|
|
Скачати 72.66 Kb.
|
| ПРОФІЛАКТИКА ВІЛ\СНІДу. Миколаїв 2003 р. Література: ВІЛ-інфекція. Етіологія.Патогенез. Клиника.Методи діагностики . Терапія. В.Н. Козько 2000 р. 1.1. Факти, що на сьогодні відомі людству стосовно ВІЛ-інфекції 1.1.1. ВІЛ - це вірус імунодефіциту людини. Протягом кількох років з часу інфікування ВІЛ руйнує імунну систему й призводить до стану, коли організм не спроможний боротися з інфекційними чи пухлинними хворобами. Такий стан людини кваліфікується як СНІД - синдром набутого імунодефіциту. 1.1.2. Дізнатися про зараження на ВІЛ можна лише після тестування крові на цей вірус. 1.1.3. Тестування на ВІЛ здійснюється шляхом виявлення антитіл, які виробляє організм людини. Протягом декількох місяців, що необхідні для накопичення антитіл, виявити ВІЛ в крові людини, яка вже є інфікованою, неможливо ("вікно" в обстеженні). 1.1.4. Сьогодні в світі немає вакцини, яка б дозволила запобігти інфікуванню на ВІЛ, і є велика імовірність того, що найближчим часом її виготовлено не буде. 1.1.5. ВІЛ-інфекція може поширюватись унаслідок: незахищених статевих, особливо гомосексуальних стосунків, коли бракує презервативів; користування чужим брудним інструментарієм, що використовується для ін'єкційного введення наркотиків, або користування наркотиками, у розчині яких є вірус (саморобно виготовлені наркотики, коли з однієї ємкості декілька осіб набирають наркотик, а один з них є ВІЛ-інфікованим); користування забрудненими лезами для гоління або голками для татуювання. 1.1.6. Передання ВІЛ-інфекції від особи, яка позбавлена волі, до персоналу в звичайних обставинах виключена. Є теоретичний ризик інфікування при уколі забрудненою голкою, при попаданні інфікованої крові до рани під час бійки. 1.1.7. Вірус імунодефіциту людини нестійкий у зовнішньому середовищі і швидко гине під дією дезінфікувальних засобів або під час кип'ятіння. Профілактика зараження на ВІЛ полягає в ретельному додержанні правил гігієни, що спрямовані на уникнення тих дій, які можуть призвести до інфікування - незахищений (без презервативів) секс, внутрішньовенне введення наркотиків. 1.2. Які висновки можна зробити з фактів, що на сьогодні відомі людству 1.2.1. Жодна людина, яка внутрішньовенно вводить саморобно виготовлені наркотики забрудненими (нестерильними) інструментами, не користується презервативами, не може бути впевненою в тому, що вона не є ВІЛ-інфікованою. 1.2.2. Людина, яка підпала під загрозу зараження на ВІЛ, не може бути впевнена, що вона не інфікована вірусом, до отримання негативного результату тестування. 1.2.3. Якщо людина ВІЛ-інфікована, а тестування на ВІЛ проведено в час, коли не є достатньою кількість антитіл до вірусу в крові ("вікно" в обстеженні), - отримання негативного результату на вірус ще не значить, що вона не ВІЛ-інфікована. Треба повторити обстеження через 3 - 6 місяців. 1.2.4. Ліків, які б позбавили людину від ВІЛу або вилікували від СНІДу, на сьогодні в світі не існує. 1.2.5. Знешкодити вірус поза організмом людини можна шляхом: - використання будь-яких дезінфікувальних засобів (розчини 1 - 3 % хлораміну, 0,05 % марганцевокислого калію, 1 - 3 % протарголу, 3 - 5 % спиртового йоду, 70 % етилового спирту); - кип'ятіння, що миттєво руйнує вірус. Думка про те, що всі ВІЛ-інфіковані в країні відомі, ізольовані і не можуть інфікувати Вас вірусом імунодефіциту, хибна. 1.3. Що необхідно робити, щоб звести ризик інфікування на ВІЛ до мінімуму 1.3.1. Ставитись до кожної людини, незалежно від її статусу, як до потенційного носія ВІЛу. 1.3.2. Відмовитись від незахищеного (без презервативів) сексу. 1.3.3. Не користуватись медичним обладнанням, у тому числі й інструментарієм для внутрішньовенного введення наркотиків, без його дезінфекційної обробки. 1.3.4. Мінімізувати ймовірність поранень шкіри, слизової оболонки, попадання крові іншої людини на відкриті ранові поверхні вашої шкіри чи слизової оболонки. 2. Заходи щодо захисту медичних працівників від інфікування 2.1. При поданні медичної допомоги будь-якому пацієнтові медичні працівники повинні дотримуватись такого порядку: 2.1.1. Під час підготовки до проведення маніпуляцій переконатись у наявності й цілісності аптечки подання першої медичної допомоги. 2.1.2. Усі медичні маніпуляції, хірургічні втручання здійснювати у медичних халатах, фартухах (у разі необхідності) та гумових рукавичках. 2.1.3. Перед одяганням рукавичок обробляти шкіру нігтьових фаланг розчином йоду. 2.1.4. Захисні екрани або окуляри для обличчя повинні обов'язково використовуватись під час виконання процедур, які супроводжуються розбризкуванням крові, інших рідин, розлітанням осколків кісток пацієнта тощо. 2.1.5. Попереджати можливі травми шкіри ріжучими та колючими предметами, не маніпулювати голками після їх використання, не вдягати на них ковпачки. 2.1.6. Ріжучий та колольний інструментарій під час проведення маніпуляцій не передавати безпосередньо з рук у руки, для подальшого використання тримати його в зоні гарантованої видимості. 2.1.7. Використаний медичний інструментарій обов'язково слід піддавати дезінфекції. Чищення і передстерилізаційну обробку використаного медичного інструментарію проводити лише в гумових рукавичках із дотриманням максимальної обережності. 2.1.8. Запобігати контактам своєї шкіри та слизових оболонок з відкритими ранами і слизовими оболонками пацієнта. У разі наявності пошкоджень шкіри перед початком роботи їх слід закривати пластирем. 2.2. Лабораторно-діагностичні дослідження повинні здійснюватись з дотриманням таких правил: 2.2.1. Медичні працівники, які виконують роботу зі зразками крові, сироватки, інших біологічних рідин пацієнтів, обов'язково повинні використовувати халати, фартухи, гумові рукавички, захисні окуляри, екрани. 2.2.2. Під час добору зразків крові, біологічних рідин слід бути обережним для попередження забруднення зовнішньої поверхні контейнера. Усі зразки слід надійно закривати для попередження розлиття при транспортуванні. Лабораторні бланки, що є супровідними документами для зразків, класти до контейнера забороняється. 2.2.3. Під час роботи з біологічними рідинами пацієнтів у лабораторії повинні використовуватися лише автоматичні піпетки, у разі відсутності - піпетки з гумовою грушею. Заповнення піпеток з засмоктуванням ротом категорично забороняється. 2.2.4. Усі без винятку об'єкти (лабораторне обладнання, посуд та інші), що забруднені кров'ю або іншими біологічними рідинами, вважаються інфікованими і підлягають обов'язковій дезінфекції. 2.3. При поданні стоматологічної допомоги: 2.3.1. Медичні працівники повинні користуватись гумовими рукавичками, масками, захисними екранами або окулярами. 2.3.2. Під час проведення маніпуляцій у порожнині рота постійно використовувати відсмоктувач крові та слини. Лікар займає таке положення біля хворого, яке унеможливлювало попадання рідин ротової порожнини на нього. До крові та слини слід ставитись як до вже інфікованих. 2.3.3. Кров, слину після маніпуляцій слід ретельно змити з матеріалів, які використовувались у порожнині рота, продезінфікувати всю поверхню інструмента, а не лише безпосередньо контактні. Обов'язково продезінфікувати зліпки перед відправленням до зубопротезної лабораторії. 2.3.4. Стоматологічне обладнання та робочі поверхні, які недоступні для дезінфекції, але можуть бути забруднені біологічними рідинами пацієнта, слід попередньо обгортати водонепроникним папером та замінювати папір перед наступним пацієнтом. 2.3.5. Після кожного пацієнта використані стоматологічні бори обов'язково піддавати стерилізації. 2.4. Медичному персоналу на робочому місці забороняється вживати їжу, пити, палити, користуватись косметикою. Медичний персонал після закінчення роботи повинен вимити руки, сховати в індивідуальні шафи робочий одяг. 3. Заходи захисту медпрацівників у разі особливих ситуацій 3.1. На робочих місцях медпрацівників слід постійно мати аптечку первинної медичної допомоги, в якій повинні бути: дезінфікувальні речовини (70 % розчин етилового спирту, 1 % та 3 % розчини хлораміну, 0,05 % розчин марганцевокислого калію, 1 - 2 або 3 % розчин протарголу, 3 - 5 % спиртовий розчин йоду), вата, бинти, піпетки, лейкопластир. 3.2. Під час проведення оживлення пацієнта методом "з рота до рота" слід використовувати чисту тканину або носовичок. 3.3. На час вдягання медичним працівником гумових рукавичок у разі зупинення кровотечі запропонувати пацієнтові (з урахуванням його стану) самому натиснути чистою тканиною на місце кровотечі. 3.4. Кров та інші біологічні рідини пацієнта при попаданні на шкіру медпрацівника - дезінфікують протягом найближчої хвилини 1% розчином хлораміну або 70 % етиловим спиртом чи 0,05 % розчином марганцевокислого калію, потім миють з милом. 3.5. У разі будь-якого проколу шкіри медпрацівника, пов'язаного з виконанням медичних маніпуляцій, слід швидко зняти рукавички, вичавити 2 - 3 краплини крові, зняти їх ватою, обробити пошкодження 70 % розчином спирту, потім змастити 3 - 5 % настойкою йоду. 3.6. У разі попадання біологічної рідини пацієнта на слизові оболонки їх терміново обробляють 0,05 % розчином марганцевокислого калію, рот та горло полощуть 70 % розчином спирту або 0,05 % розчином марганцевокислого калію чи 1 % розчином борної кислоти. Очі промивають 1 % розчином борної кислоти, у ніс закапують 1 % розчин протарголу (3 - 4 краплі). 4. Заходи перестороги під час прибирання розлитої крові чи інших біологічних рідин пацієнта 4.1. Прибирання, дезінфекція розлитої крові та біологічних рідин повинні виконуватись медичним працівником у халаті, фартуху та гумових рукавичках. Потрібно використовувати одноразові серветки, рушники та інші одноразові матеріали. 4.2. Прибирання належить розпочинати лише після попередньої дезінфекції місця пролиття шляхом заливання місця розливу 10 % розчином хлорного вапна з експонуванням не менше 15 хвилин. Просякнуті кров'ю та дезрозчином серветки, рушники, ганчірки, інше сміття з місця розлиття збирається з дотриманням усіх пересторог в поліетиленові пакети для подальшої утилізації. 4.3. Після виконання вказаної роботи слід замінити спецодяг та вимитись гарячою водою з милом |
|
Цукровий діабет, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика НАВЧАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ ЗА ПРОГРАМОЮ ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА |
Тема: Здоров’я молоді в Україні. ВІЛ/СНІД/ІПСШ: шляхи передачі і методи захисту Проаналізувати особливості поширення ВІЛ-інфекції серед молоді в Україні, ознайомити учнів зі шляхами зараження організму людини... |
|
Тема: Здоров’я молоді в Україні. ВІЛ/СНІД/ІПСШ: шляхи передачі і методи захисту Проаналізувати особливості поширення ВІЛ-інфекції серед молоді в Україні, ознайомити учнів зі шляхами зараження організму людини... |
План Дія постійного та змінного електричного струму на біооб’єкти.... Дія електромагнітного поля на біооб’єкти. УВЧ-терапія, НВЧ-терапія, мікрохвильова резонансна терапія тощо |
|
План Мета, завдання, зміст експертної діагностики фінансово-господарського... Фінансово-господарський стан, експертна діагностика, стратегічна діагностика, оперативна діагностика, метод аналогій, ризик, аналіз... |
Практичні заняття, їх тематика та обсяг Методи дослідження спілкування та міжособистісної взаємодії. Вивчення особистісно-комунікативних властивостей. Методика діагностики... |
|
Змістовий модуль 3: «Основи діагностики, лікування та профілактики... Тма поширена в 300 разів більше ніж ішемічна хвороба серця, в 33 рази більше раку легень, в 20 разів більше раку молочних залоз,... |
Міністерства фінансів України віл 29 лнстопала 2000 р Організаційно-правова форма господарювання Іовариство з обмеженою відповідальністю за К'ОІІФІ |
|
«Профілактика СНІДу та ВІЛ-інфекції.» Оскільки ВІЛ не виліковується радикально, головним засобом у боротьбі з поширенням ВІЛ-інфекцією є профілактика – попередження нових... |
Співвідношення понять „індивід”, „особистість”, „індивідуальність” Методи особистіснох діагностики, профілактики, корекції і прогнозування шляхів саморозвитку особистості |