Закон і клонування

Скачати 375.51 Kb.

Назва	Закон і клонування
Сторінка	1/4
Дата	02.04.2013
Розмір	375.51 Kb.
Тип	Закон

bibl.com.ua > Біологія > Закон

1 2 3 4

КЛОНУВАННЯ.

ЗМІСТ

1. Визначення понять ............................................3

2. Погляд сучасності ..............................................3

3. Клонування рослин ............................................5

4. Клонування тварин ............................................5

4.1. клонування шовкопряда .................................6

4.2. Клонування амфібій .......................................8

4.3. Клонування мишей ........................................10

4.4. клонування кроликів та корів .......................13

4.5. клонування овець ...........................................14

5. Клонування людини .........................................17

5.1. Терапевтичне клонування людини ...............17

5.2. Репродуктивне клонування людини .............18

6. Технологічні труднощі і обмеження ................18

7. Ідентичність клонів ............................................19

8. Суспільство і клонування ..................................20

9. Релігія і клонування ............................................21

10. Закон і клонування ............................................22

11. Проблема клонування в Україні ......................23

1. Визначення понять.
Термін "клон" (грецьке слово (klon) означає гілочку, пагін, черешок) - сукупність клітин або організмів, генетично ідентичних однй родоначальній клітині.

Клонування - одержання ідентичних нащадків за допомогою безстатевого розмноження, процес виготовлення генетично ідентичних копій окремої клітини й організму.

Тотипотентність - властивість клітини реалізовувати генетичну інформацію ядра, що забезпечує розвиток до цілісного організму. Тотипотентна клітина здатна диференціюватися в будь-яку тканину або спеціалізовану клітину.

Партеногенез - розвиток зародка з незаплідненої клітини, незаймане розмноження.

Гіногенез - розвиток яйця без участі сперматозоїда - жіночий партеногенез.

Андрогенез - розвиток яйця, що має тільки батьківські хромосоми - чоловічий партеногенез.

Енуклеація - метод, що включає повне видалення ядерного матеріалу з яйцеклітини.

Бластомери - клітини, що утворюються при дробленні яйця тварин.

Морула - стадія в розвитку зародка, на цій стадії зародок нагадує по зовнішньому вигляду малину, без особливої відособленої порожнини.

Бластула - стадія в розвитку зародка, що представляє собою повну кулю з одного шару клітин, ця стадія завершує процес дроблення яйця. На стадії бластули усередині зародка утворюється порожнина - бластоціль.

Гаструла - стадія в розвитку зародка, на цій стадії зародок характеризується наявністю двошарової стінки й порожнини, що зєднується із зовнішнім середовищем отвором – бластопором.
2. Погляд сучасності.
Людство переступило поріг ХХІ століття і перед нами невідоме майбутнє, зумовлене якщо не загадками у науковій сфері, то щораз більшим зростом потенціалу людини.

Тема клонування людини і наукові розробки у цій галузі набувають дедалі більшої соціальної значущості, що неминуче робить їх предметом філософського аналізу. Наполегливі заяви учених про те, що вже у найближчі роки стане технічно і методологічно можливим клонування людини у тому або іншому варіанті, виділили цю тему із розряду вузькоспеціальних у ряд животрепетних соціальних проблем, які мають філософське і гуманітарне значення.

Клонування людини у філософському аспекті стимулює дослідження у напрямі саморефлексїї філософії — історії філософської думки, допомагає розуміти глибинний взаємозв'язок філософії і медицини як галузей знання.

Усвідомлення пріоритету загальнолюдських гуманістичних цінностей веде до конструктивного діалогу, сприяє міжнародному співробітництву, виробленню стратегії сталого розвитку цивілізації. Клонування та його можливі соціальні наслідки з погляду їхньої етико-філософської оцінки ставлять під загрозу ці успіхи. По-перше, суспільство вже розділилося на супротивників і прихильників клонування, що призводить до протистояння, і досить напруженого. По-друге, розділилася також світова спільнота, оскільки різні країни зайняли різні позиції, що відбилося у їхніх національних правових нормах. По-третє, якщо клонування людини буде все-таки здійснено, то виникне новий вид індивідуальних відмінностей — генетичний (за способом народження), нова соціальна верства — клони, нова проблема — співіснування клонів і звичайних людей. Навіть для психологічної адаптації до цих проблем соціуму знадобиться певний час і значні зусилля. Можливо, було б доцільно прийняти відповідну міжнародну гуманітарну програму з подальшою її реалізацією на державному рівні.

Перед фактом революційного прогресу в генетиці, зокрема у галузі клонування людини, не можна недооцінювати моральні закономірності влаштування людського життя.

Таким чином, поява біоетики знаменує перехід до глибшого розуміння напрацьованого раніше теоретичного матеріалу у сфері людських відносин, перенесення центру уваги з виникнення моральної свідомості на сутність моральних проблем у зв'язку з новими реаліями і практичними можливостями їхньої реалізації. Очевидно, що така рефлексія потребує виходу за рамки вузької предметної галузі (біології, медицини), істотно розширюючи уявлення про суб'єкт моральних відносин.

Спираючись на систему ключових цінностей — життя, здоров'я, смерть, дитинство, старість — біоетика охоплює не тільки етичні норми стосунків лікар — пацієнт, а й екологічну етику: ставлення до тварин, біоценозів, біосфери в цілому. Це означає, що не лише людина, а й уся природа стає суб'єктом моральних зв'язків і моральної регуляції.

Перша революція в цьому процесі була зроблена в 1785 році, коли вперше вдалося запліднити жінку штучно, без статевого акту. Історія свідчить, що в результаті цієї операції народилася нормальна, здорова дитина. Століття потому під мікроскопом уперше побачили яйцеклітину, а в 1943 році науковий журнал "Сайенс" опублікував статтю відомого акушера Дж. Долі, у лабораторії якого створили чудо. Звичайно, у ті часи мова не йшла ще про імплантацію зародка в матку жінки, але сам факт зародження життя в пробірці був науковою сенсацією.

Є два способи розмноження: безстатевий та статевий. У природі клони (генетично ідентичні організми) зустрічаються повсюдно. Вони виникають під час вегетативного розмноження рослин, під час ділення багатьох одноклітинних, під час брунькування дріжджів або багатоклітинного організму — гідри. Відростання нових голів у міфічної гідри (з якою бився Геркулес) також можна розглядати як клонування. Деякі види тлі здатні в певних умовах відкладати яйця, генетично ідентичні своєму родителю, які не вимагають запліднення. Однояйцеві близнюки також є клонами один одного: вони виникли внаслідок розділення заплідненої яйцеклітини на два незалежних зародки.

Клонування торкається не тільки медико-біологічних експериментів, але й області людської душі та моральних норм. Та це лише кілька прогнозів такого заходу. Увесь інший "букет" проблем постане перед нами після вирощення людини-клона, а це буде незабаром, бо ланцюгова реакція почалась зі схвалення парламенту Великобританії про дозвіл клонування людських ембріонів, так і стартом приватної корпорації у США Clon-Aid, котра почала перше клонування людини.

За твердженнями вчених, клони людини будуть звичайними людськими істотами. Вони народяться, як звичайно, — через 9 місяців і виховуватимуться в сім'ї, як і будь-яка інша дитина. Їм потрібно буде 18 років, щоб досягти повноліття, як і всім людям. Від початку соціального експерименту з клонування людини до появи перших симптомів його наслідків мине приблизно той же час.
3. Клонування рослин.
Клонування, насамперед, споконвічно відноситься до вегетативного розмноження. Клонування рослин черешками, бруньками або бульбами відомо вже більше 4 тисяч років. Починаючи з 70 - х рр. нашого століття для клонування рослин стали широко використовувати невеликі групи й навіть соматичні (нестатеві) клітини.

Справа в тому, що в рослин на відміну від тварин у міру їх росту, у ході клітинної спеціалізації - дифференціювання - клітини не втрачають так звані тотипотентні властивості, тобто не втрачають своєї здатності реалізовувати всю генетичну інформацію, закладену в ядрі . Тому, практично будь-яка рослинна клітина, що зберегла в процесі дифференціювання своє ядро, може дати початок новому оргазму. Ця особливість рослинних клітин лежить в основі багатьох методів генетики й селекції.

При вегетативному розмноженні й при клонуванні гени не розподіляються по потоках, як у випадку статевого розмноження, а зберігаються в повному складі протягом багатьох поколінь. Усі організми, що входять до складу певного клону мають однаковий набір генів і фенотипічно не різняться між собою. Клітини тварин, диференціюючись втрачають тотипотентність, і в цьому, одне з істотних відмінностей від клітин рослин.
4. Клонування тварин.
Як відомо, тваринний світ розділений на дві групи: в однієї групи жіноча стать визначається наявністю в генотипі двох однакових статевих хромосом (ХХ), а чоловічий - різних (ХY). В іншої групи навпаки, самки мають хромосомну формулу ХY, а самці - ХХ. До першої групи відносяться люди, сільськогосподарські тварини й ряд інших, наприклад знаменита мушка дрозофіла. До другої групи належать деякі види метеликів, у тому числі й тутовий шовкопряд. Зовсім очевидно, що з незапліднених яєць сільськогосподарських тварин ніяк не можна "викроїти" самця, оскільки в жіночому ядрі немає Y- Хромосом. Отже, клонування самця може бути зроблене тільки шляхом пересадження його диплоїдного ядра, узятого із придатної для цієї мети тканини тіла, у без'ядерну яйцеклітину. Імовірно, згодом це буде зроблено.

У винаходах клонування тварин, безсумнівно, треба віддати належне російським ученим. Сто років тому росіянин зоолог московського університету А. А. Тіхоміров уперше відкрив, що яєчка тутового шовкопряда в результаті різних хімічних і фізичних впливів починають розвиватися без запліднення.

Однак цей розвиток, названий партеногенезом, рано зупинявся: партеногенетичні ембріони гинули ще до вилуплення личинок з яєць. Але це вже була прелюдія до клонування тварин. Роботи із клонування хребетних були розпочаті на амфібіях наприкінці 40- х початку 50- х рр. і тривають от уже більш 4- х десятиліть. Установлено, що в ході клітинного дифференціювання в хребетних відбувається або втрата певних генних локусів або їх неповоротня інактивація. Зважаючи на це, втрачається та частина генома, яка контролює не ранні, а більш пізні стадії онтогенезу, зокрема метаморфоз амфібій. Механізм цього явища не піддається поки науковому поясненню. Але очевидно, що для клонування дорослих тварин необхідно використовувати малодифференціювальні клітини, що діляться.

Ще 15-16 років тому ніхто із учених не ставив питання про використання в якості донорів ядер клітин дорослих ссавців. Роботи зводилися в основному до клонування ембріонів свійських тварин, і багато із цих досліджень були не дуже успішні. Тому так вразило повідомлення Уілмута, яке з'явилися на початку 1997 році, що йому і його колективу вдалося, використовуючи соматичні клітки дорослих тварин, отримати клональну тварину - вівцю по імені Доллі.

Отже, на сьогодні вдалося успішно клонувати карпа, пацюка, мишу, вівцю, бика, мула, коня, собаку. Клонування мула цікаве тим, що цей гібрид осла й коня самостійно розмножуватися не здатний і клонування — єдиний спосіб зберегти успішний організм. 2004 року було проведене перше комерційне клонування — створення копії померлої у віці 17 років кішки Ніки обійшлося господині з Техаса в $50 000. Найпершій же клонованій кішці вже понад шість років, вона абсолютно здорова й має трьох кошенят.
4.1. Клонування шовкопряда.
Астауров в 30-і рр. в результаті тривалих досліджень, що здобули світову популярність, підібрав термічну дію, яка одночасно активізувала незапліднене яйце до розвитку і блокувала стадію мейоза, тобто перетворення диплоїдного ядра яйцеклітини на гаплоїдне. Розвиток з ядром, що залишилося диплоїдним, закінчувався вилупленням личинок, що точно повторюють генотип матері, включаючи і стать. Так, в результаті амейотичного партеногенезу були отримані перші генетичні копії, ідентичні матері.

Кількість партеногенетичих гусениць, що вилупилися, знаходилася залежно від життєздатності матері.

Тому у "чистих" порід вилуплення гусениць не перевищувало 1%, тоді як у значно життєздатніших міжрасових гібридів воно досягло 40-50%. Не дивлячись на величезний успіх, автор цього методу пережив гірке розчарування: партеногенетичне потомство характеризувалося зниженою життєздатністю на ембріональних та післяембріональних стадіях розвитку (гусениці, лялечки, метелики). Гусениці розвивалися нерівномірно, серед них було багато страшних, а завиті ними кокони були різної маси. Пізніше Астауров поліпшив метод, застосувавши гібридизацію між селекційними лініями. Так він зміг підвищити життєздатність у нових клонів до норми, але довести до цього рівня інші кількісні ознаки йому не вдалося: наприклад маса партеногенетичних коконів не перевищувала 82% від маси нормальних коконів такого ж генотипу.

Пізніше встановили причини партеногенетичної депресії й складними методами, які дозволили накопичувати "гени партеногенезу", вивели нові високо життєстійкі клони самок, а пізніше й партеногенетичних самців. Схрещуючи таких самців зі своїми "матерями" або схильними до партеногенезу самками інших клонів, одержали потомство із ще більшою схильністю до партеногенезу. Від кращих щодо цього самок закладали нові клони.

В результаті багаторічного відбору вдалося нагромадити в генотипі селекційованих клонів небачено велику кількість генів, що обумовлюють високу схильність до партеногенезу. Вилуплення гусениць досягло 90%, а їх життєздатність підвищилася до 95-100%, випередивши щодо цього звичайні породи й гібриди. Надалі "схрестили" за допомогою партеногенетичних самців два генетично відмінні клони різних рас і від кращих гібридних самок вивели наджиттєвоздатні клони.

Нарешті, навчилися клонувати самців тутового шовкопряда. Це стало можливим після того, як удалося одержати самців, у яких усі парні гени були ідентичними, або гомозиготними. Спочатку таких самців клонували особливим чоловічим партеногенезом (андрогенезом). Для цього впливом гамма-променів і високої температури позбавляли ядро яйця здатності до запліднення. Ядро прониклого в таке яйце сперматозоїда, не зустрівши дієздатного жіночого ядра, саме подвоюючись, приступало до розвитку чоловічого зародка, який природно повторював генотип батька. Таким способом ведуться чоловічі клони в десятках поколіннях. Пізніше один з таких клонів був перетворений в двоєстатеву лінію, що також складаються із генетично ідентичних (за винятком статевих хромосом) тепер уже самок і самців. Оскільки, започаткувавший початок цієї лінії повністю гомозиготний батько виник у результаті розмноження, прирівняного до самозапліднення, то сам він і лінія двійників обох статей мають знижену життєздатність. Схрещуючи між собою дві такі лінії, стали без труднощів одержувати гібридних і високо життєздатних двійників у необмеженій кількості.

Підсумки клонування шовкопряда: отримані клони самок і самців тутового шовкопряда для практичного шовківництва непридатні, але це не крах усіх надій. Доцільно використовувати клони не для прямого застосування в шовківницькій практиці, а на плем'я для видатного по продуктивності потомства. Зразкова схема використання клонів у промисловому виробництві виглядає в такий спосіб. З великої кількості коконів вибирають ті, з яких розвиваються видатні по продуктивності самки, і від кожної одержують партеногенетичне потомство, для подальшої роботи використовують партеногенетичні клони, які повторюють високу продуктивність матері й проявляють високу схильність до партеногенезу. За цим іде схрещування з певними клонованими самцями й з отриманого гібридного покоління вибирають два виробництва, тільки ті клони, які дали прекрасне у всіх відносинах потомство. Його високі якості обумовлені не тільки попередньою селекцією, а ще й тим, що в процесі відбору особин на високу схильність до партеногенезу в їхньому генотипі утворюється комплекс генів життєздатності, що компенсує шкідливий вплив штучного розмноження. При перекладі клонів на статеве розмноження цей комплекс, виявившись незбалансованим, сильно підвищує гетерозис.

1 2 3 4

Схожі:

Реферат З б іології На тему: Клонування Тому Церква не є прихильницею безкритичного оптимізму. Це відкриття нового “континенту”, яким є знання про людський генотип, пропонує...	Закон спадної віддачі Закон спадної віддачі закон, згідно з яким,... Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності	Статеве і нестатеве розмноження Мета: узагальнити знання учнів про форми розмноження організмів; розвивати вміння учнів порівнювати статеве і нестатеве розмноження,природне...
ЗАКОН УКРАЇНИ Про захист прав споживачів. ЗАКОН УКРАИНЫ О защите... Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності,...	Закон УкраЇни Цей Закон визначає правові та організаційні засади провадження торговельної діяльності на роздрібних продовольчих і непродовольчих...
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій...	Закон України „Про захист суспільної моралі” Цей Закон встановлює правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій...	ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання