І. Теоретична частина
Вступ
Те, що ми знаємо, обмежено,
А те, чого не знаємо, безмежно…
Однією з центральних проблем педагогіки на сьогоднішній день залишається пошук факторів підвищення рівня знань учнів, зміцнення їхніх умінь і навичок через систему проектних технологій. Цей напрямок є достатньо проблемним, оскільки не всі учні мають добре розвинені навички самостійної роботи з додатковими джерелами інформації, не завжди можуть систематизувати, узагальнювати певну інформацію. Робота ця непроста. Вона вимагає від педагога вміння організувати дітей так, щоб кожен учень зумів максимально виявити й розвинути власні здібності.
При правильній організації роботи підвищується мотивація учнів до навчання, активно розвиваються навички мислення високого рівня, учні успішно застосовують отримані знання в різних життєвих ситуаціях. «Як відомо, під проектними технологіями розуміють діяльність, пов’язану з роботою учнів над творчою, дослідницькою задачею із заздалегідь невідомим розв’язком. Ця діяльність передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері: постановку проблеми, вивчення теорії, присвяченої цій проблемі, підбір методик дослідження і практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз та узагальнення, власні висновки… такий ланцюжок є невід’ємною ознакою проектної діяльності, нормою її проведення », - вважає В.А.Леонтович.
Крім того, на першому плані для педагога має бути довірливо – демократичне спілкування, яке створить умови для розвитку комунікативно – діяльнісних умінь і навичок учнів. Багатоплановість такого педагогічного спілкування розкрито в дослідженнях учених І.В.Страхова, Я.Л.Коломінського, А.А.Леонтьєва. Л.С.Виготський стверджував, що «у співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно».
Необхідною умовою для результативної проектної діяльності є оволодіння учнями пізнавальними уміннями (додаток 1).
Значне місце в процесі проектної діяльності посідає формування компетентностей в мовній та літературній сфері. Учень має можливість набути загальнокультурної літературної компетентності, ціннісно – світоглядної, читацької та мовленнєвої.
Представлений проект стане в пригоді педагогам, які викладають українську літературу у старших класах. Він допоможе організувати та проводити роботу щодо залучення учнів до проектної діяльності.
Принципи реалізації проекту:
Гуманізм;
Демократизм;
Науковість;
Інтегративність;
Індивідуалізація;
Системність.
Тип проекту:
За видом діяльності: пізнавально – дослідницький;
За видом координації: із відкритою явною координацією;
За часом проведення: короткотривалий.
Мета проекту:
Навчальна:
Вчитись формулювати гіпотези, ставити близькі і дальні цілі, ставити конкретні задачі, прогнозувати та передбачати.
Оволодівати знаннями за власною ініціативою стосовно змісту, обсягу джерел.
Удосконалювати вміння обробляти та аналізувати інформацію.
Розвивальна:
Розвивати інтелект, увагу, пам'ять, мислення.
Удосконалювати вміння працювати самостійно, орієнтуватися в інформаційному просторі.
Виховна:
Виховувати активність, бажання підвищувати власну інформаційну культуру.
Термін дії проекту: 2 місяці.
Учасники проекту: учні 10 класу.
Технології, що використовуються:
Технологія саморозвитку особистості;
Технологія формування творчої особистості;
Технологія створення ситуації успіху;
Технологія критичного мислення;
Проектні технології
Проблемні питання, що потребують розв’язання:
Підвищення інтересу учнів до пошукової, науково – дослідницької діяльності;
Відтворення цілісного образу Т.Г.Шевченка;
Очікувані результати:
Позитивна динаміка рівня підготовки учнів до науково – дослідницької діяльності;
Розширення культурно – пізнавальних інтересів учнів;
Зростання рівня розвитку особистісних якостей старшокласників: креативних, когнітивних.
Результати роботи:
Презентація «Жінки в житті Т.Шевченка»
Публікація «Листи жінкам»
Курсова робота «Жінки в житті Т.Шевченка»
ІІ. Практична частина
Завдання
|
Зміст діяльності
|
Підготовчий
|
етап
|
І. Заохочення учнів до науково – дослідницької діяльності.
ІІ. Діагностична робота
Мета: виявлення учнів, які засвоюють навчальний матеріал з української літератури на конструктивному та творчому рівні.
Інструментарій: методи спостереження, тестування «Домінуюча система сприйняття».
ІІІ. Мотивація учнів
Обговорення питання, задля чого займатись науково – дослідницькою роботою, які знання мають бути засвоєні, які вміння і навички мають бути сформовані;
Врахування психологічного фактора (інтровертність, глибокі внутрішні переживання спонукають учнів до літературної творчості).
ІV. Складання учнівських індивідуальних планів науково – дослідницької роботи
Визначення теми роботи, джерел засобів збору й методів аналізу інформації, засобів представлення результатів, виду творчої роботи (пізнавально – дослідницький, інформаційно – реферативний, інноваційно - дослідницький);
Встановлення термінів виконання дослідницької роботи;
Визначення корекційних заходів ( додаток 2 «Прийоми, які сприяють корекції та розвитку учнів»);
Встановлення критеріїв оцінки результату і процесу.
|
Учень:
має позитивну навчальну мотивацію, самостійно оцінює якість знань і обирає шляхи їх корекції;
виробляє план дій;
визначається з формами та методами роботи.
Учитель:
здійснює мотивацію учнів;
допомагає у виборі форм і методів дослідження (додаток 3);
пропонує ідеї;
висуває пропозиції;
консультує щодо складання індивідуальних планів проектної роботи;
розвиває вміння орієнтуватись в інформаційному просторі;
привчає учнів до планомірної роботи;
формує основи культури праці;
сприяє якісному напрацюванню та оформленню результатів роботи
|
Практично – виконавчий
|
етап
|
І. Самоосвітня робота учня
Повторення пам’яток «Як шукати інформаційні ресурси в Інтернеті», «Поради при читанні», «правила бібліографічного опису при цитуванні друкованих джерел»;
визначення актуальності обраної теми проектної роботи;
створення списку інформаційних джерел;
систематизація фактичного матеріалу;
побудова власних висновків із прочитаного;
обговорення суперечностей із теми з учителем;
оформлення результатів роботи.
ІІ. Консультативна діяльність учителя – предметника
Проведення теоретико – практичних занять;
організація консультацій з ключових питань проекту;
підготовка до проведення захисту проекту.
|
Учень:
має знання про самоосвіту;
осмислює завдання як мету своєї діяльності;
формує здатність до синтезу й оцінки, планує час;
здійснює самоконтроль і корекцію;
реалізує свій план;
формулює власні висновки на основі проведеної роботи;
оформлює роботу.
Учитель:
здійснює непряме керування діяльністю учня (радить, консультує);
виступає координатором і партнером учнів, уникаючи авторитарних форм спілкування;
спостерігає за ходом отримання результатів та аналізу інформації;
сприяє обміну думками під час обговорення проблеми;
спрямовує до необхідних джерел інформації;
виступає терплячим до помилок учнів;
постійно формує навички мислення високого рівня (додаток 4 «Навички мислення високого рівня»);
сприяє формуванню культури ділового спілкування;
заохочує та розвиває критичне мислення учнів та їхнє прагнення до
самовдосконалення
|
Заключний
|
етап
|
І. Захист проекту
Вибір форми презентації;
безпосереднє проведення захисту відповідно до «Вимог до виступу», відповіді на запитання до роботи;
Обговорення результату захисту;
вироблення рекомендацій, пропозицій із метою покращення проведення проектної роботи, вироблення стратегії щодо усунення помилок
|
Учень:
проявляє здатність презентувати власні напрацювання;
проявляє вміння висловлювати власну думку, аргументувати свою позицію чи гнучко змінювати за необхідності.
Учитель:
робить висновки щодо результативності виконаної роботи;
сприяє спільному напрацюванню рекомендацій та пропозицій з питань удосконалення проектної роботи;
|
ДОДАТОК 1
Групи пізнавальних умінь учнів
Організаційні уміння
усвідомлення й визначення мети;
формування питань до теми;
контроль за відповідністю дій плану поставленій меті;
постійна перевірка оптимальності намічених дій;
співвідношення результату дій із поставленою метою
Практичні уміння
швидке читання;
швидке ведення записів;
швидкість роботи з бібліографічними джерелами.
Інтелектуальні уміння
визначення об’єкта досліджень;
виділення елементів досліджуваного об’єкта;
формування проблеми;
аналіз та систематизація фактів;
висування гіпотези.
Психолого – характерологічні уміння
докладання вольових зусиль для подолання труднощів;
самоспостереження, самоаналіз, самоконтроль, самооцінка;
самозвіт
ДОДАТОК 2
Прийоми, які сприяють корекції та розвитку учнів
Індивідуалізація та диференціація завдань.
Варіативність завдань і можливість вибору.
Завдання із практичним змістом для розвитку зацікавленості.
Стимулювання пізнавальних інтересів різними способами.
Використання взаємоконтролю.
Створення умов для індивідуальних консультацій.
ДОДАТОК 3
Методи дослідження
Метод дослідження – це спосіб отримання певних даних, спосіб здобування наукових фактів.
Методи теоретичного дослідження
Не вимагають спеціального обладнання, вони можуть бути застосовані при значному обсязі фактичного матеріалу, з якого треба відібрати ключові, базові поняття, встановити їх взаємозв’язки, провести певну класифікацію, зробити висновки.
Методи, що можуть бути засновані на емпіричному та теоретичному рівнях
Аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання.
ДОДАТОК 4
Навички мислення високого рівня
Аналіз
проаналізувати;
виділити категорії;
протиставити;
диференціювати;
виділити;
розпізнати;
порівняти;
Синтез
зібрати;
скомпонувати;
обговорити;
сформулювати;
запропонувати;
планувати;
виписати;
Оцінювання
дати оцінку;
довести;
відстояти (думку);
встановити;
передбачити.
Література
Барко В. Як визначити творчі здібності дитини.- К.: Україна, 2001.-205с.
Бухлова Н. Інтерактивні тренінги щодо формування самоосвітньої компетентності учнів: Методичний посібник.- Донецьк: ОблІППО, «Витоки», 2007.-156с.
Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки.- Х.: Ранок: Веста, 2007.-176с.
Голобородько В.В. Наукова робота учнів/ В.В.Голобородько. Програма організації науково – дослідницької діяльності учнів/ В.М. Гнєдаев.- Х.: ВГ «Основа», 2005.-208с.
Кондрашова Л.Г. Організація проектної діяльності учнів.- Виховна робота в школі, 2007.- №1.-С. 2-24.
Освітні технології: Навчально – методичний посібник / За аг.ред.О.М.Пєхоти.- К.: А.С.К.,2001.-256с.
Подранецька Н. Застосування проектних технологій на уроках української мови та літератури// Українська мова та література в школі.- 2006.- №4.-С.22-25.
Реутова І. Самоосвітня діяльність особистості. Проектування життєтворчої мотивації учнів// Завуч.- 2004.-№10.- С.15-18.
Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів// Рідна школа.- 2009.-№1.-С.39-42.
|