|
|
Скачати 127.68 Kb.
|
|
Тема: «Колисанки вечорами нам співали наші мами» Мета: формувати в учнів переконання, що любов матері – найсвятіша, одна з основних ідей народної педагогіки; розвивати й утверджувати високі норми народної моралі; заохочувати дітей відновлювати традиції українців у своїй родині. Обладнання: Святково прибраний зал. Збоку на сцені – фрагмент української хати (кімната), стоїть колиска. Півколом на сцені сидять учні. По обидва боки сцени – ведучі. У залі присутні батьки, учні, вчителі. Звучить мелодія колискової «Ходить сон коло вікон» Учень 1: Сьогодні у цій залі свято, Ми дуже раді всіх вітати! І, сподіваємось, що кожен Для себе щось узяти зможе. Учень 2: Хтось настрій добрий запозичить, Бо усмішка усім нам личить. Хтось слову доброму зрадіє, Бо про добро усі ми мрієм. Учень 3: Та починати вже нам час, Сюди запрошуєм ми вас, Аби всім разом в дружнім колі В домівці нашій – рідній школі – Згадати мами колискову Й перегорнути сторінку нову. Учитель: Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. Уже тоді – з першої почутої мелодії маленька дитина відчуває багатоголосся життя та світу. Звідти беруть початок її радощі, смуток і веселість, тривоги та сподівання. Колискова – це душа народу, яка ходить навшпиньках. Почути її кроки можуть лише ті, хто вміє слухати. Коли натруджена – вечірня чи вранішня земля дихає безгомінням, коли помислам і на діям відкриваються простір і небо, а світ стає милосерднішим, ближчим до серця, - тоді над колискою вона щемно, тремтливо й ніжно виспівує свою незглибиму душу. Вашій увазі пропонуємо виховний захід про мамину співанку, з якої починається людський пісенний світ «Колисанки вечорами нам співали наші мами» Учні співають колискову «Спи, моя дитино» Ведучий 1: Мати – берегиня роду людського, її святою завжди називали. Мати народжувала дитину, співала їй колискові пісні, вчила добра і любові, навчала охайності, працьовитості. Учень 5: Коли м’який ласкавий тихий вечір Лягає спати у траву шовкову, Сон ніжний землю обійма за плечі – Тоді я чую неньки колискову. Учень 6: Мама! Немає милішого слова – Ти ж бо життя і творіння основа, Пензель, перо надихались тобою, Вічна ти в пісні – з болем, любов’ю. Учень 7: О матері! Це ж ви нам, ви вручали Замріяну і ніжну віть … Навчали: з піснями по землі ходіть! Чесними очима у майбуття зоріть. Учень 8: Кожна моя дорога – Зморшка нова у нені, Кожна моя тривога – Пасемце сиве у неї – О мамо рідненька! Пресвяті твої сльози, Піт і труд, спів і сміх. Учень 9: Руки ласкаві цілую – Скільки в них випито сили: Жали вони і косили, Прали вони і місили … Скільки в них випито сили! Руки красиві – цілую … Учень 10: Здолала усе – Й заспівала дзвінко Лиш ти, рідна мамо, Вкраїнська жінко. Зажинки святкуєш, Сієш барвінки. Лиш ти, рідна мамо, Вкраїнська жінко! Учень 11: Ти – вся в майбутнім, Не прагнеш спочинку. Лиш ти, рідна мамо, Вкраїнська жінко! Учні виконують пісню «Калино рідна, моя нене» Ведучий 2: Українська пісенна культура творилася віками. І починалася вона з колискових мелодій, освячувалась материнським голосом, надією, що її дитина виросте і матиме кращу долю, ніж у батьків. Мати й материнство, колиска й колискова. У ній безмежна любов до своєї дитини, і материнські мудрі настанови, і роздуми про добро і зло. До речі, у нас немає жодної колискової, яка страхала б дитину, а навпаки калинонька гойдає колиску, гулі будуть прилітати дитиноньку колихати … Учень12: Колискова пісня, колискова – То найперша материнська мова. Пахне вона м’ятою і літом, Чебрецевим і суничним літом. Пахне молоком і споришами … Скільки в ній ласкавості і шани! Скільки в ній тривожності людської, І надій, і сивини гіркої!.. Колискова пісня, колискова – То щаслива материнська мова. Звучить запис колискової у виконанні Ніни Матвієнко Ведучий 1: Чи чули ви, що колискова – це гумор, український гумор чистої води! Роботи – прірва! І грядки копати, і в хаті лад дати, і пекти, і варити … А тут тобі дитина вередує! Як ти до того діла візьмешся?! Сидить собі заклопотана господиня над колискою та й стиха кепкує сама із себе: сиди-сиди, а роботу за тебе «котик» зробить. Учень 13: І виникли слова колискової: А ти, коте сірий, замети нам сіни, А ти, білуватий, прибери нам в хаті, А ти, коте-рудьку, витопи нам грубку, А ти. кошенятко, колиши дитятко … Ведучий 2 (звертається вибірково до мам, присутніх у залі): Як ви гадаєте, чому в колискових найчастіше згадують котика?
Учні зачитують прикмети на підтвердження того, чому найчастіше у колискових згадують котика Учень 14: Коли в родині народжується дитина, першу колискову їй треба заспівати про котика, щоб спала спокійно. Учень 15: Над колискою дитини у давнину вішали зображення з котиком і півником як символ затишку і благополуччя. Учні виконують колискову «Тихо за обрій скотилося сонечко» Учень 16: Дні дитинства, наче плин води … Проліта дитинство, та у спадок Зостається пісня, повна згадок, Пам’ять зостається назавжди. Ведучий 2: Багато поетів писали свої колискові чи то для своїх дітей, чи як пам’ять про своє дитинство. Послухайте колискову Едуарда Драча «Батьківська колискова». Учень 17: Світять зорі неозорі, А над ними глибина, Десь там нині в Батьківщині Мій синочок засина. Мама його колихає, М’яко ковдрою вкрива, Біля ліжечка сідає, Тихо пісеньку співа. Спи, мій котику маленький, Спи, мій зайчику сіренький, Через зіроньку ясну Я бажаю тобі сну. Учні виконують пісню «Пісня для матерів» Учитель: Колиска в українській родині мала символічне значення, її не викидали навіть тоді, коли в хаті не було уже дітей – виносили на горище, щоб не перевівся рід. Колиски робили зі «співучого дерева» - клена, ясеня, калини, щоб діти були співучими, дужими та вродливими. Із покоління в покоління передаються повчання мам своїм дочкам: «Матимеш доньку – присипай її у вербовій або калиновій колисці. Буде тоді вона бадьорою, жвавою. А пісень доні співатимеш – повік будеш найріднішою. Пошле ж доля сина, хай батько завчасно зробить люлечку з явора або дуба. Це найкращі «чоловічі» породи дерев. Вони додають сили. А якщо хочеш, щоб гарним був, то зроби колиску з ясена». Ведучий 2 (задає запитання окремим мамам, присутнім у залі): Які прикмети про колиску знаєте ви? Поділіться з нами цими прикметами.
Учитель: Дякуємо за цікаві спогади. Хочеться, щоб наші діти не забували перлин народної мудрості, зверталися до них, виховуючи своїх дітей, внуків. Ведучий 1: Материнська пісня – цілюще джерело, що єднає душу письменника з рідним краєм. Послухайте колискові Андрія Малишка та Володимира Івасюка, у яких вони передають любов до рідного краю дітям, онукам. Учень 18: Спи, засни, моя дитино, Спи, моє маля, Ніч іде в гаї, в долини, Трави нахиля. Хай тобі ця ніч насниться, Що в огнях сія. Будеш завтра в світ дивиться, Зіронько моя! Перша ніч твоя почата В співах солов’я, Дай же мамі рученята, Зіронько моя. Посміхнись до мене ,сину, І зрадію я. Виростай, моя дитино, Зіронько моя. Учень 19 : Вітер вже нахмурив чорні брови, Сад затих до ранку, присмирнів. Під крилом блакитної любові Спи, дитя, в діброві снів. Люлі, ластівко, люлі, радосте, Срібний мій дзвіночку. Хай твоя весна і в житті, і в снах Продзвенить струмочком. Всюди спокій, радіо замовкло. Птиці снять про небо у гнізді. Зорі вкрили сяйвом, наче шовком, Золоту твою постіль. Ведучий 2: Свою «Колискову» Іван Левченко написав для внучки Марійки, але одночасно звернувся до усіх малят, побажавши гарного спокійного сну. Учень 20: Ходить вечір коло хати – Промінець від сонця згас. Час у ліжечка, малята, Любі дітки, спати час! Сіє зорі нічка – Небосхил сія. Ти заплющуй вічка, Донечко моя! Песик і коточок В хаті сплять своїй. Спи і ти, синочку, Спи, коханий мій! Місяць з неба шле привіти У віконечко до нас: На добраніч, любі діти, Пізній вечір – спати час! Ведучий 1: У народі кажуть: «Материнська молитва з дна моря дістане». Але кажуть і так: «Материнське прокляття і під водою дістане». Саме тому благословення батьків, а особливо матері, відіграє велику роль у житті кожного. Хто любитиме матір, її пісню, той по-справжньому любитиме свій край. Найсвятіше почуття для нас асоціюється з маминою піснею. Дівчата виконують пісню «Моя мама» Учень 21: Мати колихала дитинча. Серце билось в радості й тривозі. Сонячний промінчик, як зайча, Бавивсь біля неї на підлозі. Сад квітками в вікна заглядав, Пестився до матері й дитини. Мамо, мамо, я б усе віддав, Лиш вернути знов твої сивини. Учень 22: Змалку, як над тишею дібров Сіре небо грозами заблиска, Вірність материнська і любов Пильно берегла нас у колисках. Досить мама з нами сліз і мук, Досить віддала здоров’я й сили. Щедрість материнських добрих рук Ми ще у житті не оцінили. Учитель: Український фольклор засвідчує, що в уяві нашого народу мати і дитина пов’язані навіки такими міцними і святими узами, розрив яких завжди призводить до біди. Єдність матері і дитини є символом і світової гармонії. Без неї хаос. Згадаймо трагічні штрихи, якими окреслює Т. Шевченко у своїх пророцтвах майбутні соціальні катаклізми: … Одцурається брат брата І дитини мати. Натомість майбутня гармонія світу втілюється поетом так: І буде син, і буде мати, І будуть люди на землі. Такий погляд притаманний не тільки нашому народові. То один з наріжних каменів загальнолюдської моралі, виробленої протягом тисячоліть людської цивілізації. Священними в народі є не тільки єдність матері і дитини, а й обов’язки матерів перед дітьми і дітей перед матерями. Про це треба завжди пам’ятати. Більшість з нас це роблять тільки тоді, коли уже самі стають батьками. Учень 23: Принесу в подарунок мрію, Що перлинами виграє. Тільки зараз я розумію Материнське серце твоє – Прислухаюся і учуся Усьому, що порадиш ти. Мила, рідна матусю, Як до мудрості важко йти. Учень 24: Скільки бур, і вагань, і злетів На дорозі нелегкій тій … Не зустрінеш всього в поетів, Не побачиш у барвах мрій. Тільки ти, єдина. Розкажеш, Як уміють лиш матері. І заснути пізніше ляжеш, І піднімешся до зорі. Учень 25: Незабутними диво-снами Кожне дитинство стає … Лиш тепер розумію, мамо, Я велике серце твоє. Учень 26: Багато в світі різних слів І різних виразів чимало, Та ласкаве із них І рідне слово – Мама. Хоча б яку ти вибрав із доріг, Хоча б якими ти пішов шляхами, Та через терни горя і зневір Ти повертаєшся до мами. Учень 27: Це теплі руки і вуста, Що так в дитинстві зігрівали, Це ніжне серце, ніби птах, Завжди з тобою мандрувало. Спіши до неї крізь літа, Шануй, люби, не дай тужити, Бо лиш вона і рідна, і свята З тобою вічно буде жити. Ведучий 1: Мамо! Дивлюсь у твої теплі очі, в яких, здається, вмістилося усе блакитне небо, уся земля і запитую: «А що означає берегиня?» Ведучий 2: «Берегиня, - відкаже вона, - це наша оселя. Усе, що ми успадкували, що зберегли від своїх батьків та дідусів, чим освятилися й збагатилися – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом.» Про цінності у людському житті розповість нам поезія Василя Симоненка «Лебеді материнства». Учень 28: Лебеді материнства Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилами і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям. Вокальна група учнів виконує пісню на слова В. Симоненка «Виростеш ти, сину» Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмільні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові. Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і подуху брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі. Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Ведучий 1: Ось чому одним з архаїчних і могутніх охоронних засобів серед оберегів нічного сну дитини є оберіг-наспів. Материнська любов, втілена в колисковій, це та сила, котра здатна знешкодити навколо дитини всю злу дію. Цю силу вона щоразу просить, звертаючись до предків-охоронців роду. На думку вчених, сам голос матері наділяється магічною силою і здатен огородити простір від шкідливої «нечистої» сили, створюючи в радіусі звучання захисне магічне коло. Просимо наших мам створити таке захисне коло для своїх діток. Присутні на святі мами виконують колискову «Котику сіренький» Заключне слово вчителя: Дякуємо мамам за хороший оберіг. Свято наше наближається до завершення. Можна ще багато говорити про любов до мами та значення колискових у нашому житті. Я хочу нагадати тільки слова В. Сухомлинського: «Три біди є у людини – смерть, старість та погані діти. Старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей». То ж бажаю вам, любі мами, здоров’я міцного терпіння у вихованні ваших дітей, а ви, діти, намагайтесь бути слухняними, вихованими, турбуйтесь про своїх батьків, не завдавайте їм прикрощів, бо настане час – самі будете батьками. Література
136 с. 4. Українська мова. Збірник текстів для диктантів. – Донецьк, 2007. – 64 с. |
| Мета: виховувати повагу до жінок, любов і вдячність до мами, бабусі;... Вихователь. Добрий день, дорогі наші мами, вчителі, бабусі, всі присутні в цьому класі |
Наші хвороби це зовнішнє відображення наших думок і наших емоцій.... Думка є універсальною формою енергії і має як будівничу так і руйнівну силу. Ми завжди повинні пам’ятати, що наші думки обов’язково... |
| Мета: виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до... Обладнання: Образ Божої Матері вишиті рушники, свічка, конкурсні малюнки дітей, твори дітей про своїх мам, плакат з фотографіями... |
На що, за словами мами, погляне сонечко, коли прокинеться ? На що, за словами мами, погляне сонечко, коли прокинеться ? ( «Розмова про сонце» Марійка Підгірянка) |
| Ведучий: Ну як це чому? Хіба ти не розумієш? Бублик – це хліб, хліб... Ведучий. Нам дуже приємно вітати вас із професійним святом! Сьогодні вам, люди нелегкої, але такої почесної і важливої професії,... |
Тема: Культура і духовне життя в Україні (1917 1921 рр.) Чи наш народ окремий народ, чи він же має свою культуру, культуру оригінальну, своєрідну? Чи в минулому єсть у його своя історія,... |
| Тема: «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі серце мами!» Виховний захід – родинне свято до Дня Матері «Для нас лиш б′ється ночами і днями єдине в світі серце мами!» |
28. 12. Новорічний ранок На новорічний ранок прийшли батьки, бабусі, учні 1 -4 класів, діти дошкільної групи. З Дідом Морозом, Снігуронькою і казковими героями... |
| І. Калинець. Цікавий епізод із його життя. «Писанки». Образ найдорожчої людини мами Тема: І. Калинець. Цікавий епізод із його життя. «Писанки». Образ найдорожчої людини – мами |
Тема. Лексикологія. Лексичне значення слова. Ознайомлення із тлумачним словником Сьогодні на уроці ми почнемо знайомитися із наукою, що допомагає з’ясовувати значення слів. Ім’я їй «Лексикологія». Допомагатиме... |