «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ» для студентів спеціальностей:... Даною методичною розробкою передбачається розбивка курсу «Основи охорони праці» на 4 самостійних модулі |
Становлення китайської філософії Греції. То було п'яте сторіччя до н е., яке увійшло в історію китайської філософії як «золоте сторіччя китайської філософії». Як... |
|
Закони діалектики Світогляд як центральне поняття філософії. Його різновиди і типи. Предмет філософії |
Д І ЛОВАУКРА Ї НСЬКАМОВ А КУРС ЛЕКЦІЙ Навчально-методичний посібник Рекомендовано до друку кафедрою українознавства та філософії, методичною радою будівельно-гідромеліоративного факультету Херсонського... |
|
1. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія. Предмет філософії Наївний матеріалізм у філософії стародавньої Греції і Риму. Персоналізм М. О. Бердяєва |
«ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» ПОЛОЖЕННЯ про кредитно-модульну... Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ПВНЗ «Інститут підприємництва та сучасних технологій» (далі... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua