До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать

Скачати 2.24 Mb.

Назва	До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать
Сторінка	1/23
Дата	05.04.2013
Розмір	2.24 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 23

ТЕСТИ З КУРСІВ

«МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» ТА «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ»

Міжнародний поділ праці – це:
1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
2. форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
3. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;
4. об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
Міжнародна спеціалізація виробництва – це:
1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
2. форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
3. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;
4. об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
Міжнародне виробниче кооперування – це:
1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;
2. форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;
3. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;
4. об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.
До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:
1. теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Хекшера – Оліна;
2. неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;
3. кейнсіанська, монетаристська, неокласична.
Неокласична макроекономічна школа допускає, що:
1. ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, державне втручання небажане;
2. ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, необхідне державне втручання;
3. основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане.
Школа раціональних очікувань у макроекономіці твердить, що:
1. зміна макроекономічних показників пояснюється очікуваннями суб'єктів господарювання щодо коливання рівнів попиту і пропозиції на світових ринках;
2. очікування уряду щодо макроекономічних коливань приводять до зміни конкурентного середовища окремих суб'єктів господарювання;
3. пояснити поведінку суб'єктів господарювання можна тим, як вони оцінюють майбутню поведінку інших суб'єктів і розвиток макроекономічних показників.
Міжнародний поділ факторів виробництва – це:
1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах;
2. стійкий обмін між країнами продуктами, що виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю;
3. історично усталена концентрація окремих факторів виробництва у різних країнах, що є передумовою виробництва ними певних товарів, економічно ефективніших, ніж в інших країнах.
Міжнародний ринок – це:
1. ринок на якому виробники продають весь вироблений товар в середині країни;
2. це ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців;
3. це частина національних ринків, які пов’язані з зарубіжними ринками.
Міжнародна економіка розглядає такі види ринку:
1. світовий, зовнішній, міжнародний, національний, внутрішній;
2. міжнародний, світовий, національний, внутрішній;
3. внутрішній, національний, міжнародний, конкурентний.
Міжнародна торгівля – це:
1. сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всього світу;
2. стійкий обмін продуктами виробництва між контрагентами з різних країн;
3. сукупність експортних та імпортних операцій.
Торгове сальдо – це:
1. сума вартісних обсягів експорту та імпорту;
2. різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;
3. частка вартісних обсягів експорту та імпорту.
Торговий оборот – це:
1. сума вартісних обсягів експорту та імпорту;
2. різниця вартісних обсягів експорту та імпорту;
3. частка вартісних обсягів експорту та імпорту.
Міжнародна економіка вивчає:
1. закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;
2. вивчає закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);
3. вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.
Міжнародна мікроекономіка вивчає:
1. закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;
2. вивчає закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);
3. вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.
Міжнародна макроекономіка вивчає:
1. закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;
2. вивчає закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);
3. вивчає закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.
Сектори економіки:
1. домашні господарства, підприємства, урядовий, зовнішній, фіскальний;
2. реальний, бюджетний, грошовий, зовнішній;
3. внутрішній, національний, міжнародний, світовий.
Система національних рахунків – це:
1. сукупність правил обліку експортних та імпортних операцій та руху послуг і факторів виробництва між контрагентами з різних країн;
2. сукупність статей витрат та надходжень секторів економіки завдяки міжнародній діяльності держави та її суб'єктів господарювання;
3. сукупність міжнародне визнаних правил обліку економічної діяльності, які відображають усі основні макроекономічні зв'язки, включаючи взаємодію національної і міжнародної економіки.
Резиденти – це:
1. усі інституційні одиниці, які функціонують на території певної країни, незалежно від належності капіталу;
2. усі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території певної країни, незалежно від їх громадянства або належності капіталу;
3. усі інституційні одиниці, які тимчасово знаходяться на території певної країни, незалежно від їх громадянства або належності капіталу.
Нерезиденти – це:
1. усі інституційні одиниці, які знаходяться на території іноземної держави більше 30 днів;
2. усі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території держави, навіть якщо вони є філіями інституційних одиниць певної країни;
3. усі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території іноземної держави, навіть якщо вони є філіями інституційних одиниць певної країни.
До міжнародних економічних операцій у СНР належать:
1. рух товарів, рух послуг, рух доходу, рух поточних трансфертів, рух факторних доходів, рух капіталу;
2. рух товарів, рух послуг, рух доходу, рух поточних трансфертів, рух капіталу;
3. рух товарів, рух послуг, рух доходу, рух капіталу.
До руху товарів у СНР належать:
1. товари взагалі, товари для обробки, ремонт товарів, товари, куплені в порту перевізником;
2. товари взагалі, товари для обробки, ремонт товарів, товари, куплені в порту перевізником, монетарне золото;
3. товари взагалі, товари для обробки, ремонт товарів, товари, куплені в порту перевізником, немонетарне золото.
До руху послуг у СНР належать:
1. транспорт, подорожі, інші;
2. транспорт, подорожі, банківські операції, рекламні послуги;
3. транспорт та подорожі.
До руху поточних трансфертів у СНР належать:
1. урядові платежі, платежі інших галузей;
2. урядові платежі, доходи нерезидентів, платежі інших галузей;
3. урядові платежі, платежі інших галузей, факторні доходи.
До руху капіталу в СНР належать:
1. доходи нерезидентів, прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи;
2. капітальні трансферти, прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи;
3. капітальні трансферти, прямі інвестиції, резервні активи, монетарне та немонетарне золото.
Національний дохід + непрямі податки =
1. ВВП;
2. ЧВП;
3. ВНП.
ЧВП + амортизація =
1. ВВП;
2. ВНП;
3. ВИД.
ВВП + чистий факторний дохід =
1. ЧВП;
2. ВИД;
3. ВНП.
ВНП + чисті трансферти =
1. ВВП;
2. ВИД;
3. ЧВП.
Чистий факторний дохід з-за кордону враховує:
1. різницю доходів від інвестиційної діяльності, різницю переказів нерезидентів та резидентів, різницю рентних платежів, різницю авторських гонорарів;
2. різницю доходів від прямих інвестицій, різницю переказів резидентів, різницю рентних платежів, різницю авторських гонорарів;
3. різницю доходів від інвестиційної діяльності, різницю переказів резидентів, які працюють за кордоном менше 183 днів, різницю рентних платежів, різницю авторських гонорарів.
Абсорбція – це:
1. різниця заощаджень та інвестицій;
2. сума споживання та інвестицій;
3. сума споживання та заощаджень.
ВНД можна визначити, як:
1. суму заощаджень та споживання;
2. різницю заощаджень та інвестицій;
3. сукупний дохід в економіці, отриманий резидентами від використання факторів виробництва.
Індустріальні країни виробляють:
1. понад 70 % світового ВНП;
2. понад 40 % світового ВНП;
3. понад 50 % світового ВНП.
Країнами з низьким рівнем доходів вважаються ті, які мають:
1. менше 725 дол. США ВНП на душу населення;
2. менше 525 дол. США ВНП на душу населення;
3. менше 625 дол. США ВНП на душу населення.
Відносно відкритою економікою вважається така, що має:
1. частку більше 25 % експорту у ВНП;
2. частку більше 35 % експорту у ВНП;
3. частку більше 20 % експорту у ВНП.
Форми протекціонізму:
1. селективний, галузевий, колективний, прихований;
2. тарифний та нетарифний;
3. односторонній, двосторонній, багатосторонній.
Державне регулювання міжнародної торгівлі може бути:
1. тарифне та нетарифне;
2. одностороннє, двостороннє, багатостороннє;
3. селективне, галузеве, колективне, приховане.
До тарифних методів торгової політики належать:
1. мита, субсидії та квоти;
2. мита, квотування, ліцензування;
3. мита та тарифні квоти.
До прихованих методів торгової політики належать:
1. субсидії, кредитування, демпінг;
2. державні закупівлі, вимоги про вміст місцевих компонентів, технічні бар'єри, податки і збори;
3. торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії.
До фінансових методів торгової політики належать:
1. субсидії, кредитування, демпінг;
2. торгові угоди, правові режими, технічні бар'єри, субсидії;
3. субсидії, кредитування, ліцензування.
До кількісних методів торгової політики належать:
1. квотування, ліцензування, правові режими, добровільні обмеження;
2. квотування, ліцензування, добровільні обмеження;
3. субсидії, кредитування, ліцензування.
За способом стягнення мита бувають:
1. специфічні та адвалорні;
2. специфічні, адвалорні, преференційні;
3. специфічні, адвалорні, комбіновані.
За об'єктом обкладання мита бувають:
1. імпортні, експортні, антидемпінгові;
2. імпортні, експортні, транзитні;
3. специфічні, адвалорні, комбіновані.
За характером мита бувають:
1. сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
2. специфічні, адвалорні, комбіновані;
3. імпортні, експортні, транзитні.
За походженням мита бувають:
1. сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;
2. автономні, конвенційні, преференційні;
3. імпортні, експортні, транзитні.
Види демпінгу:
1. взаємний, зворотний, навмисний, постійний, спорадичний;
2. взаємний, зворотний, локальний, постійний;
3. зворотний, навмисний, постійний, спорадичний.
У результаті використання мита виникають такі ефекти:
1. втрати бюджету, виграш виробників, програш споживачів;
2. доходів, захисту, перерозподілу, споживання;
3. доходів, захисту, споживання.
Ефективний митний тариф:
1. різновид змінних мит, ставки яких залежать від обсягів імпортних товарів та комплектуючих до них;
2. реальний рівень мита на кінцевий товар з урахуванням субсидій на виробництво комплектуючих товарів;
3. реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з урахуванням рівня мита, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 23

Схожі:

Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі IV Міжнародної... Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації...	Питання з міжнародної економіки 2012-2013 н р Формування світового ринку закономірно зумовило встановлення міждержавних зв’язків з їх характерними рисами, особливостями та закономірностями,...
Проблеми міжнародної трудової міграції в сучасних умовах Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства і розробка пропозицій щодо її поліпшення	KK89 ЦИКЛІЧНИЙ РОЗВИТОК РИНКУ НЕРУХОМОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ У роботі розглянуто проблему циклічного розвитку міжнародної економіки, її вплив на фази циклу розвитку вторинного ринку житлової...
МЕМОРАНДУМ ПРО ЕКОНОМІЧНУ ТА ФІНАНСОВУ ПОЛІТИКУ А. Система макроекономічних... МЕМОРАНДУМ ПРО ЕКОНОМІЧНУ ТА ФІНАНСОВУ ПОЛІТИКУ А. Система макроекономічних показників	Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Український... Болонської декларації щодо підготовки фахівців, здатних на високому рівні реалізувати завдання, пов’язані з якісною підготовкою спеціалістів...
Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу... У тексті Постанови слова "Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції" в усіх відмінках замінено словами "Міністерство...	Філософські проблеми і дисципліни Воно є джерелом основних філософських проблем та філософських дисциплін. До найпоширеніших належать проблеми, що таке світ, буття,...
В. О. Сухомлинського Інститут управління економіки і прикладної математики... Студенти, долаючи навчальний процес за спеціальністю „Економічна теорія та міжнародна економіка”, на підгрунті дисциплін фахового...	ІНТЕРНЕТ-ОЛІМПІАДИ В ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ Міжнародної Нобелівської студентської Інтернет-Олімпіади в галузі економіки (далі Олімпіади), структуру олімпіадного завдання, процедуру...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання