|
Скачати 68.65 Kb.
|
ВІД РІЗДВА ДО ВОДОХРЕЩА. ( Урок музики з елементами театралізованої дії.) Кривич В.Г., вчитель музики, вчитель-методист, санаторна школа-інтернат № 21. Мета: ознайомити учнів з народними звичаями, традиціями, обрядами зустрічі зимових календарних свят; формувати вміння та навички творчої й пізнавальної діяльності, пов'язаної з традиціями рідного краю; виховувати любов до рідної землі, її культурних надбань. Хід уроку : Вчитель : Дорогі діти! Якщо запитати, яке свято вам найбільше до душі, ви, певно, відповісте: день народження та Новий рік. Це справді чудові свята, адже за один день народження ви виростаєте на цілий рік, а в новорічну ніч вся наша земля стає старшою на рік! В день народження вас вітають та обдаровують рідні та друзі, а на Новий рік всі вітають одне одного, а дарунки роздає щедрий Дід Мороз. А ще на Новий рік в наші оселі, школи приходить красуня ялинка з блискучим дощиком, сріблястими іграшками, різнобарвними вогниками і яскравою зірочкою на верхівці. Діти вдягають карнавальні костюми і перетворюються на сніжинок і клоунів, стрибучих козенят та зайченят, кумедних ведмежат та півників. А чи знаєте ви, звідки пішло це чудове свято з дарунками й рядженими, з піснями, іграми та веселощами? Його святкували ваші дідусі й бабусі, їхні дідусі та бабусі сто або й тисячу років тому. … В ті прадавні часи, як і тепер, селяни вирощували хліб, розводили худобу. Як вродить жито, розплодиться худоба, то й життя буде веселе та заможне: буде що їсти, пити, у що вдягнутися. Тому й зичили люди одне одному в Новий рік великого врожаю на полі, приплоду в кошарі, весілля у хаті. Повторюючись з року в рік, ці дії перетворювалися на традиції, обряди, звичаї. Кожен народ має свої свята, церемонії, ритуали, звичаї, традиції, обряди, що вироблялися протягом століть і освячені віками. Звичаї народів – це прикмети, за якими розпізнають народ не лише в сучасному, а й у його історичному минулому. Звичаї та мова – це міцні елементи, які об'єднують окремих людей в один народ, в одну націю. На кожному кроці, з раннього дитинства до глибокої старості, людина зустрічається з різноманітними звичаями. Однією із сторінок української культури є обрядовість за народним календарем, в основу якої покладено умови праці й життя людини, її спілкування з природою. Цикл свят поділяється на пори року. Так, зимові свята приходяться на пору року «Зима». Сьогодні ми зупинимося на святах, які ми відзначаємо в січні, другому зимовому місяці, якого з нетерпінням чекають і дорослі, і діти. Цей місяць найбагатший на традиційні народні свята. У нас, на Україні, де дуже люблять влучні приказки, говорять так: «Січень іде, свята несе». Отже, давайте разом, крок за кроком, пройдемось від початку місяця і до сьогоднішнього дня та пригадаємо всі січневі свята. 1 учень: 1 січня – світський Новий рік за новим стилем. Наша школа перетворюється у казковий край. У залі та їдальні стоять височенні ялинки, прикрашені різнокольоровими блискучими іграшками та сріблястим дощиком. Проводяться новорічні ранки та вечори з карнавалами та обов'язково з Дідом Морозом і Снігуронькою. Традиційно на Новий рік лунають пісні, музика, танці. Вчитель: Діти, згадайте, які пісні ми співали, святкуючи Новий рік. (Учні пригадують пісні. Виконують одну з них – пісню «Дід Мороз».) Цікаво знати, що це Новорічне свято ввів у 1700 році російський цар Петро І. А до цього українським дітям подарунки приносив не лісовий Дід Мороз, а святий Миколай. І дарунки його були не прості, а небесні… 2 учень: 7 січня наступає свято Різдва, що має давню історію і як свято народження Всесвіту відзначалося ще у часи, віддалені від нас не одним тисячоліттям. Вчитель: Старовинне слово Різдво означає народження. Хто ж народився в цей день? Ім'я народженого було Ісус. А потім його стали називати Христос, що означає – цар. Та Ісус був незвичайним царем. У нього не було ні трону, ні війська…Ісус Христос відкрив нам великі таємниці життя, добра і правди. 3 учень: До свята Різдва готувалися особливо: прибиралися, варили кутю, вчилися колядувати. Вчитель: Увечері перед Різдвом, коли на небі загоралася перша зірка, кожна родина сідала до святої вечері. Наступав Святий вечір. Він має свої старовинні звичаї та обряди, чудові традиції, певні символи. А ви знаєте які? 4 учень: До святковечірніх символів належать кутя, зубки часнику, свічки, солома, горіхи, сніп, який називають «Дідух». Вчитель: Справді, господиня на Святий вечір готує 12 обов'язкових страв, аби в усі 12 місяців року жилося в достатку. Кутя – символ врожаю. Її ставлять на рушник, де вона знаходиться до вечора. Вечеряють без музики, ведуть тиху розмову. Кутею частують худобу, птахів, домашніх тварин – кота та собаку. Після вечері – співають, пригадуючи всі давні колядки. А що таке «колядка»? ( Відповіді учнів: «Колядка – старовинна обрядова українська пісня») (Чується стук) Вчитель: Хто це стукає? Та це колядники!!! (Виходить група учнів, співає колядку «Нова радість стала») Колядування – звичай дуже давній, відомий у всіх слов'янських народів. Пройшли уже тисячі років, але звичай колядування не зникає. Збережімо й ми ці народні твори, як найдавніший жанр пісенної поезії, як скарб духовний, як невичерпну скарбницю народної мудрості. Біля півночі збирається ватага колядників у відповідних обладунках: восьмикутна зірка – Сонце або Коляда, яку ніс ватажок дружини – «береза», міхоноша, якого призначав береза, доручаючи йому носити із собою великий міх – торбу, куди й складали колядники дари щедрих господарів, скарбник,Пастушки, Ангели, святково вдягнені хлопці та дівчата. Давайте подивимося, як зображені колядники у художньому фільмі «Ніч перед Різдвом», знятому за мотивами одноіменної повісті чудового українського письменника М.В.Гоголя. ( Перегляд уривку з художнього фільму «Ніч перед Різдвом») Вчитель : До хати ватага колядників просилася зайти із дозволу господарів: «Благословіть колядувати»,- а як господар дозволяв, заходили в хату і починали співати. (Учні виконують українську колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю…») Вчитель: Щасливі люди пригощали колядників кутею, медівниками, горішками, різними ласощами. Колядники обходили оселі на Різдво. А щедрували дівчатка увечері, перед Новим роком. ( Звучить запис української щедрівки в обробці М.Леонтовича «Щедрик») 5 учень: По Різдві наступає старий Новий рік (14 січня). Цього ж дня відзначається ще й празник святого Василя та Маланки. Щовечора перед Новим роком щедрують. І сам вечір напередодні свята має назву «Щедрий». (Щедрівка – старовинна українська обрядова новорічна пісня.) (Вчитель пропонує учням пощедрувати. Учні виконують українську щедрівку «Ой, сивая та і зозуленька». Потім окремо учні виконують щедрівки, які знають). Вчитель: Великою розвагою на Новий рік і Різдво були також народні ігри та вистави про Козу та Меланку. Меланка – маленька вродлива дівчинка, чемна і працьовита. Під час свята співали пісні про Меланку, а хлопці приносили в хату плуг й зображували оранку і сівбу на полі. (Учні розігрують сценку з Меланкою на матеріалі пісні «Ой учора ізвечора пасла Меланка два качура…»). Щедрівники водили також «ведмедя», «козу», «тура», ряджених у маски, у вивернутих кожухах, з веселим передзвоном дзвіночків. Там, де проходили ряджені, мав уродити багатий врожай. Чи не нагадують вам маски колядників та щедрівників наші новорічні карнавальні костюми? (Учні розігрують сценку з Козою. Коза – хлопець, перевдягнений у вивернутий кожух, у масці кози з рогами, з дзвіночками. Водять Козу переодягнені Дід і Баба, ватага колядників. Коза стрибає, всіх «коле» рогами, всі веселяться, а колядники славлять господарів .Раптом Коза падає, спускаючи дух .Після чудернацьких зцілювань Коза врешті-решт оживає і під радісну щедрівку знову завзято вистрибує. Потім господар обдаровує всю ватагу гостинцями. Пісня «Щедрий вечір вам, ведем козу вам…» та новорічна пісня-гра «Го-го-го, коза, го-го, сірая…»). 6 учень: 19 січня український народ святкує свято Водохреща. В цей день люди зранку йшли до річки або ставка. Майстри вирізали із криги великий Хрест, менші хрести і фарбували їх різними кольорами (соком з червоного буряка, моркви тощо). Вчитель: Все це робилось до сходу сонця. А коли перші промені торкалися криги, навколо відкривався чудовий краєвид. Проходив священик, освячував воду. Люди набирали собі воду і берегли її цілий рік, називаючи живою, що приносить здоров'я та красу. І свято називалось Святе Водохрещення або Йордан. Всі ці чудові свята й пов'язані з ними колядки, щедрівки, величальні пісні прийшли до нас з глибини віків і досі хвилюють і радують тих, хто небайдужий до свого народу, його історії, духовних джерел – народної творчості, звичаїв, обрядів, традицій. І сьогодні ми бачимо, як хлопчики і дівчатка із задоволенням утворюють гурти щедрівників та колядників, співають колядки та щедрівки, мандруючи від оселі до оселі. Цей час чарівною казкою залишається в наших душах. 7 учень: Мені наснилась біла паляниця, Накритий стіл і сонячна кутя І понад хатою в лету жар-птиця, Що ловить зорі і не знає майбуття. Сім'я сідає до святого столу, Де пахне сніп і де п'янить узвар, З ясної стелі, мов з небес, додолу Лампадка ронить сяєво, як жар. Дзвенить молитва над столом святково І на долівці сіно шелестить. О, не забути боговите слово, Що дарувало благодатну мить! Мені наснилась біла паляниця, Накритий стіл і сонячна кутя… Нехай навіки спомином іскриться Цей добрий час – на все моє життя! Вчитель: На цьому слові – ростіть здорові – на радість всім нам і на славу Україні! |
ВІД РІЗДВА ДО ВОДОХРЕЩА Мета: ознайомити учнів з народними звичаями, традиціями, обрядами зустрічі зимових календарних свят; формувати вміння та навички... |
Міністерство освіти і науки України Донецька облдержадміністрація... У методичній розробці виховного заходу поданий цикл зимових свят українців: святкування Різдва, Щедрого вечора та Водохреща |
Вчитель. Наближається до завершення старий рік. І зараз ми на порозі... Різдва Христового зібралися, щоб поговорити про наше життя. Про те, як ми живемо, які ми є, яким нам потрібно бути, щоб бути щасливими.... |
Колядки та щедрівки до Різдва Добрий вечір тобі, пане Господарю! |
Обладнання ( вінок Адвенту, календар Адвенту, 4 свічки) Адвент (від лат adventus пришестя) передріздвяний час, період поста, до якого приурочені численні обряди і звичаї. Адвент час поста... |
ЛЕКЦІЯ 10 ТЕМА: ПРИГОТУВАННЯ ОБРЯДОВИХ СТРАВ ТА ВИРОБІВ УКРАЇНСЬКОЇ... Характеристика обрядових свят : Новий рік, Щедрий вечір, Різдво, Меланка, Водохреща |
19 січня Водохреща Мета: розширити знання учнів про святкування Водохрещення, розвивати вміння аналізувати і робити висновки, порівнювати, бажання загартовувати... |
ЛЕКЦІЯ 7 ТЕМА: ПРИГОТУВАННЯ ОБРЯДОВИХ СТРАВ ТА ВИРОБІВ До Великодня готують більше страв, ніж до Різдва. Печуть паски з борошна тонкого помелу, фарбують крашанки, розма |
Дата складається з літер ½ÔÊZ, цифрове значення яких 6000 (½), 500... Дата складається з літер ½ÔÊZ, цифрове значення яких – 6000 (½), 500 (Ô), 20 (Ê) та 7 (Z). Відповідно, в написі зафіксований 6527... |
Штори сцени закриті. На авансцені ведучі Мета: розширити знання учнів про святкування Різдва, розвивати вміння аналізувати і робити висновки, порівнювати, бажання загартовувати... |