|
|
Скачати 79.52 Kb.
|
|
Сценарій до дня матері “Серце мами завжди з нами” Мета: виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до України; розширювати духовний світ дітей; учити виявляти увагу до рідних.,ознайомлювати дітей з народними звичаями, традиціями та обрядами. Обладнання: Образ Божої Матері вишиті рушники, свічка, конкурсні малюнки дітей, твори дітей про своїх мам, плакат з фотографіями “Наші мами”, символи України, віночок з стрічкам. Наступає мамин день, Наступає свято Радості багато. Ніжно яблуні цвітуть І пташки співають Де не глянеш – там і тут Всі матусі вітають. -У травні, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято матері. Ще у 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята-Дня матері. А причетна до цього молода американка Анна Джарвіс. Вона втратила матір. Анна боляче переживала трагедію і звернулася з листами до конгресменів, президента Америки, в яких запропонувала раз у рік, на весні, вшанувати матір. Ідею Анни підхопили у всьому світі. В перше в Україні це свято відзначали у 1929 році. Це свято повернулося до нас і нині. Твоє, матусю дорога, святкуємо сьогодні свято. Зібралась разом дітвора, пісень та радості багато, та квіти в’януть і словам не вічно жити, гомоніти. Від слів цінніші є діла, І краще квітів – рідні діти! То ж розквітаймо, мов квітки, Живі, барвисті і правдиві А з добрих діл сплетімо вінки І подаруймо мамі милі. Звучить пісня «Сонячний круг» діти дарують мамам квіти. Сьогодні в нашій залі світле і прекрасне свято. Його ми даруємо найдорожчій для всіх людині - матері. Є на світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови. Це слово – Мама. Мамина пісня, батькова хата, дідусеві казки – все це родовідна пам'ять, наша історія. Мама – найрідніша і найближча кожному з нас людина. Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає в наші вуста добрі слова. Образ матері опоетизований у віршах, оспіваний в музичних творах, прославлений казках та легендах. Прийми Боже молитву своїх дітей, бо ми просимо за Україну, за рідну матінку. І молитва наша праведна, як і любов. Молю тебе мати, щирими словами, змилуйся над нами. Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати, поможи нам вчитись, чесно Працювати, щоб була потіха для рідної мами, Змилуйся над нами, Дай нам оминути всяку злу пригоду, дай рости на користь рідному народу. Діво Пресвятая матір матерів, пригорни до серця всіх своїх синів. Освіти їх душу світлом золотим, виповни любов’ю неспокійний дім. Научи, як землю берегти від зла, розумом, діянням і крилом тепла. Зоре – Зорянице і сонце доброти, землю України щастям освіти! (Учні по черзі) Мамо! Мамочко! Мамусю! Матінко. Матусенко! Мамунечко! Коротке це слово, але які глибини скарбів містить воно в собі. Все її життя з серця б’є великим джерелом безкорислива любов до своїх дітей. Немає, друзі, нічого більшого, як любов материнська. Про це розкаже і народна легенда. Був у матері єдиний син. Душі у ньому мати нечаяла. По краплинці збирала росу для вмивання, найтоншим шовковим вишивала сорочки. Він виріс гарним, одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Не злюбила невістка свекруху, зненавиділа її. Боялась мати показатися невістці на очі, сиділа в сінях, а потім у хлів переселилася, але й це не заспокоїло жорстоку невістку. Каже вона чоловікові: « Коли хочеш, щоб жила з тобою, вбий матір, вийми з грудей серце». Не здригнулась душа сина, так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: « Наказала мені дружина вбити вас, мамо. А не послухаю – піде від мене». Заплакала мама і відповідає: « Ну що ж синку, роби так, як велить тобі серце». Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище, вбив матір, поклав серце в жар. Спалахнув сучок і тріснув, полетіла жаринка, вдарила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце, стрепенулось серце материнське, що горіло на повільному вогні і прошептало: « Синочку мій, рідний, тобі боляче? Зірви листочок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади материнське серце… Потім у вогонь покладеш!» Заридав син, схопив материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами, зрозумів він, що ніхто ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана, підвелась мати і пригорнула кучеряву голову до грудей. Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулась додому й мати, пішли вони удвох степами широкими тай стали двома могилами високими. Не даремно кажуть у народі, що найсвятіша любов – то любов материнська. Звучить пісня «Мамин вальс». Мамо, в цім слові ніжність є і ласка В слові радості тепло, Кожне мамине дитятко За неї все би віддало! Обвіва нас вітер – дужий і стрімкий Час нестримний в очі пильно загляда. Та для тебе, мамо, вічно я малий Ти для мене, мамо, вічно молода Моя кохана, мамо, я дуже Вас люблю І щоб Ви не марніли, Бога я молю О мамо! Усміхайтесь Ви кожен день і час І щоб мене любили, я дуже прошу Вас. Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так тихо воно приходить на вуста – промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні, світинкою сонця, пелюстком квітки, радістю веселки. З букви краплинки із звука сльозинки народиться одного дня на світ слово мама, мовлене устами янголятка. І осяє хатина, як Дар Божий, тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилась мама. - Це мить і це вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас і благословляє на добро. Мама, то подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину, і виколисане нею перше слово немовляти, постає із-за завіси літ ангелом-хоронителем в образі Матері. Ще в колисці немовля, слово «мамо» вимовля. Найдорожче в світі слово, так звучить у рідній мові: Мати, матінко, матуся – називаю тебе я. -Материнський образ України усміхається дітям, з любові, встає сивих туманів віків, синього неба, золотавого надвечір’я, з вишневого цвітіння і калинової задуми. На небо нашої вічності впливає слово Мати – і купаються у сльозі і світить веселковими барвами дитячої ніжності. Мамо! Немає милішого слова, ти ж бо життя і творіння основа, Пензель й перо надихались тобою, вічна ти в світі, з болем, любов’ю. Танець «Вітання для мам» О Матері! Це ж ви нам вручали Замріяну й ніжну віть. Навчали з піснями по землі ходить, Чесними очима у майбутнє зорить. Кожна дитина щаслива, бо має матір. Це велике щастя. Мати дала нам перший шматок хліба і чекає від нас останнього. Наша радість – це її радість.
Скільки вона дарує нам тепла! Та одчайдушно мені зараз хочеться, щоб не зникла вона, а жила, Щоб світилися мамині очі і освітили для мене всі дні, Роки життя віддав би я охоче, Тільки б всміхалася мама мені! Зачитують твори про своїх мам Кожна мама, кожен батько вчать свою дитину любити рідний край, місце де народився. Вчать любити рідну домівку, рідний край. Починається він з батьківського порога, стежини, тополі стрункої, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Від шанування батьків йде шанування рідної землі – Батьківщини. Батьки нас зростили, виховали, навчили добра. І як же не відплатити їм пошаною, любов’ю та ласкою. І власне цього вони і хочуть від нас. Заповідь Божа говорить: « Шануй, сину, батька і матір свою, щоб довгі були твої дні на Землі, яку Господь Бог дає тобі». Коли зміцнюють крила, щоб літати, не забувай про рідних маму і тата, та встигни добре слово їм сказати, допоки ти живеш у рідній хаті. Виконують пісню «Червона калина» сл.і муз. Н. Май Мама! Найдорожче слово в світі – Де б не був ти, щоб ти не робив, Та вона завжди твій шлях освітить Ніжним серцем відданим тобі. Матері… Все життя дивляться нам у слід, вирядивши в люди, так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли важко. Стоять і дивляться бажають нам добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо завжди думають про те, щоб їхні діти жили гідно серед людей і творили на своїй землі. Мама є тим центром, який єднає всю родину. Коли станете дорослими, не забувайте своїх матерів, які вас народили і все роблять для того, щоб виросли справжніми людьми. Любіть, захищайте і будьте патріотами нашої рідної України і хай вічно у вашому серці живе і допомагає вам Матір Божа. Є у кожної дитини Матінка єдина. Та, що любить нас і дбає, розуму навчає. Є у кожної дитини, навіть сиротини, наша мати солов’їна – рідна Україна. І у кожному серденьку є і буде жити Божа мати – наша Ненька Мати всьому світу. Любі матері! Доброго вам здоров’я, земного щастя, радості і розуміння від ваших дітей. Хай біда і горе обминають ваші родини, а Мати Божа вас охороняє. Спасибі за участь у нашому святі. Уклін тобі, кохана В цей день великий, люба ненько, За ті важкі години ранні, За золоте твоє серденько, Що все віддало в любім зриві, Щоб тільки ми були щасливі! Дарунків золота не маєм, Щоб до ніг тобі зложити Однак тут спільно присягаєм Що, доки тільки будем жити, Любов сердець своїх маленьких, Тобі дамо кохана ненько. Матусю рідненька, найкраща, єдина! Щоб ти не хилилась ніколи в журбі І сонце, і зорі, і даль журавлина Діти сьогодні дарують тобі І в осінь, і взимку, весною і влітку, Щоб щастя, здоров’я у тебе були Уклін тобі, рідна матусю – лебідко, За молодість нашу, за ласку й тепло. Обвіва нас вітер – дужий і стрімкий Час нестримний в очі пильно загляда. Та для тебе, мамо, вічно я малий Ти для мене, мамо,вічно молода. Моя кохана мамо, я дуже вас люблю І щоб ви не марніли, Бога я молю О мамо! Усміхайтесь ви кожен день і час І щоб мене любили, я дуже вас! Хоч маленькі ми ще діти, Мов весняні дрібні квіти, Величаєм у цю днину Нашу матір – Україну. Присягаєм тобі, мати, Рідний народ свій кохати І служити до загину Нашій ненці – Україні. Україна в рідній мові, У пісні прекрасній, Україна в рідній школі, В майбутності ясній . Україна в ясних зорях, В сонці, що над нами, І в очах добрих і ясних Рідненької мами! Мамо рідна, хай святиться Твоє ім’я Україно, я – краплинка маленька твоя. Всі квіти складаю обом Вам до ніг Хай скроні не сріблить печаль і журба І “многими” будуть щасливі літа. Виконують “Многії літа”. Многії літа, літа Многії літа Воздравіє, во спасеніє Многії літа, літа Многая літа Вся родина хай живе Дай їй, Боже, здоров’я Многії літа, літа Многії літа Вуйцик Галина Петрівна вчитель початкових класів Голосківської ЗОШ І – ІІІ ступенів Кривоозерського району Миколаївської області |
| «Тато, мама, я – разом ми сім’я» Мета Мета: Розширити й поглибити знання учнів про значення матері й батька; формувати в дітей культуру почуття обов’язку перед батьками.... |
ВІД РІЗДВА ДО ВОДОХРЕЩА Мета: ознайомити учнів з народними звичаями, традиціями, обрядами зустрічі зимових календарних свят; формувати вміння та навички... |
| ВІД РІЗДВА ДО ВОДОХРЕЩА Мета: ознайомити учнів з народними звичаями, традиціями, обрядами зустрічі зимових календарних свят; формувати вміння та навички... |
«ДУШІ ЖІНОЧОЇ НЕВИПИТА КРИНИЦЯ » Мета: розкрити картини селянського побуту, показати жертовну любов жінки-матері, познайомити з народними звичаями, обрядами |
| «Йде Святий Миколай, ти добром його стрічай» Мета: виховувати духовність, доброту, почуття милосердя, ввічливість, любов до ближніх; ознайомлювати учнів із народними традиціями;... |
ТЕМА : «Наша шкільна родина» МЕТА: Поглиблювати знання дітей про сім’ю,шкільну родину; виховувати шанобливе ставлення до батьків,вчителів, до Батьківщини; виховувати... |
| Тема уроку Вдосконалювати вміння грамотно писати іменники, визначати рід незмінюваних іменників. Розвивати логічне мислення, пам’ять, монологічну... |
Тема: «Бережіть книгу, вона відкриває світ» Мета: збагачувати знання учнів засобами залучення до книги; формувати щоденну потребу у читанні; сприяти розширенню активного читацького... |
| Урок- подорож Тема: Українська народна вишивка ... |
Без верби і калини- немає України Мета: ознайомити учнів з народними символами України, розширити уявлення дітей про традиції та звичаї українського народу, виховувати... |