Значення торговельної марки в управлінні конкурентоспроможністю підприємства


Скачати 148.19 Kb.
НазваЗначення торговельної марки в управлінні конкурентоспроможністю підприємства
Дата18.05.2013
Розмір148.19 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи

Т.С. МІШУСТІНА


викладач кафедри маркетингу

Дніпропетровський університет

економіки та права ім. А. Нобеля

Значення торговельної марки в управлінні конкурентоспроможністю підприємства



Розкрито теоретичний зміст та значення торговельної марки на підприємстві, розуміння сутності конкурентоспроможності, виявлено основні задачі, які вирішує торговельна марка для забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Розглянуто фактори та складові конкурентоспроможності. Визначено внесок торговельної марки в управління конкурентоспроможністю підприємства.

Ключові слова. Торговельна марка, конкурентоспроможність, конкурентноздатність, чинники конкурентоспроможності, фактори конкурентоспроможності, конкурентні переваги.
Раскрыто теоретическое содержание и значение торговой марки на предприятии, понимание сути конкурентоспособности, выявлены основные задачи, которые решает торговая марка для обеспечения конкурентоспособности предприятия Рассмотрены факторы и составляющие конкурентоспособности. Определен вклад торговой марки в управление конкурентоспособностью предприятия.
In this article the theoretical meaning and significance of brand at the industrial enterprise and the understanding of the competitiveness essence are exposed, the main tasks which can be solved by brands for the enterprise competitiveness providing are disclosed. The factors and components of the competitiveness are considered. The brand contribution into the enterprise competitiveness was determined.
Актуальність. Поглиблення ринкових реформ, глобалізація, перехід до інформаційної економіки і посилення конкуренції на світовому та національному ринку висувають підвищенні вимоги до економічної поведінки підприємств. Відтак проблема конкурентоспроможності та обґрунтування напрямів її підвищення набуває особливої актуальності. Зокрема одним з перспективних чинників, що формують конкурентоспроможність та конкурентноздатність, підтверджує високу якість продукції, підтримує високий імідж підприємства, та юридично його захищає є торговельна марка. Тобто дослідження проблематики конкурентоспроможності торгової марки (бренду) є актуальним напрямком наукових пошуків.

Мета. Метою статті є, виявлення внеску торговельної марки як складової в управління конкурентоспроможністю промислового підприємства.

Увага до дослідження конкурентоспроможності як економічної категорії виникла в останні десятиріччя ХХ ст. у зв’язку з прискоренням глобалізації, а відтак загостренням конкуренції за ресурси та ринки збуту продукції і послуг. Перші спроби формування системи порівняльних оцінок конкурентоспроможності та визначення її чинників на міжнародному і національному рівнях відносять до другої половини 80-х років [7].

Проблеми конкурентоспроможності набули широкого розвитку в роботах багатьох вчених, а саме: Г. Азоэва, О. Градова, І. Должанський, В. Марченко, Т. Мостенської, О. Гудзинського, Л. Смоляр, Т. Загорна, В. Оберемчук, В. Павлова, І. Тараненко, Р. Фатхутдінова, А. Юданова та ін.

Конкуренція на ринку створила дуже складну і важливу проблему для успішної діяльності підприємства - забезпечення стійкого положення на конкурентному ринку. Конкуренція є дуже тонким та гнучким механізмом, здатним до миттєвої реакції на будь-яку зміну обстановки.

У жорсткому конкурентному середовищі вітчизняні підприємства можуть успішно діяти завдяки створенню механізму забезпечення сталого розвитку (сукупність економічних, екологічних і соціальних факторів). Такий розвиток підприємства можна забезпечити за рахунок інноваційної діяльності, пошуку нових рішень та ідей. Тільки постійне вдосконалення, пошук нового, використання новітніх технологій і методів організації виробництва та управління допоможуть підприємствам досягти й утримати стійке положення на конкурентному ринку.

Конкурентоспроможність об'єкта визначається стосовно конкретного ринку (ринкова конкурентоспроможність), або до конкретної групи споживачів, формованої по відповідних ознаках стратегічної сегментації ринку.

Якщо не зазначений ринок, на якому конкурентоспроможний об'єкт, це означає, що даний об'єкт у конкретний час є кращим світовим зразком. В умовах ринкових відносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вище конкурентоспроможність країни, тим вище життєвий рівень у цій країні [13, c.107].


З розвитком конкуренції виникла необхідність впровадження понять конкурентоспроможність та конкурентоздатність товару і підприємства, що мають певні відмінності.

Конкурентоздатність - це наявність внутрішніх факторів, які дадуть змогу (теоретично) завоювати ринок за допомогою продукції власного виробництва, або це можливість знаходити шляхи для досягнення переваг над іншими учасниками ринку за рахунок внутрішніх факторів [3, c. 217]. Тобто конкурентноздатність відображає майбутнє.

Конкурентоспроможність - це наявність внутрішніх та зовнішніх факторів, які відображають відповідність підприємства вимогам конкурентного середовища та можливість збуту його продукції. Конкурентостійкість - це можливість підприємства втримати свою нішу на ринку товарів та/або розширити її [5, c.22]. Тобто конкурентоспроможність чи конкурентостійкість відображають сучасний стан підприємства.

В економічній літературі багато уваги приділяється вивченню конкурентоспроможності підприємств, а саме її складових та факторів. Під складовими розуміють компоненти, що встановлюють досягнутий рівень конкурентоспроможності, а під фактором – причини, які впливають на окремі складові конкурентоспроможності, здатні погіршити чи покращити загальні її результати [11].


Згідно досліджень І.В. Багрової та О.Г. Нефедової усі чинники конкурентоспроможності підприємства пропонується розмежувати на складові та фактори, що дає можливість глибше зрозуміти природу конкурентоспроможності.

Таблиця 1

Складові та фактори конкурентоспроможності підприємства

Складові

Фактори

1. Виробництво:

– вартість виробництва, витрати, ступінь залежності від ресурсів, їх взаємозамінність;

– технологія – ступінь освоєності, можливість осучаснення;

– номенклатура продукції, асортимент, якість, стабільність випуску (залежність від кон’юнктури)

1. Державна політика:

1.1. Зовнішня:

– ступінь участі країни у світових

інтеграційних процесах;

1.2. Внутрішня:

– напрямки зовнішньої політики;

– пріоритет розвитку країни;

– стабільність обраного курсу.

2. Ресурси:

– матеріальні – достатність, якість, рівень витрат на постачання і зберігання, залежність від постачальників, відходи

виробництва;

– трудові – достатність, рівень професіоналізму (освіта, досвід,

рівень класифікації;

– інформаційні – наявність баз даних, можливість постійного оновлення, ступінь освоєння сучасних інформаційних технологій.

2. Соціальні умови:

– структура робочої сили;

– рівень підготовки фахівців;

– співвідношення між категоріями

працівників;

– ціна робочої сили;

– рівень зайнятості;

– культурний рівень розвитку

суспільства.

3. Виробничий потенціал:

– основні виробничі фонди – сучасність, ефективність виконання, наявність вільних потужностей, можливість швидкого їх залучення, здатність до переорієнтації відповідно

до потреб ринку.


3. Економічні умови:

– середній рівень зарплатні в галузі,

економіці загалом;

– податки і пільги;

– інвестиційний потенціал країни;

– рівень розвитку окремих галузей;

– частка наукоємної продукції в

експорті країни.

4. Управління:

– організаційна структура – можливість швидкої передачі управлінського рішення до виконання, контрольованість;

– керівний склад – професіоналізм, авторитетність, довіра;

– стабільність обраного курсу.

4. Природно-ресурсний потенціал:

– рівень забезпечення економіки

власними природними ресурсами;

– рівень від’ємного екологічного

навантаження;

– стан водних ресурсів.

5. Фінансування:

– співвідношення власних, залучених і позичкових коштів;

– можливість швидкої мобілізації значних сум;

– доступність і стабільність фінансування;

– можливість щодо інвестування інноваційних проектів.

5. Правове середовище:

– гармонійність законодавчої бази,

спрямування на розвиток;

– дієвість нормативних актів.

6. НДДКР:

– наявність власної лабораторії для контролю за якістю сировини, продукції, відходів;

– розроблення нової продукції;

– раціоналізація виробництва.

6. Монополізація економіки:

– загальний рівень концентрації

продавців;

– антитрестове регулювання;

– вертикальна інтеграція.

7. Маркетинг:

– дослідження ринку і конкурентів;

– розповсюдження виробленої продукції (користування

наявними мережами, створення власної мережі, широта розподільної мережі і т.д.);

– підготовка інформації про потреби ринку щодо випуску продукції швидкість реакції на запити споживача,;

– ефективність рекламних заходів та інших складові частини комплексу стимулювання збуту та просування товару (своєчасність, витратність, результативність);

- імідж компанії, наявність торговельних марок та брендів в стратегічному портфелі підприємства.

- конкурентне ціноутворення;

- післяпродажне обслуговування;

-пропонований асортимент продукції;

- система маркетингової інформації;

7. Товарні ринки:

– структура галузевих ринків;

– ємність товарних ринків;

– вибагливість покупців;

– стандартизація товарів;

– стійкість позицій лідера.


8. Логістична складова

Джерело: вдосконалено автором [1, с. 14]

Однак, питання з’ясування численних факторів, що формують конкурентоспроможність торговельної марки, вивчені в недостатній мірі.

Критеріями конкурентоспроможності є конкурентні переваги. Їхня наявність і реалізація забезпечують економічну перевагу підприємства над конкурентами. Конкурентні переваги дозволяють правильно виробити стратегію позіціонування товарів і послуг на ринку, вибравши цільові ринкові сегменти і сконцентрувати там фінансові ресурси підприємства. Джерелами конкурентних переваг є прогресивна організаційно-технологічна і соціально-економічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг.

Останнім часом у структурі складових конкурентоспроможності підприємства все більшого значення набувають нематеріальні фактори. Торговельна марка є одним з таких нематеріальних активів підприємства, що формують конкурентоспроможність підприємства на ринку.

При управлінні конкурентоспроможністю підприємства (див. табл.2), завдяки впровадженню такого нематеріального активу, як торговельна марка на кожній складовій управління конкурентоспроможністю можна одержати досить відчутні ефекти: зростання обсягів продажу продукції (навіть при підвищенні її ціни) як наслідок поліпшення якісних характеристик чи появи нових властивостей, або за рахунок зниження ціни реалізації, якщо це можливо. Тому об’єкти інтелектуальної власності розкривають перед суб'єктом господарювання цілий спектр додаткових можливостей інноваційного розвитку.

Таблиця 2.

Складові функції процесного підходу до управління конкурентоспроможністю

Складова

Значення

“Цілевстановлення”

обумовлює орієнтацію управління конкурентоспроможністю підприємства на досягнення певних цілей, під якими розуміється майбутній рівень конкурентоспроможності об’єкта управління, якого передбачається досягти;

“Планування”

передбачає формування стратегії і тактики реалізації цілей і завдань, розробку програм, складання планів і графіків реалізації окремих заходів нарощування конкурентоспроможності як в цілому по підприємству, так і по його окремих структурних підрозділах;

На оперативному рівні планування формування конкурентоспроможності підприємства забезпечується конкурентоспроможністю продукції, рівнем управління, забезпеченням персоналу та соціальний розвиток..

На тактичному рівні планування формування конкурентоспроможності підприємства забезпечується його загальним фінансово-господарським станом.

На стратегічному рівні планування формування конкурентоспроможності підприємства забезпечується реалізацією обраної стратегії.


“Організація”

забезпечує практичну реалізацію прийнятих планів і програм; з нею пов’язані питання розподілу матеріальних, фінансових та трудових ресурсів між окремими напрямами операційної діяльності; також в процесі організаційної діяльності забезпечується необхідна узгодженість дій операційних підрозділів та окремих фахівців в реалізації прийнятих планів;

“Мотивація”

забезпечує використання мотиваційних (як економічних, так і психологічних) регуляторів активності суб’єктів управління конкурентоспроможністю підприємства;

“Контроль”

забезпечує нагляд і перевірку відповідності досягнутого рівня конкурентоспроможності підприємства поставленим вимогам; передбачає розробку стандартів для контролю у вигляді системи кількісних показників, що дають змогу перевірити результативність процесу реалізації вироблених планів та програм, або їх окремих заходів, своєчасно вносити зміни, які сприяють досягненню поставленої мети підприємства.

Джерело: складено за [9]

Торговельна марка на сьогодні — це не просто знак, логотип, що ідентифікує продукцію конкретного товаровиробника. Дане поняття є суттєво більш ємним, маючи на увазі у собі увесь комплекс асоціативних уявлень і сприйняття, що виникають у споживача, пов'язаних з іменем виробника конкретного виду продукції (його торговельною маркою), і впливають на вибір споживача.

Під брендом слід розуміти торговельну марку яка певний час існує на ринку і досягла певних показників. В своєму дослідженні В. Перція виокремлює саме кількісні показники за умови досягнення яких торговельна марка стає брендом: фізична доступність для 75% потенційних споживачів цільової аудиторії; 75 % цільової аудиторії можуть по назві визначити галузь орендованого товару; мінімум 20 % споживачів з цільової аудиторії користуються ним; мінімум 20% споживачів з цільової аудиторії можуть правильно назвати основні описувачі бренду; існує на ринку неменше 5 років; споживачі готові платити за нього ціну, що перевищує середню на аналогічні товари в категорії.

Слід визначити співвідношення між факторами, що впливають на конкурентоспроможність товару, марки й підприємства (рис.1), щоб чіткіше ідентифікувати конкурентні переваги торговельної марки.



Рис. 1. Фактори, що формують рівень конкурентоспроможності торговельної марки, товару й підприємства

Джерело: складено за [4]

Торговельна марка (бренд) як складова конкурентоспроможності підприємства охоплює: внутрішні чинники конкурентоспроможності, як лояльність персоналу до виробництва можливість, отримання додаткового прибутку, та ін.; Зовнішні чинники конкурентоспроможності: адекватність торгової марки (відповідність вимогам споживачів); сила домінування торгової марки; масштабність торгової марки ( здатність залучати споживача до нових товарів під даною торговельною маркою); прихильність споживачів до торгової марки, партнерські стосунки з постачальниками, юридичний захист та ін.

Але слід зауважити, що існують також недоліки при використанні торговельної марки (бренду), які також впливають на конкурентоспроможність підприємства, але вже зі знаком мінус, а саме: створення марки потребує достатньо великих коштів, які витрачаються на розробку ідеї, дизайну, упаковки, на реєстрацію; підтримання марки також потребує значних витрат (це, у першу чергу, витрати на рекламу); якщо один з товарів, що розповсюджується під даною торговельною маркою зазнав поразки, то страждає конкурентоспроможність підприємства в цілому.

Варто підкреслити, що незважаючи на велику увагу до вивчення взаємозв'язку між ступенем маркетингової орієнтації і результатам діяльності підприємства, а також взаємозв'язку між конкурентоспроможністю і результатами діяльності, у більшості досліджень результати економічної діяльності підприємств розглядаються як наслідок підвищення конкурентоспроможності і розвитку маркетингової орієнтації [12, c.195].

Джерелом конкурентної переваги може стати елемент ланцюга споживацької цінності, тому слід визначити структуру споживацької цінності. Найважливіше з точки зору маркетингу, що споживачі купують не товари, а цінності і чим вище оцінюється цінність, тим більшу ціну готовий заплатити споживач.

Структура споживацької цінності: матеріальні характеристики продуктів (послуг); нематеріальні характеристики, наявність ексклюзивних характеристик, ступінь адоптації (кастомізації) товару.

Створення ланцюжка цінностей базується на вивченні та прогнозуванні потреб споживачів.

Сливотски А. та Моррисон Д. Вважають, що необхідно зрозуміти та розставити приоретети споживача (сучасний ланцюг цінностей див рис.1), що дозволить виявити які споживацькі проблеми та приоретети на даний момент ігноруються та створити нову зону прибутковості




Рис. 2. Сучасний ланцюг цінностей [10]

Конкурентоздатність торговельної марки (бренду) спирається перш за все на її потенціал. Потенціал (лат. potentia) – можливість.

До складових потенціалу торговельної марки можна віднести: фінансовий потенціал; кадровий потенціал; ринковий потенціал; конкурентний потенціал (сукупність можливостей підприємства використовувати функціональні та емоційні властивості торговельної марки в системі управління ключовими чинниками успіху з метою посилення переваг у конкурентній боротьбі, закріплення ринкової позиції, формування стійкої переваги з боку споживачів, одержання можливостей для подальшого розвитку марки, її поступового перетворення в бренд інтелектуальний потенціал [6]. (Інтеллектуальні ресурси компанії забезпечують можливість створення оригінальних ідей, що лежать в основі любого інноваційного процесу. Рівень інтелектуального потенціалу торговельної марки забезпечує ємність „портфелю інноваційних ідей”.)

Інноваційний потенціал (здатність її створювати глибокий і тривалий зв’язок з споживачами, впливаючи на їх почуття і емоції), яке базується не на матеріальних факторах, які залишають споживача байдужим і не створює стійких зв’язків, а на формуванні позитивних вражень, стимулюванні почуття задоволення від покупки, пошуку основи в емоційному світі споживача, що надає можливості підприємству розвивати торгову марку, уникаючи подальшого ребрендингу [8].

При оцінці конкурентоспроможності торговельної марки пропонується триматися систему кваліметричних вимог, запропонованих Гарєєвим [2], комплекс кваліметричних вимог постійно вдосконалюється, і потребує подальших досліджень.

Висновки Для того щоб підприємство успішно конкурувало на ринку слід приділяти пильну увагу факторам конкурентоспроможності та формувати конкуренті переваги. Істотний вплив на рівень конкурентоспроможності підприємства має конкурентоспроможність торгової марки. При успішному управлінні торговельною маркою можна одержати та утримати конкурентні переваги довгострокового характеру, за рахунок включення стратегій позиціювання торговельної марки в систему забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Конкурентноздатність на конкурентоспроможність підприємства, товару та торговельної марки є актуальною та перспективною темою подальших досліджень, зокрема оцінювання позицій торгової марки і стійкості її потенціалу, питання діагностики марочної конкурентоспроможності.

Список використаної літератури


  1. Багрова І.В.. Складові та фактори конкурентоспроможності / І.В.Багрова, О.Г. Нефедова // Науковий журнал „Вісник економічної науки України”. – 2007. – № 1(11). – С. 11–16.

  2. Гараев И.М. Совершенствование методов оценки состояния внутренней среды организации сферы услуг как ключевого фактора ее конкурентоспособности (на примере организаций сферы образовательных услуг) / Автореферат диссертации на соискание учен. степени кандидата эк. наук. Набережные Челны: КамГПИ, 2004. - 23 с.

  3. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання./ В.Г. Герасимчук. - Київ: КНЕУ, 2000, 360 с, c.217

  4. Должанський И.З. Управление конкурентным потенциалом торговых марок в системе поиска целевых рынков/ И.З. Должанский, Т.О. Загорная // Маркетинг: теорія і практика. Збірник наукових праць Східноукраїнського університету. – Луганськ: СНУ . – 2003. – с. 57-63.

  5. Єжова Л.Ф. Інформаційний маркетинг./ Л.Ф. Єжова. - Київ: КНЕУ, 2002, 560 с., c.22

  6. Загорна Т. О. Управління конкурентним потенціалом торговельної марки :

автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01 / Т. О. Загорна. – Донецьк,

2004. – 19с.

  1. Конкурентоспроможність національної економіки / за ред. Б.Є. Кваснюка. — К.:Фенікс, 2005. —582 с.

  2. Кужилєва О. В. Інноваційний потенціал торгової марки підприємства автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.06.04 / О. В. Кужилєва– Донецьк, 2007. – 21с.

  3. Немцов В.Д. Стратегічний менеджмент./ В.Д. Немцов, Л.Є. Довгань - К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2001. – 560 с.

  4. Сливотски А. Маркетинг со скоростью мысли. / А. Сливотски , Д. Моррисон. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. – с.43.

  5. Солодка О.В. Логістична складова конкурентоспроможності промислового підприємства. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Ekonomika/2009_640/57.pdf

  6. Фаминский И.П. Международные экономические отношения./ И.П. Фаминский Москва: Юристъ, 2001, 847 с.

  7. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. Москва: Издательско-книготорговый центр "Маркетинг", 2002, 892 с., c.107

Схожі:

ЛІЦЕНЗІЙНИЙ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ВИКЛЮЧНОЇ ЛІЦЕНЗІЇ НА ВИКОРИСТАННЯ...
М. Львів, 79052, яка іменується надалі «Ліцензіар», з однієї сторони, та Мозговим Сергієм Петровичем, адреса: вул. Червоноармійська,...
Конкурентоспроможністю підприємства
За визначенням Європейського форуму з проблем управління, "конкуренто­спроможність це реальна чи потенційна можливість фірм в умовах,...
Н ІКОПОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА
«Усмішка» і відсутністю потреби дошкільного закладу користуватись мікроавтобусом марки ГАЗ моделі 22171-5104 та легковим-седаном...
ІНСТРУКЦІЯ З ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ, ЯКІ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬСЯ ПЕРЕМОЖЦЕМ...
У випадку, коли логотип або торгова марка має зареєстровані кольори та розмір, необхідно надати інформацію щодо цифрового представлення...
Тема 19. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності та реклами Метою
«торговельна діяльність на організованому ринку», «торговельна діяльність на неорганізованому ринку», «агентська діяльність», «реклама»...
ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВОЇ ЕКОНОМІЦІ
Ами Миколаївської області маркетингової діяльності, запропоновано конкретні рішення щодо використання методологічно-інформаційного...
І. В. Шульган Дніпропетровський університет
Можна констатувати, що досягнення успіху в управлінні є конкурентними перевагами окремого підприємства, що проявляється в забезпеченні...
ЗАТВЕРДЖУЮ
Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень. Економічна суть облікової політики підприємства. Економічна...
1 Суть, значення і завдання енергозбереження
Енергогосподарство промислового підприємства і показники ефективності його енергопостачання-енергоспоживання
ПРОЕКТУВАННЯ – ІННОВАЦІЯ В УПРАВЛІННІ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСНОГО КОЛЕКТИВУ
Розкривається необхідність в організації та управлінні виховного процесу у загальноосвітній школі. Подаються основні етапи проектування...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка