Тема: Микола Вороний „Євшан-зілля". Необхідність повернення людині історичної пам'яті. Усвідомлення своєї національної приналежності. Роль епіграфа.
Мета: Ознайомити учнів із особливостями побудови твору, вчити зіставляти художній твір з літописним оповіданням, шукати спільне і відмінне в них, співвідносити давно минулі події з сучасністю, розкрити роль епіграфу; розвивати образне мислення, вміння працювати з текстом, аргументувати власну думку;
виховувати почуття відповідальності за долю рідного краю, готовність працювати і жити для блага України, усвідомлювати важливість історичної пам'яті для кожної людини.
Тип: урок-роздум.
Обладнання: портрет М. Вороного, підручник, пучки полину, картки з ТЛ, конверти із завданням, музичний супровід.
Хід уроку
І. Оголошення теми і мети уроку.
(Звернути увагу на портрет М. Вороного)
Мотивація навчальної діяльності. Презентація очікуваних результатів.
• З'ясуємо спільне і відмінне між літописною легендою та художнім твором.
• Визначимо роль епіграфа.
• З'яусмо особливості будови поеми.
• Визначимо своє ставлення до рідної землі, мови.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Бліц-опитування.
Перш ніж перейти до теми уроку, хочеться дізнатися, як ви засвоїли матеріал попереднього уроку.
Ви вже сидите, поділені на 5 груп:
1— дослідники;
2 — мистецтвознавці;
3 — мовознавці;
4 — філософи;
5 — критики.
Кожній команді я буду задавати по 2 запитання.
(На дошці вивішено підтвердження правильної відповіді).
1. Рід батька М.Вороного
а) ремісник;
б) торговець;
в) шляхетно-духовний.
2. Роки життя М. Вороного
а) 1880— 1940;
б) 1871—1938;
в) 1970—1990.
3.Університетську освіту М. Вороний отримує у:
а) Києві, Львові;
б) Празі, Відні;
в) Львові, Відні.
4.Хто з друзів запропонував Вороному працювати в редколегії відомого журналу „Життя і слово"
а) І.Франко;
б) Б.Грінченко;
в) Л.Укранка.
5.Як називалися перші збірки віршів Вороного, що були видані в Києві?
а) «Ліричні поезії», «В сяйві мрій»;
б) «Подорож до моря»;
в) «З вершин і низин».
6.В якому році М. Вороний опинився в еміграції?
а) 1929;
б) 1920;
в) 1942.
7.У м.Львові Вороний заснував
а) початкову школу;
б) драматичву школу;
в) школу бальнвх таіців.
8.Що особливо зближували М.Вороного з його сином Марком?
а) обидва були літературними критиками;
б) обидва були акторами;
в) обидва були письменниками.
9.Органи держбезпеки звинувачували М. Вороного у:
а) акторській діяльності;
б) контрреволюційній діяльності;
в) перекладацькій діяльності.
10.М.Вороний помер:
а) власною смертю;
б) розстріляли у тюрмі;
в) повісився.
11.(до всіх) Рік написантія поеми „Євшан-зілля".
а) 1899;
б) 1890;
в) 1992.
- Молодці, добре підготували домашнє завдання.
IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
1. Розповідь вчителя
Трагедія життя письменника, як це не парадоксально, була пов'язана із його любов'ю до рідної землі, до України, якої він не міг відцуратися, як і багато його сучасників. Саме проблему любові до Вітчизни й порушує автор у поемі „Євшан-зілля", яку було написано на основі реальних фактів.
Літописна легенда (під муз. супровд)
Тему і сюжет поеми „Євшан-зілля" Вороному навіяв „Галицько-Волинський літопис", у якому збереглася легенда про чарівну силу степового зілля Євшан (полян). Галицький літописець, виголошуючи похвалу князеві Роману, порівняв його з рідним дідом Володимиром Мономахом, і як похвалу князям, автор вмонтовує коротке героїчне оповідання про те, як Мономах розбив половців і вигнав їх за Дін, взявши в полон меншого сина Отрока половецького хана Сирчана. Коли помер князь Мономах (грізний супротивник половецьких ханів) тоді Сирчан послав свого співця Оря до Отрока, щоб співець піснями або зіллям розбудив у душі вигнанця почуття туги за рідним краєм і повернув його в землю Половецьку. Однак пісні не схвилювали Отрока, і тільки понюхавши зілля євшан, юнак згадав свою Батьківщину і вирішив повернутися в рідну землю.
Але М. Вороний не просто переказав легенду, а надав їй українського колориту. Імена половецьких героїв відсутні, і основні події відбуваються в Києві.
- Зі змістом поеми ви вже знайомі, бо прочитали вдома.
Зачитайте останні слова юнака, з поеми.
А де ви ще в поемі зустрічали такі слова?
Чому ці слова автор використав як епіграф до всієї
поеми?
(Епіграф - уривок з якогось твору чи інший вислів, який автор ставить на початок або перед частинами твору з метою увиразнити тему та ідею, чи створити певний настрій.)
- Діти, а який настрій вам створює ця поема?
2. Словникова робота.
Сьогодні у нас урок не звичайний, а урок-роздум, і клас поділений на групи не випадково.
Ось мовознавці (3 трупа) працювали над словниковою роботою і зараз вони підкреслять ряд слів, значення яких вони б хотіли уточнити.
Євшан — полин;
Половці — войовничі кочові племена;
Ясир — військова здобич;
Гудець — співець, віщун;
Сповиточок — вузлик;
Бадилля — сухі гілки;
Твар — обличчя;
Байрак — яр, порослий лісом. Молодці діти!
3. Бесіда за текстом поеми.
Наступна група дітей, філософи, працювала над запитаннями поеми, які б вони хотіли підняти і обговорити.
Як малий половчанин потрапив до князя Володимира?
(Ясир)
Як жилося хлопчикові? (Добре)
Як почував себе старий хан-батько хлопчика?
(Страждав)
Кого вирішив хан послати до сина? (Гудця)
Як хан радив судцеві достукатися до серця хлопця? (Заспівати пісню, дати понюхати Євшану)
Кого і що побачив хлопець під впливом запаху Євшан-зілля (Рідний степ і батька)
Яке почуття стисло горло, сперло груди юнакові половчанину? (Відчуття волі)
Що вчинив юнак під впливом спогадів? (Вирушив додому)
Які епітети ви зустріли в тексті, що характеризують степ? (Рідний, широкий, вільний, пишний, пишнобарвний, квітчастий).
4. Визначення роду поеми (у парах).
Зміст поеми ви добре знаєте. Зараз спробуємо визначити рід поеми у парах.
На партах є у вас картки з ознаками епічного та ліричного творів.
Ваше завдання: у парах відзначити те, що стосується поеми „Євшан-зілля".
КАРТКА №1
Ознаки епічного твору.
1.Зміст розкривається у формі авторської розповіді про людей і події; наявний сюжет
2.Лодії зображені у творі, подаються в минулому часі, тобто такі, що відбулися.
3.Твір написаний прозою, або віршем.
4.0сновні жанри: казка, переказ, оповідання, повість.
КАРТКА №2
Ознаки ліричного твору
1.Життя відображається через призму почуттів, переживань під впливом певних подій.
2.Чітко простежується позиція автора. 3.Віршований твір. Отже, це ліро-епічний твір.
Ліро-епічний твір — це такий віршований художній твір, у якому поєднуються епічні сюжетно-розповідні елементи і властива ліриці емоційність.
Поема — це ліро-епічний твір, у якому зображено значні події та яскраві характери, а розповідь супроводжується розкриттям авторських переживань, роздумів.
5.Робота над сюжетом поеми.
-Діти, а які ви знаєте складники сюжету?
-Чи можемо ми визначити сюжет у поемі «Євшан-зілля»?
1.Експозиція — знайомство з літописом „Якесь пророкування".
2.Звязка — „Ти піди у землю Руську, відшукай там мого сина..."
3.Розвиток дії - пов'язані із ханським сином і ханом
4.Кульмінація - юнак вдихає запах Євшан-зілля.
5.Розвязка - юнак пішов додому.
6.Епілог — звертання до українців.
Тема: повернення людини на істинний шлях життя.
V. Психоемоційна релаксація
(під муз. супровід)
А зараз ми всі перепочинемо і на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами полину, і спробуємо відчути те, що відчув ханський син. Візьміть пучки полину в руки і зажмурте очі, уявіть, ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматом трав. Понюхайте. Ви самі, над вами чисте блакитне небо, ви відчуваєте, як вас оповіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергію. Ви повністю заспокоюйтесь і згадуйте найприємніші хвилини свого життя, рідних вам людей. На вашому обличчі з'являється посмішка, ви повільно розплющуєте очі і повертаєтесь на урок.
Так який це запах степу, Євшану? (знайомий, рідний).
VI. Закріплення вивченого матеріалу.
1.Робота в группах.
Пару хвилин тому ми говорили про події, які відбулися в Київській Русі, прочитавши художній твір М.Вороного, нюхали пахощі євшану-зілля. Отже, ви зможете уже справитися із завданням, що у конвертах.
(На підготовку 1 хв.)
Завдання:
1 ГРУПА
Опрацюйте початок основної частини, дайте відповідь на запитання: чому ханський син полюбив чужий край? Охарактеризуйте почуття батька-хана. (3-4 купл.)
2 ГРУПА
Охарактеризуйте пісні судця, вкажіть відмінність між ними.
Спів народний, колисковий
Пісня вільного народу
Дві пісні співав гудець
Про що йдеться:
про лицарські походи
що співала мати
сильний, дужий спів
ніжний спів.
3 ГРУПА
Виділити рядки, де автор висловлює сповідання, що українці зможуть повернутися в лоно нації, вивчити мову.
4 ГРУПА
Як ви гадаєте, у чому трагедія України? Як слід розуміти
слова „манівцями ми блукаєм без дороги"? Кому
адресований цей твір? (зачитайте з тексту).
Що врятує Україну? Чи потрібне Євшан-зілля українцям
нині? („тим, котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали")
- історична пам'ять
- генетична пам'ять
- національна свідомість.
5.ГРУПА
1.Чи є в наш час ті хто відцурався своєї землі,
забув про неї?
Щоб ви побажали таким „землякам"?
(Патріотизм - почуття любові, до рідного краю, біль за його гірку долю, готовність служити інтересам країни...)
Отже, яка ідея твору?
Ідея: „Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах", вірити і любити свою Батьківщину.
- Чому Вороний емігрував?
- Що таке діаспора?
- Які ви знаєте діаспори?
- Чи потрібен діаспорі євшан? (ні)
2.Підсумкова бесіда.
Отже, Євшан-полин - це своєрідний душевний поштовх, останній шанс, надія. Полин - це зілля - це символ пробудження свідомості всього народу. Століттями викорінювали в українців цю пам'ять: забороняли мову, спокушали матеріальними благами, знищували цвіт нації. Українцями-покручами, сліпцями, такими, на жаль, бачив частину земляків поет. Де ж знайти засіб, який би сколихнув їх, розбудив пам'ять. Поет залишає це питання без відповіді. Однак твір „Євшан-зілля" деякою мірою заставляє і нас з вами стрепенутися і задуматися: хто ми, якою мовою розмовляємо, чи ми справжні українці. А якщо ми є справжні українці, то - будьмо!
VII. Рефлексія.
-Чи справдив урок ваші очікування?
Так чим же відрізняється художній твір від літописної легенди?
Євшан-зілля-це що? (символ історичної пам'яті народу)
Що ви почули нового на уроці?
Що було цікавим?
Домашнє завдання:
Написати міні твір-роздум:
«Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде».
1.Підготувати міні звернення до М. Вороного, на основі почуттів, які викликав його твір.
2.Закінчити урок я хочу акровіршем М. Рильського.
Вітаю тебе я нині!
Одважно линучи з-над хмар,
Рабів будив ти у долині,
Огонь, злюбивши, як Ікар!
Не відаючи супокою,
Осталих кликав громадян, Минуло!
Це ж перед тобою
У тебе вкрадений євшан.
|