|
|
Скачати 304.18 Kb.
|
|
ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ Навчальна дисципліна „Психофізіологія” вивчає закономірності співвідношення психологічного та фізіологічного для встановлення психофізіологічних механізмів життєдіяльності, поведінки, розвитку, навчання та праці людини. Психофізіологія досліджує фізіологічні процеси в структурі активної, психічно опосередкованої взаємодії людини зі світом. Метою дисципліни є формування у студентів:
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні: з н а т и:
у м і т и:
Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни „Психофізіологія” є лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота з викладачем. Лекції передбачають виклад основних програмних тем навчальної дисципліни, формування у студентів базових наукових понять і уявлень. Під час семінарських занять, як форми групових навчально-теоретичних занять вузів, студенти обговорюють основні психофізіологічні закономірності та механізми функціонування нервової системи людини, сучасні концепції та теорії розвитку пізнавальних функцій. На практичних заняттях студенти отримують навички і уміння застосовувати теоретичні знання під час визначення обсягу короткочасної пам’яті, емоційного стану людини, типу темпераменту тощо. Під час самостійної роботи студенти опрацьовують лекційний матеріал, джерела літератури із запланованих тем, готують реферати та доповіді до семінарських занять, виконують практичні завдання викладача у формі створення схем, графіків, вирішування задач. Під час індивідуальної роботи з викладачем студенти консультуються з питань підготовки до семінарських та практичних занять, написання рефератів та доповідей, відпрацьовують пропущені заняття і незадовільні оцінки. Формами контролю за процесом та результатами засвоєння матеріалу під час вивчення дисципліни є поточний, модульний контроль успішності та іспит. Модульний контроль проводиться у формі тестування або контрольної роботи. Іспит проводиться у формі співбесіди з викладачем за білетом.
* Індивідуальна робота не планується розкладом занять ** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Викликані потенціали – зміни в сумарній біоелектричній активності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сенсорні стимули). Крім того, вони можуть відображувати активність, пов’язану з когнітивними процесами: прийняттям рішення, увагою, розпізнаванням сигналів. Дістрес – cтрес, пов’язаний з вираженими негативними емоціями, який справляє шкідливий вплив на здоров’я організму. Діяльність – свідома активність, яка виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Домінанта – тимчасово пануюча в нервовій системі група нервових центрів, що визначає характер поточної відповідної реакції організму на зовнішні та внутрішні подразнення та цілеспрямованість його поведінки. Друга сигнальна система – система орієнтування людини на словесні сигнали, на основі яких можливе утворення тимчасових нервових зв’язків. Електроенцефалографія – метод реєстрації з поверхні голови та аналізу сумарної біоелектричної активності кори головного мозку. Емоції – одна з форм відображення мозком об’єктивної дійсності, при якій домінує суб’єктивний характер психічного процесу. Збудження – динамічний фізіологічний процес, за допомогою якого живі нервові, м’язові та залозисті клітини відповідають на зовнішні чи внутрішні подразнення. Зворотній зв’язок – отримання центральною нервовою системою інформації про результати виконання певної діяльності. Конвергенція – сходження безлічі аферентних імпульсів у єдиний анатомічно обмежений еферентний канал. Латентний період – час між початком дії подразника та виникненням відповідної реакції. Локомоції – це переміщення організму в просторі. Мислення – найбільш узагальнена й опосередкована форма психічного відображення, що встановлює зв’язки та відносини між об’єктами, які пізнаються, та дозволяє одержувати знання про такі об’єкти, властивості та відносини реального світу, що не можуть бути безпосередньо сприйняті на почуттєвому ступені пізнання. Мовлення – історично сформована в ході діяльності людей форма спілкування, опосередкована мовою. Модальність – якісна своєрідність сенсорного подразника. Мотивація – сукупність спонукальних факторів, що викликають активність особистості та зумовлюють спрямованість її діяльності. Навчання – процес, у результаті якого організм здобуває адаптивні зміни індивідуальної поведінки, розширення життєвого досвіду, засвоєння знань, умінь, навичок. Нейродинамічні властивості людини – природні уроджені особливості нервової системи, що впливають на формування індивідуальних особливостей поведінки та деяких індивідуальних відмінностей здібностей та характеру людини. Несвідоме – сукупність змісту психічного життя, що недоступна безпосередньому усвідомленню. Пам’ять – це здатність нервової системи зберігати в закодованому вигляді інформацію, яка за певних умов може бути розкодована та відтворена. Пейсмекер – збудлива клітина (нервова, м’язева), що має спонтанну активність та генерує імпульси з певною частотою без дії зовнішніх подразників. Пропріоцепція – власна чутливість опорно-рухового апарату організму, тобто чутливість м’язів, сухожилків та суглобів. Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування. Сенсорні системи (аналізатори) – сукупність нейронів та допоміжних структур, які забезпечують сприйняття дії подразника, аналіз, проведення інформації до кори головного мозку та формування певного відчуття. Синапс – місце контакту нервових клітин між собою (центральний синапс) або місце контакту нервової клітини з органом-ефектором (нервово-органний синапс), який складається з пресинаптичної мембрани, постсинаптичної мембрани та синаптичної щілини. Сон – це особливий, генетично запрограмований стан організму, що періодично виникає, із закономірним послідовним чергуванням певних стадій. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
КУРС 2 НАЗВА ДИСЦИПЛІНИ Психофізіологія ПРІЗВИЩЕ ВИКЛАДАЧА Черненко М.І. ВИД МАТЕРІАЛУ Дотепер ведуться суперечки, що ж собою являє психофізіологія. Більшість учених схильна вважати, що психофізіологія знаходиться на... |
Закономірності прояву та вплив на людину шкідливих та небезпечних... Дисципліна “Основи охорони праці” виявляє і вивчає виробничі небезпечні і шкідливі фактори та розробляє засоби їх відвертання або... |
|
Психофізіологія як наука Психофізіологія досліджує фізіологічні процеси в структурі активної, психічно опосередкованої взаємодії людини зі світом |
Поняття «психологія» походить від грецьких слів,що означає знання... Юридична психологія- науково-практична дисципліна, що вивчає факти, закономірності і механізми людської психіки у сфері правових... |
|
Навчальна дисципліна передбачає опанування біологічних знань студентами... Розглядаються основні закономірності життєвих явищ, особливості організації та функціонування усіх рівнів живої матерії, взаємозв’язки... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Вивчення дисциплін заплановано у 5-ому семестрі на 3-ому курсі. Загальна кіль-кість годин/кредитів ECTS: дисципліна І – 126 5, дисципліна... |
|
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНОЇ МЕДИЧНОЇ АПАРАТУРИ Скіалогія розділ рентгенології, що вивчає закономірності утворення рентгенівського зображення |
Гігієна як наука, її мета, завдання, зміст і предмет вивчення Гігієна є наукою, що вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини та громадське здоров’я для розроблення... |
|
Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" Київ 2008 Навчальна дисципліна „Юридична деонтологія” викладається студентам І курсу юридичного факультету у 1 семестрі. Загальний обсяг викладання... |
Конспекти до курсу «Професійна етика» Тема Професійна етика як навчальна... Тема Професійна етика як навчальна дисципліна і як засіб регулювання професійної діяльності |