І ІгорТКАЛЕНКО, Київ ПОВІСИТИ ПЕТРА СИМОНЕНКА*
|
|
Скачати 37.43 Kb.
|
 #1 24 листопада -1 грудня 2006 р. і ІгорТКАЛЕНКО, Київ ПОВІСИТИ ПЕТРА СИМОНЕНКА* ...Знову треба.вшановувати пам'ять жертв Голодомору. Знову річниця. У визначних політиків, патріотів беруть інтерв'ю, а вони говорять, що ось так і так. А колишній мер Києва Омельченко каже: чому ж, мовляв, нарід наш український зовсім жертв Голодомору не вшановує, на Михайлівську площу не приходить? Висновок такий: нарід у нас поганенький, бо пам'яті мільйонів невинно загиблих не шанує. У той час, як пан Омельченко по кілька разів на рік приходить до цього хрестика, який є пам'ятним знаком про Голодомор і його багатомільйонні жертви, і шанує пам'ять про них. Не забуває, приклад показує. Та чомусь майже ніхто більше не приходить. Масові піар-акції не вдаються. І мені стало соромно. Що ж це я не шаную пам'яті невинних жертв!? Адже в моєї бабусі на руках померла з голоду п'ятирічна сестричка. Вона лежала і дивилася на старшу сестру, а з її очей текли сльози. І вона померла. А семирічний голодний братик пробрався до льоху і напився каустичної соди. Він помер. Мая бабуся все життя боялася, щоб я не помер з голоду. Вона готувала мені багато усього смачного. Тепер вже ніхто не боїться, щоб я не помер з голоду. Голод пройшов через мою родину. Мої батьки і діди пухли з голоду, а багато моїх рідних загинули. Чому ж мені так важко підняти свою товсту задницю й піти вшанувати загиблих? У чому справа? Мільйони безвинно загиблих. Вибачте, але ця цифра просто не вміщається в моїй уяві. Ця трагедія подібна на якийсь фарс. Що це таке — десять мільйонів трупів? Дивна, незрозуміла цифра. Чому вона не зачіпає моє серце. Спробуймо уявити собі цю трагедію. Уявіть, що ваші діти померли з голоду. Візьміть їх тільця і покладіть на купку. Потім уявіть, що ваша дружина чи чоловік, тато і мама, сестра і брат теж померли з голоду. Теж складіть небіжчиків на купу. Потім уявіть, що всі ваші рідні, друзі, сусіди, їхні діти, гості, які були на вашому весіллі, всі померли з голоду. Тепер зберіть ці трупи до однієї великої купи. Думаю, доклавши трохи розумових зусиль, ви зможете зібрати купу із кількох сотень трупів рідних, близьких та знайомих. 10 мільйонів — це 10 — 20 тисяч таких куп трупів. Від Львова до Києва — 500 кілометрів. Якщо висипати ці гори мерців вздовж траси, то на кожних п'ятдесят метрів припаде гора із тисячі трупів. Уявіть собі: ви їдете по трасі, а вздовж дороги — суцільна стіна трупів висотою три — п'ять метрів. І так година за годиною. Таке собі кіно на 8 — 10 годин. Тобто по 20 тіл на один метр траси. А серед них ваші діти і батьки. Що це було? їх хтось цілеспрямовано убив, чи вони померли самі? Хіба це була війна? Чому вони не захищалися? Чи, може, було стихійне лихо? Чи лихо сплановане, організоване і реалізоване кимось конкретно, хто має прізвище та ім'я? Хтось знає ці прізвища? Чому я не знаю їх? Чому вони не написані на перших шпальтах наших газет? I тут я зрозумів, чому мені так важко прийти і вшанувати пам'ять цих жертв. Мені соромно. Соромно, що Україна пережила таку ганьбу і досі боїться змити її, назвавши і покаравши організаторів і виконавців Голодомору. Мені соромно, що десять мільйонів українців померли без сенсу, безславно, не загинули на полі бою? Чому не прославили Україну у великих звитягах? Кому потрібні іхні безглузді смерті і ганебна й боягузлива пам'ять про них? Подібну ганьбу пережили і євреї під час Другої світової війни. Коли настав час їм вшановувати пам'ять жертв Голокосту, вони виловлювали по всьому світові своїх вбивць і, або урочисто вбивали (страчували), або привозили до Ізраїлю й там організовували масові вшанування жертв. При чому'їм нерідко доводилося вирішувати серйозні моральні дилеми. То вбивцею був єврей, то німець, який організовував табори для переправки євреїв на землю обітовану, а потім перетворив їх на табори смерті. Ось так вони повісили "хрещеного батька держави Ізраїль" Айхмана та інших. І так вони, як змогли, вшанували пам'ять своїх замордованих, кров'ю змиваючи ганьбу з тих, хто загинув безславною смертю.  Євреї не довго ламали голову, як вшанувати жертв. Вони знали, що пам'ять невинних вшановується тільки кров'ю. Жертовник прагне крові і вогню. До жертовника не треба приходити, щоб на нього дивитися. Він вимагає жертви.Якщо мені говорять, що українці, замордовані в голодоморах, стали жертвами комуністичного режиму, то давайте повісимо комуністів. А що поганого в тому, щоб повісити комуністів, які знищили мільйони українців? Наприклад, що поганого в тому, щоб повісити Петра Симоненка (він же сам узяв на себе цей хрест)? Хоч так вшануємо пам'ять жертв комуністичного режиму. Скажіть, скільки людей прийде на публічну страту Симоненка? Хіба не чудовим було б таке вшанування жертв Голодомору? А який сенс у тому, щоб стояти біля хрестика і шморгати носом перед камерами? Мені що, нічого робити? Я ж не висуваюся. Нам, котрі нікуди не висуваються, нічого робити на такому вшануванні.  Отже висновок: якщо ми, панове, хоче мо вшанувати пам'ять невинно загиблих треба зробити небагато — знайти вбивць повісити на майдані. Ось тоді я теж прийду і скажу: спочивайте в мирі, кохані, ми пам'ятаємо про вас... І сохрани нас. Господи, пити вашу чашу... * Автор запевнив редакцію, що у заголовку мова йде про портрет |
Схожі:
|
Василь Симоненко. «Лебеді материнства» В. А. Симоненка, обрамлений вишитим рушником, пучок калини, хліб-сіль, свічечка; хронологічна таблиця основних дат життя і творчості;... |
НАКА З Х Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика” серед учнів 3-11 класів, студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів... |
|
Поема «Сон» («У всякого своя доля »). Викриття самодержавно-кріпосницького... України та ганебної ролі Петра І та Катерини ІІ; формувати вміння учнів сприймати художній твір цілісно, в єдності змісту і форми;... |
ПРАВИЛ А проведення конкурсного відбору студентів для проходження... Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснюється відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки, молоді... |
|
Про реєстрацію об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Симоненка 5” |
ВСТУП Розділ І. Духовний портрет Василя Симоненка на тлі тоталітарної доби с. 7 – 35 |
|
Василь Симоненко народився на Яким постає ліричний герой Василя Симоненка (перерахуйте узагальнені риси)? |
Резюме Київ), Володимир Пастернак (м. Харків), Марія Потабенко (м. Київ), Богдан Проць (м. Львів), Володимир Різун (м. Львів), Володимир... |
|
Тема уроку ... |
Адреси передового педагогічного досвіду Кисленко Тетяна Леонідівна, учитель обслуговуючої праці Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №33 ім. В. Симоненка |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua