|
|
Скачати 390.33 Kb.
|
|
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮЮЧИЙ ЕЛЕМЕНТ ТЕОРІЇ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ 1. Організаційно-правові основи безпеки підприємництва, її співвідношення з економічною безпекою держави 2. Структура системи економічної безпеки підприємництва. Її роль в інфраструктурі детінізації економіки 3. Категорії інформації з обмеженим доступом, її правовий режим і вплив на проблеми детінізації економіки 4. Конфлікт інтересів між правомірним користувачем і власником інформації 5. Роль системи взаємообміну інформацією в інфраструктурі детінізації економіки Безпека підприємництва є однією із складових частин економічної безпеки держави. Остання складається з багатьох напрямів організаційно-управлінської діяльності держави, в тому числі і зі створення сприятливого клімату для розвитку підприємницької діяльності, і на цій основі забезпечення різноманітних потреб суспільства, різних верств населення та окремого громадянина. Найпершою потребою особи, різних груп населення та суспільства в плані економічної безпеки є захист від кримінальних економічних посягань на їх свободу, майно та інтереси. Необхідно усвідомити, що всі види ризиків і загроз настільки між собою пов’язані, що іноді відділити їх один від одного неможливо. Наприклад, економічна експансія, яка проявляється через надмірний імпорт товарів та інші загрози економічному розвитку країни, призводить до зниження виробництва, згортання галузей народного господарства країни, підвищує залежність її економіки від поставок з інших держав, зменшує кількість робочих місць, пригнічує власне виробництво, розвиток продуктивних сил, створює сприятливе середовище для виникнення різноманітних загроз як для підприємництва, так і для економічної безпеки держави в цілому. Сюди ж можна віднести демографічні, енергетичні, сировинні та інші загрози. Наприклад, демографічна загроза у вигляді збільшення кількості громадян інших країн (демографічна експансія) чи зниження природного приросту корінного населення збільшує залежність економіки держави від наявності трудових ресурсів інших країн, створює загрозу розвитку продуктивних сил, старіння населення держави, що через певний строк зробить її державою пенсіонерів з усіма негативними наслідками, які відзначені при загрозах економічної експансії. Таким чином, ми встановили, що безпека підприємництва є невід’ємною частиною економічної безпеки держави. Вони тісно пов’язані між собою і впливають одна на одну. Разом із тим, об’єктно-технологічний зміст підприємницької безпеки, в тому числі в контексті побудови організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки, має свій, до певної міри декілька вужчий, відособлений предмет та методи вирішень проблем безпеки підприємницької діяльності. Виходячи з цього, сформулюємо поняття безпеки підприємства. Безпека підприємництва – це сукупність організаційно-правових, режимно-охоронних, технічних, технологічних, економічних, фінансових, інформаційно-аналітичних та інших методів, спрямованих на усунення потенційних загроз та створення умов для забезпечення ефективного функціонування суб’єктів підприємницької діяльності відповідно до їх цілей та завдань. За джерелом походження загрози безпеці підприємництва можна поділити на внутрішні та зовнішні. До зовнішніх загроз у сфері підприємницької діяльності можна віднести: - роботу спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації про економічні процеси у сфері підприємництва з метою здійснення антиконкурентних заходів; - роботу служб безпеки суб’єктів підприємницької діяльності, як вітчизняних так і зарубіжних, з метою подавлення конкурентів, заволодіння ринками збуту чи майном конкурентів; - протиправну діяльність організованих злочинних формувань та окремих осіб з метою заволодіння майном суб’єктів підприємницької діяльності. До внутрішніх загроз безпеці підприємництва слід віднести: - протиправні чи інші негативні дії персоналу суб’єкта підприємницької діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку підприємництва; - порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим доступом для сторонніх осіб; - порушення порядку використання технічних засобів; - інші порушення правил режиму безпеки, діловодства тощо, які створюють передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів чи інших зацікавлених фігурантів; низький рівень кадрового, організаційно-правового, інформаційно-аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками як у контексті внутрішніх, так і зовнішніх загроз. За напрямами роботи ризик потенційних загроз можна умовно поділити ще на дві великі групи – економічні та режимно-охоронні. Розподіл загроз у сфері підприємницької діяльності за джерелами походження та напрямами роботи допоможе нам у подальшому на системному рівні визначити їх джерела, потужність загроз, а також розробити притаманні їм системи та методи своєчасного виявлення, попередження та усунення. Перед переходом до детального аналізу наведених класифікаційних груп загроз слід визначити завдання системи економічної безпеки підприємництва. Вони спрямовані на: - захист законних прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та їх співробітників; - збір даних, їх аналіз, оцінка і прогнозування оперативної обстановки та різноманітних ризиків на підприємстві, в організації, установі; - вивчення та перевірка партнерів, клієнтів і конкурентів; - своєчасне виявлення можливих посягань на об’єкт чи його співробітників з боку джерел зовнішніх загроз безпеці; - недопущення проникнення на об’єкт структур промислового шпіонажу, злочинних формувань чи осіб із протиправними намірами; - протидію технічному проникненню на об’єкта чи його комунікаційні системи; - захист співробітників об’єкта від насильницьких посягань; - виявлення, попередження можливої протиправної чи іншої негативної діяльності співробітників суб’єкта підприємництва на шкоду його безпеці; - збереження матеріальних цінностей, відомостей з обмеженим доступом; - пошук та здобування необхідної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень з питань стратегії і тактики подальшої підприємницької діяльності; - фізичну і технічну охорону будов, споруд, територій, транспортних засобів; - формування в засобах масової інформації у партнерів та клієнтури позитивного іміджу про суб’єкт підприємницької діяльності, що повинно сприяти реалізації бізнес-проектів; - відшкодування матеріальних та моральних збитків, спричинених неправомірними діями юридичних чи фізичних осіб; – контроль за ефективністю функціонування системи безпеки. Для вирішення цих завдань суб’єкти підприємницької діяльності створюють власні або використовують міжвідомчі служби безпеки. Міжоб’єктні служби безпеки, як правило, спеціалізуються або на чисто режимно-охоронних послугах (охорона будівель, споруд, транспорту, окремих працівників підприємств, установ, членів їх сімей тощо), або на суто економічних, правових чи консультаційних. Клієнтами таких служб є основний загал малих та середніх підприємств, організацій та установ, для яких важко утримувати власні служби безпеки. Більш великі підприємства, банківські чи інші установи кредитно-фінансової системи також звертаються з окремих питань у ці служби безпеки. Такі суб’єкти економіки не зможуть забезпечити ефективне функціонування своєї організації без комплексного підходу до питань безпеки. Тому, як правило, вони створюють власні служби безпеки. Структура цих підрозділів залежить від рівня становлення підприємства, масиву питань, вирішення яких покладає на ці служби керівництво організації на тому чи іншому етапі її розвитку. Але в структурі типових служб безпеки повинні обов’язково бути підрозділи, до функцій яких входять такі елементи системи безпеки, як:
- робота охоронно-технічного обладнання; – захист засобів зв’язку, комп’ютерних систем та інших комунікаційних мереж; 7) радіаційно-хімічна безпека, цивільна оборона; 8) безпека перевезень; 9) інформаційно-аналітична робота; 10) психолого-соціологічна робота; 11) рекламно-пропагандистське забезпечення діяльності суб’єкта підприємництва; 12) експертна перевірка механізму системи безпеки. Для ефективного виконання перерахованих функцій важливо врахувати такі допоміжні елементи системи безпеки, як: 1) система повідомлення про екстрений збір; 2) типове планування дій особового складу служби безпеки (далі – СБ), персоналу організації в критичних ситуаціях; 3) нормативне регулювання питань безпеки; 4) режим ділових зустрічей та переговорів; 5) взаємодія з правоохоронними органами; 6) навчальна підготовка особового складу СБ; 7) навчальна підготовка персоналу об’єкта з питань безпеки. Визначаючи концептуальні напрями економічної безпеки підприємництва, ми торкаємося і питання технічної та інших видів можливих загроз. У зв’язку з цим може виникнути питання про співвідношення економічної безпеки з іншими видами безпеки. Відповідь проста: відношення пряме, оскільки прогалини з питань технічної безпеки чи навіть з питань протипожежної безпеки можуть підірвати економічну безпеку конкретного підприємства. З іншого боку, узагальнюючий характер цієї глави роботи зобов’язує нас визначити хоча б ключові алгоритми комплексного підходу до зазначених питань. При цьому значна частина наведених напрямів економічної безпеки, що пов’язані з документообігом та іншими заходами протидії посяганням на майно підприємств, безумовно має превентивний вплив на локалізацію криміногенних джерел тіньової економіки і відповідно відіграє важливу роль і з питань детінізації економіки в цілому. 2. Структура системи економічної безпеки підприємництва. Її роль в інфраструктурі детінізації економіки Проблема утворення сприятливого клімату у підприємницькому середовищі в плані економічної безпеки підприємництва набуває сьогодні особливого значення, стає вирішальним чинником, що визначає перспективи розвитку підприємництва і економічного розвитку країни в цілому. Організаційна слабкість механізмів узгодження інтересів суспільства і підприємців, недосконалість правового регулювання економічних відносин, їх аморалізація, глобалізована тінізація провокують такі антигромадські прояви у сфері підприємництва, як організована злочинність, корупція, рекет, шахрайство, розкрадання, хабарництво, некомпетентність і необов’язковість партнерів з бізнесу, шахрайство відносно контрагентів, псевдобанкрутство, високий рівень підприємницьких ризиків, а нерозвиненість інституту їх страхування, відсутність кваліфікованого консультативного забезпечення ставлять під сумнів можливість успішного і ефективного розвитку підприємництва. Усі ці діяння є потужними джерелами тіньової економіки. Їх локалізація в межах інститутів економічної безпеки підприємництва відіграє ключову роль в інфраструктурі детінізації економіки. На фоні зазначених обставин в Україні та країнах СНД починає формуватися певна організаційно-правова система безпеки підприємництва. Створюються різноманітні відомчі і міжвідомчі служби безпеки, які певною мірою напрацьовують окремі напрями своєї діяльності. Це, в основному, напрями фізичного і технічного захисту підприємницької діяльності. Щодо питань економічної безпеки підприємництва, то тут ще необхідна серйозна як теоретична, так і організаційно-практична робота з питань утворення певної організаційно-правової інфраструктури безпеки. Слід відзначити, що виявляти ризики та порушення, які посягають на економічну безпеку підприємництва в силу їх природи і процесуально-правової структури, в більшості випадків покликані не державні спецслужби, а служби економічної безпеки тих суб’єктів підприємництва, яким завдаються збитки. Така стратегія базується на тому, що ризики економічних зловживань на перший погляд, як правило, знаходяться у сфері дії цивільно-правових норм. Мотивом такої роботи є запобігання збитків від різного роду ризиків та посягань. В умовах, що склалися, тільки такий підхід дозволяє підприємцям, банкірам, страховикам забезпечити надійний захист як від прорахунків щодо неефективного вкладення і використання коштів, так і від різноманітних правопорушень, у тому числі і криміногенного характеру. Як бачимо з характеру цих діянь, до проблем детінізації природним шляхом залучається ціла “армія” служб економічної безпеки. Як ефективніше їх використати – залежить від того, чи зможе держава створити комплексну організаційно-правову інфраструктуру, в межах якої будуть вирішуватись питання детінізації економіки. Хоча попередження зазначених протиправних посягань на майно підприємств уже відіграє певну роль в оздоровленні оперативної обстановки, а відповідно і в питаннях детінізації економіки. Питання безпеки підприємництва тісно пов’язане з підприємницькими, фінансовими, кредитними, страховими та іншими ризиками, що супроводжують фінансово-господарську діяльність. Підприємництво, його фінансово-кредитне обслуговування, страхування кредитних, підприємницьких та інших ризиків є невід’ємними, тісно пов’язаними елементами успішного функціонування економіки. Оскільки підприємництво на сучасному рівні розвитку практично не може існувати без кредитів, тому на основі опрацювання систем і засобів управління кредитними, страховими та іншими ризиками, пов’язаними з ними, можна побудувати інфраструктуру економічної безпеки не тільки у сфері банківської діяльності, а й підприємництві в цілому, що безумовно впливає і на питання детінізації економіки. Саме кредитні і страхові ризики найчастіше займають центральне місце серед інших видів ризиків, що впливають на економічну безпеку підприємництва. Тому, маючи на меті розробку ключових алгоритмів системи економічної безпеки у сфері підприємництва, доцільно розглянути основні інститути цієї системи, а саме: внутрібанківські засоби та системи економічної безпеки у сфері кредитних відносин; - організаційно-правові форми, структуру та принципи страхової справи як фактора зниження ризиків у сфері підприємництва; - інші види гарантій щодо зниження ризиків у сфері фінансово-господарської діяльності; - захист інформації з обмеженим доступом, її правовий режим. Слід підкреслити, що комплексна система економічної безпеки підприємництва передбачає більш широке коло систем і засобів управління підприємницькими ризиками, особливо коли йдеться про створення цілісної інфраструктури економічної безпеки у сфері підприємницької діяльності. Розгляд цієї проблеми через призму запропонованих ключових інститутів системи економічної безпеки дає змогу вийти на алгоритми створення економічних фінансових, інформаційно-аналітичних, організаційних та правових систем управління ризиками у сфері підприємництва, а відповідно і перманентного впливу на проблеми детінізації економіки. Наприклад, проблеми, що виникають у кредитних відносинах на сучасному рівні господарювання, мають вирішальний характер. В умовах первинного накопичення капіталів кредит є інструментом, без якого підприємництво і особливо функціонування товарного виробництва неможливо взагалі. У зв’язку з цим доцільно відзначити, що, коли в країні кредитний обіг набуває стихійного характеру, кризи в економіці не уникнути. Це стосується економіки з будь-якою формою власності. Згадаємо, що антикризова програма Президента США Ф. Рузвельта у роки великої депресії (30-ті роки) базувались на заходах упорядкування кредитно-фінансових відносин. Від ефективності і безперебійності функціонування кредитно-фінансового механізму залежить не тільки своєчасне одержання фінансових засобів функціонування окремими підприємницькими структурами, а й економічний розвиток країни. Зловживання й інші негативні тенденції, що виникають у фінансово-кредитній системі і економіці в цілому, вимагають зваженого підходу і скоординованої роботи підприємців, банків і страхових компаній. Саме загальний інтерес згаданих суб’єктів підприємницької діяльності є стимулом для забезпечення життєдіяльності один одного, а паралельно може позитивно впливати на питання детінізації економіки. Цей спільний інтерес і є центральною ланкою, яка визначає ключові позиції структури управління фінансовими ризиками у банківській діяльності, страхуванні, гарантійному забезпеченні зниження ризиків тіньових процесів у підприємництві в цілому. Стрижневими є також проблеми щодо захисту інформації з обмеженим доступом. Вона стосується будь-якого напряму підприємницької діяльності як у сфері виробництва, так і у сфері послуг чи інших напрямах підприємництва. |
|
1. Законодавчо-правові основи управління безпекою життєдіяльності Правова система формує передумови створення, функціонування, удосконалення системи управління безпекою життєдіяльності. Правова система... |
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДНОСИН СУБ’ЄКТІВ АПК АПК з позицій формування ними власної економічної безпеки, узагальнено її складові елементи. Акцентовано увагу на загрозах економічній... |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни... Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:... |
Організаційно-правові форми підприємництва” Вступ Ці особливості мають враховувати підприємці та фахівці у своїй зовнішньоекономічній діяльності, зокрема при підготовці виходу підприємства... |
|
ПРАВОВІ ОСНОВИ ДОКУМЕНТОЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Правові основи документознавчої діяльності /Д. О. Готило, С. Ф. Гуцу, В. М. Петрук – Навч посібник для студентів гуманітарного факультету... |
1. Правові та організаційні основи охорони праці Охорона праці це а це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних... |
|
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові... |
Тема: Основи теорії держави Терміни: суспільство, суспільно-економічна формація, політика, влада, держава, суверенітет, функції держави, механізм держави, державний... |
|
Бойчук Андрій Юрійович Інститут адвокатури в Галичині другої половини... У монографії досліджено організаційно-правові основи становлення інституту адвокатури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини.... |
Урок зі спецкурсу «Власна справа» Тема: Організаційно-правові форми підприємств та особливості їх функціонування в Україні |