1 ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
|
|
Скачати 139.2 Kb.
|
 ТЕМА 1 ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ Мета вивчення: ознайомитися з основними нормативно-законодавчими документами та методичними рекомендації складання фінансової звітності підприємств. Завдання: опанувати закони України, нормативну документацію, П(с)БУ, методичні рекомендації, які регулюють питання складання та подання фінансової звітності. Зміст лекції В лекції розглядаються наступні питання: 1.1 Сутність, значення та види звітності підприємства 1.2 Класифікація звітності за певними ознаками 1.3 Правові основи регулювання звітності 1.4 Організація та ведення обліку по складанню звітності підприємств. 1.5 Порядок подання та оприлюднення звітності підприємства 1.1 Сутність, значення та види звітності підприємства В зв’язку з переходом до ринкових відносин в Україні введені нові форми звітності та новий порядок її подачі, які віддзеркалюють вимоги міжнародних стандартів обліку і статистики. Звітність – це система узагальнюючих і взаємопов’язаних показників виробничо-господарської та комерційно-фінансової діяльності підприємства. В звітності показується використання основних та оборотних засобів, джерела їх формування, фінансові результати, напрямки використання прибутку, показники трудових ресурсів тощо. Звітність дозволяє визначити загальну вартість майна підприємства, вартість мобільних засобів, величину власних та залучених коштів. Звітність підприємства дозволяє зацікавленим користувачам приймати управлінські рішення. Завершальним станом облікового процесу, що обумовлює органічну єдність показників, які характеризують стан підприємства з первинною документацією та обліковими регістрами є складання звітності. Методологічно та організаційно звітність є невід’ємним елементом всієї системи статистичного бухгалтерського, податкового та фінансового обліку. Основною метою складання звітності є надання користувачам повної правдивої, неупередженої інформації про результати діяльності та стан підприємства для прийняття відповідних рішень. Таким чином, звітність підприємства повинна задовольняти інтереси користувачів, якими є юридичні та фізичні особи. У таблиці 1.1 приведені типи користувачів та їх інформаційні потреби. Таблиця 1.1 – Типи користувачів звітності та їх інформаційні потреби
Користувачі вимагають лише суттєву інформацію. Суттєвість інформації – це рівень точності інформації, яка потрапляє до звітності. На рівень точності інформації впливають як кількісні, так і якісні чинники. Наприклад, застосування кількісного обмеження суттєвості є складання фінансової звітності у тис. грн. Суттєвість звітів визначається відповідними законами, положеннями, нормативними актами тощо. Ці положення розробляються виходячи з поняття суттєвої помилки – помилки, наявність якої може вплинути на рішення користувачів звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень. Суттєвість можна розглянути в контексті групування статей балансу: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об’єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функції. Тут впливають якісні чинники. Податкові органи, органи статистики, керівництво підприємства свої специфічні потреби можуть задовольняти шляхом встановлення інших (спеціальних) звітів (податкових декларацій, статистичних звітів, внутрішніх звітів тощо). Іншим критерієм звітності є критерій доречності. Тобто звітність повинна бути доречною. У разі її надмірної затримки вона може втратити цю власність. Вся звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. Лише доречна інформація, яка впливає на прийняття рішень користувачам, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердивши їхні оцінки, зроблені у минулому. Відповідно п. 3 ст. 14 П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу. Що стосується іншої звітності, то у кожної конкретній формі звітності є встановлена відповідною інструкцією дата подання. Наприклад, у випадку ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс і у випадках, які передбачені законами, оприлюднює його протягом 45днів. Крім суттєвості та доречності до звітності висуваються такі вимоги як достовірність, цілісність, послідовність, звітній період, оформлення, зіставленість та інші. Відповідно до установ, в які звітність подається її можна поділити на такі види: статистичну, фінансову, податкову звітності та звітність по внесках і зборах до фондів соціального страхування. 1.2 Класифікація звітності за певними ознаками На підприємствах складаються різні види і форми звітності, які можна класифікувати за певними ознаками. Така класифікація наведена на рисунку 1.1.
Рис. 1.1 Класифікація звітності Звітність будується на взаємопов’язаних та взаємодіючих видах обліку, у відповідності з чим поділяється на бухгалтерську, статистичну, податкову, соціальну. Бухгалтерська звітність містить познаки, які визначаються при здійсненні господарчих процесів, таких як процес заготівлі, процес виробництва та процес продажу. Вона складається на підставі даних аналітичного та статистичного обліку, підтверджується первинними документами. Статистична звітність – це система кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку. Вона призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей економічної діяльності. За допомогою статистичної звітності контролюється виконання завдань за обсягом та якістю продукції, норми виробітки та часу, виконання основних засобів, динаміка показників тощо. Статистична звітність складається на підставі даних бухгалтерського й статистичного обліку відповідно закону України „Про державну статистику”. Податкова звітність подається до податкової адміністрації. Вона характеризує стан зобов’язань підприємства, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів. Регулює складання та подання податкової звітності відповідні закони України з оподаткування підприємств. Соціальна звітність – це звітність по внесках і зборах до фондів державного соціального страхування. Вона містить інформацію про нарахування та сплату єдиного соціального внеску у зв’язку з пенсійним страхуванням, страхуванням на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та інших видів страхування. Місячна, піврічна звітність, звітність за дев’ять місяців – це поточна (періодична) звітність. Вона складається за вимогами відносних органів державної влади, містить обмежену кількість форм та показників, а строки її подання більш стислі. Аналіз поточної звітності дозволяє визначити і швидко виправляти недоліки в роботі, попереджати їх появу у майбутньому періоді. Річна звітність характеризує господарську діяльність зі всіх боків та містить фінансові результати підприємства за рік. Загальна звітність складається по всіх видах і напрямках діяльності підприємства, тоді коли звітність спеціалізована віддзеркалює якийсь певний вид діяльності (наприклад, звітність про використання фонду оплати праці, звітність про виробництво тощо). Індивідуальна звітність містить показники діяльності однієї юридичної особи, а консолідована – відображає діяльність юридичної особи та її дочірніх підприємств як економічної одиниці. Зовнішня звітність є відкритою для зацікавлених користувачів інформації. Внутрішня звітність складається для власних потреб. Вона не підлягає оприлюдненню і є комерційною таємницею. Інформація про виробничо-фінансову діяльність суб’єктів господарювання, яка потрібна для аналізу розвитку економіки країни є загальнодержавною звітністю. Внутрішньогалузева звітність розробляється відповідними міністерствами та відомствами. 1.3 Правові основи регулювання звітності підприємств. Державна політика в області статистики. Правовою основою регулювання звітності підприємств є Конституція України, Закон України „Про державну статистику”, інші закони України та нормативно-законодавчі акти, які регулюють відносини в області статистики, бухгалтерського, податкового обліку, інформації, інформатизації, науково-технічної діяльності, стандартизації, а також міжнародні угоди України в області статистики, звітності, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. Державна політика в області статистики націлена на створення єдиної системи обліку та статистики по усій території України та її узгодження з міжнародними стандартами і методологією. 1.4 Організація та ведення обліку по складанню звітності підприємств Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснених всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відносно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність. Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюється Міністерством Фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. На кінець зовнішнього періоду дані статей балансу повинні бути обґрунтовані результатами проведеної інвентаризації. До представлення річної звітності розбіжності, які виявлені інвентаризаційною комісією, повинні бути відрегульовані, нестачі віднесені на винних осіб, або, при її відсутності чи в межах норм втрат – на витрати періоду, лишки – оприбутковані. Не можна залишати по статтях балансу не відрегульовані суми по розрахунках з установами банків, фінансовими і податковими органами. Контроль своєчасності складання й подавання звітності здійснюється за допомогою табелю звітності. Табель звітності – це таблиця, у якій перелічені звітні форми. У таблиці вказані строки подавання звітів, відповідальні особи за вірність складання і додержання строку, засіб відправлення. Об’єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу . Складання звітів – завершальний етап облікового процесу. Цьому етапу передує тривала і напружена підготовча робота, етапи якої наведені на рисунку 1.2 Підприємство повинно бути забезпечено інструкціями по всіх звітах. У бухгалтерії має бути опис інструкцій, які брошуруються за тематичною ознакою. Опис містить назву інструкції, рік її видання, хто нею користується, або дату зміни тощо. На підставі таких інструкцій складаються робочі інструкції. Важливим у робочій інструкції є технологія складання звіту. Наявність робочих інструкцій значно поліпшує методику й техніку складання звітності, підвищує її якість, полегшує роботу. Робоча інструкція має менший обсяг, вона містить особливості підприємства, за її допомогою використовуються раціональні підходи складання звітів. У таблиці 1.2 наведено приклад плану розробки робочих інструкцій по складанню звітності. Найбільш оптимальними строками початку підготовки до складання річного звіту треба рахувати вересень, тому, що з цього часу треба проводити річну інвентаризацію активів, розрахунків, зобов’язань підприємства, яка є одним з елементів комплексу робіт прогресу складання річної звітності. Інвентаризація активів і пасивів підприємства з метою підтвердження фактичних даних бухгалтерського обліку
Систематизація господарських фактів, узагальнення даних бухгалтерського обліку для контролю, аналізу звітності, подвійне відображення стану господарських фактів, явищ і процесів за ознаками активу і пасиву. Рівність суми оборотів по дебету і кредиту Виправлення в бухгалтерському обліку помилок, які виявлено в ході підготовки до звітності Розрахунок і нарахування податків до сплати в бюджет Закриття розрахунків з обліку доходів, витрат і результатів дільності Забезпечення зіставності звітних даних з показниками за відповіднтй період минулого року Рис. 1.2. Етапи підготовчої роботи по складанню звітності Початок роботи по складанню річного звіту оголошується наказом по підприємству, в якому визначаються строки, ступінь участі окремих підрозділів та відділів управління, особи, відповідальні за створення нормальних умов роботи. Роботи по складанню річної звітності суворо плануються, для чого розробляється план-графік робот. Таблиця 1.2 – План розробки робочих інструкцій по складанню звітності
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419. Його дія поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, що зобов'язані вести бухгалтерський облік і представляти фінансову звітність відповідно до законодавства Фінансова звітність подається: учасникам (засновникам); трудовим колективам (на їх вимогу); органу, до сфери управління якого належить підприємство; органам державної статистики; фінансовим органам (у випадках отримання асигнувань з бюджету) та іншим згідно законодавству. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перед складанням річної фінансової звітності має бути проведена інвентаризація активів та зобов’язань підприємства. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу і звіту про фінансові результати. Для знову утворених та ліквідованих підприємств встановлюється спеціальний порядок подання фінансової звітності. Перший звітний період створеного підприємства може бути менше 11 місяців, але не більше 15 місяців. Для ліквідованого підприємства звітним періодом є період з початку звітного року до дати ухвалення рішення про його ліквідацію. Подається квартальна фінансова звітність не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталу, річна - не пізніше 20 лютого наступного року. Датою подання звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі, а у випадку відправлення її поштою - дата отримання, відзначена на штемпелі підприємства зв'язку. У випадку, коли дата представлення звітності випадає на неробочий день, термін представлення переноситься на наступний після вихідного робочий день. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначений ними термін, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу і не пізніше 15 квітня наступного за звітним року. Відкриті акціонерні товариства, підприємства - емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні і фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні союзи, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії й інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року обнародувати річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях чи у вигляді окремих друкованих видань. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
ЗВІТ незалежної аудиторської фірми ТОВ «АФ «ВІТА ПОШТОВА» щодо фінансової... Примітки до річної фінансової звітності за 2012 рік. Концептуальною основою для підготовки фінансової звітності Підприємства є Національні... |
Тема Правові основи організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності |
|
Заняття Правові основи організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності |
Законами N 1707-III 1707-14 ... |
|
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ... |
Методика аналітичних процедур при аудиті фінансової звітності хлібопекарних підприємств України Автор аналізує різні стадії процесу хлібопечення і рекомендує аналітичні процедури аудиту від початку виробничого процесу, до складання... |
|
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ФОРУМ» Методичних рекомендацій щодо формату аудиторського висновку за наслідками проведення аудиту річної фінансової звітності ломбарду... |
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОНОМІКО-ПРАВОВА ФІРМА «ФІНАУДИТ» Методичних рекомендацій щодо формату аудиторського висновку за наслідками проведення аудиту річної фінансової звітності ломбарду... |
|
План Лекції Сутність і класифікація звітності банківських установ.... Згідно з Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України, затвердженими постановою Правління НБУ від 12.... |
Щодо повноти та достовірності фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Мета проведення аудиту – підтвердження правильності складання фінансової звітності Товариства та підтвердження дотримання ним нормативних... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua