|
|
Скачати 54.96 Kb.
|
|
О.В.Крутенко, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Значення самовиховання для формуваннягуманістичних цінностей особистості школяра Планування та організація виховної роботи у 2009-2010 навчальному році має здійснюватись відповідно до програми «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»[1], в основу якої покладено науково обґрунтовану систему загальнокультурних і національних цінностей. В умовах швидких змін в науці, економіці, політиці нашій державі потрібні такі громадяни, які уміють швидко адаптуватися і самоудосконалюватися відповідно до потреб часу. Навичок адаптації і самовдосконалення людина набуває у більшій мірі завдяки самовихованню. Проблемі самовиховання приділяли велику увагу педагоги минулого та сучасності. У міркуваннях щодо ролі самовиховання для особистості Олександр Захаренко був однодумцем В.О.Сухомлинського, який вважав, що самовиховання – це не щось допоміжне у вихованні, а міцна підвалина у ньому. Визначаючи важливість таких методів і форм роботи, як загальношкільні заходи, виховні години, гурткова робота, значення самовиховання вони поціновували надзвичайно високо. Те, що педагоги-практики надавали високого значення самовихованню, пояснюється тим, що більшість часу вихованець проводить наодинці сам із собою та власною совістю, і в питаннях вибору між добром і злом, дією або бездіяльністю, допомогою іншим або байдужістю приймає рішення самостійно, керуючись внутрішніми переконаннями. Бажання батьків і вчителів, які намагаються повністю захистити дітей від негативних впливів засобами заборон і регламентацій, у реаліях життя перетворюється на «псевдотурботу про моральність, цілковиту байдужість», оскільки не дає дитині надзвичайно потрібних навичок того, як самостійно, розумно і корисно використовувати вільний час[2]. Таким чином, результативність виховання можна оцінити в тій мірі, в якій вихованець виявляє спроможність до самовиховання, а об’єктивний висновок про рівень його вихованості можна зробити в залежності від того, наскільки він самостійний і ініціативний, як використовує свободу, в якій мірі в нього розвинене почуття відповідальності тощо. Найперша і найголовніша задача педагога, на думку Захаренка, - це формування у своїх вихованців почуття самоповаги, тобто глибокої поваги до самого себе, почуття власної гідності, сприйняття себе як унікальної особистості, що є найвищою цінністю життя. На наш погляд, це є дуже важливим аспектом у вихованні і самовихованні, оскільки інтерес людини спрямований по більшій мірі саме на те, що вона вважає цінним. Самоставлення до себе як до цінності викликає потребу у самопізнанні власного внутрішнього світу. Роль педагога полягає в тому, щоб сформувати у школярів потребу у самовихованні, стимулювати їхню цікавість до власного внутрішнього світу, ненав’язливо керувати процесом їх виховання і самовиховання, ознайомлювати з прийомами самовиховання. Виховний вплив буде малоефективним чи навіть шкідливим, якщо реакція вихованця на виховну дію є індиферентною або він чинить опір. У принципі, опір у відповідь на таку дію вихователя, яка не відповідає потребам і бажанням вихованця, є цілком нормальною реакцію з його боку. З цього приводу Антон Макаренко зазначав, що у технічних ВНЗ вивчають предмет «опір матеріалів», а у педагогічних мають ввести такий предмет, як «опір особистості». Суть проблеми полягає в тому, що педагог має розуміти психологічний стан вихованця і взаємодіяти з ним, враховуючи його потреби, бажання та здібності. За такої умови вихованець виступає активним суб’єктом взаємодії з педагогом і отримує можливості для саморозвитку. У випадку, коли педагог здійснює тиск на вихованця, навіть найблагородніша виховна мета не знаходить розуміння з боку вихованця і зустрічає опір. Ця ідея звучала і в творах Григорія Ващенка, який писав, що на ґрунті насильства не може розвиватись ні любов, ні краса, ні добро, і мотивував свою думку тим, добро, краса і любов - виявлення свобідної волі людини, яка є образом і подобою Бога. Він стверджував також, що естетичне, моральне та релігійне виховання не може ґрунтуватися на насиллі [3]. Характер людини неможливо сформувати лише авторитарним способом; вихованець тільки тоді сприймає науку і поради вихователя, коли вони співпадають з його власним баченням та бажані для нього. П.Блонський висловлював думку, що для педагогів «має бути аксіомою, що виховання повинно бути не обробкою, не відшліфуванням, а внутрішнім стимулюванням розвитку дитини. Будь-яке інше виховання буде тільки спотворюванням дитини й організованим насиллям над нею» [4]. Формування якостей особистості, становлення її характеру відбувається не стільки завдяки виховному впливу з боку оточуючих, скільки завдяки розвитку її внутрішніх потенцій – усвідомленому саморозвитку, яким керує сама людина. Першим кроком на шляху до саморозвитку є інтерес дитини до свого внутрішнього світу і прагнення пізнати його. самовиховання можливе лише за умови, коли дитина усвідомлює необхідність самовдосконалення. Застосовуючи такі вольові прийоми, як самозобов’язання та самопримус, дитина рухається у напрямку особистісного зростання. Великого значення у процесі формування гуманістичних цінностей набуває самодисципліна вихованця, яка сприяє культивуванню позитивних рис характеру ненасильницькими методами. Здатність особистості до самодисциплінування у великій мірі сприяє тому, що зовнішні впливи перетворюються на стійкі внутрішні переконання. Крім загальноприйнятих прийомів самовиховання – таких, як самопереконання, самонавіювання, самопідбадьорювання, самозаоохочення, самопримус, самоаналіз; та практичних прийомів, як-от: щоденне планування діяльності, дотримання правил, самозобов’язання, самохарактеристика тощо – педагоги можуть запропонувати своїм вихованцям й інші методики. У процесі самоспостереження школяр отримує можливість для вивчення та аналізу своїх дій та вчинків; у нього також виникає нагода зіставити власні думки та вчинки із думками та вчинками товаришів. Приклад учинків ровесників, по-перше, розвиває навички критичного ставлення до інших, по друге, формує навички самокритичного ставлення до себе, по-третє, сприяє умінню спонукати себе до дії. Однією із рушійних сил самовиховання є створення школярем своєрідного еталону, морального ідеалу, якого він прагне досягти. Точкою відліку у процесі самовиховання можна вважати момент, коли вихованець починає усвідомлювати існуючі протиріччя між бажаним ідеалом та тим, чого він досяг насправді. Подальший поступальний рух самосвідомості вихованця у напрямку від досягнутого рівня до бажаного у поєднанні із позитивними змінами у поведінці і є самовихованням. У залежності від того, із яких складових створений ідеальний образ, відбувається процес наслідування бажаних рис та якостей характеру. Задача педагога полягає в тому, щоб бажаний ідеал школяра відповідав певним моральним нормам, прийнятим у суспільстві. Для формування особистості школяра є надзвичайно важливим, щоб самовиховання і виховання нероздільно об’єднувались і на етапі створення ним морального ідеалу, і на шляху до його досягнення. Без педагогічного керівництва, під впливом стихійних чинників в уяві школяра може утворитися бажаний негативний образ, наслідування якого призведе до асоціальних учинків. Таким чином, вважаємо за доцільне спрямувати діяльність навчальних закладів на організацію виховної роботи у поєднанні з наданням учнівській молоді можливості здійснювати самовиховання. Використані джерела:
4. Блонский П.П. Избранные педагогические произведения. – М., 1961. – С.299. 5. Захаренко О.А. Візитна картка школи//Шкільний світ. – 1997. – № 4. 6. Захаренко О.А. Гордієві вузли сучасної школи. Як їх розв’язати?//Педагогіка толерантності. – 1999. – №3/4. |
|
Тема уроку Продовжити формування понять: функція, аргумент функції, значення функції. Ввести і сформувати поняття графіка функції. Навчити учнів... |
Що таке філософія? Антична філософія: особливості, періодизація та значення для формування європейської культури |
|
АНКЕТА-ТЕСТ Самовиховання потрібне кожній людині. Воно прискорює розвиток внутрішніх сил людини — фізичних і духовних |
Хто я? Ось де питання Мета: допомогти дітям краще зрозуміти себе, свої можливості; сприяти розвитку здібностей і творчих нахилів у дітей, створення програми... |
|
Лекція : «Вплив випромінювань РЕЗ на формування електромагнітної обстановки» Згідно Регламенту радіозв'язку розрізняють пікову імпульсну, середню потужності та потужність несучої. Для забезпечення ЕМС потужність,... |
Слово. Значення слова Прочитай. В одну колонку запиши словосполучення, в яких слова мають пряме значення, а в другу – переносне значення |
|
«Кухня автомобільного транспорту очима дітей» Велике значення автотранспорт має для обслуговування роботи сільського господарства та доставляння вантажів і пасажирів у важкодоступні... |
Тема : Повітря навколо нас. Значення повітря для людей, тварин, рослин Мета: розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місцезнаходження повітря на Землі, про властивості повітря, формувати вміння... |
|
ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ... Можливостей, націлена на саморозвиток і самоосвіту впродовж усієї професійної діяльності. В розв’язанні цієї проблеми значна роль... |
Парціальне опрацювання даних. Відновлення пропущених даних. Видалення... «Аномалії» значення функції з аномальними відхиленнями; «Великі впливи»- значення функції з великим шумами; «Середні впливи» значення... |