Суть, структура та види аудиторських висновків


НазваСуть, структура та види аудиторських висновків
Дата14.03.2013
Розмір99.7 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Бухгалтерія > Документи
Суть, структура та види аудиторських висновків

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових докумен­ти: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах Інструкціям про по­рядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Національними поло­женнями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регла­ментується МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність", МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення".

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку екс­пертизи, що призначається у відповідності з процесуальним законодавством України.

Структура аудиторського висновку

Структура аудиторського висновку має такі елементи:

  • заголовок;

  • адресат;

  • вступ;

  • опис обсягу аудиторської перевірки;

  • висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

  • дата аудиторського висновку;

  • підпис аудиторського висновку;

  • адреса аудиторської фірми.

Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевір­ку проведено незалежним аудитором (аудиторами), а також назву фірми або прізви­ще аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не бу­ло жодних обставин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора - обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права скла­дати висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достат­ньою і доказовою.

Адресат аудиторського висновку. В аудиторському висновку слід чітко зазначи­ти, кому він адресований (акціонери підприємства, рада директорів суб'єкта госпо­дарювання, фінансові звіти якого перевіряються).

Вступ. Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності, дату її складання та звітний період. Слід також зазначити, що відповідаль­ність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприєм­ства, яке перевіряється, а за обґрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю, — на аудитора.

Опис обсягу аудиторської перевірки. В аудиторському висновку необхідно наво­дити опис характеру аудиторської перевірки. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповід­но до вимог українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську прак­тику і ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з до­статнім рівнем упевненості в тому, що фінансова звітність не має суттєвих помилок. Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у систе­мах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися положеннями МСА 320 "Суттєвість в аудиті". Далі зазначається, що аудитор викори­стовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки він брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інформація про принципи бухгал­терського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки. Аудиторський висновок повинен містити дані про:

  • використання аудитором конкретних тестів при перевірці інформації, котра
    підтверджує цифровий матеріал, на якому ґрунтується звітність;

  • методологію обліку, яку використовувало керівництво підприємства, що пе­ревіряється, при підготовці звітності в цілому та фінансових звітів зокрема.

Опис обсягу аудиторської перевірки може бути викладений приблизно так: "Ми провели перевірку відповідно до вимог нормативів аудиту, що діють в Украї­ні, які передбачають, що вона планується і здійснюється з метою збирання достатньої інформації про те, що звіти підприємства, яке перевіряється, не містять суттєвих по­милок, і склали за ними висновок про його реальний фінансовий стан. Застосовуючи тестування, ми перевірили інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, на якому ґрунтується звітність. Під час перевірки було досліджено бухгалтерські принципи оцінки матеріальних статей балансу, використані керівництвом підприємства: оцінка основних засобів, матеріалів, МШП тощо. Вважаємо, що зібрана інформація є достат­ньою для складання аудиторського висновку".

Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність. Аудитор повинен підго­тувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її в усіх суттєвих ас­пектах Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та принци­пам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. У цей день аудитор зобов'язаний доповісти про результати керівництву підприємства, що перевіряється.

Дата на аудиторському висновку проставляється того самого дня, коли керів­ництво підприємства підписує акт приймання-передачі аудиторського висновку. Да­та в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудитор­ського висновку, або біля підпису аудитора.

Підпис аудиторського висновку. Аудиторський висновок підписує від імені ауди­торської фірми її директор або аудитор, який має сертифікат аудитора України від­повідної серії. Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім'ям аудитор­ської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту та згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" може бути позбав­лена права на аудиторську діяльність Аудиторською палатою України у разі неякіс­ного проведення аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження ауди­торської фірми та код у реєстрі суб'єктів аудиторської діяльності. Ця інформація мо­же розміщуватися як у кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.

Позитивний висновок

Позитивний висновок видається лише тоді, коли аудитор упевнений у тому, що фі­нансові документи готувалися правильно, на основі принципів обліку і контролю, що вони відповідають встановленим принципам, вимогам та інструкціям і за своїм змі­стом не суперечать відомим аудитору даним про одиницю, яка перевіряється, що в них відповідним чином розкриті всі питання, які стосуються фінансових документів.

Позитивний висновок надається клієнту тоді, коли, на думку аудитора, викона­но такі умови:

  • аудитор отримав усю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;

  • надана інформація достатня для відображення реального стану справ на під­приємстві;

  • є адекватні й достовірні дані з усіх суттєвих питань;

  • фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на під­приємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам укра­їнського законодавства;

  • фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить
    суттєвих відхилень;

♦ фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства. У позитив­ному висновку наводяться стверджувальні вирази, такі як: "задовольняє вимоги", "дає достовірне й реальне уявлення", "достовірно відображає", "знаходиться у відпо­відності з...", "відповідає".

Аудитори самостійно обирають форму викладення змісту перевірки, проте за­вершальна частина повинна відповідати вимогам МСА 700.

Позитивний висновок (існує безумовно-позитивна думка)

"...У результаті проведення аудиту встановлено: надана інформація дає реальне й повне уявлення про наявний склад активів та пасивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського обліку, яка застосовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам. Фінансова звітність підготовлена на під­ставі дійсних даних бухгалтерського обліку і достовірно й повно подає фінансову ін­формацію про Підприємство станом на 01 січня 200х року згідно з нормативними ви­могами про бухгалтерський облік та звітність в Україні".

При нефундаментальній невпевненості видають також позитивний висновок. Його зміст, рекомендований МСА 700, наводиться нижче.

Позитивний висновок

(нефундаментальна невпевненість)

"...У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються, наприклад, не­участі аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі з причини того, що аудит проводився іншою аудиторською фір­мою, а також із причини обмеженості інформації, Ми не можемо дати висновок про вказані моменти, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звіт­ність та на стан справ у цілому.

Ми підтверджуємо те, що, за винятком обмежень, зазначених вище (або "які ви­кладені у додатку № І до аудиторського висновку"), фінансова звітність у всіх сут­тєвих аспектах, достовірно і повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 200х року згідно з нормативними вимогами до організації бухгал­терського обліку та звітності в Україні".

Умовно-позитивний висновок

У деяких випадках аудитор не в змозі надати беззастережний висновок через певні обмеження. Виділяють дві категорії обставин, які впливають на обмеження: фундаментальна невпевненість і незгода.

Існують основні причини фундаментальної невпевненості: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всієї необхідної інформації й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур (наприклад, через обме­ження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, невпев­неність у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлума­чення окремих пунктів українського законодавства, що може призвести до значних наслідків і загрози існуванню в майбутньому). Причини незгоди: неприйнятність си­стеми обліку або порядку проведення облікових операцій; розходження в думках стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку; фунда­ментальна незгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність чинному законодавству та встановленим нормам порядку офор­млення або здійснення операцій.

Будь-яка фундаментальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня невпевненості або незгоди.

Незгода виявляється у разі неприйнятності облікової політики, при розходженні в думках відносно фактів чи сум у фінансовій звітності, незгоди щодо способів і сту­пеня розкриття фактів, при невідповідності їх законодавству та іншим вимогам. Нез­года стає фундаментальною, якщо фінансова звітність у цілому, на думку аудитора, не відображає реального стану справ.

Невпевненість або незгода вважаються фундаментальними в тому разі, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали невпевненість чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво змінити стан справ у цілому або в основно­му. Необхідно також ураховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгоди на фінансову звітність.

За певних обставин аудитор висловлює умовну думку, тобто складає умовно-по­зитивний аудиторський висновок.

Умовно-позитивний висновок

(є фундаментальна незгода)

"...Під нас проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій або пишеться: "які викладені у додатку № 1 до аудиторського вис­новку") проведені з порушенням встановленого порядку. Проте зазначені невідповід­ності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не змінюють загального фі­нансового стану підприємства. Ми підтверджуємо, що, за винятком невідповідностей, викладених у додатку № І, фінансовий звіт в усіх суттєвих аспек­тах достовірно і повно подає фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 200х року згідно з нормативними вимогами до організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до подання клієнту нега­тивного аудиторського висновку.

Негативний аудиторський висновок

"...У результаті проведення аудиту встановлено, що за звітний період підприєм­ством були допущені суттєві порушення і перекручення (дається перелік порушень або пишеться: "які викладені в додатку № 1 до цього висновку"). Допущені порушен­ня суттєво впливають на фінансову звітність підприємства і перекручують реаль­ний стан справ. Фінансова звітність має суттєві перекручення і недостовірно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 200х року, не виконані такі вимоги до організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні (у стислій формі дається перелік питань, стосовно яких не виконані вимоги з організації облі­ку, або пишеться: "з питань, які наводяться в додатку № 1"). Таким чином, дані бух­галтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дій­сний стан справ на Підприємстві, що склався на 01 січня 200х року".

Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від надання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивно­го, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості й незгоди. Відмова від висновку виникає у разі невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які на­стільки фундаментальні, що аудитор не може дійти висновку про фінансові документи в цілому. Аудитор обов'язково вказує, з яких причин висновок не може бути складений. Якщо аудитор відмовляється надати аудиторський висновок, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінан­сову звітність підприємства.

Аудиторський висновок з відмовою від висловлення думки

"...У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються... (вказати фак­ти), причин... (вказати причини), ми не можемо надати висновку про вказані момен­ти. Вищенаведені моменти істотно впливають на стан справ у цілому (в основно­му). Через відсутність достатніх аудиторських доказів ми не можемо видати об'єктивний аудиторський висновок про фінансову звітність, підготовлену станом на 01 січня 200х року."

Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку до того роз­ділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від надання аудитор­ського висновку. У цьому ж розділі можуть бути детальніше обґрунтовані моменти

Схожі:

8. РИНОК: СУТЬ, СТРУКТУРА ТА ПРОБЛЕМИ ПЕРЕХОДУ > Виникнення, суть та функції ринку
Ринок це об'єктивний факт, який бачить кожний, і що таке ринок, знає кожна домогосподарка, яка йде за покупками
РИНКОВА ЕКОНОМІКА: СУТЬ, СТРУКТУРА ТА ІНФРАСТРУКТУРА Акції
Цивільним кодексом України (435-15) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств
ЗАТВЕРДЖУЮ
Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень. Економічна суть облікової політики підприємства. Економічна...
Визначте суть та роль підприємництва у ринковій економіці
Доведіть, що економічні ресурси є обмеженими, а потреби безмежними Покажіть, у чому суть альтернативної вартості
Створення нової бази даних. Структура таблиці. Типи полів та їхні властивості
Структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їхніх типів та властивостей, визначених користувачем під час...
ПОЛОЖЕННЯ З НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ 1
«ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТОРСЬКИМИ ФІРМАМИ ТА АУДИТОРАМИ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ»
План: Закони України про ЦЗ. Основні визначення. Структура ЦЗ України
Практична робота № Закон України про ЦЗ. Структура ЦЗ України. Структура ЦЗ на ОНГ
8. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА
Суть міжнародних валютних відносин. Види валютних систем. Валютні курси. Котирування валют. Конвертованість валют. Еволюція валютної...
1. Об'єкти ринкових відносин та структура ринку. Суть та функції...
Сеналом перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави...
Зміст, структура та види майнового страхування
До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка