ІванІвський
дошкільний навчальний заклад «Малятко»
|
Розвиток
дрібної моторики
|
Система розвитку дрібної моторики у дітей раннього дошкільного віку
|
|
|
|
Розвиток дрібної моторики дітей дошкільного віку - це одна з актуальних проблем, тому що механічний розвиток руки знаходиться в тісному зв'язку з розвитком мовлення та мисленням дитини. Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Зазвичай дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно міркувати, у неї достатньо розвинені пам'ять та увагу, зв'язкове мовлення.
|
|
Роботу підготовила:
вихователь Киричук Наталя Анатоліївна
|
с. Іванів
2013
ЗМІСТ
1. ВСТУПНЕ СЛОВО
2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
2.1. Що таке дрібна моторика і чому вона так важлива для дітей
2.1. Взаємозв'язок головного мозку і дрібної моторики
3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
3.1. Актуальність, мета і завдання
3.2. Основні принципи
3.3. Умови для розвитку дрібної моторики
3.4. Створення предметно-розвивального середовища
3.5.Система роботи по розвитку дрібної моторики
3.6. Робота з батьками
4. ВИСНОВОК
1. ВСТУПНЕ СЛОВО
Василь Сухомлинський писав: «Розум дитини – на кінчиках її пальців». Рука пізнає, а мозок фіксує відчуття й сприйняття, поєднуючи їх із зоровими, слуховими й нюховими в складні образи й уявлення. Високий рівень сформованості дрібної моторики дитячих пальців забезпечує достатній рівень пам'яті, уваги й готує руку до письма.
Зараз вже відомо, що на початковому етапі життя саме дрібна моторика відображає те, як розвивається дитина, свідчить про його інтелектуальні здібності. Діти з погано розвиненою ручною моторикою незграбно тримають ложку, олівець, не можуть застібати ґудзики, шнурувати черевики. Їм буває важко зібрати деталі конструктора, що розсипалися, працювати з пазлами, паличками для рахування, мозаїкою. Вони відмовляються від улюблених іншими дітьми ліплення і аплікації, не встигають за дітьми на заняттях. Таким чином, можливості освоєння світу дітьми виявляються збіднілими.
Останнім часом психологи усе частіше говорять про відставання в розвитку моторної функції дрібних м’язів пальців рук у дітей, що призводить до зниження розвитку мови й мислення.
Актуальність роботи по розвитку дрібної моторики дітей раннього віку обумовлена віковими психологічними і фізіологічними особливостями дітей: в ранньому і молодшому дошкільному віці інтенсивно розвиваються структури і функції головного мозку дитини, що розширює його можливості пізнання навколишнього світу. Всебічне уявлення про навколишній предметний світ у людини не може скластися без тактильно-рухового сприйняття, оскільки воно лежить в основі чуттєвого пізнання. Саме за допомогою тактильно-рухового сприйняття складаються перші враження про форму, величину предметів, їх розташування в просторі. Щоб навчити малюка говорити, необхідно не лише тренувати його артикуляційний апарат, але і розвивати дрібну моторику рук.
Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до школи, і саме в цій області дошкільнята зазнають серйозні труднощі. Тому роботу по розвитку дрібної моторики треба починати задовго до вступу до школи, а саме з самого раннього віку.
Виходячи з цього, я визначила мету своєї роботи: розвиток дрібної моторики і координації рухів рук у дітей дошкільного віку через різні види діяльності.
У своїй роботі я ставлю наступні завдання:
Поліпшити загальну рухову активність.
Поліпшити дрібну моторику пальців, кистей рук.
Поліпшити координацію і точність рухів руки і ока, гнучкість рук, ритмічність.
Розвивати уяву, логічне мислення, довільну увагу, зорове і слухове сприйняття, творчу активність.
Сприяти нормалізації мовної функції.
Створювати емоційно-комфортну обстановку в спілкуванні з однолітками і дорослими.
Для розвитку дрібної моторики рук і координації рухів я використала такі методи і прийоми роботи:
Пальчиковий ігротренінг:
масаж кистей рук;
пальчикова гімнастика, фізкультхвилинки;
пальчикові ігри з віршами, скоромовками;
пальчиковий театр;
театр тіней.
Використання елементів ТРИЗ:
ліплення з пластиліну і солоного тіста з використанням природного матеріалу (насіння, крупи, черепашки і т. д.);
нетрадиційна техніка малювання: кистю, пальцем, зубною щіткою, свічкою і т. д.;
конструювання: з паперу в техніці орігамі, робота з конструктором ЛЕГО;
різні види аплікацій.
Розвиток графічної моторики:
малювання по трафаретах;
штрихування;
домальовування (за принципом симетрії);
лабіринти;
графічні диктанти;
Дидактичні ігри:
ігри з дрібними предметами;
пазли, мозаїка.
Для досягнення бажаного результату виникла необхідність зробити роботу регулярною, використовуючи наступні форми роботи:
спільна діяльність вихователя з дітьми;
індивідуальна робота з дітьми;
вільна самостійна діяльність самих дітей.
2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
2.1. Що таке дрібна моторика і чому вона так важлива для дітей
Дрібна моторика - сукупність скоординованих дій нервової, м'язової і кісткової систем, часто у поєднанні із зоровою системою у виконанні дрібних і точних рухів кистями і пальцями рук і ніг.
До області дрібної моторики відноситься велика різноманітність рухів: від примітивних жестів, таких як захоплення об'єктів, до дуже дрібних рухів, від яких, наприклад, залежить почерк людини.
Чому так важливий для дітей розвиток дрібної моторики рук? Річ у тому, що в головному мозку людини є центри, що відповідають за мову і рух пальців рук, які розташовані дуже близько. Стимулюючи тонку моторику і активізуючи тим самим відповідні відділи мозку, ми активізуємо і сусідні зони, що відповідають за мову.
Помічено, що діти, які здійснюють численні жваві рухи пальцями рук, розвиваються в мовному відношенні явно швидше за інших. Якщо спеціально тренувати дрібні рухи кисті, розвиток мови можна істотно прискорити.
Для того, щоб дитина легко і успішно вчилася в школі, він повинен легко і без напруги говорити. А тренування рухів пальців рук, у свою чергу, робить великий вплив на розвиток активної мови дитини.
2.1. Взаємозв'язок головного мозку і дрібної моторики
Кора головного мозку складається з декількох частин, кожна з яких за щось відповідає. Є в корі головного мозку така частина, яка визначає рухові характеристики. Третя доля цієї частини кори головного мозку займає рухові здібності кистей рук і розташована зовсім поряд з мовною зоною мозку. Саме тому можна говорити про те, що якщо у дитини погано розвинені пальчики, то від цього у нього страждатиме мова і навпаки. У зв'язку з цим ряд учених називає кисті рук «органами мови», як і артикуляційний апарат. Тому, щоб у дитини була добре розвинена мова, слід тренувати не лише органи мови, але і дрібну моторику.
3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
3.1. Актуальність, мета і завдання
Актуальність моєї роботи полягає в тому, що цілеспрямована і систематична робота по розвитку дрібної моторики у дітей раннього віку сприяє формуванню інтелектуальних здібностей, мовної діяльності, а найголовніше, збереженню психічного і фізичного розвитку дитини.
На початку роботи провела діагностичне обстеження стану дрібної моторики у дітей з метою – виявити рівень розвитку дрібної моторики рук. В ході діагностики запропонувала дітям три види вправ:
з м'ячем (вдарити об підлогу і впіймати в руки, підкинути вгору і впіймати, вести м'яч однією рукою);
з олівцем (обвести предмет і заштрихувати його);
ізольовані рухи пальцями.
Проведена діагностика розвитку дрібної моторики показала, що 64% дітей, які приймали участь в тестуванні, мають низький рівень розвитку дрібної моторики, 30% - середній, а тільки 6% - високий. (Високий рівень: точне відтворення руху. Середній рівень: основні елементи руху виконані, але присутні неточності у виконанні. Низький рівень: відсутність основних елементів в структурі руху.)
Я поставила перед собою завдання: поліпшити координацію рухів пальців рук, проводити вправи на формування навичок самообслуговування, поліпшити загальну рухову активність дитини.
3.2. Основні принципи
Щоб сформувати у дітей певну систему знань по цій темі потрібне використання наступних основних принципів.
Принцип доступності і індивідуальності
Кожній дитині властиві свої якості, у кожної свій індивідуальний рівень розвитку, свій первинний сенсорний досвід. Вважаю своїм головним завданням – знати особисті особливості кожної дитини, шукати методи індивідуальної роботи з кожним із них. Підібраний для дидактичних ігор матеріал, має бути зрозумілий і доступний кожній дитині.
Принцип послідовності і систематичності
Важливим чинником для розвитку дрібної моторики є послідовність і систематичність. Наявність системи надає сенсорному вихованню організованості, послідовності від простого до складного. На етапі раннього дитинства засвоєння знань на рівні формуванням умінь повинно відбуватися систематично, а не від випадку до випадку.
Принцип наочності
Враховуючи психологію, вікові особливості дітей раннього віку, наочність грає велику роль у поєднанні із словами. При цьому утворюється зв'язок між предметами і явищами дійсності та словами, що означають їх. Правильно підібрані дидактичні посібники несуть в собі великий емоційний заряд. Увесь наочний матеріал і дидактичні посібники, що знаходяться в нашій групі, мають привабливий зовнішній вигляд: картинки яскраві, барвисті; іграшки цілі, не зламані, приведені в акуратний вид. Приємна фактура, чітка форма і яскравий насичений колір дидактичних ігор і посібників дають дітям радість, викликають бажання гратися ними, сприяють накопиченню сенсорних стосунків.
Принцип зв'язку з життєвим досвідом
Від умілої реалізації цього принципу залежить конкретний результат, успіх і якість навчання дитини. Істотним чинником в методиці проведення дидактичних ігор є взаємозв'язок навчання в дидактичній грі із закріпленням знань і умінь в повсякденному житті: на прогулянках, під час самостійної діяльності, під час гри і так далі. Під час одягання і роздягання закріплюємо уміння застібати і розстібати ґудзики, зав’язувати і розв'язувати шнурки.
3.3. Умови для розвитку дрібної моторики
Для успішного вирішення цих завдань підібрала і вивчила методичну літературу по цій темі: О.І. Власова «Розвиток дрібної моторики рук», Н.Н. Поддякова «Сенсорне виховання в дитячому садку», І.А. Єрмакова «Розвиваємо дрібну моторику у малюків», А.Є. Біла «Пальчикові ігри для розвитку дрібної моторики», а також щомісячний журнал «Дошкільне виховання».
На основі цієї літератури розробила перспективний план:
по розвитку дрібної моторики,
а також:
систематизувала ігри,
доповнила предметно-розвивальне середовище нестандартним дидактичним матеріалом,
оформила картотеку пальчикових ігор з віршами.
3.4. Створення предметно-розвивального середовища
Поняття розвивальне середовище – означає створення необхідних умов для розвитку дитини. Кожен предмет в групі може стати таким, що розвиває. Постаралася створити середовище, що оточує дітей, таким чином, щоб воно визначало спрямованість їх діяльності і в теж час вирішувало поставлене завдання по розвитку дрібної моторики.
У групі створено необхідне предметно-розвивальне середовище, придбані ігри і посібники для розвитку дрібної моторики, більшість з яких були зроблені самостійно за допомогою батьків.
У групі є велика кількість іграшок розвиваючого характеру: пірамідки, вкладиші різного типу, різноколірні рахівниці, матрьошки, мозаїка, ігри з олівцями, конструктори; дидактичні ігри і посібники, необхідні для розвитку дрібної моторики.
3.5.Система роботи по розвитку дрібної моторики
Роботу організовувала через спільну і індивідуальну роботу з дітьми, вільну самостійну діяльність самих дітей.
Одним з основних методів роботи були пальчикові ігри. У спільній і індивідуальній роботі здійснювалося тренування пальців. Робилося це у формі масажу (погладжування кистей рук від кінчиків пальців до зап'ястка) і вправ (згинання і розгинання кожного пальця окремо). Масаж є одним з видів пасивної гімнастики. Він чинить загальнозміцнюючу дію на м'язову систему, підвищуючи тонус, еластичність і скорочувальну здатність м'язів.
Ефективність і інтерес до тієї або іншої діяльності підвищувався, якщо вправи пальчикової гімнастики супроводжувалися читанням віршів, потішок. Слухаючи, діти одночасно «інсценували» зміст матеріалу, що прослуховувався, за допомогою пальчикових рухів і зображень персонажів, їх дій та ін.
Вірші, супроводжуючі вправи – це та основа, на якій формується і удосконалюється почуття ритму, створюється сприятливий емоційний фон, завдяки якому дитина захоплюється грою і з цікавістю виконує рухи, що забезпечує хороше тренування пальців. Сюжетність віршів і потішок розвиває уміння слухати і розуміти.
Під час спільної і самостійної діяльності дітей я використовую пальчиковий театр. Він дає дитині унікальну можливість бути одночасно сценаристом, режисером-постановником і актором. Театралізована вистава сприяє розвитку не лише творчого потенціалу, але і мови, оскільки в них активно задіяні саме пальці. Іншим позитивним моментом пальчикового театру є те, що дитина в ігровій формі навчається просторовим поняттям, а також поняттю числа.
Діяльність по ліпленню також має велике значення для зміцнення кистей рук і розвитку дрібної і великої моторики. Ліплення потрібне для розвитку у дітей сенсорних і просторових відчуттів, сприйняття. У своїй роботі для ліплення я використовую пластилін, солоне тісто; складання візерунків з насіння, черепашок. Це кропітка, цікава праця, яка розвиває увагу, удосконалює сенсомоторику – узгодженість в роботі ока і руки, координацію рухів, їх точність.
Виготовлення виробів з паперу також є одним із засобів розвитку дрібної мускулатури кистей рук. Ця робота захоплює дітей, сприяє розвитку уяви, конструктивного мислення. Одним із видів роботи з папером – є рвані вироби. Розривання паперу на дуже дрібні шматочки є хорошою вправою для розвитку сили пальців і навичок управління дрібними рухами.
Також дітей притягала можливість робити вироби з паперу - орігамі, квілінг.
У спільній діяльності використовую різну нетрадиційну техніку малювання: тампонування, друк від руки та ін. за допомогою кисті, свічки, зубної щітки. В процесі малювання у дітей розвиваються не лише загальні уявлення, творчість, поглиблюється емоційне відношення до дійсності, але і формуються елементарні графічні уміння.
Особлива увага приділяється розфарбовуванню малюнків. Для цього використовуються альбоми для розфарбовування або заготовки. Розфарбовування припускає декілька видів штрихування, які забезпечують поступовість в розвитку і зміцненні дрібної мускулатури кисті руки, у відпрацюванні координації руху. Для розвитку точності і упевненості руху руки я пропонувала ігри, в яких дітям необхідно було проводити паралельні лінії в певному напрямку.
У старшій групі велася робота по розвитку дрібної моторики як підготовки дітей до письма. Проводилися вправи по розвитку графічних навичок в зошитах. Давалися завдання наступного характеру: орієнтування на аркуші паперу (графічний диктант); вправи на розвиток окоміру, дотримання заданого інтервалу між фігурами; правильно зображувати ті або інші фігури, дотримуючись закономірності.
Існує ще не менш захоплюючий спосіб розвивати графічні навички дитини – створення малюнка по крапочках. Ці вправи були спрямовані на навчання дитини виконанню плавних ліній, без відриву руки від паперу.
Великий інтерес для дітей має конструювання (на базі конструктора ЛЕГО). Діти споруджують численні і різноманітні будівлі. Працюючи з дрібними деталями конструктора, розвивається дрібна мускулатура пальців рук, уява, творча активність. Одним з цікавих занять є складання пазлів, нанизування бісеру на волосінь.
Ще один з прийомів, який я використала у своїй роботі – це ігри з дрібними предметами (з ґудзиками, горохом, квасолею, каштанами та ін.). Наприклад, перебирання предметів, самомассаж цими предметами, визначення предмета на дотик, рахунок предметів на дотик.
Вправи, ігри на розвиток дрібної моторики комбінувала з різними видами діяльності. У своїй роботі враховую індивідуальні особливості кожної дитини, його психофізіологічний розвиток.
У кінці кожного року проводжу підсумкову діагностику розвитку моторики рук і кисті. Результати показують позитивний вплив систематичної, комплексної роботи по розвитку дрібної моторики.
3.6. Робота з батьками
Відомо, що жодне завдання по вихованню і розвитку дитини не можна вирішити без участі батьків. На початковому етапі роботи з батьками основне завдання – формування і стимуляція мотиваційного відношення батьків до роботи з їх дітьми. На початку року провела з батьками батьківські збори на тему: «Розвиток дрібної моторики у дітей раннього віку», ознайомила зі змістом і значенням необхідності розвитку дрібної моторики дітей з раннього віку.
У батьківському куточку поміщаю рекомендації по розвитку дрібної моторики, папки-пересувки на теми: «Пальчикова гімнастика», «Десять кроків до письма» і т.д.
4. ВИСНОВОК
Таким чином, в результаті виконаної роботи дійшла висновку, що цілеспрямована, систематична і планомірна робота по розвитку дрібної моторики рук дітей раннього віку сприяє формуванню інтелектуальних здібностей, позитивно впливає на мовні зони кори головного мозку, а найголовніше – сприяє збереженню фізичного і психічного здоров'я дитини.
Результати своєї роботи бачу у зацікавленості дітей до різних видів діяльності. Надалі продовжуватиму шукати нові методичні прийоми, які сприятимуть розвитку дрібної моторики рук, загальної моторики, самостійності, які формуватимуть інтерес до різних видів діяльності.
|