Цілі та завдання заняття: обгрунтувати світоглядне та методологічне значення основних законів діалектики, що дозволяють розкривати джерело, механізм та спрямованість змін всіх предметів та явищ матеріального та духовного світу; виявити взаємозв'язок та взаємопереходи законів та категорій діалектики; обгрунтувати непродуктивність софістики, еклектики та метафізики, їх неспроможність виявляти дійсну сутність та взае-мообумовленість усіх елементів світу; виробляти навички застосування діалектичного методу в науково-теоретичній діяльності та повсякденному житті.
Основні поняття та категорії теми: випадковість, діалектика, дійсність, еклектика, загальне, закон, заперечення, зміст, категорія, кількість, метафізика, міра, можливість, наслідок, необхідність, одиничне, особливе, причина, протилежність, протиріччя, софістика, спадкоелшість, стрибок, сутність, форма, явище, якість.
ПЛАН
Різноманітність способів філософствування (діалектика, метафізика, софістика, еклектика, догматизм, релятивізм тощо).
Діалектика та метафізика як основні альтернативні способи філософського осмислення буття.
Загальні закони діалектики та їх роль в осмисленні процесу розвитку.
Універсальні зв'язки буття та категорії діалектики.
Проблемно-пошукові питання
Ваша думка про межі діалектичного методу. Чи існують вони? Обгрунтуйте відповідь.
Чи пов'язана з діалектикою здатність людини до постійного духовного самооновлення та самозбереження пе-
345
Є.Л. Подолъсъка иКредитно-модулъний курс з філософії...»
ред загрозою хаосу, безчинству, невизначеності? Якщо пов'язана, то яким чином?
Розкрийте філософське поняття закону. Наведіть приклади різних видів законів.
Назвіть основні принципи діалектики. Наведіть приклади їх прояву у різних сферах буття.
Назвіть закони діалектики, що відповідають на такі питання:
а) що є джерело розвитку?
б) який механізм новоутворень?
в) в якому напрямку іде розвиток?
6. Виберіть вірні висновки:
а) все у світі необхідне, випадковість існує тільки в ідеї;
б) все у світі випадкове, необхідність існує тільки у нашій
свідомості;
в) одні явища у світі випадкові, інші - необхідні;
г) випадковість є формою виявлення необхідності;
д) кожне явище є випадковим і необхідним, але у різно
му сенсі.
У чому полягає принципова відмінність діалектичного заперечення від метафізичного?
Як Ви розумієте твердження Гегеля про те, що «діалектика є осягнення протиріч у їх єдності»?
Суб'єктивна діалектика є відображенням об'єктивної, Чи можна в такому разі вважати, що зміст першої повністю збігається зі змістом другої? Обгрунтуйте свою відповідь.
10. Що є провідним у діалектичній взаємодії форми та
змісту?
Як ви розумієте засади про те, що «сутність являється, а явище суттєве»? Наведіть приклади.
Чи може одне і те саме явище бути одночасно і причиною, і наслідком? Чи можуть причина і наслідок мінятись місцями? Наведіть приклади.
Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
Модуль П. Онтологія: структурна організація та діалектика буття
Теми доповідей та рефератів
Діалектика як теорія розвитку.
Софістика та еклектика - альтернативи діалектики як логіки.
Догматизм та релятивізм - альтернативи діалектики як теорії пізнання.
Категорії діалектики як універсальні форми мислення.
Світоглядне та методологічне значення законів діалектики.
Література
Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. - М.: Проспект, 1997.
Аристотель. Метафизика. Соч.: В 4-х т. - М, 1976. - Т.1.
Введение в философию /Авт. колл.: Фролов И.Т. и др. -М.: Республика, 2004.
Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Соч.: В 3-х т. - М., 1970. - Т.1.
Енгельс Ф. Діалектика природи //Маркс К., Енгельс Ф. -Твори. - Т.20.
Кант I. Критика чистого разума. Соч.: В 6-ти т. - М., 1964. -Т.З.
Ленин В.И. К вопросу о диалектике// Поли. собр. соч. Т.29.
Лукач Д. к онтологии общественного бытия. - М., 1991.
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // сумерки богов. - М., 1990.
Філософія. Підручник для вузів // за ред. ГАЗаїченка. -К., 1995.
Хайдеггер М. Закон тождества // Разговор на проселочной дороге. - М., 1991.
347
  Є.А. Подольська «Кредитно-модульний курс з філософії...»
ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ II
Буття - це філософська категорія, що означає: все, що реально існує; реальність, що існує об'єктивно, поза і незалежно від свідомості людини; загальний спосіб існування людини. Форми буття, буття речей і процесів, буття духовного (ідеального), буття людини як існування її у світі речей і в світі духовних цінностей, буття соціальне.
Матерія - філософська категорія для означення об'єктивної реальності, що дана людині у відчуттях її, яку людина може і намагається пізнати, але при цьому матерія існує незалежно від самої людини.
Способом існування матерії є рух. Рух - це будь-які зміни; він охоплює всі процеси, що відбуваються у Всесвіті. Джерелом усіх конкретних форм руху є боротьба внутрішніх протилежностей, притаманна всім об'єктам, а також взаємодія самих об'єктів.
Історично склались два підходи до простору і часу: субстанціональна концепція (простір і час тлумачаться як щось самостійно існуюче поряд з матерією, як її порожня місткість. Простір - це чиста протяжність, а час - чиста тривалість, у які нібито «занурені», «розміщені» матеріальні об'єкти) і реляційна концепція (простір і час - не особливі субстанціальні сутності, а форми існування матеріальних об'єктів. Простір виявляє співіснування об'єктів, час - послідовність їх станів).
Думка, свідомість реальні, але це не об'єктивна реальність, а щось суб'єктивне, ідеальне. Свідомість є суб'єктивний образ об'єктивного світу, тобто перероблене в голові людини матеріальне. Річ у свідомості людини - це образ, а реальна річ - ЇЇ прообраз.
Свідомість виконує такі функції, пізнавальну, регулятивну, прогностичну, конструктивно-творчу, аксіологічну.
Свідомість - це властивість високоорганізованої матерії, вища форма відображення (ідеальний образ матеріально-
Модуль II. Онтологія: структурна організація та діалектика буття
го світу), продукт суспільно-історичного розвитку, регулятор цілеспрямованої діяльності людини.
Під активністю свідомості розуміється її вибірковість і цілеспрямованість, ідо виявляється у формуванні нових ідей, в актах продуктивного уявлення, в управлінні практичною діяльністю.
Діалектична концепція розвитку полягає у тому, що розвиток тлумачиться як боротьба протилежностей, стрибкоподібний перехід кількості у якість і навпаки та як рух за спіраллю. Метафізики сприймають розвиток як результат божественного першопоштовху, як збільшення або зменшення, тобто як суто кількісний процес та як рух по замкненому колу.
Важливим принципом діалектики є принцип розвитку, тобто розуміння розвитку як вічного і нескінченного процесу зміни старого новим, одних явищ і процесів - іншими.
Вимогами діалектичного підходу до аналізу дійсності є наступні: всебічний аналіз, дослідження об'єктів у розвитку, саморусі, включення у повне визначення об'єкта усіх моментів, що дає практика, конкретно-історичний підхід, тобто врахування умов місця і часу, зв'язків і відносин, у яких знаходиться предмет у даний час.
Діалектика як логіка виробляє необхідні вимоги до пізнання: об'єктивності, системності (всебічності, суб-станційності, детермінізму), історизму (сутнісної, рєтрос-пективи (знання сутності), передумовнрго розгляду (розгляду передумов виникнення предмета), діалектичної суперечливості.
Вчення про загальний зв'язок явищ об'єктивної дійсності є, власне кажучи, вченням про закономірний характер її розвитку. При цьому закон - це не одиничний, притаманний будь-якому одному явищу, а загальний, властивий для всіх явищ цього класу, зв'язок.
Закон природи і суспільства виявляє об'єктивний, суттєвий, необхідний, тривкий зв'язок, що повторюється між явищами і процесами дійсності.
349
350
Є.А. Подолъсъка і Кредитно-модульний курс з філософії...
♦ Закон єдності і боротьби протилежностей виявляє,
джерело розвитку, ніби відповідає на запитання
«Чому?» Закон взаємного переходу кількості у якість
розкриває перетворення одних матеріальних утворень на інші, тобто відповідає на запитання «Як? Яким чином?» Специфіка закону заперечення заперечення полягає у тому, що він наче відповідає на запитання «Куди? У якому напрямку?», показує шлях розвитку явищ, процесу розвитку.
♦ Категорії - основні і загальні ознаки, універсальні фор
ми мислення і свідомості, що відображають загальні влас
тивості і відносини об'єктивної дійсності, загальні законо
мірності розвитку усіх матеріальних, природних і
духовних явищ.
Підсумкові завдання до модуля II
Як порівнюються поняття «буття», «субстанція», «внутрішній світ людини»? Чим відрізняється буття світу і буття людини?
Що таке онтологія?
Які з визначень матерії є філософськими:
а) матерія - це все те, що має масу та енергію;
б) матерія - це все те, що складається з атомів;
в) матерія - це речовина, поле, вакуум;
г) матерія - це категорія для позначення об'єктивної ре
альності;
д) матерія - це інобуття абсолютної ідеї;
є) матерія - це субстанція, першооснова всього, що існує?
Чому не можна ототожнювати поняття «матеріальне» та «матерія»? До чого призводить подібне ототожнення?
Яким філософським напрямкам відповідають дані судження:
а) рух - спосіб існування матерії;
б) рух - це чиста енергія;
в) рух - зміна наших відчуттів;
г) рух - це переміщення тіла в просторі і часі;
Модуль II. Онтологія: структурна організація та діалектика буття
д) рух - це зміни взагалі;
є) рух - це розвиток ідеї як самостійної сутності.
У чому полягає єдність перервності та неперервності простору і часу? Наведіть приклади.
Назвіть філософські та фізичні властивості простору і часу. Покажіть їх спільні риси та відмінності. Чому простір має зворотний характер, а час - незворотний?
У чому проявляється «вторинність» свідомості, її залежність від матерії?
Чи можливо зрозуміти природу людської свідомості, якщо вивчати тільки мозок?
Як ви розумієте співвідношення відображення і свідомості?
Що з переліченого входить у філософське розуміння свідомості (відчуття, мова, мислення, біотоки мозку, свобода, уявлення, темперамент, емоції, пам'ять, поняття, інстинкти, світогляд, бажання, нервові імпульси, рефлекси)?
У чому полягає помилковість поглядів гілозоїстів, вульгарних матеріалістів на природу та сутність свідомості? Обгрунтуйте свою відповідь.
Що означає положення про те, що свідомість не тільки відображає світ, а й створює його?
Як можна обгрунтувати суспільно-історичну сутність свідомості?
Якими якісними ознаками відрізняється психіка людини від психіки тварин?
Які структурні ідеальні елементи входять до психіки людини?
Яку роль в житті людини відіграє несвідоме?
Ваша думка про межі діалектичного методу. Чи існують вони? Обгрунтуйте відповідь.
Чи пов'язана з діалектикою здатність людини до постійного духовного самооновлення та самозбереження перед загрозою хаосу, безладдя, невизначеності? Якщо пов'язана, то яким чином?
351
 Є.Л. Подольсыса «Кредитно-модульний кірс з філософії...»
Розкрийте філософське поняття закону. Наведіть приклади різних видів законів.
Назвіть основні принципи діалектики. Наведіть приклади їх прояву у різних сферах буття.
Назвіть закони діалектики, що відповідають на такі запитання:
а) що є джерело розвитку?
б) який механізм новоутворень?
в) в якому напрямку іде розвиток?
23. Виберіть вірні судження:
а) все у світі необхідне, випадковість існує тільки в ідеї;
б) все у світі випадкове, необхідність існує тільки у нашій
свідомості;
в) одні явища у світі випадкові, інші - необхідні;
г) випадковість є формою виявлення необхідності;
д) кожне явище є випадковим і необхідним, але у різних
проявах.
У чому полягає принципова відмінність діалектичного заперечення від метафізичного?
Як ви розумієте твердження Гегеля про те, що «діалектика є осягнення протиріч у їх єдності»?
Суб'єктивна діалектика є відображенням об'єктивної. Чи можна в такому разі вважати, що зміст першої повністю збігається зі змістом другої? Обгрунтуйте свою відповідь.
Що є провідним у діалектичній взаємодії форми та змісту?
Як ви розумієте твердження про те, що «сутність являється, а явище суттєве»? Наведіть приклади.
Чи може одне й те саме явище бути одночасно і причиною, і наслідком? Чи можуть причина і наслідок мінятись місцями? Наведіть приклади.
Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
Модуль III ГНОСЕОЛОГІЯ, ЛОГІКА, МЕТОДОЛОГІЯ
353
 Є.А. Подольська «Кредитно-модульний курс з філософії...*
Змістовий модуль 8
СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Пізнаваність світу і його законів. Агностицизм.
Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики.
Єдність чуттєвого і раціонального моментів пізнання.
Інтуїція: етапи та умови формування.
Діалектика абсолютної і відносної істини.
У цьому модулі розкриваються основні положення та принципи філософської теорії пізнання, виділяються основні види практики, обґрунтовується єдність чуттєвого та раціонального етапів пізнання.
З метою всебічного дослідження проблеми сутності істини у цьому модулі особлива увага звертається на те, що істина об'єктивна за змістом та суб'єктивна за формою; виявляється діалектика абсолютної та відносної істини, доводиться обмеженість та методологічна неспроможність догматизму ы релятивізму. Наголошуэться на значущосты інтуїції як своєрідного типу мислення, розглядаються етапи та умови інтуїції.
354,
Модуль 111. Гносеологія, логіка, методологія
|