Додаток до
рішення міської ради
від "1" листопада 2011 р.
Положення
про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука
1. Загальні положення
1.1. У цьому Положенні терміни та визначення вживаються у такому значенні:
Будівництво – нове будівництво, реконструкція, реставрація, розширення, технічне переоснащення, капітальний ремонт об’єктів громадського, житлового та виробничого призначення;
нове будівництво — будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі;
реконструкція — перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри);
технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення — комплекс заходів підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також щодо удосконалення загальнозаводського господарства та допоміжних служб;
об'єкт будівництва - окремий будинок або споруда (з усім устаткуванням, яке до них відноситься, інструментом і реманентом, галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію яких повинні бути складені окремо проект і кошторис;
інвестор - юридична (фізична) особа України, іноземних держав, яка приймає рішення про вкладення власних, запозичених або залучених коштів в об'єкти будівництва та забезпечує фінансування їх спорудження;
забудовник - юридична (фізична) особа, яка освоює капітальні вкладення, виділені на будівництво, та здійснює його підрядним або господарським способом;
замовник - інвестор або забудовник;
реконструкція житлових та нежитлових будинків (вбудованих в житлові будинки нежитлових приміщень) - комплекс будівельних робіт та організаційно-технічних заходів щодо зміни призначення будинків або їх основних техніко-економічних показників (кількість і площа квартир, загальна площа, потужність, геометричні розміри, місткість, кількість послуг та інше) з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, якості обслуговування, збільшення обсягу послуг;
інженерно–транспортна інфраструктура – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, комунальний транспорт;
соціальна інфраструктура – об’єкти будівництва організацій та установ освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, спортивних й фізкультурно – оздоровчих установ, установ культури й мистецтва, установ житлово – комунального господарства;
комплексна забудова території - є засобом її упорядкування шляхом забезпечення громадських та приватних інтересів, спрямованих на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об'єктів соціальної сфери, жилих будинків, благоустрою території, інших об'єктів будівництва. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і забезпечуватися одним або кількома інвесторами.
1.2. Замовник, який має намір здійснити будівництво об’єкта будівництва у населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука, крім випадків, передбачених п.1.6.
1.3 Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
1.4. Дія Положення застосовується для визначення розмірів пайової участі:
- інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Кременчука будівництво будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності;
- при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні, переплануванні, тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення;
1.5. Установити розмір коштів замовників, які залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста:
1.5.1. - 5 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта будівництва – для нежитлових будівель та/або споруд, для вбудовано-прибудованих нежитлових (комерційних) приміщень до житлових будинків, крім виконання поліпшення умов експлуатації об’єкту (ремонт фасадів, утеплення, ремонт покрівель, без збільшення площ (перелік вичерпний));
1.5.2. - 2 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – для житлових будинків, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею більше 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках ;
1.5.3. - 2 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта будівництва – для індивідуальних гаражів, розташованих на відповідних земельних ділянках;
1.5.4. - 0 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – для будівель релігійного призначення та культових споруд;
1.5.5. - 10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта будівництва – для самочинно збудованих нежитлових будівель та/або споруд;
1.5.6. - 4 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта будівництва – для самочинно збудованих житлових будинків;
1.5.7. - 0 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – у разі здійснення промисловими підприємствами з кількістю працюючих більше 500 осіб на зайнятих цими підприємствами земельних ділянках реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту існуючого виробництва, будівель та споруд, якщо це не призводить до зміни профілю виробництва, збільшення зовнішніх габаритів існуючих будівель та споруд, будівництва нових будівель та споруд в межах зайнятих цими підприємствами земельних ділянок, та не збільшує навантаження на існуючу інфраструктуру міста;
1.5.8.- 3 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – у разі здійснення промисловими підприємствами з кількістю працюючих більше 500 осіб на зайнятих цими підприємствами земельних ділянках будівництва (реконструкції) будівель та споруд із обсягом інвестицій до 20 (двадцяти) мільйонів гривень, якщо це призводить до зміни профілю виробництва, або збільшення зовнішніх габаритів існуючих будівель та споруд, або будівництва нових будівель та споруд в межах зайнятих цими підприємствами земельних ділянок, або збільшує навантаження на існуючу інфраструктуру міста;
1.5.9.- 2 відсотка від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – у разі здійснення промисловими підприємствами з кількістю працюючих більше 500 осіб на зайнятих цими підприємствами земельних ділянках будівництва (реконструкції) будівель та споруд із обсягом інвестицій від 20 (двадцяти) до 50 (п’ятдесяти) мільйонів гривень, якщо це призводить до зміни профілю виробництва, або збільшення зовнішніх габаритів існуючих будівель та споруд, або будівництва нових будівель та споруд в межах зайнятих цими підприємствами земельних ділянок, або збільшує навантаження на існуючу інфраструктуру міста;
1.5.10. - 1 відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – у разі здійснення промисловими підприємствами з кількістю працюючих більше 500 осіб на зайнятих цими підприємствами земельних ділянках будівництва (реконструкції) будівель та споруд із обсягом інвестицій більше 50 (п’ятдесяти) мільйонів гривень, якщо це призводить до зміни профілю виробництва, або збільшення зовнішніх габаритів існуючих будівель та споруд, або будівництва нових будівель та споруд в межах зайнятих цими підприємствами земельних ділянок, або збільшує навантаження на існуючу інфраструктуру міста.
Кошторисна документація розробляється на підставі вимог ДБН Д.1.1-1- 2000 «Правила визначення вартості будівництва»
1.6. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
1.6.1. об’єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;
1.6.2.будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного та оздоровчого призначення;
1.6.3. будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
1.6.4. індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
1.6.5. об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами конкурсів або аукціонів;
1.6.6. об’єктів будівництва , за умови спорудження на цій земельній ділянці об’єктів соціальної інфраструктури;
1.6.7. об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
1.6.8. об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що споруджуються за кошти інвесторів .
1.7.Кошти, залучені на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста перераховуються замовниками до цільового фонду розвитку соціальної інфраструктури міста.
2. Порядок залучення пайових коштів (внесків) інвесторів (замовників) на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури
м. Кременчука
2.1. Завдання та сфера дії Положення.
Це Положення регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з залученням і використанням пайових коштів (внесків) інвесторів (замовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Кременчука і при оформленні договорів на сплату пайових внесків у зв'язку із:
будівництвом будь-яких об'єктів на території міста Кременчука;
зміною функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення.
2.2. Юридична особа, яка виступає від імені міста щодо пайових коштів:
2.2.1. В усіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів (внесків) виступає виконком міської ради.
2.3. Платник пайового внеску:
Пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа, яка оформляє:
дозвільні документи на будівництво;
документи на землекористування для експлуатації та обслуговування об'єктів, при будівництві яких документація не була оформлена належним чином , земельні питання не вирішені у встановленому порядку;
документи щодо зміни функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення;
свідоцтво про право власності на нерухоме майно;
2.4. Форми сплати.
2.4.1. Пайовий внесок сплачується у формі грошового внеску.
2.5. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску:
Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюється управлінням економіки виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області після одержання звернення заявника з обов’язковим наданням наступних документів (завірені копії):
заява на ім’я заступника міського голови відповідно повноважень;
документи, що підтверджують вартість будівництва об’єкта, з техніко-економічними показниками (узгоджений замовником зведений кошторисний розрахунок, завірена довідка про загальну вартість будівництва та інші);
при потребі, для ознайомлення, проектно-кошторисну документацію, документи на право власності чи користування земельною ділянкою, повідомлення, декларацію або дозвіл на виконання будівельних робіт.
Замовник несе повну відповідальність за достовірність поданих документів відповідно до законодавства.
2.6. Порядок та терміни сплати.
Пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (виконкомом міської ради) та замовником.
Пайовий внесок у грошовій формі сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається у договорі між виконкомом міської ради та замовником.
Кінцевий термін сплати пайового внеску може встановлюватися договором, але повинен бути до введення об’єкта в експлуатацію.
За порушення строку сплати Замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день простроченої сплати.
2.7. Момент укладання договору про сплату пайового внеску .
Замовник, після розроблення та затвердження в установленому порядку проектно-кошторисної документації, виконаної відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки звертається до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з заявою про укладення договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
2.7.1. Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації управлінням економіки звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього необхідних документів в повному обсязі, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва, з техніко-економічними показниками.
2.7.2. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається після визначення розміру пайової участі не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.
2.7.3. Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:
- розмір пайового внеску;
- строк (графік) сплати пайового внеску;
- відповідальність сторін.
2.7.4. Невід’ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
2.7.5. Типовий договір приведений в Додатку до Положення (форма договору може бути змінена).
2.7.6. Якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.
2.8 Результат сплати пайового внеску.
У разі сплати замовником пайового внеску управління економіки видає підписану довідку про одержання пайових коштів замовника на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Довідка про повну сплату пайового внеску видається замовнику для подання в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, та комунальному підприємству "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації".
При відсутності довідки управління економіки про сплату пайового внеску забороняється:
- видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно і реєстрація їх в комунальному підприємстві "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації".
2.9. Міська рада за поданням постійної комісії міської ради з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку після визначення управлінням економіки розрахункової суми пайового внеску та укладення договору пайової участі може прийняти рішення про зменшення розміру пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука у випадку створення додаткових робочих місць та здійсненні поліпшень екологічної обстановки міста, та створення об’єктів інфраструктури із застосуванням енергозберігаючих технологій.
2.10. Міська рада за поданням постійної комісії міської ради з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку після визначення управлінням економіки розрахункової суми пайового внеску та укладення договору пайової участі може прийняти рішення про надання розстрочки по сплаті пайового внеску, але не більше ніж на термін 12 місяців.
3. Методика розрахунку розмірів залучення коштів інвесторів (замовників) на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Кременчука
Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури визначається від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта будівництва, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Формула розрахунку: В= Вб х К,
де В - розмір пайового внеску в грн.,
Вб - кошторисна вартість будівництва об'єкту, визначена згідно з зведеним кошторисним розрахунком або кошторисом чи іншим документом, що підтверджує вартість будівництва об’єкта в грн.
К - коефіцієнт розміру пайового внеску:
0,05 – для нежитлових будівель та/або споруд, для вбудовано-прибудованих нежитлових (комерційних) приміщень до житлових будинків;
0,02 – для житлових будинків, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею більше 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
0,02 – для індивідуальних гаражів, розташованих на відповідних земельних ділянках;
0,1 - для самочинно збудованих нежитлових будівель та/або споруд;
0,04 - для самочинно збудованих житлових будинків;
0,03 - від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – у разі здійснення промисловими підприємствами з кількістю працюючих більше 500 осіб на зайнятих цими підприємствами земельних ділянках будівництва (реконструкції) будівель та споруд із обсягом інвестицій до 20 (двадцяти) мільйонів гривень, якщо це призводить до зміни профілю виробництва, або збільшення зовнішніх габаритів існуючих будівель та споруд, або будівництва нових будівель та споруд в межах зайнятих цими підприємствами земельних ділянок, або збільшує навантаження на існуючу інфраструктуру міста;
0,02 - від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – у разі здійснення промисловими підприємствами з кількістю працюючих більше 500 осіб на зайнятих цими підприємствами земельних ділянках будівництва (реконструкції) будівель та споруд із обсягом інвестицій від 20 (двадцяти) до 50 (п’ятдесяти) мільйонів гривень, якщо це призводить до зміни профілю виробництва, або збільшення зовнішніх габаритів існуючих будівель та споруд, або будівництва нових будівель та споруд в межах зайнятих цими підприємствами земельних ділянок, або збільшує навантаження на існуючу інфраструктуру міста;
0,01 - від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об’єкта будівництва – у разі здійснення промисловими підприємствами з кількістю працюючих більше 500 осіб на зайнятих цими підприємствами земельних ділянках будівництва (реконструкції) будівель та споруд із обсягом інвестицій більше 50 (п’ятдесяти) мільйонів гривень, якщо це призводить до зміни профілю виробництва, або збільшення зовнішніх габаритів існуючих будівель та споруд, або будівництва нових будівель та споруд в межах зайнятих цими підприємствами земельних ділянок, або збільшує навантаження на існуючу інфраструктуру міста.
При будівництві житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями розмір коштів на розвиток інфраструктури розраховується як сума двох складових В= В1 + В2, де:
В1 – величина участі замовника, розрахована за нормативами під житлову частину будинку (В1=Вбж х К, де Вбж - кошторисна вартість будівництва житла, яка визначається як питома вага загальної площі житла у загальній кошторисній вартості будівництва об’єкта);
В2 – величина участі замовника розрахована за нормативом, відповідно до функціонального призначення вбудовано-прибудованих приміщень (В2 =Впр х К).
Сума розміру пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста має змінюватись в разі коригування проекту будівництва (реконструкції), збільшення площі забудови (реконструкції), збільшення загальної кошторисної вартості будівництва об’єкту, змін чинного законодавства про що сторони мають укласти додаткову угоду.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
4.Використання коштів цільового фонду на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста
4.1. Кошти, отримані як пайова участь (внесок) замовників об'єктів
містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і
розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
міста.
4.2. Кошти замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста використовуються на:
розвиток і реконструкцію інженерних мереж міста;
заходи з енергозбереження;
розвиток комунального транспорту, житлово-комунального господарства та підприємств комунальної власності міста, придбання дорожньої та спеціальної техніки;
реконструкцію, будівництво, виконання ремонтних робіт об'єктів соціально-культурної сфери та приміщень комунальної власності міста.
4.3. Кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є перехідними і знаходяться на спеціальному рахунку.
Кошти використовуються по рішенню виконкому міської ради.
5. Звітність
Звіт про надходження та використання коштів цільового фонду на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста готує відділ бухгалтерського обліку та звітності виконкому міської ради з наростаючим підсумком щоквартально. Аналіз проводить управління економіки виконкому міської ради.
Звіт про діяльність цільового фонду на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста подається міській раді два рази на рік.
Контроль за надходженням та використанням коштів цільового фонду на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста покладається на першого заступника міського голови, заступника міського голови, в функціональних повноваженнях якого питання будівництва та на постійну депутатську комісію з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку.
Перший заступник
міського голови А.М. Погрібний
Начальник управління економіки М.В. Здойма
Заступник начальника
управління економіки О.Ю. Шульга
|