Міністерство аграрної політики та продовольства України

Скачати 178.25 Kb.

Назва	Міністерство аграрної політики та продовольства України
Дата	05.04.2013
Розмір	178.25 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Бухгалтерія > Документи

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Львівський національний аграрний університет

Факультет будівництва та архітектури

Кафедра технології та організації будівництва

ЗВІТ

з виробничої практики у
Львівському національному аграрному університеті

студента третього курсу, групи Мількович Н. Б., Буд.-33

керівник від університету Мазурак А. В.

Практика проходила з “30” липня до “23” серпня

Звіт перевірив Мазурак А. В.

Захист звіту “23” серпня 2012 року

Оцінка __________________

Підписи членів комісії ___________________________

___________________________

___________________________

Львів 2012

Зміст
Вступ………………………………………………………………………..3

Мета і завдання практики……………………………………………...….4

1. Структура управління ЛНАУ…………………………………………..5 2. Архітектурна і конструктивна характеристика аудиторій …………. .6 3. Методи виконання робіт і організації праці…………………………...8

4. Охорона праці…………………………………………………………..10

5. Індивідуальне завдання (влаштування фундаментів) …………11

Висновок…………………………………………………………………...19

Вступ
Виробнича практика одна із форм навчання, невід’ємна складова процесу підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовки випускників за освітньо-кваліфікаційним рівнем: бакалавр, спеціаліст, магістр, і проводиться на оснащених відповідним чином сучасних підприємствах, в організаціях різних галузей господарства. Від якості виконання завдань у період практики залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

Виробнича практика студентів є одним із важливих видів навчальної роботи і здійснюється з метою набуття виробничих навиків приймати самостійно рішення в реальних виробничих умовах. Вона покликана підготувати майбутніх спеціалістів до реальної практичної роботи , забезпечити належний рівень їхньої професійної підготовки .

Виробнича практика проводиться з метою вдосконалення набутих знань, практичних навичок для досягнення встановленого рівня кваліфікації з відповідних професій, спеціальностей та спеціалізацій, а також забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудових колективах.

Мета і завдання практики
Метою практики є закріплення отриманих у вузі теоретичних знань, вивчення досвіду роботи підприємств, оволодіння виробничими навичками та передовими методами праці по спеціальності. В процесі виробничої практики студенти також набувають досвіду суспільної, організаторської та виховної роботі в колективі. Поставлена мета досягається шляхом вирішення конкретних задач стосовно кожного виду виробничої практики.

Завдання виробничої практики:

вивчення структури та організації виробництва та оперативного управління підприємств промисловості;
технічного контролю якості продукції, мотивації механізмів стимулювання результатів праці;
ознайомлення з організацією допоміжного виробництва, раціонального використання сировини, організацією планово-економічної роботи, з основними техніко-економічними показниками діяльності підприємства, його підрозділів, станом охорони праці.

1. Структура управління ЛНАУ

2. Архітектурна і конструктивна характеристика аудиторій
Три аудиторії в яких проходили малярські роботи мають прямокутну форми (плани зображені на рисинку 1, 2, 3). В кожній аудиторію є ,по три вікна, підлога влаштована з паркетної дошки. Стіни аудиторій змуровані з цегли, стеля влаштована з плит перекриття.

Рис.1 План аудиторії 276

Рис.2 План аудиторії 278

Рис.1 План аудиторії 277
3. Методи виконання робіт і організації праці
Підчас проходження практики ми виконували підготовку поверхонь до виконання малярських робіт.

Підготовка поверхонь. Поверхні всіх видів, що підлягають склеюванню рулонними матеріалами, повинні відповідати вимогам СНиП 3.04.01.87 (очищені від всіх видів забруднень, відновлені і загрунтовані в залежності від матеріалу підстави). Під обклеювання шпалерами поверхні конструкцій грунтують полівінілацетатної водної емульсією 7%-ної концентрації. Під забарвлення складами, що містять вапно, поверхні грунтують квасцовой грунтовкою, підігрітою до 50-60 ° С.

На підготовлених поверхнях всіх видів не повинен бути наступних дефектів; забруднень у вигляді пилу, бризок розчину, жирових і бітумних плям, які виступили солей; тріщин у місцях сполучення і усадочних тріщин з розкриттям більше 3 мм ; Раковин, напливів, западин на будь-якій ділянці поверхні площею 200 х 200 мм більше 5 шт.; нерівностей - більше 3 глибиною або висотою до 5 мм включно для простих паперових шпалер і до 3 мм для інших видів рулонних матеріалів. Допустимі відхилення площини від вертикалі або горизонталі - 15 мм на всю висоту (довжину) приміщень для простих паперових шпалер і 1 мм на 1 м висоти (довжини), але не більше 10 мм на всю висоту (довжину) приміщення для решти видів рулонних матеріалів. Вологість поверхонь обклеюваної конструкцій не повинна перевищувати: для деревини - 12%, для інших матеріалів - 8%.

З матеріалів знадобиться шпаклівка для вирівнювання вад стін і, звичайно ж, клей. Клей або клейстер на основі борошна можна приготувати самому, його рецепт широко відомий, тому ми не станемо зупинятися на ньому. Однак, борошняний клейстер має ряд недоліків, тому краще скористатися одним із сухих шпалерних клеїв, які зараз представлені в широкому асортименті.

Дешевий вітчизняний КМЦ або шпалерний клей «Момент» цілком підійде для попередньої обклеювання стіни папером, а також для наклеювання шпалер середньої щільності. Якщо ж ви збираєтеся клеїти, скажімо, важкий лінкруст, вам не обійтися без більш дорогого, але й більш надійного спеціального клею, наприклад чудово зарекомендував себе «Quelid». Останній випускається в різних модифікаціях, так що при його покупці уважно ознайомтеся з характеристиками, позначеними на упаковці. Для деяких видів шпалер (наприклад, для того ж лінкрусту) доцільно використовувати «Бустилат» або ПВА.

Поверхні під обробку плівками на тканинній основі загрунтовивают розчинами мастик «Бустилат-М» або «Гумілакс». Безосновні плівки наклеюють мастіно клею і щітка для розгладження шпалер по стіні (у цих же цілях можна використовувати малярний валик, обтягнутий хутром.

На сьогоднішній день проблема вибору клею, можна вважати, вирішена повністю. У будь-якій фірмі, що торгує шпалерами, вам запропонують клей, який оптимально підходить саме для вибраних шпалер. Для хорошої обробки вирішальними чинниками є правильно підібраний клей і необхідні пропорції розчину. Якщо шпалери важкі і добре вбирають вологу, клей повинен бути густим. Врахуйте, що краще залишити клей густим і наносити його тонким шаром, ніж навпаки.

Малярський валик

Фарбувати стіни, підлоги, стелі та інші елементи будинку або квартири можна різними фарбами і різними інструментами. Один з найпопулярніших і загальновживаних інструментів для нанесення фарб - малярний валик. Про нього і піде розповідь.

Різновидів валиків існує немало і кожний з них призначений для цілком певного виду робіт. Розрізняються малярні валики не тільки по області застосування, але за розміром і матеріалом шубки.

4. Охорона праці

Питання трудового законодавства, техніки безпеки і промислової санітарії в нашій країні поставлені на наукову основу. З цією метою створені і працюють спеціальні науково-дослідні установи, які вивчають умови праці робітників різних галузей промисловості і будівництва, узагальнюють їх і дають рекомендації щодо їх поліпшення.

Продуктивність праці робітників значною мірою залежить від впровадження у виробництво нових машин і механізмів, нової технології виконання робіт, правильної організації робочих місць, культури виробництва і виконання вимог техніки безпеки і промислової санітарії. Кожна будівельна організація щороку складає плани заходів з охорони праці, а також колективний договір. У договорі зазначено, що адміністрація зобов'язана виконувати всі положення трудового законодавства, які стосуються питань праці і заробітної плати, робочого часу і відпочинку, матеріального стимулювання і охорони праці, передбачати необхідні заходи з техніки безпеки, забезпечувати робітників спецодягом, індивідуальними засобами захисту. У ньому також вказано обов'язки профспілкової організації в цьому напрямі.

Для забезпечення нормальних умов праці регламентується тривалість робочого дня, необхідні перерви під час робочого дня, щорічні оплачувані відпустки робітників і службовців тощо. Тривалість робочого дня робітників і службовців будівельних організацій становить 8 год при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями (41 робоча година на тиждень). Для робітників деяких професій із шкідливими умовами праці встановлено скорочений робочий день — 7 год (36 год на тиждень) Робочий день підлітків віком 16—18 років за тих самих умов не повинен перевищувати 7 год (36 год на тиждень).

Заборонено використовувати працю підлітків на шкідливих, важких і небезпечних роботах. Підлітки допускаються на постійні роботи, пов'язані з пересуванням і перенесенням вантажів, лише тоді, коли ці операції є складовими основної роботи за фахом і не перевищують 1/3 робочого часу. При цьому маса вантажу для підлітків жіночої статі повинна становити не більш як 10 кг, а для чоловічої статі — 16,5 кг.

Не допускаються до виконання шкідливих і важких робіт (кесонні, каменотесні, варіння асфальту тощо) також жінки, що працюють на будівництві, їм дозволяється вантажити або розвантажувати лише штучні або сипкі вантажі (цегла, пісок, глина), а також періодично переносити по рівній поверхні вантажі масою не більше ніж 15 кг. У разі піднімання жінкою вантажу на висоту понад 1,5 м або переміщення його постійно протягом робочого дня маса вантажу не повинна перевищувати 10 кг. Вагітним жінкам і жінкам, що мають дітей віком до 1,5 року, не дозволяється працювати у додатковий (після роботи) і нічний час, а також у вихідні і святкові дні.

Особливе значення для здоров'я робітника має правильний відпочинок. Тому відпочинок під час робочого дня, робочого тижня, а також тривалість щорічних відпусток суворо регламентується законодавством. Під час робочого дня, але не пізніше ніж через 4 год після його початку, працівникам надається обідня перерва, яка повинна тривати не менш як 30 хв. Взимку при температурі — 20 °С через кожну годину роботи робітникам надається десятихвилинна перерва. При температурі — 25 °С також надаються перерви і робочий день скорочується на 1 год, а при температурі нижче — 30 °С працювати забороняється.

Відпустки надаються лише тим працівникам, які відпрацювали в даній будівельній організації не менше 11 міс. Тривалість відпустки робітників становить 24 робочих дні. Підлітки відпочивають лише в літній період року протягом повного календарного місяця.

Стан охорони праці в будівельних організаціях контролюють представники спеціальних органів державного контролю: Держнаглядохоронпраці, технічної інспекції профспілок, санітарної інспекції, а також громадські уповноважені. З цією метою вони регулярно перевіряють будівельні організації, вказують представникам адміністрації на недоліки в організації заходів з охорони праці, вимагають їх усунення і допомагають комітетам профспілок в їхній роботі, спрямованій на поліпшення умов праці робітників.

5. Індивідувльне завдання

Влаштування фундаментів

Підготовчі процеси.

До початку влаштування фундаментів необхідно:

• організувати відведення поверхневих вод з майданчика;

• прокласти необхідні проїзди і під’їзні шляхи для транспортування будівельної техніки;

• підготувати місця складування, збирання опалубки, укрупнення арматурних сіток і каркасів, доставити монтажну оснастку і приспосіблення;

• завезти на склад комплекти опалубки, арматурні сітки і каркаси;

• виконати необхідну піщану, гравійну, бетонну підготовку під фундаменти;

• провести геодезичну розбивку осей і розбивку положення фундаментів відповідно до проекту;

• зазначити положення робочих площин щитів опалубки фундаментів за допомогою причалки, штирів, інших фіксаторів;

• перевірити правильність влаштування бетонної підготовки та розмітки положення осей і відміток основ фундаментів.

На влаштування підготовки під фундаменти повинні бути складені акти на приховані роботи. Підготовлена основа під фундаменти повинна бути прийнята за актом комісією.
До початку монтажу крупнощитової опалубки стін і перекриттів на черговому робочому горизонті повинні бути виконані наступні підготовчі заходи:

• нівелювання поверхні перекриття;

• розбивка осей і розмітка положення стін за проектом;

• нанесення на поверхні перекриття фарбою рисок, що фіксують положення опалубки;

• підготовка монтажної оснастки та інструменту;

• очищення поверхні від бруду і сміття, а взимку – додатково від снігу і льоду.
Установка опалубки.
Опалубка на будівельний майданчик має надходити комплектно, готова до установки і багаторазового використання, без необхідності великих виправлень і доробок.

Контроль доставленого на будівельний об’єкт комплекту опалубкки повинен включати: зовнішній візуальний огляд, перевірку комплектності, якості використовуваних матеріалів, зварних швів, геометричних розмірів складальних одиниць та елементів, різьбових з’єднань, лакофарбових покриттів, наявності маркування на виробах.

Доставлені на будівельний майданчик елементи опалубки повинні бути розміщені в зоні дії монтажного крана. Вони повинні зберігатися під навісом, у положенні, в якому елементи опалубки розміщуються в процесі транспортування, розсортованими за марками та типорозмірами і в умовах, що виключають механічні пошкодження. Щити опалубки укладають в штабелі висотою не більше 1,2 м на дерев’янних підкладках і прокладках, інші елементи кріплення повинні зберігатися в ящиках. До початку монтажу опалубки проводять укрупнувальне складання щитів в панелі.
Влаштування опалубки фундаментів роблять у наступній послідовності:

• монтують і закріплюють укрупнені панелі опалубки нижніх щаблів башмака;

• встановлюють зібраний короб строго по осях і закріплюють нижні щаблі металевими штирями до основи;

• наносять на ребра укрупнених панелей риски, що вказують поло ження короба другого ступеня фундаменту;

• відповідно до рисок встановлюють попередньо зібраний короб другого ступеня фундаменту;

• по нанесених рисках влаштовують короб третього ступеня;

• на верхній короб наносять риски, що вказують положення короба підколонника;

• влаштовують короб підколонника;

• встановлюють і закріплюють опалубку вкладишів.
Монтаж стінової опалубки необхідно проводити в такій послідовності:

• очищають щити та інші елементи від бруду і розчину;

• наносять антиадгезійне покриття на опалубку;

• приєднують кронштейни риштування до щита опалубки;

• з’єднують щити опалубки між собою в єдину опалубну па нель за допомогою замків; по висоті в кутових і центральних зонах установлюють три замки;

• опалубні панелі з допомогою монтажного крана піднімають з місця зборки, подають до місця установки і встановлюють впритул до бетонного цоколя, що забетонований раніше;

• розкріплюють опалубні панелі за допомогою підкосів;

• укладають робочі настили на кронштейни риштування;

• стяжки з одного боку через отвори в щитах і втулки, розташовані між щитами, протягують на іншу сторону;

• натягують стяжки за допомогою гайок з одного або двох сторін до повного сполучення між собою щитів і розташованої між ними втулки, довжина якої дорівнює товщині конструкції;

• здійснюють перевірку надійності кріплення елементів опалубки і якості її складання.

При монтажі опалубки під особливим контролем перебуває зміщення осей опалубки від проектного положення і відхилення площини опалубки від вертикалі по всій висоті опалубної панелі.
В процесі монтажу опалубки перекриття послідовно виконуються такі процеси:

• очищення елементів опалубки від бруду і налиплого розчину;

• закріплення в несучих рамах опорних вилок для поздовжніх балок;

• з’єднання рам між собою за допомогою хрестових зв’язків;

• установка повздовжніх балок на опорні вилки;

• покриття листів ламінованої фанери антиадгезійним розчином;

• розкладка і кріплення листів фанери на поперечних балках.

В процесі установки щитів і панелей для опалубки необхідно постійно контролювати щільність прилягання елементів один до одного, розміри щілин в стикових з’єднаннях, а також відсутність люфта в шарнірних з’єднаннях опалубки. Щілини в стикових з’єднаннях не повинні бути більше 1 мм. Регулярного контролю вимагає величина прогину вертикальних поверхонь опалубки стін та колон, прогин опалубки перекриттів.
При прийманні встановленої опалубки перевіряють:

• правильність її комплектації щитами та елементами кріплень;

• надійність з’єднання щитів між собою замками;

• надійність з’єднання панелей опалубки між собою за допомогою гвинтових стяжок;

• вертикальність установки щитів в проектне положення.

В змонтованої опалубці перевіряють:

• правильність установки опалубки, підтримуючих елементів і елементів кріплення;

• відповідність форм і геометричних розмірів опалубки робочим кресленням;

• збіг осей опалубки з розбивочними осями;

• вертикальність і горизонтальність опалубних площин;

• правильність установки закладних деталей, пробок, отвороутворювачів та ін;

• щільність стиків і сполучень елементів опалубки.
Допустимі відхилення при прийманні підготовленої опалубки приймають в наступних межах:

• відхилення по вертикалі площини опалубки на 1 м висоти – 5 мм, на всю висоту опалубки – 14 мм;

• зміщення осей опалубки від проектного положення – 8 мм;

• зміщення осей опалубки щодо осей споруди – 10 мм.

Демонтаж опалубки дозволяється проводити після досягнення бетоном необхідної міцності. У процесі відриву опалубки поверхня забетонованої конструкції не повинна ушкоджуватися. Демонтаж опалубки проводиться в порядку зворотному монтажу.
Після зняття опалубки необхідно:

• провести візуальний огляд виконаної конструкції і опалубки;

• очистити від налиплого бетону всі елементи опалубки;

• змастити палубу щитів, перевірити і нанести мастило на з’єднувальні елементи.
Армування конструкції.
Армування залізобетонних конструкцій бажано здійснювати зварними арматурними каркасами і сітками заводського виготовлення.

Арматурні елементи і готові сітки доставляють на будівельний об’єкт і розташовують на майданчику для складування. При прийманні доставленої на об’єкт арматури, сіток і каркасів контролюють відповідність арматурних стрижнів і сіток проекту, діаметр і відстань між робочими стержнями каркасів і сіток. Елементи каркасу, які вимагають попереднього укрупнювального складання, привозять на майданчик збірки. Арматурні каркаси і сітки збирають на стенді укрупненої збірки з використанням необхідних кондукторів і всіх видів зварювання: контактної, точкової, електродугової, в окремих випадках в’язкою. Арматурні каркаси і сітки комплектують в пакети і в такому вигляді монтажним краном подають в зону виконання робіт.
Арматурні сітки башмаків фундаментів влаштовують в опалубці на фіксатори, що забезпечують захисний шар бетону по проекту. Інші елементи арматурного каркасу фундаменту встановлюють і розкріплюють на зварюванні або в’язальним дротом при дотриманні необхідного захисного шару бетону.

В процесі монтажу арматури в опалубку стін і перекриттів особливу увагу приділяють забезпеченню проектних розмірів товщини захисного шару бетону, зміщення арматурних стержнів при їх установці в опалубку, а також при виготовленні на місці арматурних каркасів і сіток.

Для оцінки відхилення від проектних значень положення осей і вертикальності каркасів використовують геодезичні інструменти.
Процеси армування і монтажу опалубки взаємопов’язані. Залежно від місця розташування конструкції можна спочатку встановити арматуру, а потім опалубку, в яку укладають арматурні сітки і каркаси. В окремих випадках влаштовують частину опалубки, в неї установлюють і скріплюють з нею арматурні каркаси, приставляють і з’єднюють інші опалубні щити.

Змонтована арматура повинна бути надійно закріплена і збережена від деформацій і зсувів в процесі виробництва робіт по бетонуванню конструкцій. Хрестові перетини стержнів арматури, покладені поштучно, в місцях їх перетинів необхідно скріплювати в’язальним дротом або за допомогою спеціальних дротяних з’єднювальних скріпок. Проектне положення арматурних стрижнів і сіток повинно забезпечуватися правильною установкою підтримуючих пристроїв, шаблонів, фіксаторів, прокладок і підставок. В якості підставок не можуть бути застосовані обрізки арматури, дерев’яні бруски, шматки цегли, щебеню, гравію.
Приймання змонтованої арматури, всіх стикових з’єднань має проводитися до укладання бетонної суміші та оформлятися актом на приховані роботи. В акті повинні бути зазначені можливі відступи від проекту, дана оцінка якості змонтованої арматури.

Після установки арматури і опалубки, перевірки якості виконаних робіт дається дозвіл на виробництво бетонних робіт.
Бетонування.
До початку робіт з укладання бетонної суміші в опалубки стін і перекриттів необхідно закінчити монтаж арматури і опалубки в межах захватки. Перед укладанням бетонної суміші потрібно перевірити якість установки та закріплення опалубки, а також усіх конструкцій і елементів, що закриваються в процесі бетонування (арматура, закладні деталі та ін.)
Перед укладанням бетонної суміші необхідно:

• перевірити правильність установки арматури і опалубки, установки та закріплення фіксаторів, що забезпечують необхідну товщину захисного шару бетону;

• прийняти по акту всі приховані конструкції та елементи, доступ до яких після бетонування буде неможливий;

• очистити арматуру і опалубку від сміття, бруду та іржі.
До складу робіт з бетонування окремих конструкцій входять:

• прийом бетонної суміші і подача її в зону проведення робіт;

• укладання і ущільнення бетонної суміші;

• догляд за бетоном в процесі набору ним необхідної міцності.
Бетонування фундаменту з підколонником виконують у два етапи. На першому етапі бетонують всі щаблі фундаменту і подколонник до відмітки низу вкладиша, на другому – верхню частину підколонника після монтажу і закріплення вкладиша.
Безперебійну доставку на об’єкт бетонної суміші доцільно організувати за допомогою автобетонозмішувачів. Подача бетонної суміші до місця укладання може бути вирішена в декількох варіантах. При використанні цебер їх встановлюють на майданчику розвантаження і після перевантаження в них бетонної суміші по черзі подають в зону укладання, безпосередньо в бетоновану конструкцію (детальніше див. «Бетонування плит перекриття та арок»).

При бетонуванні з використанням автобетононасосу радіус дії його розподільної стріли дозволяє робити укладання бетонної суміші в конструкції в зоні дії стріли. Нормальна експлуатація автобетононасоса може бути забезпечена при перекачуванні бетонної суміші дозволеної рухливості, що сприятиме транспортуванню бетону на граничні відстані без розшарування і утворення пробок.
Бетонну суміш укладають горизонтальними шарами товщиною 0,3 … 0,5 м, без розривів за довжиною і з послідовним напрямком укладки в одну сторону у всіх шарах.

Кожен шар ретельно ущільнюють глибинними вібраторами. При ущільненні бетонної суміші не допускається опирання вібраторів на арматуру, закладні деталі, гвинтові стяжки і інші елементи опалубки.

При ущільненні бетонної суміші кінець робочої частини вібратора повинен занурюватися в раніше покладений шар бетону на 5 … 10 см. Крок перестановки вібратора не повинен перевищувати 1,5 радіуса його дії.
Вібрування на одній позиції має забезпечити достатнє ущільнення, основними ознаками якого є:

• припинення осідання покладеної бетонної суміші;

• поява цементного молока на її поверхні;

• припинення виділення на поверхні бульбашок повітря.

Витягувати вібратор при перестановці слід повільно і, не виключаючи його, давати тим самим можливість порожнечі під наконечником рівномірно заповнюватися бетонною сумішшю. Укладання наступного шару бетону необхідно виконувати до початку схоплювання бетонної суміші попереднього шару. Перерва між укладанням шарів бетонної суміші може бути в межах 40 хв, але наступний шар повинен бути укладений до початку схоплювання бетонної суміші.
Після укладання бетонної суміші в опалубку необхідно створити потрібні температурно-вологісні умови для твердніння бетону. Горизонтальні поверхні забетонованої конструкції вкривають вологою мішковиною, брезентом, тирсою, рулонними матеріалами на термін, що залежить від кліматичних умов і відповідно до рекомендацій технологічної карти на ці роботи.
Демонтаж опалубки.
Мінімальна міцність бетону при розпалубуванні незавантажених монолітних конструкцій повинна бути для вертикальних конструкцій з умови збереження їх форми – 0,2 … 0,3 МПа. Мінімальна міцність бетону при розпалубуванні несучих конструкцій складає в залежності від прольоту 70 … 80%.
Демонтаж опалубки перекриття, який дозволяється проводити тільки після досягнення бетоном необхідної міцності, включає такі процеси:

• опускання несучої конструкції опалубки на кілька сантиметрів за допомогою гвинтових домкратів рам або телескопічних стійок;

• відрив листів фанери від опалубленої поверхні;

• демонтаж поздовжніх і поперечних балок;

• демонтаж хрестових зв’язків між опорними рами і стійки.

При установці проміжних опор в прольоті перекриття і при частковому або послідовному видаленні опалубки розрахункова міцність бетону може виявитися недостатньою, тому в місцях установки проміжних опор необхідно передбачати додаткове армування.

Висновок
Цілью моєї практики було закріплення теоретичних знань з виконанням робочих операцій, які отримані під час навчальної практики, отримання навиків виконання робочих операцій, підготовка до вивчення курсу технологія будівельного виробництва та інших спеціалізованих дисциплін, практичне ознайомлення з матеріально-технічною будівельною базою будівельного виробництва.

Схожі:

Міністерство аграрної політики та продовольства України	ПРОГРАМА МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ...	МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ...
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ...	МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ...
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ...	МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ... Бойко Л. А., Пшенична Ю. С., викладачі Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської ДАА	Міністерство аграрної політики та продовольства України ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання