Проведення протипожежної профілактики
Протипожежна профілактика - це комплекс організаційних і технічних заходів з попередження, локалізації та ліквідації пожеж, а також із забезпечення безпечної евакуації людей і матеріальних цінностей на випадок пожежі.
Протипожежна профілактика полягає у профілактиці пожеж на етапі проектування і будівництва, застосуванні системи автоматичної пожежної сигналізації, використанні засобів і систем пожежогасіння, застосуванні системи оповіщення про пожежу, відпрацьовуванні системи дій у випадку пожежі й евакуації людей.
Профілактика пожеж на етапі проектування і будівництва
Профілактика виникнення пожеж у готелі починається ще на етапі проектування і будівництва будинку готелю (СНШ 2.08.02, ВСН 62. СНШ 2.07.01). Правилами пожежної безпеки для готелю передбачається спеціальне планування будинку, створення протипожежних перешкод, відсіків, ізольованих негорючими конструкціями. За допомогою протипожежних стін, перекриттів, дверей можна в межах одного будинку або споруди ізолювати пожежонебезпечні приміщення і не допустити поширення вогню у випадку його виникнення.
Засоби і системи пожежогасіння
1. Установка автоматичного газового пожежогасіння. Пристрої газового пожежогасіння встановлюються в приміщеннях трансформаторної підстанції й головного розподільного щита, а також у приміщенні зберігання дизельного палива. Пристрої спрацьовують від димових і теплових датчиків, розташованих у цих приміщеннях. При цьому сигнал про пожежу надходить на пульт ЦДЛ.
2. Установка автоматичного водяного пожежогасіння. Установка автоматичного водяного пожежогасіння - це ціла мережа труб, заповнених водою під тиском, розташованих у всіх коридорах і приміщеннях готелю. На трубах знаходяться спринклерні голівки-розпилювачі. Основним робочим елементом є легкоплавкий замок у цій голівці, що при температурі 50 °С плавиться, і вода через розподільник покриває певну площу палаючого приміщення.
3. Внутрішній протипожежний водопровід. На вертикальних трубопроводах на всіх поверхах повинні бути змонтовані внутрішні пожежні крани (патрубок з вентилем), до яких приєднані пожежні рукава з патрубками. Пожежний рукав повинний бути змотаний, покладений з патрубком до чохла, що розташований у спеціальній ніші, і закритий дверцятами з умовним зображенням. Довжина кожного рукава - 20 м. Місця їхнього розташування в готелі повинні бути зазначені на по поверхових планах евакуації.
4. Водяні завіси. Для захисту від поширення полум'я при розвиненій пожежі на всіх поверхах готелю можуть бути передбачені водяні завіси. Пуск води здійснюється вручну.
Система оповіщення про пожежу і управління евакуацією
Система оповіщення гостей про пожежу і управління евакуацією є складовою частиною системи протипожежного захисту готелю. У готелях високого класу система оповіщення гостей про пожежу знаходиться на ЦДП. Після того, як бойовий розрахунок з'ясував, що причиною спрацювання пожежної сигналізації, є дійсно стала пожежа, включається система оповіщення про пожежу.
При цьому автоматично включаються дзвінки і зумери тривоги, а також усі телевізори для гостей (або переключаються на готельний канал, якщо вони вже були включені). Це дозволяє більш конкретно, з урахуванням сформованої обстановки, донести інформацію до гостей і запобігти паніці. На екранах телевізорів висвітлюється текст національною, англійською, німецькою, французькою мовами. Крім тексту, на екрані телевізорів у номерах висвітлюється план евакуації для кожного поверху. Передати необхідну інформацію можна також через гучномовці в номерах.
Евакуацію можна починати з поверху, на якому виникла пожежа, з розташованих вище поверхів або з готелю в цілому (залежно від обстановки, що склалася в зоні горіння), використовуючи подачу дзвінків і зумерів тривоги. Тому перед прийняттям рішення про евакуацію гостей і персоналу необхідно знати ситуацію в зоні пожежі.
Рішення про включення системи оповіщення людей про пожежу й евакуацію приймає черговий менеджер (начальник зміни пожежного бойового розрахунку) або черговий по готелю.
Евакуація гостей здійснюється відповідно до наявних у всіх номерах планів евакуації, а персоналу готелю - відповідно до спеціальних пам'яток, що наявні у всіх відділах, службах і підрозділах.
Евакуаційне освітлення і світлові покажчики напрямку евакуації мають бути включені постійно, цілодобово.
28. Конфликтная ситуация
Конфліктна ситуація – поняття досить нестійке, воно може змінюватися при зміні будь-якого із елементів: поглядів опонентів, відношенню до об’єкту, поява умов, які утруднюють чи унеможливлюють взаємовідносини опонентів, відмова одного із суб’єктів від подальшої взаємодії. Поряд з цим деякі конфліктні ситуації існують роками, не переростаючи в конфлікт тільки тому, що суб’єкти не спілкуються один з одним. Наприклад, образа сусідів один на одного – як наслідок припинення спілкування на декілька років.
«конфліктна ситуація» являє собою фрагмент конфлікту, цілісний епізод його розвитку, своєрідний «фотографічний знімок» конфлікту на певний момент часу. Тому структура конфлікту може розглядатися і як структура конфліктної ситуації.
Особливості сприйняття конфліктної ситуації її учасниками
Під образом конфліктної ситуації ми розуміємо суб’єктивну картину даної ситуації, що існує в психіці кожного учасника. Вона містить: уявлення опонентів про самих себе (свої цілі, мотиви, цінності, можливості тощо); сторону-опонента (її цілі, мотиви, цінності, можливості тощо); кожного учасника про те, як інший сприймає його; про середовище, у якому складаються конкретні стосунки [3].
Саме ідеальні картини конфлікту, а не реальність визначають поведінку сторін. Людина не просто реагує на ситуацію, але визначає її, поступово визначаючи себе в цій ситуації, і тим самим вона створює, конструює конфліктну ситуацію. [15] Міра відповідності образу конфліктної ситуації реальності може бути різною. Виходячи з цього виділяють чотири випадки:
конфліктна ситуація об’єктивно існує, але не усвідомлюється, не сприймається учасниками. Конфлікту як соціально-психологічного явища не існує;
об’єктивна конфліктна ситуація існує, а сторони сприймають ситуацію як конфліктну, однак із певними істотними відхиленнями від дійсності (випадок неадекватно сприйнятого конфлікту);
об’єктивна конфліктна ситуація відсутня, але тим менше відносини сторін помилково сприймаються як конфліктні (випадок помилкового конфлікту);
конфліктна ситуація об’єктивно існує і за ключовими характеристиками адекватно сприймається учасниками. Такий випадок може бути названо конфліктом, який адекватно сприймається.
Зазвичай конфліктна ситуація характеризується значним ступенем перекрученості, невизначеності. Тому саме невизначеність результату є необхідною умовою виникнення конфлікту, тому що тільки в цьому випадку в конфлікт можуть вступати ті його учасники, що із самого початку приречені на поразку [59].
У випадку нейтральної взаємодії ситуація спілкування сприймається, як правило, адекватно. Звичайно, відбувається певне перекручування та втрата інформації як у процесі комунікації, так і як результат специфіки соціальної концепції. Це цілком природно, тому що інформація знеособлена, але має особистісне значення. Однак у конфліктній ситуації сприйняття зазнає особливих змін — зростає ступінь його суб’єктивності.
Ступінь перекручування конфліктної ситуації — не постійна величина. Це можуть бути незначні відхилення, наприклад, у короткочасних конфліктах. Однак дослідження соціально-перцептивних процесів у важких ситуаціях взаємодії показують, що перекручування в сприйнятті ситуації здатні досягати значних масштабів [3, с. 247—248].
Розглянемо, у чому полягає перекручування конфліктної ситуації:
перекручування конфліктної ситуації в цілому. У конфлікті перекручено сприйняття не тільки окремих його елементів, але й конфліктної ситуації в цілому;
конфліктна ситуація спрощується, складні чи незрозумілі моменти відкидаються, випускаються, не аналізуються;
відбувається схематизація конфліктної ситуації. Виділяються деякі основні стійкі зв’язки й відносини;
зменшується перспектива сприйняття ситуації. Перевага надається принципу «тут і тепер». Наслідки, як правило, не передбачаються;
сприйняття ситуації відбивається в полярних оцінках типу «чорне—біле». Сірі тони чи напівтони використовуються рідко;
панує категоричність оцінок, що не допускають перегляду і сумнівів;
відбувається фільтрація інформації та інтерпретація в тому руслі, що відповідає власним упередженням [3, с. 247].
Виділяють ряд факторів, що породжують і підсилюють міру перекручування сприйняття конфліктної ситуації. До них належать:
стан стресу. Значною мірою змінює перебіг психічних процесів. Зазвичай звужує й ускладнює мислення, спрощує сприйняття;
високий рівень негативних емоцій, як правило, веде до більшого перекручування сприйняття конфліктної ситуації [3];
рівень інформованості учасників один про одного. Чим менше інформації про іншого є в опонента, тим більше він додумує й «добудовує» відсутніх фрагментів інформації, формуючи образ конфліктної ситуації [41];
особливості перцептивних процесів також впливають на повноту інформаційної моделі конфлікту. Виявлено, що особи з низьким когнітивним розвитком оцінюють ситуацію поверхово, їхні оцінки носять надзвичайний характер;
невміння передбачати наслідки. Нездатність правильно оцінити та спрогнозувати розвиток конфлікту веде до збільшення помилок у сприйнятті конфліктної ситуації. Виявлено, що тільки в 15 % конфліктів опоненти точно чи майже точно прогнозують розвиток подій;
чим більш життєво важливі мотиви і потреби особи зачіпаються в конфлікті, тим вищою є ймовірність перекручування сприйняття;
домінування у свідомості опонента «агресивної концепції середовища» також спричиняє помилкове сприйняття опонента в конфлікті [18];
негативна установка на опонента, що сформувалася в доконфліктний період, служить своєрідним фільтром для адекватного сприйняття іншого.
Варіанти взаємодії сторін у конфліктних ситуаціях. Двопараметрична модель К. Томаса
відхід від ситуації (уникнення конфлікту);
прийняття компромісних рішень;
боротьба (конфронтація) сторін;
співробітництво;
пристосування
29. Биологический терроризм
Химический, биологический терроризм - это реальность
|
|
В последние десятилетия в мире происходят процессы усиления терроризма, направленного против демократических процессов в государстве и обществе, против государственного строя, общественной безопасности.
Кроме взрывных устройств, в арсенале террористов могут быть и другие средства, которые при их применении прямо или косвенно вызывают у людей острые или хронические заболевания или их гибель. К этим средствам относятся опасные химические вещества (ОХВ, АХОВ) и опасные биологические вещества (ОБВ).
Исходя их физико-химических свойств АХОВ и принципов их применения (внезапность и массовость), можно с определенной степенью уверенности предполагать, что аварийно химически опасные вещества (АХОВ, в т.ч. и отравляющие вещества (ОВ) могут найти применение в террористических целях в первую очередь в закрытых помещениях, а также в местах массового и плотного скопления людей, учреждениях здравоохранения, образования и культуры.
В закрытых помещениях террористические акции могут привести к жертвам как в результате непосредственного воздействия поражающих концентраций АХОВ (ОВ), так и в результате паники.
При совершении террористической акции наиболее вероятно использование АХОВ (ОВ), которые:
- обладают наибольшим ингаляционным и кожно-резорбтивным действием;
- не обладают скрытым периодом действия;
- имеют высокую максимальную концентрацию в условиях применения;
- сравнительно легко изготовляются в производственных и лабораторных условиях или приобретаются под видом использования для бытовых нужд;
- не требуют особых условий при хранении, могут скрытно доставляться к месту совершения террористической акции различными видами транспорта и незаметно переводиться в боевое агрегатное состояние.
В качестве предметов, подозрительных на содержание рецептур АХОВ(ОВ), в том числе в порошкообразном виде (типа «Черемухи») могут быть использованы различные виды баллонов с внутренним давлением , емкости различного типа, сумки, пакеты, приборы бытового обихода не вызывающие, как правило, всеобщего подозрения.
Первыми признаками применения АХОВ являются:
- разлив неизвестной жидкости на поверхности;
- появление капель, дымов и туманов неизвестного происхождения;
- специфические посторонние запахи;
- крики о помощи, возникшая паника, начальные симптомы поражения.
Признаками поражения для указанных групп АХОВ могут быть следующие симптомы:
а) Миоз, головная боль, удушье, судороги, страх.
б) Резь в глазах, слезы, кашель, удушье, остановка дыхания.
в) Слезотечение, боль в груди, удушье, тошнота ,кома.
г) Резь в глазах, кашель, головная боль, слабость.
д) Ожоги, головная боль, слабость, тошнота, судороги, диарея, потеря сознания.
е) Головная боль, тошнота, судороги, боль в груди, удушье.
ж) Резь в глазах, кашель, удушье, сердцебиение.
При обнаружении подозрительного предмета на возможность химического заражения:
- сообщить об этом сотрудникам УВД, ФСБ и управления ГО и ЧС;
- не прикасаться к предмету и не позволять это делать другим лицам;
- если есть возможность, оградить (в виде барьера) предмет или накрыть его колпаком (не прикасаясь к предмету);
- запретить использование радиоизлучающих устройств, в том числе мобильных телефонов;
- принять меры к эвакуации людей из закрытых помещений до прихода сотрудников правоохранительных органов и силовых структур и перемещению их в наветренную сторону;
- не сообщать окружающим о причине принимаемых мер, чтобы не спровоцировать панику.
При совершении террористической акции внутри помещения, сотрудники должны немедленно надеть противогаз, открыть окна и форточки, отключить электронагревательные и бытовые приборы, предупредить сотрудников соседних кабинетов, быстро, но без паники выйти из служебного помещения и здания в указанном направлении или в сторону, перпендикулярную направлению ветра.
При отсутствии противогаза для защиты органов дыхания использовать подручные средства: ватно-марлевые повязки, платки, шарфы, изделия из тканей, предварительно смоченные водой или лучше 2-5% раствором питьевой соды (от хлора), уксусной или лимонной кислоты (от аммиака).
Если нет возможности выйти из зоны заражения, нужно немедленно укрыться в помещении и загерметизировать его, принять меры к оказанию первой медицинской помощи пострадавшим .
Следует помнить, что опасные химические вещества тяжелее воздуха (хлор, фосген и др.) будут проникать в нижние этажи зданий и подвальные помещения, а АХОВ легче воздуха (аммиак) наоборот, будут заполнять более высокие места.
Среди вновь возникших опасностей, появился вопрос возможности применения террористами в качестве средств уничтожения людей биологических агентов. Различные виды биологического оружия как средства массового поражения являются не менее, а возможно и более опасными, чем химическое. Более того, при определенных условиях биологическое оружие может оказаться таким же разрушительным, как ядерное.
Так, например, несколько килограммов спор возбудителей сибирской язвы могут уничтожить такое же количество гражданского населения, как ядерная бомба, равная по мощности сброшенной на Хиросиму.
Основными видами такого оружия являются бактерии, вирусы, риккетсии и грибки, а также продукты их жизнедеятельности - токсины. Поражение людей может происходить при попадании их через органы дыхания, желудочно-кишечный тракт, слизистые оболочки (рта, носа, глаз) и поврежденные кожные покровы. Наибольшую опасность представляет распыление бактериальных рецептур в виде аэрозоля. При этом в воздухе образуется бактериальное облако и перемещаясь в направлении движения воздуха, может оседать на почву, воду, растения и все предметы, а также на кожные покровы людей и животных.
С точки зрения большинства представителей военных ведомств и антитеррористических организаций наибольшую угрозу в качестве самостоятельного биологического оружия представляет собой возбудитель сибирской язвы. Инкубационный (скрытый) период при ингаляционном пути поступлении возбудителя варьируют от 1 до 6 дней, а уровень летальности при ингаляционной форме сибирской язвы колеблется от 87 до 95%. Учитывая стремительно прогрессирующее течение сибирской язвы и высокую летальность, жизненно важным является как можно более раннее назначение антибиотиков. В связи с трудностями быстрой микробиологической диагностики всем лицам с клинической картиной предполагаемой сибирской язвы соответствующая антибактериальная терапия должна быть начата немедленно и продолжаться не менее 60 дней.
Наряду с возбудителями сибирской язвы, натуральной оспы одной из самых тяжелых инфекций, которые теоретически могут быть использованы в качестве биологического оружия, является чума.
Возможность использования возбудителей чумы в качестве биологического оружия объясняется быстрым течением легочной ее формы и высокой летальностью, составляющей 100% в случае назначения антибиотиков позднее 24 часов с момента появления первых клинических симптомов.
В комплексе мероприятий по локализации и ликвидации эпидемических очагов, связанных с возникновением высококонтагиозных инфекций в результате акта биотерроризма, ведущую роль играют противоэпидемические, санитарно-гигиенические и лечебные мероприятия, которые включают:
- своевременное выявление, изоляция больных и контактных лиц;
- проведение комплекса мероприятий по неспецифической и специфической защите населения;
- обеспечение строгого противоэпидемического режима в очаге и лечебно-профилактических учреждениях, выделяемых для госпитализации выявленных больных;
Основная нагрузка на проведение перечисленных мероприятий ложится на персонал учреждений здравоохранения. От уровня их профессиональной подготовки, степени готовности учреждений госпитальной и лабораторной базы на случай карантинных инфекций, слаженной работы с организациями,
предприятиями и учреждениями, жителями района, своевременно начатой общей и специальной экстренной профилактики будет во многом зависеть количество заболевших и тяжесть протекания инфекционного заболевания.
В случае угрозы биологического терроризма необходимо знать и строго выполнять меры защиты от поражения опасными биологическими веществами, которые включают:
- использование для защиты органов дыхания ватно-марлевых повязок, респираторов и противогазов; воздержание от курения;
- для защиты желудочно-кишечного тракта воду пить только кипяченную или бутилированную, соблюдать правила личной гигиены, пищу принимать после термической обработки в местах, где исключено наличие опасных биологических веществ.
В случае появления признаков заболевания (повышение температуры, слабость, расстройство со стороны органов пищеварения, головная боль, сыпь на слизистых оболочках и кожных покровах и др.) необходимо немедленно обратиться в ближайшее медицинское учреждение.
|