|
Скачати 169.64 Kb.
|
Медаль лауреата Нобелівської премії Лауреатами премії в галузі фізіології і медицини стали Джон Гердон (John B. Gurdon) і Сінья Яманака (Shinya Yamanaka) «За відкриття можливості перепрограмування зрілих клітин в плюрипотентні» (For the discovery that mature cells can be reprogrammed to become pluripotent). Учені змогли експериментально довести, що генетичну програму соматичних клітин можна змінити, надавши зрілим клітинам здатність розвинутися в будь-яку тканину. Виконана робота також вирішує етичну проблему тепер для вирощування біологічних тканин не потрібно ембріональний матеріал. Дослідження Гердон і Яманака відкриває найширші перспективи для трансплантології, фармакології та медицини в цілому. Джон Гердон - біолог із Великобританії, раніше удостоєний премії Вольфа і премії Ласкера з медицини. На момент вручення Нобелівської премії йому виповнилося 79 років. За своє життя він встиг внести величезний внесок у розвиток зоології, генетики та клітинної біології, працюючи в провідних ВНЗ Великої Британії та США. Лауреат Нобелівської премії Джон Гьордон Сінья Яманака професор Інституту передових медичних наук в Кіото, директор Центру з дослідження і застосування iPS (індукованих плюрипотентних стовбурових) клітин. Саме Яманака в 2007 році вперше в світі отримав iPS-клітини людини. Як і Гердон, Яманака за свої розробки вже отримав кілька престижних нагород, серед яких премія Бальцана і технологічна премія Millenium. У 2008 році журнал Time вніс Яманака в список ста найвпливовіших людей. Лауреат Нобелівської премії Сінья Яманака Для обох лауреатів оголошення про присудження їм нагород стало несподіванкою. Джон Гердон в момент оголошення номінантів Нобелівської премії працював у своїй лабораторії і не стежив за трансляцією. Яманака ремонтував вдома пральну машину і дізнався про перемогу з поздоровлень на своїй сторінці в Facebook. Премію з хімії присудили Роберту Лефковіцу (Robert J. Lefkowitz) і Брайану Кобілке (Brian K. Kobilka) «за вивчення клітинних рецепторів, спряжених G-білками» (for studies of G-protein-coupled receptors). Робота прояснює важливі питання, що стосуються передачі сигналів між клітинами. Завдяки даному напрямку вивчення міжклітинних взаємодій з'являється можливість створювати більш ефективні і вибірково діють лікарські препарати. Професор медицини і біохімії Лефковіц займався дослідженнями клітинних рецепторів з кінця сімдесятих років XX століття. До отримання Нобелівської премії Лефковіц став володарем дев'яти інших престижних нагород. Лауреат Нобелівської премії Роберт Лефковіц Брайан Кобілка закінчив університет в Дулут, після чого займався науковою роботою в медичних школах при Єльському та Вашингтонському університетах. Кобілка працював у групі Лефковіца в Університеті Дьюка, де йому вдалося визначити молекулярну структуру і провести клонування адренергічних рецепторів. У 1994 році Брайан отримав премію Абеля з фармакології, а в 2007 році журнал Science зазначив його роботу як науковий прорив року. В даний час Кобілка працює в Школі медицини при Стенфордському університеті. Лауреат Нобелевской премии Брайан Кобилка Як і багато інших лауреатів, Роберт і Брайан не очікували присудження їм премії і в перших інтерв'ю зізналися, що ще не думали, як нею розпорядяться. Премію з фізики присудили Сержу Арошу (Serge Haroche) і Девіду Уайнленду (David Wineland) «за новаторські експериментальні методи, що дозволяють виконувати вимірювання і маніпуляції на рівні окремих квантових систем» (for ground-breaking experimental methods that enable measuring and manipulation of individual quantum systems ). Нобелівські лауреати Девід Уайнленд (зліва) і Серж Арош (праворуч) Арош і Уайнленд вирішили завдання управління квантовими системами, які змінюють стан в результаті практично будь-якого зовнішнього впливу - в тому числі при вимірюванні їх параметрів. До вирішення однієї загальної проблеми вони підійшли з різних сторін. Група під керівництвом Ароша розробила методику визначення числа фотонів і управління їх станом, вперше реалізував неруйнівного зворотний зв'язок в квантових системах. Уайнленд реалізував кубіт на двох іонах берилію при кімнатній температурі. На відміну від більшості аналогічних робіт, його установка вийшла порівняно простий, а принципи придатними для використання в реальних пристроях. Досягнення Ароша і Уайнленда представляють величезний інтерес для квантової фізики, а вручення їм Нобелівської премії визнає важливу роль такої молодої і спірною області, як квантова інформатика. Премія з літератури у 2012 році дісталася китайському письменникові Гуань Моє, чий літературний псевдонім Мо Ян перекладається як «мовчи». Він відомий як автор роману, сюжет якого ліг в основу фільму «Червоний гаолян». У творах Гуань Моє органічно поєднуються елементи древнього фольклору, історичні факти і сучасний побут. Його книги перекладені на дев'ять мов, однак російською поки доступний лише роман «Країна вина» і уривки інших текстів. Лауреат Нобелівської премії Гуань Моє (Мо Ян) Нобелівську премію з економіки присудили Елвіну Роту (Alvin E. Roth) з Гарвардського університету і Ллойду Шеплі (Lloyd Shapley) з університету Каліфорнії «за теорію стабільного розподілу і практику організації ринків» (for the Theory of Stable Allocations and the Pactice of Market Design). Елвін Еліот Рот (нар. 19 грудня 1951) американський економіст, професор Гарвардського університету, викладає у Гарвардській школі бізнесу. Зробив значний внесок у теорію ігор, теорію пристрої ринку і експериментальну економіку. Е. Рот займався розробкою комплексної мережі для донорів нирок і створенням алгоритму, що допомагає шкільним округам оптимально розподіляти тисячі учнів по школах. Ця інноваційна наукова робота, що відноситься до теорії ігор, пропонує витончене рішення проблеми розподілу ресурсів найбільш вигідним для всієї системи образом. У прикладах вказується розподіл студентів по університетах і донорських органів за списком реципієнтів. Лауреат Нобелівської премії Элвін Рот Ллойд Стауелл Шеплі (нар. 2 червня 1923 року, Кембридж, шт. Массачусетс) американський економіст. Шеплі в своїх дослідженнях використовував так звану «теорію ігор», яка являє собою математичний метод вивчення оптимальних стратегій в іграх. Рот у свою чергу встановив, що розроблена Шеплі теорія може прояснити, як на практиці функціонують ринки. Шеплі відзначений Нобелівським комітетом за теоретичні роботи. Основні твори Ллойда Стауелла Шеплі: «Концепції та теорії чистої конкуренції» (1967 р.); «Санкт-Петербурзький парадокс: гра злочинця?» (1977 р). Лауреат Нобелівської премії Ллойд Стауелл Шепли Премію миру вручили Євросоюзу з формулюванням «за внесок у розвиток примирення, демократії та прав людини». |
Диплом першого ступеня Рейтинг учасників студентів Міжнародного Нобелівського конкурсу наукових робіт студентів та молодих вчених, присвяченого 110-ій річниці... |
Диплом першого ступеня Рейтинг учасників – молодих вчених Міжнародного Нобелівського конкурсу наукових робіт студентів та молодих вчених, присвяченого 110-ій... |
Про Міжнародний конкурс наукових робіт студентів та аспірантів, присвячений... Міжнародний конкурс наукових робіт студентів та аспірантів, присвячений 40-річчю присудження Нобелівської премії В. В. Леонтьєву |
Тема. Література про Велику Вітчизняну війну. М. Шолохов російський... Тема. Література про Велику Вітчизняну війну. М. Шолохов – російський письменник, лауреат Нобелівської премії |
Тема роботи Переможці Міжнародного конкурсу наукових робіт студентів та аспірантів, присвяченого 40-річчю присудження Нобелівської премії В.... |
Тема роботи Переможці Міжнародного конкурсу наукових робіт студентів та аспірантів, присвяченого 40-річчю присудження Нобелівської премії В.... |
Урок вивчення нового матеріалу Тема. Інтенсивний розвиток латиноамериканської літератури в другій пол. XX ст. Г. Гарсіа Маркес — відомий колумбійський письменник,... |
Самостійна робота студента №2 Нобелівської премії. У своїх художніх і філософських творах А. Камю порушував проблеми, дотичні до провідних ідей екзистенціалістської... |
Урок з використанням інсценізації та ІКТ Проща”, “Козацький цвинтар”, “Заплакані зорі”, “За кого померти?”, лауреата літературної премії імені Василя Симоненка. Розвивати... |
Літературно-музична композиція до 100-річчя з дня народження Андрія Малишка Обладнання: портрет А. Малишка, виставка збірок та публікацій А. Малишка, кадри з кінофільму «Літа молодії», портрет поета-пісняра... |