|
Скачати 145.01 Kb.
|
ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ Навчальна дисципліна “Психофізіологія” вивчає закономірності співвідношення психологічного та фізіологічного для встановлення психофізіологічних механізмів життєдіяльності, поведінки, розвитку, навчання та праці людини. Психофізіологія досліджує фізіологічні процеси в структурі активної, психічно опосередкованої взаємодії людини зі світом. Метою дисципліни є формування у студентів:
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні: знати:
уміти:
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Викликані потенціали – зміни в сумарній біоелектричній активності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сенсорні стимули). Крім того, вони можуть відображувати активність, пов’язану з когнітивними процесами: прийняттям рішення, увагою, розпізнаванням сигналів. Дістрес – cтрес, пов’язаний з вираженими негативними емоціями, який справляє шкідливий вплив на здоров’я організму. Діяльність – свідома активність, яка виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Домінанта – тимчасово пануюча в нервовій системі група нервових центрів, що визначає характер поточної відповідної реакції організму на зовнішні та внутрішні подразнення та цілеспрямованість його поведінки. Друга сигнальна система – система орієнтування людини на словесні сигнали, на основі яких можливе утворення тимчасових нервових зв’язків. Електроенцефалографія – метод реєстрації з поверхні голови та аналізу сумарної біоелектричної активності кори головного мозку. Емоції – одна з форм відображення мозком об’єктивної дійсності, при якій домінує суб’єктивний характер психічного процесу. Збудження – динамічний фізіологічний процес, за допомогою якого живі нервові, м’язові та залозисті клітини відповідають на зовнішні чи внутрішні подразнення. Зворотній зв’язок – отримання центральною нервовою системою інформації про результати виконання певної діяльності. Конвергенція – сходження безлічі аферентних імпульсів у єдиний анатомічно обмежений еферентний канал. Латентний період – час між початком дії подразника та виникненням відповідної реакції. Локомоції – це переміщення організму в просторі. Мислення – найбільш узагальнена й опосередкована форма психічного відображення, що встановлює зв’язки та відносини між об’єктами, які пізнаються, та дозволяє одержувати знання про такі об’єкти, властивості та відносини реального світу, що не можуть бути безпосередньо сприйняті на почуттєвому ступені пізнання. Мовлення – історично сформована в ході діяльності людей форма спілкування, опосередкована мовою. Модальність – якісна своєрідність сенсорного подразника. Мотивація – сукупність спонукальних факторів, що викликають активність особистості та зумовлюють спрямованість її діяльності. Навчання – процес, у результаті якого організм здобуває адаптивні зміни індивідуальної поведінки, розширення життєвого досвіду, засвоєння знань, умінь, навичок. Нейродинамічні властивості людини – природні уроджені особливості нервової системи, що впливають на формування індивідуальних особливостей поведінки та деяких індивідуальних відмінностей здібностей та характеру людини. Несвідоме – сукупність змісту психічного життя, що недоступна безпосередньому усвідомленню. Пам’ять – це здатність нервової системи зберігати в закодованому вигляді інформацію, яка за певних умов може бути розкодована та відтворена. Пейсмекер – збудлива клітина (нервова, м’язева), що має спонтанну активність та генерує імпульси з певною частотою без дії зовнішніх подразників. Пропріоцепція – власна чутливість опорно-рухового апарату організму, тобто чутливість м’язів, сухожилків та суглобів. Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування. Сенсорні системи (аналізатори) – сукупність нейронів та допоміжних структур, які забезпечують сприйняття дії подразника, аналіз, проведення інформації до кори головного мозку та формування певного відчуття. Синапс – місце контакту нервових клітин між собою (центральний синапс) або місце контакту нервової клітини з органом-ефектором (нервово-органний синапс), який складається з пресинаптичної мембрани, постсинаптичної мембрани та синаптичної щілини. Сон – це особливий, генетично запрограмований стан організму, що періодично виникає, із закономірним послідовним чергуванням певних стадій. ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ Підручники
Навчальні посібники
Практикуми. Збірники задач
ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ Тема 1. Психофізіологія як наука Лекція – 1 година
Тема 2. Психофізіологія аналізаторів Лекція – 1 година
Тема 3. Психофізіологія рухової діяльності Лекція – 1 година
Тема 4. Психофізіологія уваги, пам’яті, мовлення, мислення, свідомості та емоцій Лекція – 1 година
Тема 5. Психофізіологія сну Лекція – 1 година
Тема 6. Психофізіологія станів людини та адаптації Лекція – 1 година
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Тема 2. Психофізіологія аналізаторів Семінарське заняття – 2 години
Теми реферативних повідомлень
Література: [1, 2, 4, 9, 10, 12, 16, 17] Тема 3. Психофізіологія рухової діяльності Семінарське заняття – 2 години
Теми реферативних повідомлень
Література: [1, 2, 4, 7, 8, 9, 10, 14, 17, 22, 24] Тема 4. Психофізіологія уваги, пам’яті, мовлення, мислення, свідомості та емоцій Практичне заняття – 2 години Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Література: [1, 2, 3, 5, 8, 13, 14, 18] Тема 6. Психофізіологія станів людини та адаптації Практичне заняття – 2 години Завдання 1
Завдання 2
Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 13, 14, 17] ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ 1. Предмет та завдання психофізіології. 2. Психофізіологічна проблема. 3. Сучасні проблеми психофізіології. 4. Методи психофізіологічних досліджень. 5. Загальні властивості сенсорних процесів. 6. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем. 7. Сенсорна система зору. 8. Сенсорна система слуху. 9. Вестибулярна система. 10. Сенсорна система шкірної чутливості. 11. Сенсорна система кістково-м’язового апарату. 12. Сенсорна система смаку. 13. Нюхова сенсорна система. 14. Психофізіологія уваги. 15. Психофізіологія пам’яті. 16. Психофізіологія мовлення. 17. Психофізіологія мислення. 18. Поняття, класифікація та функції емоцій. 19. Теорії емоцій. 20. Індикатори емоцій. 21. Психофізіологічні механізми емоцій. 22. Поняття свідомості. 23. Теорії свідомості. 24. Психофізіологічні механізми свідомості. 25. Сон та його види. 26. Теорії сну. 27. Стадії сну. 28. Сновидіння. 29. Значення сну та потреба вньому. 30. Поняття рухової діяльності. 31. Будова опорно-рухового апарату. 32. Класифікація рухів. 33. Організація рухової системи. 34. Система управління рухами за М.О.Бернштейном. 35. Схема управління руховою діяльністю за О.Р.Малхазовим. 36. Опанування рухової діяльності. 37. Поняття та основні положення системного підходу. 38. Концепція системного підходу Б.Ф.Ломова. 39. Теорія функціональних систем П.К.Анохіна. 40. Людина як цілісна біопсихосоціальна система. 41. Поняття діяльності. 42. Види та структура діяльності. 43. Загальна характеристика діяльності. 44. Закономірності діяльності. 45. Фактори ефективності діяльності. 46. Працездатність та фактори, від яких вона залежить. 47. Психофізіологія професійної діяльності. 48. Поняття стану людини. 49. Психічний стан. 50. Функціональний стан. 51. Психофізіологічний стан. 52. Негативні стани. 53. Загальний адаптаційний синдром та його стадії. 54. Стомлення та перевтома. 55. Загальні уявлення про адаптацію. 56. Види адаптації. 57. Загальні закономірності адаптації. 58. „Ціна” адаптації та дезадаптації. 59. Адаптивність та адаптаційні можливості. 60. Поняття психофізіологічного забезпечення діяльності. 61. Психофізіологічний відбір. 62. Принципи та зміст алгоритму психофізіологічного забезпечення діяльності. 63. Дослідницькі методи психофізіологічного забезпечення діяльності. 64. Оптимізаційні методи психофізіологічного забезпечення діяльності. 65. Взаємодія сенсорних систем. 66. Впізнання образів. 67. Кодування інформації в сенсорних системах. 68. Адаптація сенсорної системи. 69. Пропріоцепція. 70. Координація рухів. 71. Схема тіла та система внутрішнього уявлення. 72. Розвиток базисних емоцій в раньому онтогенезі. 73. Роль автономної (вегетативної) нервової системи в розвитку емоцій. 74. Нейроанатомічна та функціональна організація механізмів емоцій. 75. Визначення стресу, стресорів, стресової реакції та дистресу. 76. Феномен психологічного захисту. 77. Дистрес та хвороби. 78. Свідоме керування рівнем стресу. 79. Історія розвитку психофізіології. 80. Електроенцефалографія як метод дослідження в психофізіології. 81. Метод викликаних потенціалів. 82. Реєстрація електричної активності шкіри. 83. Реєстрація показників серцево-судинної системи як метод дослідження в психофізіології. 84. Реєстрація реакції очей як метод дослідження в психофізіології. 85. Дослідження неродинамічних властивостей людини. 86. Самооцінка психофізіологічного стану. 87. Психофізіологічна концепція І.М.Сєченова. 88. Психофізіологічна концепція І.П.Павлова. 89. Механізм бінокулярного зору. 90. Аномалії рефракції ока – короткозорість та далекозорість. |
КУРС 2 НАЗВА ДИСЦИПЛІНИ Психофізіологія ПРІЗВИЩЕ ВИКЛАДАЧА Черненко М.І. ВИД МАТЕРІАЛУ Дотепер ведуться суперечки, що ж собою являє психофізіологія. Більшість учених схильна вважати, що психофізіологія знаходиться на... |
Навчальна дисципліна „Психофізіологія” вивчає закономірності співвідношення... Психофізіологія досліджує фізіологічні процеси в структурі активної, психічно опосередкованої взаємодії людини зі світом |
Вислови Д.І. Менделєєва Наука починається з тих пір, як починають вимірювати. Точна наука немислима без міри |
Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн... Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки.... |
закономірне чергування довгих і коротких складів Це водночас давня наука, яка зародилася в Індії, і новітня наука, що виникла на європейському терені з початку ХХ ст |
Наука у соціокультурному вимірі Наука – це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань... |
Постнекласична раціональність: пізнавальні стратегії в добу постнекласичної науки В останній четверті XX ст наука вступила в нову фазу свого розвитку − постнекласичну. Увів до наукового слововживання термін «постнекласична... |
Від грецького ψυχή (psyché) душа, дух; λόγος (logos) вчення, наука)... Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) — душа, дух; λόγος (logos) — вчення, наука) — наука, що вивчає психічні явища (мислення,... |
Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
МОДУЛЬ ВСТУП. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІВОДИ. ГІДРОЛОГІЯ РІЧОК Блок... Гідрологія – наука про природні води, їх властивості та явища і процеси, що в них відбуваються, а також закономірності розвитку цих... |