|
|
Скачати 135.2 Kb.
|
| Сурніна К.С.,професор, к.е.н Таврійський національний університет ім..В.І. Вернадського ,м. Сімферополь Використання аналітичних процедур на різних стадіях аудиту і економічний аналіз: відмінність прийомів застосування. Визначено сутність та зміст аналітичних процедур в аудиті. Здійснено деталізацію аналітичних процедур на різних етапах аудиту.Проаналізовано і доведенно відмінність аналітичних процедур в аудиті від аналізу господарської діяльності підприємств Постановка проблеми. Однією з тенденцій сучасного етапу розвитку вітчизняного аудиту є диверсифікація діяльності суб’єктів аудиту, яка не обмежується наданням висновку про достовірність фінансової звітності. Трансформаційні процеси в світовій та вітчизняній економіці, їх соціальні наслідки, інтенсивність господарських процесів вимагають застосування дієвих інструментів контролю господарської діяльності підприємств, як з боку суспільства – з точки зору досягнення адекватного рівня соціальної відповідальності, так і з боку власників виробництва, з точки зору ефективності використання наявних ресурсів та оцінки досягнутих результатів. Історично склалося так, що одним з методів господарського контролю в України став аудит, сферою діяльності якого є підприємства недержавної форми власності. За роки свого існування у вітчизняній практиці аудит (його методика, місце в системі господарського контролю) залишається предметом численних дискусій, хоча й зазнавав кардинальних змін і в системі нормативного регулювання, і в цільовій орієнтації (від підтверджуючого до ризикоорієтованого). Однією з тенденцій сучасного етапу розвитку вітчизняного аудиту є диверсифікація діяльності суб’єктів аудиту, яка не обмежується наданням висновку про достовірність фінансової звітності. Не зважаючи на те, що аудит в Україні функціонує майже 20 років, в контексті взаємодії його з eкономічним аналізом існує багато спірних питань, як на теоретичному, так і практичному рівнях. Одним з таких питань використання економічного аналізу в аудиті є застосування аналітичних процедур, визначення їх сутності та складу. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Впровадження аудиту в практику вітчизняного господарського контролю призвело до активного його обговорення на сторінках наукових та практичних видань, визначення предметом численних наукових досліджень, за результатами яких були захищені десятки кандидатських та ряд докторських дисертацій. Безпосередньо дослідженню використання аналітичних процедур в аудиті приділяли увагу Ф.Ф. Бутинець, Н.І. Дорош, І.П.Житна Н.М., В.В. Ковалев, Н.М. Малюга, Є.В. Мних, І.І Пилипенко, О. Ю.Редько В.В., О.А. Петрик, В.В.Собко, В.О.Шевчук, та інші. Мета дослідження. Висвітлення сутності аналітичних процедур та процесу їх використання в аудиті та їх відмінності від економічного аналізу. Ефективність застосування аналітичних процедур потребує встановлення єдності в наступних питаннях: чи є аналітичні процедури тільки використанням методик економічного аналізу та проведенням аналітичних розрахунків, чи обмежуються аналітичні процедури розрахунком показників фінансового стану і їх інтерпретацією, які саме показники аналізуються у складі аналітичних процедур, які методи економічного аналізу застосовуються і т.д. Значна кількість питань унеможливлює їх вирішення в рамках однієї статті, разом з тим, вирішення хоча б окремих з них сприятиме досягненню розуміння взаємодії економічного аналізу та аналітичних процедур в аудиті. Основні положення і рекомендації щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки встановлені Міжнародним стандар- том аудиту (МСА) №520. Згідно з цим стандартом - аналітичні процедури – це оцінка фінансової інформації, зробленої на основі аналізу ймовірних взаємозв’язків між фінансовими та не фінансовими даними, що охоплюють необхідне вивченням ідентифікованих відхилень або взаємозв’язків, які не узгоджуються з іншою відповідальною інформацією чи значно відрізняються від очікуваних величин. Іншими словами, аналітична процедура являє собою різновид аудитор- ської процедури, що суть якої в аналізі і оцінці отриманої аудитором інфо- рмації, дослідженні найважливіших фінансових і економічних показників економічного суб'єкта, що перевіряється, з метою виявлення незвичайних або невірно відобрадженних в бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також з'ясування причин помилок і перекручень. Якщо аналітичні процедури виявляють значні відхилення або взаємозв'язки, які суперечать іншій відповідній інформації або відрізняються від прогнозованих сум, аудитор повинен провести дослідження і одержати відповідні пояснення та підтверджувальні докази. Основною метою застосування аналітичних процедур є виявлення наявності або відсутності незвичайних або невірно відображених фактів і результатів господарської діяльності, що визначають області потенційного ризику та потребують особливої уваги аудитора Дослідження незвичайних відхилень і взаємозв'язків, як правило, починається із запитів управлінському персоналу, після чого йде: а) підтвердження відповідей управлінського персоналу, наприклад шляхом порівняння їх з розумінням і знаннями бізнесу аудитора та іншими свідченнями, отриманими у процесі аудиторської перевірки; б) розгляд необхідності застосування інших аудиторських процедур, якщо управлінський персонал не дав пояснення або його пояснення не є відповідними. Суть аналітичних процедур зводиться до: ► Аналізу взаємозв'язків між даними різних форм бухгалтерської звітності й синтетичних регістрів (за необхідності й аналітичних даних), а також між даними бухгалтерської звітності і натуральних показників. ►Порівнянню фактичних даних з даними за попередні періоди. ►Порівнянню фактичних даних із планами. ►Порівнянню інформації з даними аналогічних підприємств і в серед- ньому по галузі. ►. Вивченню незвичайних відхилень і їхніх причин. ►Оцінки результатів проведеного аналізу на конкретну дату перевірки, що дає можливість зробити висновок про функціонування підприємства. Аналітичні процедури необхідно застосовувати на всіх етапах аудиторської перевірки. Аналітичні процедури виконують такі функції: а) допомагають аудитору спланувати характер, час і обсяг інших аудиторських процедур; б) процедур по суті, коли їх застосування результативніше й ефективніше для зменшення ризику невиявлення конкретних тверджень у фінансових звітах, ніж докладні перевірки; в) забезпечення загального огляду фінансових звітів на кінцевому його етапі. Аналітичні процедури передбачають порівняння фінансової інформації суб'єкта господарювання з: ►зіставною інформацією за попередні періоди; ►передбачуваними результатами діяльності суб'єкта господарювання чи прогнозами аудитора; ►аналогічною галузевою інформацією, такою як наприклад, порівняння відношення виручки від реалізації до суми дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання із середніми галузевими показниками або з іншими суб'єктами господарювання приблизно такого самого розміру в тій самій галузі. Аналітичні процедури включають також аналіз зв'язків: ● між елементами фінансової інформації, що, як очікується, відповідатимуть прогнозам, що ґрунтуються на досвіді суб'єкта (наприклад, відсоток валового прибутку); ● між фінансовою інформацією і відповідною нефінансовою інформацією, наприклад, витратами на оплату праці й чисельністю працівників. Для виконання вказаних процедур можуть використовуватися різні ме- тоди, починаючи від простих порівнянь - до комплексного аналізу із застосу- ванням складних статистичних методів. Аналітичні процедури можна засто- совувати до консолідованих фінансових звітів, фінансових звітів компонентів і до окремих елементів фінансової інформації. Вибір аудитором процедур, методів і обсягу їх застосування є справою професійного судження. Діапазон існуючих аналітичних процедур дуже широкий - від простого порівняння до складних математичних моделей з кількома змінними. В основі використання аналітичних процедур лежить припущення, що існує певний зв'язок між різними типами даних і цей зв'язок продовжуватиме існувати за інших рівних умов. Якщо існування таких зв'язків у звітності, яка підлягає аудиту, очевидне, то аудитор має докази того, що основні події і господарські операції відображені у цій звітності правильно. При виборі аналітичних про- цедур необхідно також враховувати економічну ефективність застосування процедур аналізу в порівнянні з іншими аудиторськими процедурами (менші витрати праці, часу, скорочення деталізованого тестування). Мета застосування аналітичних процедур полягає у визначенні нетипових обставин, що потребують пильної уваги аудиторів при проведенні перевірки. Типовими є наступні процедури: 1) порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними) показниками, визначеними економічним суб'єктом; 2) порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з прогнозними показниками, самостійно визначеними аудитором; 3) порівняння показників бухгалтерської звітності і зв'язаних з ними відносних коефіцієнтів звітного періоду з нормативними значеннями, установлюваними чинним законодавством або самим економічним суб'єктом; 4) порівняння показників бухгалтерської звітності зі середньогалузевими даними; 5) порівняння показників бухгалтерської звітності з небухгалтерськими даними (даними, що не входять до складу бухгалтерської звітності); 6) аналіз змін з часом показників бухгалтерської звітності і відносних коефіцієнтів, зв'язаних з ними; 7) інші види аналітичних процедур, у тому числі враховуючі індивідуальні особливості організаційної структури економічного суб'єкта, у відношенні якого проводиться аудит. Аналітичні процедури з погляду складності виконання і ступеня надій- ності одержуваних доказів можна класифікувати як: 1. Некількісні процедури - до них відносяться методи, що припускають застосування загальних знань в області бухгалтерського обліку або специфі- ки діяльності підприємства, що дозволяють зробити висновок про повноту, законність і точність рахунків і взаємозв'язків. Процедури цього типу мають великий недолік - вони дуже суб'єктивні. У їхній основі лежить знання і розуміння загальних тенденцій бізнесу, вони дозволяють виявити тільки ті статті, в яких відбулися будь – які значимі зміни. 2. Прості кількісні процедури, що застосовуються для встановлення взаємозв'язків між рахунками, наприклад, аналіз коефіцієнтів, трендів, варіа- ційний аналіз або попереднє тестування. 3. Більш складні кількісні процедури з використанням економічних, статистичних моделей до сальдо по рахунках, або до змінних, що служать причиною зміни. Третій вид процедур дозволяє встановити фінансові опера- тивні дані шляхом об'єднання економічних факторів і факторів середовища в єдину формалізовану модель. Оскільки в основі лежать статистичні методи, то це дозволяє одержувати точні й кількісно визначені результати. Аналітичні процедури при плануванні аудиторської перевірки виконуються для того, щоб краще зрозуміти бізнес і виявити сфери можливого ризику. Використання аналітичних процедур може вказати на аспекти бізнесу раніше не відомі аудиторові, й допоможе йому визначити характер, час і обсяг інших аудиторських процедур. Плануючи аудиторську перевірку, в аналітичних процедурах використовують і фінансову, і нефінансову інформацію (наприклад, взаємозв'язок між розміром виручки і використаною електроенергією, або обсягом реалізованої продукції). Застосування аналітичних процедур при плануванні аудита дає можли- вість аудитору краще зрозуміти клієнта, визначити за допомогою розгляду бухгалтерських балансів ступінь ризику при аудиті. Аудитор може застосо- вувати аналітичні процедури для одержання фактичного матеріалу щодо ви- значених тверджень, що стосуються балансових рахунків або ділових операцій. При цьому аналітичні процедури являють собою ретельні перевірки всіх значних змін. Довіра аудитора до процедур по суті для зменшення ризику невиявлен- ня певних тверджень у фінансових звітах може ґрунтуватися на детальних тестах, аналітичних процедурах чи на їх поєднанні. Рішення про те, які про- цедури застосовувати для досягнення окремої мети аудиторської перевірки, ґрунтується на судженні аудитора, щодо очікуваної результативності й ефек- тивності наявних процедур, для зменшення ризику невиявлення певних твер- джень у фінансових звітах. Як правило, аудитор звертається до управлінського персоналу із запитом щодо наявності та достовірності інформації, необхідної для застосування аналітичних процедур, і щодо результатів будь-якої з таких процедур, здійснених суб'єктом господарювання. Використання аналітичних даних, підготовлених суб'єктом господарювання, може бути ефективним за умови, якщоаудитор впевнений, що такі дані підготовлено належним чином. Якщо аудитор має намір здійснити аналітичні процедури як процедури по суті, йому треба буде розглянути: • цілі аналітичних процедур і якою мірою можна покладатися на результати аналітичних процедур; • характер діяльності підприємства і ступінь деталізації інформації; • наявність інформації фінансового характеру і нефінансового характеру; • достовірність наявної інформації; • відповідність наявної інформації; • джерело наявної інформації; • здатність до порівняння наявної інформації ; • знання, отримані під час попередніх аудиторських перевірок, разом з наявним розумінням аудитора ефективності систем внутрішнього ко- нтролю бухгалтерського обліку та типових проблеми, які стали при- чиною для внесення бухгалтерських коригувань у попередні періоди. Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури наприкінці ау- диторської перевірки, формулюючи загальний висновок стосовно того, чи уз- годжуються фінансові звіти в цілому з аудиторським знанням бізнесу. Ви- сновки, сформульовані за результатами таких процедур, покликані підтвер- дити висновки, сформульовані під час аудиторської перевірки окремих ком- понентів чи елементів фінансових звітів, а також допомогти у формулюванні загального висновку щодо обґрунтованості фінансових звітів. Проте вони можуть також виявити сфери, що потребують здійснення подальших проце- дур. Використання аналізу на заключній стадії аудиту має мету ще раз підтвердити пояснення всіх істотних коливань значень показників звітності й гарантувати реальність цих показників, як за сумою, так і за змістом. Таким чином, на стадії планування аналітичні процедури застосовують в необмеженому обсязі і найбільш ефективними вважаються методи, не зв'я- зані з розрахунками. На стадії перевірки як обмеження виступає наявність відповідної системи внутрішнього контролю і (або) використання аналітич- них процедур на першій стадії. На заключному етапі обмеженням є застосу- вання даних процедур на двох попередніх стадіях. Застосування аналітичних процедур ґрунтується на очікуванні того, що взаємозв'язки між даними існують і продовжують існувати, якщо немає відо- мих умов протилежного. Наявність цих взаємозв'язків забезпечує аудиторсь- кими доказами стосовно повноти, точності й обґрунтованості даних, наданих системою бухгалтерського обліку. Однак довіра до результатів аналітичних процедур залежатиме від аудиторської оцінки ризику того, що аналітичні процедури можуть виявити очікувані взаємозв'язки, тоді як насправді наявні суттєві викривлення. Ступінь довіри аудитора до результатів аналітичних процедур зале- жить від таких факторів: а) суттєвості розглянутих статей, наприклад, якщо залишки на рахун- ках запасів суттєві, аудитор, формулюючи висновки, не покладається тільки на аналітичні процедури. Але він може покластися тільки на аналітичні про- цедури стосовно певних статей і доходів і витрат, якщо вони не є суттєвими кожна окремо; б) інших аудиторських процедур, спрямованих на досягнення тих самих цілей аудиторської перевірки; наприклад, інші процедури, здійснювані аудитором при огляді погашення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть підтвердити або зняти з розгляду питання, що виникли в результаті застосування аналітичних процедур щодо класифікації дебіторів і кредиторів за строками виникнення оплати; в) точності, з якою можна прогнозувати очікувані результати аналітичних процедур; г) оцінок ризику контролю і властивого ризику, якщо внутрішній контроль недостатній, а ризик контролю високий, то формулюючи висновки, треба більше довіряти детальним тестам операцій і залишкам на рахунках. Аудитор повинен розглянути питання про перевірку заходів контролю, щодо підготовки інформації, використовуваної в аналітичних процедурах. Якщо такі заходи контролю ефективні, аудитор матиме більше впевненості в достовірності інформації, а отже в результатах аналітичних процедур. Заходи контролю за нефінансовою інформацією часто можна перевірити разом із заходами контролю, які застосовуються в бухгалтерському обліку. Використання аналітичних процедур у процесі аудиту дозволяє аудитору зробити оцінку фінансових показників шляхом вивчення ймовірних залежностей між ними. Співвідношення, що використовуються в аналітичних процедурах, повинні бути правдоподібними та передбачуваними. Правдоподібність припускає існування явного причино - наслідкового зв'язку, що дає можливість оцінити ефективність методів планування, які використовує підприємство, виявити тенденції господарської діяльності, області потенційного ризику, імовірність банкрутства тощо. Висновки. Отже, все вище викладене дозволяє зробити висновок, що аналітичні процедури в аудиті і аналіз фінансово – господарської діяльності не є одним і тим самим. Аналітичні процедури використовуються при оцінці достовірності інформації та звітності суб'єкта аудиту, а аналіз його фінансово-господарської діяльності починається вже після того, як достовірність установлено, оскільки аналізувати фінансово-господарську діяльність економічного суб'єкта за недостовірною звітністю недоцільно, тобто, аналіз фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта варто проводити лише після закінчення аудиту. Разом з тим і аналітичні процедури аудиту, і фінансовий аналіз господарської діяльності базуються на методах економічного аналізу і містять багато загальних прийомів, тому аналіз фінансового стану можна умовно віднести до заключних аналітичних процедур. Ціль застосування аналітичних процедур полягає в наданні допомоги аудитору у формуванні його обґрунтованої компетентної думки. Така попередня діагностика в аудиті, як і в інших областях людської діяльності, має бути більш простою та дешевою, не втрачаючи своє точності та надійності. Складність аналітичних процедур окупається ефективністю. Аналітичні процедури проводяться аудитором протягом усього процесу аудиту, що дозволяє підвищити його якість і скоротити трудовитрати. Список використаної літератури: 1.Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 402 с. 2. Міжнародні стандарти аудиту,надання впевненості та етики: Видання 2010 року.. – К.: ТОВ.“ІАМЦ АУ ”Статус”, 2010, – 1028 с. 3.Аудит Підручник. ПожарицькаІ.М.. СурнінаК.С., Шевчук В.О., С.:ВД «АРИАЛ»2011- 310с. 3.Аудит.Підручник.Пожарицька І.М.,СурнінаК, С.С., Шевчук В.О .С.: ВД «АРИАЛ», 2011.-310 с. |
|
Генезис теорії та аналіз практики застосування аналітичних процедур в аудиті Анотація В статті досліджено визначення поняття “аналітичні процедури” в аудиті різними науковцями, визначено власне бачення необхідності... |
Розробка моделей складових аудиторського ризику в ході планування аудиту Доведено, що виконання аналітичних процедур на етапі планування аудиту дозволяє виявити найбільш значущі області аудиту, встановити... |
|
Методика аналітичних процедур при аудиті фінансової звітності хлібопекарних підприємств України Автор аналізує різні стадії процесу хлібопечення і рекомендує аналітичні процедури аудиту від початку виробничого процесу, до складання... |
План лекції Системний підхід у побудові методики комплексного економічного... Ключові слова і терміни: системний аналіз, ієрархія системи, адаптація, комплекси і блоки аналітичних задач, система показників,... |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Розвиваюча: придбання навичок формування інформації, що передує аналізу; опрацювання первинної, синтетичної інформації, використання... |
Лекція Р 8 Мета: Ознайомити студентів з поняттям процедур та функцій, розглянути використання процедур та функцій при створенні різноманітних... |
|
Богданова Ж. А., к е. н., доцент кафедри обліку і аудиту Таврійського... В статті досліджено сутність витрат та формування собівартості продукції (послуг). Проведено історично-правовий аналіз регулювання... |
Тема. Підпрограми користувача Формування вмінь і навиків створення та використання процедур та функцій користувача. Закріплення вмінь і навиків використання функцій... |
|
Тема. Підпрограми користувача Формування вмінь і навиків створення та використання процедур та функцій користувача. Закріплення вмінь і навиків використання функцій... |
Методика інспектування та ревізії Методика державного фінансового... Методикою ДФК є сукупність методів (прийомів) контролю, яка дає змогу всебічно і об’єктивно дослідити господарські і фінансові операції... |