|
|
Скачати 88.12 Kb.
|
|
Підготувала: вчитель Драбівського НВК "Школа - гімназія " Власенко Mарія Іванівна Урок з християнської етики Тема. Людина – чудовий задум Творця. Притча про сіяча. Біблія. Перша книга Мойсеєва. Буття 1.-3., Євангеліє від св. Луки 8:5-15. Діти читають молитву «Отче наш». Боже на небі, линуть до Тебе Наші простенькі дитячі слова Ми – Твої діти, ми – Твої квіти, Ми – України надія одна. І. Інсценізація оповідання С. Луцика «Хатинки – серце» (Перегляд відео фрагменту) Хлопчик: Одного разу хтось постукав у двері мого серця. Мені зовсім не хотілось відчиняти. Нарешті я відчинив. І знаєте, хто це стукав? Ісус. Мені стало дуже соромно за те, що в моєму серці було таке безладдя. Але сам поприбирати я ніяк не міг. Ісус попросив дозволу увійти. Я відповів, що подивлюсь, чи є там для нього місце. Я відкрив перші двері. Хто ти? Я Ненависть: Я мучусь від ненависті. Я до подробиць пам’ятаю навіть про те, що мені зробили рік тому. Я ненавиджу тварин і безперестанку сварюся з усіма. Адже Біблія гласить: «Ненависть породжує сварки». Хлопчик: Я пішов коридором далі. А ти хто? Я – Заздрість: Я завжди чимось невдоволена і дуже потерпаю, щоб ніхто не мав чогось більше, як Я. Я така жалюгідна. Біблія говорить про мене так: «Заздрість – гнилина костей». Хлопчик: А хто живе на горі? Це ми – твої погані звички і їхні діти Клятва, злодійство, брехня і Я піду своїм шляхом. Ми хочемо показати твої звичні погані діла… Про нас Ісус говорив: «Кожен, хто чинить гріх, той рой гріха». Хлопчик: А тут хто? Ми твої погані думки. Ми дуже давно тут живемо. Ми ніколи не говоримо гарних слів, годинами сидимо біля телевізора і дивимось погані передачі, ходимо на погані фільми, захоплюємось книжками про чаклунів і безперестанку слухаємо рок-музику. Ісус одного разу перелічив їх: «з серця виходять лихі думки, душогубство, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві свідчення, богозневага». Хлопчик: А ти хто? Я – Насолода. Я роблю все, що приносить задоволення: одягаюся за останньою модою, як би потворно і безбожно це не виглядало, я легко змінюю друзів і думаю лише про своє задоволення. Про це в Біблії написано: «А котра у розкошах живе – та живою померла». Хлопчик: Нарешті останні двері. А може тут знайдеться місце для Ісуса? О ні, тут живе Невір’я! Невір’я, Ісус любить тебе. Невір’я: «Звідки ти знаєш, що це Ісус? І хто сказав, що Він – Божий Син? Я не вірю, що Він любить мене, і більше не хочу чути про це. Забирайся геть!» Хлопчик: Ось і всі кімнати мого серця. Доведеться сказати Ісусові, що вільного місця для нього немає. Ісус сумно подивився на мене і пішов геть. «Ісус, будь-ласка, вернись». Ісус зупинився і сказав: «Мені не потрібне якесь місце у твоєму серці. Я хочу зайняти усе серце». Хлопчик: Я дозволив Ісусові увійти. І як тільки він там поселився, все очистилося до блиску. Старі мешканці покинули його. Тепер замість ненависті у моєму серці живе любов, завжди готова всім допомогти. Біблія запевняє: «Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов його в нас удосконалилась». І я бачу, як любов щодня зростає і мужніє. Там, де жила Заздрість, живе Утіха. Вона просто сяє добротою і спокоєм. Вона знає, що у Біблії написано: «Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте». Погані звички та їх діти замінили гарні звички з дітьми. Читайте Біблію, ходіть до Церкви, завжди моліться. Там, де були погані думки, тепер живе сімейство Добрих помислів. Вони переповнені прославленням Бога. Місце насолоди зайняло Самовладдя. А там, де завжди сумнівалось Невір’я, поселилась Віра. Вона хрещена Духом Святим. І весь день співає Богові хвалу. А що живе в вашому серці? Може саме цієї миті біля нього стоїть Ісус. Дозвольте йому увійти. Уранці до Бога я ручки складаю І щиро у нього я щастя прохаю Ісусе, наш рідний, і ти, Божа Мати, Пошли для Вкраїни добра й благодаті Молюся до тебе, Ісусе єдиний, Щоб мир і достаток були у родині, Щоб горя і лиха народи не знали Щоб хворим й нужденним усі помагали Нехай же прокажуть молитву всі люди Нехай же надія і Бог з нами буде. ІІ. Оголошення теми уроку Людина – чудовий задум Творця: «Притча про сіяча». (Перегляд відеофрагменту) Біблія. Євангелія від св. Луки 8:5-15. Діти, згадаємо слова Біблії (Буття. Перша книга Мойсеєва: 1.1-3) про те, як був створений наш світ і сама людина. Ангели Перед створенням світу видимого Бог створив світ невидимий, або ангелів, тобто безтілесних, безсмертних, добрих духів. Проте один з вищих ангелів, на ймення Денниця, загордився перед Богом, перестав йому коритися і спокусив до цього деяких інших ангелів. Тоді Бог скинув непокірних ангелів з неба, і вони стали зватися злими духами, або бісами, а їхній голова – диявол. За вченням святих Отців, від Бога відпала третина ангелів. Ангели, котрі залишилися вірними, укріпилися в добрі і вже не можуть грішити, тому звуться святими ангелами. «Ангел» грецьке слово означає – вісник. Видимий світ Після ангелів Бог створив видимий світ, тобто все, що ми бачимо на небі і на землі. Бог працював шість днів. Спочатку, Бог сказав: «Хай буде світло» і з’явилося світло. Це був перший день світу. Другого дня Бог створив твердь, тобто простір, який зветься небом. Третього дня Бог відокремив воду від землі, й утворилися ріки, моря, а на суші – рослини й дерева. На четвертий день Бог створив сонце, щоб воно осяяло землю вдень, місяць і зірки, які світять уночі. На п’ятий день за словом Божим з’явилась риба, а понад землею почали літати птахи. Шостого дня Бог створив тварин, тобто худобу, звірів, гадів, що живуть на суші, та, нарешті людину. Людину Бог створив особливо: тіло з паху земного, а Душу вдихнув Сам. У звірів душа помирає разом з тілом, у людини душа безсмертна. Людина створена по образу і подобі Божій. Образ Божий – це безсмертна душа, розум та вільна воля людини. Подоба – це любов, милість, правдивість, чесність, порядність. Сьомого дня Бог перестав творити. І через це назвав цей день суботою, тобто спокоєм. Коли ж Спаситель світу Ісус Христос постраждав за наші гріхи, Воскрес в перший день неділі і цим самим дарував нам можливість наслідувати рай. Ми, християни, святкуємо день Воскресіння нашого Спасителя як найрадісніший день. Тому в Новому Завіті святкують неділю, а не суботу. Створення людини Ім’я першої людини було Адам, що означає «узятий із землі». Коли Адам, за велінням Божим, давав найменування усім земним тваринам і побачив, що тільки він не має помічника, подібного до нього, тоді Бог навів на Адама міцний сон і під час сну взяв у нього ребро і створив з нього жінку. Адам назвав її Євою, тобто матір’ю людей. Бог благословив перших людей у раю і сказав їм: «Розмножуйтеся, сповнюйте землю і володійте нею». Земний рай У раю Бог дозволив людям їсти плоди всіх райських дерев, але заборонив їсти плоди одного дерева «пізнання добра і зла». Такою була перша заповідь для людей, її було дано для того, щоб випробувати слухняність перших людей. Поки перші люди, живучи в раю, слухалися Бога, вони блаженствували, відчували радість, їхня совість була спокійна, серце чистим, а розум – світлим. Вони не знали ні хвороб, ні смерті, мали в усьому достаток і задоволення. Усі звірі корились їм. Проте їхнє найвище блаженство було у постійному спілкуванні з Богом. Гріхопадіння Диявол позаздрив першим людям і надумав позбавити їх райського блаженства. Він увійшов у змія, почав розмову з Євою і спокусив її з’їсти плід з дерева «пізнання добра та зла», обіцяючи, що вона й Адам стануть тоді подібними до Бога, знатимуть усе. Зваблива обіцянками змія, Єва, зірвала заборонений плід і з’їла його, потім дала чоловікові, і він з’їв. Так перші люди не послухалися Бога й не виконали його заповіді, тобто согрішили. Після цього їм стало соромно і страшно, як буває з усіма, хто чинить проти своєї совісті. Суд Божий над тими хто согрішив. Коли перші люди согрішили, Бог явився їм у раю і став закликати їх до покаяння, та вони не покаялись. Усвідомивши гріх, Адам склав провину на Єву, сказав: «То не я, то вона», а Єва – на змія. Так людина сама пішла на розрив з Богом, джерелом усякого блага. Бог покарав їх. Єві сказав: «У муках народжуватимеш дітей і мусиш коритися своєму чоловікові». Адаму сказав: «За твій гріх земля не буде родючою, як досі, і ти до своєї смерті будеш добувати прожиток тяжкою працею». Бог не лише вирік свій праведний суд, але й обіцяв послати на землю Спасителя: «Сім’я Жони зітре голову змія». І тим, хто буде жити по заповідям Божим, дарує життя вічне. Потім Бог вигнав перших людей з раю і поставив біля входу до нього ангела з вогненним мечем. Це покарання, разом із самим гріхом Адама і Єви, перейшло і на всіх їхніх нащадків. Ось чому всі люди народжуються вже грішними й підлягають усім наслідкам гріха: нещастям, хворобам та смерті. Однак цей суд Божий став цілющим засобом. Людина в Хресті одержує незрівнянно більше, ніж вона втратила в Адамові. (Демонстрація Євангелії та зображень Євангелістів). (Перегляд відео фрагменту) Про народження Ісуса Христа, про його чудеса, повчання, настанови своїм учням, про страждання, смерть і воскресіння Спасителя написали в своїх переказах Святі Євангелісти Матфей, Марко, Лука, Іоанн. Так утворилася книга Святого письма Нового Заповіту. Слово «Біблія» означає святе письмо. В Євангелії Ісус Христос часто звертається до нас з повчальними оповіданнями, які називаються притчами. От послухайте одну з них. (Демонстрація ілюстрації) «Ось вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, одне зерно впало при дорозі, налетіли птахи й поклювали його. Інше впало на місця кам’янисті і скоро зійшло, тому що земля там була неглибока. Коли ж пригріло сонце, воно зів’яло. Інше зерно впало в дику траву, і коли виросли бур’яни, то заглушили добрі рослини. Інше потрапило на гарний грунт і принесло добрий врожай: одно – у тридцять, друге – у шістдесят, а третє – в стократ більше посіяного».
Насіння – це слово Боже. Сіяч – той, хто його проповідує. Грунт – серце, душа людини. Посіяне при дорозі – означає людину, що чує слово, але не сприймає його. До нього приходить диявол і викрадає посіяне в серці. Кам’янистий грунт – це ті, котрі з радістю приймають почуте слово, але непостійні. І тому під час випробувань, гонінь за Христову віру негайно відрікаються від віри. Кинуте в тернії – означає людей, що чують слово, але турботи віку цього про багатство, про земне благополуччя заглушують його, і воно не дає плоду. Добрий грунт – це ті, котрі приймають почуте слово і зберігають його в чистому і доброму серці, живучи по заповідях Божих. Такі люди приносять багато доброго плоду, кожний у свою міру: у тридцять, у шістдесят або в стократ! Ось ми зараз і послухаємо та подивимося як же потрібно робити добро. Інсценізація. «Як Іванко добро робив» Автор: Проснувся Іванко вранці. Подивився у вікно – сонце світить, день хороший. І захотілося йому щось добре зробити. Сидить і думає Іванко: Ось коли б моя сестричка була в біді, я б її врятував. Автор: А сестричка тут як тут: Сестричка: Іванку, пограйся зі мною! Іванко: Чого ти хочеш? Іди, не заважай думати! Автор: Образилася сестричка, відійшла. А Іванко думає: Іванко: Ось якби на бабусю вовки напали, я б їх убив. Автор: А бабуся тут як тут. Бабуся: Іванку, прибери посуд! Іванко: Мені ніколи. Автор: Похитала головою бабуся. А Іванко думає: Іванко: Ось, якби Жучка в криницю впала, я б її дістав! Автор: А Жучка тут як тут. Жучка: «Дай мені їсти, Іванку!». Іванко: Ану, іди геть! Не заважай думати! Автор: Відійшла Жучка, опустивши хвіст, зігнула голову. А Іванко до мами пішов: Іванко: Мамо, що мені хороше зробити? Автор: Погладила мама Іванка по голівці, та й каже:
Підсумок уроку.
– Ось перед вами колосок. Давайте подивимось, які саме наші добрі справи виростуть з цих зерняток. (Написи: співчуття, мужність, жалість, працелюбність, вдячність). (Власний досвід дітей, приклади) Отже, нехай душі наші ніколи не стануть тим кам’янистим ґрунтом, на якому гине все живе. А навпаки, завжди будуть світлими і теплими. Щоб зерна Слова Божого давали багатий урожай добра, милосердя, щедрості. (Перегляд ілюстрації і прослуховування фрагмента пісні «Бог нас зове на небеса») (Перегляд відео фрагменту) |
|
Власенко Mарія Іванівна Мета: формувати навички дисциплінованості, уважності, вміння перенести матеріал, що вивчається з теоретичної площини в практичну |
Урок християнської етики в 4 класі на тему: «Дари Божої мудрості» Святого Письма; настанов мудрих людей щодо людських здібностей і талантів; розширювати кругозір, уміння аналізувати вчинки; розвивати... |
|
Зміст Вступ Статева і подружня етика та „знаки часу” Важливість християнської статевої та подружньої етики в контексті сучасної кризи подружжя та сім’ї |
Урок з курсу «Основи християнської етики» Мета: ознайомити учнів із історією виникнення свята Великодня, традиціями його святкування нашим народом. Ознайомити з символікою... |
|
Підготувала вчитель основ християнської етики Мета: допомогти учням зрозуміти, що ділення є необхідним елементом у християнському житті; виховувати у дітей щирість, милосердя,... |
Курс етики, 6 клас, урок 31 Галина Вікторівна Бєлоногіна, вчитель історії, етики, правознавства Конституції України (ст. 10, 11, 12) та Закону України «Про національні меншини в Україні» (ст. 1, 2, 3, 6, 15) |
|
Урок математики та української літератури в 6 класі. І. М. Власенко,... Бінарний урок математики та української літератури в 6 класі. І. М. Власенко, с. Нижньотепле, Станично-Луганський р-н, Луганська... |
Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства Починаючи з 1992 р., у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей рішеннями органів... |
|
Підготувала вчитель основ християнської етики Мета: дізнатися про норми морального життя людини, розкрити зміст Божих Заповідей і їх дотримання в житті людини; пояснити слова... |
Проект з курсу «Основи християнської етики» Щоб шанувати своїх батьків, членів родини, виробляти повагу до старших пізнавати чуття єдності в сім’ї. Формувати інтерес до особливостей... |