ДІЇ НАСЕЛЕННЯ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ НС
Дії населення у разі виникнення повені
При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і розважливість, суворо дотримуватися вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.
Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, знайти поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.
Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.
При достатньому часі попередження паводку здійснюються заходи щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого затоплення про що оголошується спеціальним розпорядженням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщується з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб'єктів господарювання. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що зумовлюються місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження. За наявності достатнього часу населення із небезпечних районів евакуюється разом з майном. Для цього кожній родині надається автомобільний чи інший транспорт із зазначенням місця і часу його подачі.
У випадку раптових паводків попередження населення здійснюється всіма наявними технічними засобами оповіщення, зокрема - гучномовцями і пересувними установками.
Раптовість виникнення повені потребує особливих дій і поведінки населення. Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий - зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб'єкту господарювання слід дотримуватися встановленого порядку, зайняти підвищені місця.
Знаходячись у полі при раптовому затопленні, слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудувати їх з колод, дошок, автомобільних камер, діжок, бідонів та інших підручних предметів, які легші за воду.
Під час повені або паводка населенню необхідно:
- зберігати спокій, уникати паніки;
- швидко зібрати документи, коштовності, ліки, продукти та необхідні речі;
- надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації, в першу чергу;
- за можливості, негайно залишити зону затоплення;
- перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, зачинити вікна та двері, якщо є час - закрити вікна та двері першого поверху дошками (щитами);
- відчинити хлів - дати худобі можливість рятуватися;
- піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий - зайняти горішні приміщення;
- до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях та сигналізувати рятівникам, щоб могли швидко вас знайти;
- перевірити, чи немає поблизу потерпілих, надати їм можливу допомогу;
- потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.
Треба пам'ятати деякі правила поведінки, коли людина повертається на територію після закінчення повені. У такому разі потрібно:
- переконатися, що ваше житло не зазнало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття;
- не користуватися електромережею до повного осушення будинку;
- обов'язково кип'ятити питну воду, особливо з джерел водопостачання, що були підтоплені;
- просушити будинок, провести ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території;
- здійснювати осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об'єму води на добу;
- електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування;
- заборонено вживати продукти, що були підтоплені водою під час повені -позбудьтеся їх та консервації, що була затоплена водою і дістала ушкодження.
Правила поведінки при землетрусах
При завчасному попередженні про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч - загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю.
Коли під час землетрусу людина перебуває у приміщенні:
- якщо це перший або другий поверх треба негайно залишити будинок, в жодному разі не можна вибігати на балкон чи користуватися ліфтом;
- якщо вибігти не можна або ви знаходитеся на другому поверсі, швидко треба стати у куток, одна стіна якого-зовнішня, якнайдалі від вікна, бо це найміцніше і найнадійніше місце у квартирі;
- якщо такого кута поруч нема - треба швидко стати у дверний проріз та руками міцно впертися в одвірок;
- захистити себе від уламків штукатурки та скла можна сховавшись під стіл, прикривши голову м'якою подушкою, цупким одягом. Якщо поруч є маленькі діти, їх треба закрити собою;
- якщо є час, слід вимкнути електрику і газ, загасити вогонь, відчинити двері;
- якщо ви відчули, що будинок припинив хитатися й завалюється, але нема нових поштовхів, треба негайно покинути будинок.
Дії при землетрусі, якщо людина знаходиться на вулиці:
- треба відійти від будинків, споруд, веж, заводських труб на відстань не менше 1/3 їхньої висоти; потрібно рухатися у напрямку відкритого простору;
- не треба наближатися до промислових підприємств - під час землетрусу існує велика ймовірність виникнення техногенної аварії;
- не можна стояти на мостах, шляхопроводах або під ними;
- не можна торкатися обірваних проводів - вони можуть бути під напругою.
Якщо під час землетрусу Ви опинились в метро, залишайтеся на своєму місці. Тому що у разі найперших поштовхів буде вимкнено електроенергію. Металеві конструкції метрополітену здатні витримати навіть сильні поштовхи, і його пасажирам загрожує лише тільки паніка.
Далі необхідно діяти у відповідності з обстановкою, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
Треба мати на увазі, що на тривалий час після землетрусів виникають в першу чергу такі проблеми:
- відсутність або недостатність медичного персоналу для надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок землетрусу;
- руйнування лікарень;
- відсутність або недостатність медичного обладнання та ліків;
- відсутність або недостатність питної води та їжі;
- транспортування тяжкоуражених;
- транспортування в місцевості, де мережа комунікацій зруйнована;
- зберігання, ідентифікація та поховання загиблих;
- руйнування комунальних служб у районі лиха, тимчасові будівельні комунікації є потенційною загрозою;
- відсутність зв'язку;
- ризик поширення інфекційних хвороб.
Правила поведінки під час цунамі та при його наближенні
Досвід показує, що цунамі є не таким страшним, як людська неорганізованість під час лиха. У більшості випадків існує можливість уберегтися від цунамі. Звичайно, цунамі-станція повинна попередити населення про небезпеку, що погрожує, але кожен мешканець районів, де можливе його виникнення, повинен сам знати ознаки наближення лиха.
Першим сигналом може слугувати землетрус. Якщо від підземного поштовху в будинку потріскалися шибки та стіни, зрушилися меблі, зупинився годинник, отже відбувся землетрус такої сили, що з моря можна чекати іншої, не менш грізної небезпеки.
Чіткою ознакою цунамі нерідко слугує відступ океану від берега, більш сильний, ніж при звичайному відливі. І чим далі йде вода від берега, тим більшою буде хвиля. На кілька хвилин, а то і на півгодини, змовкне шум прибою. Помітивши це, ні в якому разі не можна кидатися збирати продукти моря, рибу, що застрягла на мілині: незабаром через 5-15 хвилин океан повернеться і з десятикратною силою обрушиться на берег.
Проте варто пам'ятати, що не всі цунамі починаються з незвичайного відливу і, що відхід моря буває іншого разу незначним і може залишитися непоміченим. Узимку ознакою наближення цунамі може служити поява тріщин у береговому льоді, незвичайний дрейф криги (наприклад, у безвітряну погоду), сплеск води біля крайки льоду.
При перших ознаках небезпеки всім необхідно швидко піднятися на висоту 30-40 м над рівнем моря. Якщо поблизу немає височин, потрібно піти від берега океану не менш ніж на 2-3 км. Тут не можна баритися, тому не слід обтяжувати себе будь-яким вантажем.
Коли можливості утекти вже немає, варто укритися на верхніх поверхах або хоча б за стінами капітальних будинків, а там, де їх немає, знайти могутнє дерево і влізти на нього.
Якщо укритися не вдалося і висока хвиля наздоганяє вас, необхідно, набравши побільше повітря, пірнути вглиб хвилі і випливти з іншого боку, тоді динамічний удар мине вас.
Однією хвилею цунамі звичайно не обмежується - найчастіше їх буває від 3 до 10. Протягом ще півтори-двох годин після першої хвилі небезпека може виникнути знову. Як перша так і повторні хвилі захоплюють велику кількість уламків, каміння, грунту, що нагадує вже селевий потік.
Судячи з аналізу подій цунамі 2004 року в країнах Південно-Східної Азії у багатьох засобах масової інформації, масштаби трагедії могли б бути значно зменшені за умови належного реагування на перші сигнали лиха. Напередодні стихії все живе покинуло прибережну зону, тікаючи вглиб острова. Як розповідають українські туристи, в готелях, де вони проживали, жодних інструкцій щодо дій у випадку цунамі не було, кожен рятувався як міг. Потім одні проблеми перетворювалися на інші. Так, у постраждалих країнах почалися епідемії малярії, тифу, дизентерії, застудних хвороб; катастрофічно не вистачало ліків, питної води, продуктів харчування.
Дії населення у разі сходження селевого потоку
- зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;
- почувши шум потоку, негайно піднятися з дна лощини вгору не менше, ніж на 50-100 метрів. Тим, хто потрапив у селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається.
Пам'ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується каміння великої маси на значні відстані.
Після сходження селевого потоку потрібно
- зберігати спокій, заспокоїти дітей та тих, хто дістав психічну травму в результаті селю, оцінити ситуацію;
- повідомити, за можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходження потоку;
- дізнатися у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілим.
- допомогти, за можливості, потерпілим, надати їм медичну допомогу;
- допомогти, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;
- вибравшись самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежити своє тіло, звернутися до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим;
- повідомити родичів про свій стан та місцеперебування;
- переконатися, що ваше житло не зазнало ушкоджень, перевірити зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуватися відкритим вогнем, освітленням нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикати їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;
- триматися подалі від будинків, підпор електромереж, високих парканів;
- не поспішати з оглядом населеного пункту, не відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;
Дії при зсувах
Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням про умови проходження зсуву та очікувати небезпеку для людей.
Необхідно знати телефони управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, підготуватися до можливої евакуації з місця зсуву та вивозу матеріальних цінностей.
Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перекрити газові крани, вимкнути світло й електроприлади, це допоможе уникнути пожежі. У разі необхідності, треба надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім'ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти, при можливості, участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відключенні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення (рис.2.1.2.)
Дії населення у разі виникнення смерчу, снігопадів та заметілей
Треба припинити усі зовнішні роботи, запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, примуси; не забувати запастися продуктами харчування та фуражем для худоби, медикаментами, особливо перев'язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно увімкненими.
Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень уламками скла, що розлітаються. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінка. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам'яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.
Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.
Слід пам'ятати, що найчастіше за таких умов люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних дорожніх знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.
Якщо буревій (смерч) захопив вас на відкритій місцевості, найдоцільніше сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій низині: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитися у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.
Особливо слід стерегтися обірваних електропроводів: не виключена ймовірність того, що вони під напругою.
Буревій (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Уникайте ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до електромереж і т.п.
Сильні снігопади і заметілі, найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також в лісостеповій та степовій зонах. На території Закарпатської Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бувають щорічно протягом січня-лютого, а в прилеглих до Карпат районах іноді у травні. В основному на території України кількість снігових опадів складає 20-30 мм, іноді сягає 40-70 мм. В Карпатах в окремих випадках випадає більше 100 мм. Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п'ять років - на території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей.
Негативний вплив цих явищ призводить до різкого погіршення видимості, припинення транспортного сполучення як внутрішнього, так і міжміського. Випадіння снігу з дощем при зниженій температурі повітря і буревійному вітрі створює умови для заледеніння електромереж, ліній зв'язку, контактних мереж електротранспорту, покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко спричиняє їх руйнування.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом шляхи, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.
Під час руху на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун з боку радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба розташувати двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити з автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникання "розморожування двигуна", при прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; для цього метою варто слідкувати, щоб вихлопну трубу не закидало снігом.
Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.
Ні в якому разі не можна залишати укриття - автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.
Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою травматизму для людей. Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв'язку та поблизу їх опор, під деревами тощо.
|