|
|
Скачати 2.14 Mb.
|
|
ТВАРИНИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Для класу ссавців у цілому характерна більш широка та більш доцільна пристосованість до різних умов життя. Цей клас заселив усі середовища мешкання – наземне, повітряне, океани, моря, прісні водойми та товщу ґрунту. У процесі пристосування до різних місць мешкання ссавці розділилися на такі екологічні групи:
Вивчаючи життя тварин, часто використовують поняття "фауна" (у рослин "флора"), ареал. Фауною називають видовий склад тваринного світу будь – якої країни або області. Ареал – простір, область розповсюдження будь-якої систематичної групи організмів: виду, роду, родини і т. ін. У природі тварини живуть не ізольовано одна від одної, а поєднуючись у види. У кожного виду є свій ареал розповсюдження. Види тварин, які живуть на однорідних ділянках і взаємодіють між собою, утворюють угруповання. В угрупованнях живі організми тісно взаємодіють між собою і з другими організмами на певній території. Наприклад, взаємозв'язок і взаємодія мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин. Такі угруповання називають біоценозами. Разом з тим усі живі організми взаємодіють не тільки між собою, але й з умовами проживання: ґрунтом, кліматичними умовами, атмосферою, водними просторами і т. ін. Сукупність організмів і умов проживання називають біогеоценозом. У біогеоценозах кожний вид живиться певною поживою і в свою чергу є базою живлення для інших видів. Таким чином, між ними встановлюються ланцюги живлення. Наприклад: рослини травоїдні тварини хижі тварини Рослини, що мають автотрофне живлення, створюють органічні речовини. Вони завжди є фундаментом ланцюгу живлення. Ними живляться організми гетеротрофи. В угрупованнях виділяють декілька форм співіснування організмів: симбіоз, мутуалізм, паразитизм, коменсалізм, конкуренція, хижацтво. Загальна назва форм співіснування симбіоз (від лат. "сим" – разом і "біес" – спосіб життя). Мутуалізм – це взаємовигідне співіснування. Наприклад, у кишечнику термітів живуть джгутикові, які здатні розчиняти целюлозу. Нею живиться комаха, а джгутикові знаходять у кишечнику сприятливі умови існування. Паразитизм – явище, коли організм одного виду (паразит) використовує організм іншого виду (хазяїна). Наприклад, паразитичні черв'яки, кровосисні комахи. Коменсалізм (нахлібництво) – взаємовідносини між двома видами тварин, коли одна з них використовує іншу як середовище проживання, але живиться не самим господарем, а відходами його поживи та ін. Хижацтво – взаємовідносини між організмами, коли одні види живляться іншими. Конкуренція – боротьба між видами за поживу, житло та ін. Наприклад, рудий тарган витісняє з житла людини свого конкурента – чорного таргана. У навколишньому середовищі різні види потребують тих або інших факторів для своєї життєдіяльності, що визначає їх екологічну характеристику. Так, одні полюбляють світло, інші намагаються триматися в тіні, одні полюбляють вологу, інші ні, одні живуть у холодних умовах, другі – у теплих. Ссавці виробили різновидові пристосування для перенесення несприятливих умов, які викликані зміною сезонів року. Це міграції, зимова сплячка, запасання кормів. Масові сезонні міграції до місць з достатком корму властиві північним оленям, зайцям–білякам, песцям (із тундри у лісотундру та ліса). Разом з оленями мігрують білки, росомахи. Восени летять у теплі краї багато кажанів. Серед ссавців розповсюджена зимова сплячка – стан зниженої життєдіяльності у період, коли їжа стає малодоступною. Сплячка буває різної інтенсивності – від поверхневої (зимовий сон), властивої ведмедям, єнотам, борсукам, до глибокої, яка характеризується оціпенінням, зниженням температури тіла та зменшенням частоти дихання (їжаки, ховрахи, тушканчики, кажани та ін.) Запасання кормів на зиму характерне для гризунів. Лісові миші, польові, піщані, бобри, білки запасають зерна злаків, суху траву, жолуді, горіхи, насіння дерев та ін. Кожний вид має свою структуру: особини виду існують не ізольовано, а поєднуючись у популяції. Популяції об'єднуються в підвиди. Об'єднання компонентів біогеоценозів в єдине ціле здійснюється при тривалому взаємному впливові організмів і навколишнього середовища. Види тварин і рослин, які входять до складу біогеоценозів, зазнавали постійного впливу з боку природного добору, який забезпечує відносну пристосованість до сумісного існування. Тому біогеоценози характеризуються великою сталістю. Завдання людини полягає в тому, щоб не порушувати цієї сталості нерозумним втручанням в існування біогеоценозів, не руйнувати, а допомагати їм жити. |
|
Лекція №5 Систематичний огляд рослин класу Дводольні. Видова діагностика... Близько 3000 видів одно- і багаторічних трав, напівкущів, кущів і дерев. Поширені повсюдно, найбільше у помірній і субтропічній зонах... |
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами,... Хімічні знання створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини... |
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ... |
Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. К.: Юрінком Інтер, 1999. Історія політичних і правових вчень Розділ І. Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах стародавнього світу |
|
ОГЛЯД Огляд у Розділі 1 містить коротке обговорення цілей і аудиторії, цілей Проекту, і того, як цей Проект повинен застосовуватися. Також... |
Рішення журі по проведенню районного огляду-конкурсу ОД в бібліотеках РЦБС з лютого 2009 р по січень 2010 р проходив районний огляд-конкурс «Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня».... |
|
Реферативний огляд Освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних... |
Реферат Наукова картина світу, поняття, структура, функції Картини світу окремих наук, своєю чергою, містять у собі відповідні численні концепції — певні способи розуміння і трактування будь-яких... |
|
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства... Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного... |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для... В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд... |