РОЗДІЛ III. МОНІТОРИНГ ПОДАТКОВИХ РИЗИКІВ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ПОДАТКОВИХ РЕФОРМ У ДЕРЖАВІ
|
|
Скачати 499.18 Kb.
|
                             РОЗДІЛ III. МОНІТОРИНГ ПОДАТКОВИХ РИЗИКІВ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ПОДАТКОВИХ РЕФОРМ У ДЕРЖАВІ 3.1. Вихідні домінанти функціонування ризикоорієнтованої системи адміністрування податків Податкові ризики та загрози, що вони спричиняють безпеці України п сфері оподаткування, не дають змоги податковій системі об’єктивно реагувати на класичні для ринкового механізму регулюючі впливи га зумовлюють негативні наслідки для національної економіки держави загалом. Ефективність боротьби з цим феноменом значною мірою залежить від побудови системи попередження та мінімізації ризиків на основі постійного моніторингу. Переважно в економічно розвинутих країнах світу основним напрямком діяльності податкових служб у процесі моніторингу податкових ризиків є забезпечення добровільності сплати платежів до бюджету. Для цього використовують різні підходи та методи щодо організації проведення податкового адміністрування. Так, у цих державах характерною є побудова суспільного устрою за принципом добровільності сплати податків і зборів. Наприклад, у Франції рівень добровільної сплати становить 90%, у Данії - 99%, у Нідерландах - 97%.1 В Україні, за даними ДПА, рівень добровільної сплати дорівнює приблизно 60%, тобто 40% податкових доходів бюджетів усіх рівнів отримують у результаті роботи фіскальних органів і застосування примусових методів стягнення податкової заборгованості. За зведеною інформацією органів податкової служби, в 2002 р. лише 69,8% зареєстрованих платників сплачували податки. У наступних роках спостерігалася тенденція до підвищення частки цих платників і в 2006 р. вона становила 83,5% (табл. 3.1) Проте це відбулося переважно внаслідок ліквідації податкоплатників, які не сплачують податків до бюджету, чим і пояснюється зменшення загальної кількості платників - юридичних осіб. У 2007 р. частка платників, які сплачують податки в загальній кількості зареєстрованих підприємств, установ і організацій, знову зменшилася до 83,1%. Таблиця 3.1 Кількість зареєстрованих підприємств, установ і організацій, контрольованих державною податковою службою України в 2002-2007 рр.1
Зазначимо, що серед тих платників, які сплачують податки, значна частина систематично порушує податкове законодавство. Так, кількість виявлених порушень у цих платників у 2005 р. становила 357 860, у 2006 р. вона збільшилася на 13,5% і дорівнювала 406 054, а в 2007 р. збільшилась на 36388 і становила 442442. Загалом у 2007 р. порушення податкового законодавства виявлено у 408087 юридичних осіб, або 95,2% від перевірених. За станом на 1 січня 2008 р. за результатами контрольно-перевірочної роботи загалом по Україні донараховано 5951,2 млн. грн., у тому числі за актами документальних перевірок - 5479,3 млн. грн., пені за несвоєчасну сплату - 471, 9 млн. грн., адміністративних штрафів - 8,9 млн. грн.2 Наведені факти свідчать про те, що феномен порушень у сфері оподаткування, незважаючи на посилення податкового контролю, надалі розвивається. Так, органи податкової служби намагаються підвищити податкову дисципліну платників податків, забезпечити контроль за виконанням податкового законодавства. Однак боротьба з податковими правопорушеннями лише за допомогою посилення адміністративно-примусових засобів не дає позитивних результатів. До того ж посилення зазначених засобів відповідно спричинює збільшення видатків на функціонування ДПА України, які за останній період стрімко зростають. Так, якщо в 2000 р. сума цих видатків становила 0,716 млрд. грн., то в 2006 р. - 3,12 млрд. грн., тобто зросла за 5 років на 2,4 млрд. грн., або на 435, 7%. У 2007 р. кошторис видатків становив 3,23 млрд. грн., тобто на 3,5% більше, ніж відповідний показник за попередній рік (рис. 3.1). Так, збільшення видатків бюджету на утримання ДПА України спричиняє те, що витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їхнього справляння. Головним результативним показником, що характеризує виконання функцій, які покладені на органи державної податкової служби, є обсяг мобілізації ресурсів за податками та зборами, надходження яких контролюють органи ДПС. Якщо простежити співвідношення цього показника з видатками на виконання бюджетних програм ДПА України за останній період, то отримаємо наступну картину (табл. 3.2). Таблиця 3.2 Видатки за бюджетними програмами ДПА України та мобілізація доходів до Зведеного бюджету України у 2001 - 2007 рр.1
Наведені дані підтверджують, що касові видатки ДПА України за останні сім років зросли майже в півтора рази. При цьому збільшується їхня питома вага у сумі мобілізованих податковою службою коштів до бюджету (від 2,18% у 2001 р. до 2,68% у 2007 р). Отже, лише за допомогою підвищення контролю та застосування заходів примусового стягнення виконати завдання із забезпечення дохідної частини бюджету неможливо. До то ж такий стан справ призводить до підвищення напруженості у відносинах між податковою службою та суспільством. За останній період спостерігається певна конфронтація зі суб’єктами господарської діяльності та громадянами через те, що податкову службу частина суспільства сприймає як авторитарну і непідзвітну організацію. Так, питання зменшення і ліквідації недоїмки необхідно вирішувати шляхом поліпшення роботи з платниками податків, їхнього заохочення до добровільної сплати. З огляду на це першочерговим заходом податкового реформування в Україні визначено модернізацію державної податкової служби з метою її перебудови у таку, яку б підтримувало суспільство і яка б базувалася на визначених законодавством правових нормах відносин між суб’єктами оподаткування, неупереджено ставилася до добросовісних платників податків та ефективно застосовувала заходи і санкції щодо випадків ухилення від їхньої сплати. Зазначимо, що донині людство не має інших мотивацій, які б сприяли сплаті податків, крім застосування заходів державного впливу на платника. Модернізацію державної податкової служби здійснюють у межах реалізації пріоритетних завдань інституційного розвитку системи державного управління з метою підтримки головних ініціатив Уряду України та забезпечення якісного реформування чинної податкової системи. На її проведення передбачена окрема стаття видатків у Державному бюджеті, причому фінансування з року в рік збільшується (табл. 3.3). Таблиця 3.3 Фінансування видатків Державного бюджету України на модернізацію податкової служби в 2005-2007 рр.2
Основною метою модернізації податкової служби визначено забезпечення невідворотності виконання податкових зобов'язань платниками податків при збереженні раціонального рівня видатків на утримання податкової служби. В процесі реалізації програми модернізації передбачено вирішення таких завдань:
У межах програми модернізації планується створити потужну систему обслуговування платників податків, яка передбачає надання їм повного якісного комплексу послуг. Передусім це індивідуальний підхід до кожного суб’єкта господарювання, спрощення процедур реєстрації платників і подання податкової звітності, вилучення недоцільних операцій, максимальна прозорість. Саме питання прозорості, чесності та неупередженості у діяльності податкових органів є нині найбільш актуальними. З огляду на це в програмі модернізації податкової служби передбачено заходи, які дадуть змогу мінімізувати вплив людського фактора у процесі податкового супроводження платників податків. Зокрема, одним із найважливіших заходів є побудова ризикоорієнтованої системи адміністрування податків, мета якої полягає в забезпеченні найвищого можливого рівня виявлення та запобігання порушенням податкового законодавства у такий спосіб, який підтримуватиме довіру суспільства до податкової системи. Зазначений захід спрямований насамперед на забезпечення прозорості податкової діяльності та мінімізацію впливу людського фактора на процес прийняття рішень. Система адміністрування має відповідати інтересам як держави, так і платників податків. Лише за виконання цієї умови фіскальна функція податків не спричинюватиме не сприйняття і певної протидії з боку суб’єктів підприємницької діяльності та громадян. Однак за наявності всіх передумов для впровадження ризикоорієнтованої системи адміністрування податків в Україні є певні проблеми і складнощі, які спричиняють значну розбіжність між теорією податкових ризиків і реальною практикою їхнього моніторингу. Насамперед нині немає впорядкованого підходу до проблеми створення зазначеної системи, який би дав змогу однозначно її зрозуміти всім зацікавленим особам. Взагалі в Україні управління у сфері оподаткування можна охарактеризувати як кризовий менеджмент, оскільки основні зусилля керівників і фахівців різного рівня ско.нцентровані на подоланні наявних проблем. Моніторинг податкових ризиків як інструмент вибору стратегій досягнення визначених цілей, завдань і способу формування бажаного розвитку подій практично не застосовується. До роботи зі створення ризикоорієнтованої системи адміністрування податків не залучено жодного фахівця, який має спеціальну освіту з ризик-менеджменту. В структурі державної податкової служби відсутні підрозділи, відповідальні за методологічний супровід та організаційну підтримку управління ризиками. Цей стан справ призводить до того, що в практиці діяльності податкових органів податковий ризик вважають порушенням суб’єктом господарювання податкового законодавства. З огляду на це завдання моніторингу практично обмежено відбором платників податків до контрольно-перевірочної роботи, а діяльність з ризиками передбачає лише у виявлення податкових правопорушень. Цей факт підтверджує використання виразів на зразок “ефективність роботи податкового ризику”. Ситуація ускладнюється тим, що в різних джерелах і нормативних документах (плани, накази, тези) використовують поняття “ризикоорієнтована система” без його подальшого уточнення. При цьому часто ототожнюють вирази “ризикоорієнтована система адміністрування”, “ризикоорієнтована система контролю”, “ризикоорієнтована система управління”, “система податкових ризиків” тощо, значення яких чітко не визначені, що приводить до розбіжностей у розумінні змісту перспективних завдань і поточних робіт у залучених до роботи фахівців. Це підтверджує невизначеність загальної моделі роботи з ризиками в системі вітчизняних податкових органів та відсутність відповідних положень і процедур. У результаті вимоги до побудови ризикоорієнтованої системи адміністрування податків мають неконкретний, декларативний характер. Головною проблемою є відсутність спільного для всіх зацікавлених осіб розуміння податкового ризику як такого, особливостей його визначення щодо роботи податкових органів загалом й окремих функціональних підрозділів зокрема. Насамперед виникає потреба в чіткому виокремленні змісту попиіі. “ризикооріентована система адміністрування податків” та "управління податковими ризиками”. Так, суть цих дефініцій не можна ототожнювати і кожна з них має право на існування. Для правильного розуміння суті ризикоорієнтованої системи адміністрування податків необхідно враховувати зміст понять “адміністрування податків” і “система”. Щодо терміна “адміністрування податків” зазначимо, що найбільш вдалим є визначення вітчизняного науковця В. Мельника, який трактує його як управлінську діяльність органів державної виконавчої влади, пов’язану з організацією процесу оподаткування, що засновується на державних законодавчих і нормативних актах і використовує соціально зумовлені правила.1 Разом з цим, слід ураховувати, що моніторинг податкових ризиків буде ефективним, якщо його проводитимуть органи податкової служби в усіх напрямках адміністрування податків, які при цьому взаємопов’язані, а отже, діють у системі. Загалом поняття “система” науковці зараховують до найбільш загальних та універсальних дефініцій, хоча неоднозначно трактують щодо різних предметів, явищ і процесів. Ураховуючи вищеподане, зауважимо, що найбільш вдалими щодо податкової сфери є підходи Л. Берталанфі, який розглядає систему як комплекс взаємодіючих елементів2, В. Садовського й Е. Юдіна, які наголошують на взаємозалежності цих елементів.3 В цьому разі елементами системи визначимо напрямки адміністрування податків, задіяні у процесі моніторингу податкових ризиків. При цьому ефективність такого процесу залежить від взаємодії облікового, масово-роз'яснювального та консультативного, прогнозно-аналітичного та контрольно-перевірочного напрямків адміністрування податків. Таким чином, логічний синтез зазначених підходів вказує на те, що ризикоорієнтована система адміністрування податків - це сукупність взаємодіючих та взаємозалежних напрямків управлінської діяльності органів державної податкової служби, що пов’язана з організацією протидії виникненню негативних для сфери оподаткування фінансових наслідків. Важливо, щоб ця система працювала максимально чітко. Ефективність її функціонування значною мірою залежить від того, наскільки організація роботи податкових органів відповідатиме таким принципам:
Першим етапом запровадження ризикоорієнтованої системи адміністрування податків стало введення в 2001 р. у практику діяльності Державної податкової служби України моніторингу податкових ризиків. Для забезпечення практичної реалізації визначених завдань було запропоновано органам податкової служби проводити розподіл суб’єктів господарської діяльності за категоріями уваги:
Категорію уваги пропонували розуміти як сукупність суб’єктів господарської діяльності відповідного рівня ризику, сформовану на основі критеріїв розподілу, визначених за Порядком розподілу платників податків за категоріями уваги та їх супроводження, регламентованим згідно з наказом ДПА України № 471 від 12. 08. 2004 р.2 Однак ця методика розподілу платників діяла лише кілька років і не мала реального застосування в практиці податкових органів. Водночас негативний стан справ щодо забезпечення наповнення дохідної частини бюджету за останній період не змінився і лише підтвердив необхідність подальшого вдосконалення системи адміністрування податків. При цьому проблема забезпечення своєчасної та повної сплати податків і раціонального використання інтелектуальних, матеріальних та Інформаційних ресурсів органів державної податкової служби постійно актуалізувала потребу в моніторингу податкових ризиків. Новий етап цього процесу започатковано Наказом ДПА України 373 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги" від 30 червня 2006р, який принципово змінив порядок розподілу суб'єктів господарювання. Категорію уваги визначено як характеристику платника поділку відповідного рівня ризику, сформовану на основі критеріїв оцінювання іа розподілу. При цьому критерієм розподілу вважають правило зарахування суб’єктів господарської діяльності до певної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або їхніх факторів. Відповідно фактором податкового ризику визначають вид операції фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої виникає ризик несплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів.1 Запроваджені зміни в процесі моніторингу податкових ризиків дали змогу розподілити суб’єктів господарювання за показниками податкової поведінки та рівнем ризику на певні категорії уваги. Категорія 1 - сумлінні платники податків, яких оцінюють позитивно. Найбільш істотними факторами, що впливають на зарахування суб'єкта господарювання до цієї категорії, є такі:
Категорія 2 - платники податків помірного ризику, яких загалом оцінюють позитивно. Найбільш значущими факторами, що впливають на зарахування суб'єкта господарювання до цієї категорії, є такі:
Категорія 3 - платники податків високого ризику, яких оцінюють негативно за податковою поведінкою. Важливими факторами впливу при цьому вважають такі:
Згідно з установленими новими принципами розподілу, суб’єктів господарювання, що перебувають на податковому обліку, розподіляють за їхньою фіскальною важливістю, податковою поведінкою та залежно від характеристики галузі і регіону, в яких вони провадять діяльність. При цьому розподілу не підлягають ліквідовані та зняті з обліку платники податків, а також визнані в судовому порядку банкрутами. Зазначений розподіл суб’єктів господарювання здійснюють за чотирма такими критеріями: а) індивідуальна податкова поведінка (своєчасність подання податкової звітності та сплати платежів до бюджету, відхилення від середніх значень за галуззю, виявлені порушення податкового законодавства за попередніми перевірками тощо); б) ризикованість господарювання (наявність ризикових видів діяльності, часті їхні зміни тощо); в) фіскальна важливість (обсяг валового доходу, податкове навантаження); г) належність до галузі (групи), в якій проводиться діяльність. Таким чином, комплексними поняттями в цьому разі є категорії “податкова поведінка” - загальна характеристика суб’єктів господарювання, що формується на основі встановлених перевірками фактів про рівень дотримання ними податкового та валютного законодавства і факторів, які вказують на наявність податкових ризиків, та “фіскальна важливість” - оцінка платників податків щодо рівня забезпечення максимально можливих податкових зобов’язань за податками і зборами до бюджетів усіх рівнів. Визначення податкової поведінки та категорій уваги суб'єктів господарювання є можливим при здійсненні обробки інформаційного масиву даних органів державної податкової служби. З цією метою використовується інформація про діяльність платників податків, яка надійшла за попередні звітні періоди з джерел, що умовно розподіляються на:
На підставі аналізу вказаної інформації визначають перелік факторів ризику, характерних для кожного платника податків за період, який аналізується, та його категорію уваги. Необхідно враховувати, що в процесі моніторингу податкових ризиків можлива зміна категорії уваги до платників податків відповідно до їхньої податкової поведінки. Так, за умови не виявлення порушення податкового законодавства, повної та своєчасної сплати податків, відсутності податкового боргу протягом останніх 12 місяців суб'єкт господарської діяльності з категорії уваги 2 може перейти в категорію 1. Із категорії уваги 3 платник податку може перейти у категорію уваги 2 лише за умови не виявлення порушення податкового законодавства, повної та своєчасної сплати податків, відсутності податкового боргу протягом останніх 24 місяців (рис. 3.3). Рішення про переведення суб’єкта в менш ризикову Категорія уваги 1 групу ухвалюють лише за результатами планової виїзної перевірки Категорія уваги 2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| Доходи від продажу товарів (робіт, послуг) ... |
4. Визначення, декларування та погашення обсягу податкових зобов”язань Визначення податкових зобов язань платником податків. Податкові декларації, їх види та терміни подання |
| Пам’ятка про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних Зазначена Пам’ятка підготовлена з урахуванням вимог ст. 201 розділу V ПКУ та наказу ДПА України від 21. 12. 2010 р. №969 “Про затвердження... |
Навчальна програма «ОСНОВИ ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ» для 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів Калач Ганна Миколаївна, Коваленко Юлія Михайлівна, Забарна Тетяна Анатоліївна, Мискіна Оксана Олександрівна |
| Навчальна програма «ОСНОВИ ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ» для 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів Калач Ганна Миколаївна, Коваленко Юлія Михайлівна, Забарна Тетяна Анатоліївна, Мискіна Оксана Олександрівна |
ТЕМА: Реєстрація податкових накладних МЕТА: навчитися вводити інформацію про господарські операції за допомогою документів |
| 1. Суть, значення і роль державних доходів Порівняльна характеристика податкових систем в економічно розвинених державах світу |
Взаємодіючи з усіма інститутами фінансового права особливості механізму... Норми податкового права зумовлені публічною, тобто загально визначальною для країни діяльністю — діяльністю щодо справляння податкових... |
| МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення |
Законом №5083-VI від 05. 07. 2012 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua