«Майстер чемоданних справ»
Менделєєв любив в дозвіллі робити чемодани та оправляти книжки.
Одного разу, коли він купував у крамниці матеріали, потрібні для виготовлення чемоданів, хтось запитав продавця:
- Що це за чоловік?
- Невже ви не знаєте? - здивувався продавець. - Це ж відомий чемоданних справ майстер Менделєєв.
Дмитрові Івановичу, що чув цю розмову, дуже сподобалась характеристика, яку дав йому продавець.
«Повітроплавання»
Займаючись питаннями повітроплавання, Д.І. Менделєєв, по-перше, продовжував свої досліди в області газів та метеорології, по-друге — розвивав теми своїх робіт, вступаючи в зіткнення с темами опору середовища і кораблеутворення.
В 1875 році він розробив проект стратостата об’ємом близько 3600 м3 з герметичною гондолою, маючи на увазі можливість підйому в верхні шари атмосфери (перший такий політ в стратосферу був зроблений О. Пікаром тільки в 1924 році). Д.І. Менделєєв також спроектував керуючий аеростат с двигунами. В 1878 році вчений, знаходячись в Франції, зробив підйом на прив’язаному аеростаті А. Жиффара.
Влітку 1887 році Д.І. Менделєєв здійснив свій знаменитий політ. Це стало можливим завдяки допомоги Руського технічного товариства в питаннях оснащення. Важливу роль в підготовці цього заходу відіграли В.І. Срезневський і в особливій степені винахідник та аеронавт С.К. Джевецький.
Обставини підготовки до польоту ще раз говорять про Д.І. Менделєєв, як про чудового експериментатора (тут можна згадати про те, що він вважав: «Профессор, который только читает курс, а сам не работает в науке и не двигается вперед, — не только бесполезен, но прямо вреден. Он вселит в начинающих мертвящий дух классицизма, схоластики, убьет их живое стремление»). Д.І. Менделєєв був дуже захоплений можливістю з аеростата вперше спостерігати за сонячною короною під час повного затемнення. Він запропонував використовувати для наповнення шару не світильний газ, а водень, який дозволяв піднятися на велику висоту, що розширювало можливості спостерігання. І тут знову виявилося співробітництво з Д.А. Лачіновим, приблизно в той же час розробивши електролітичний спосіб отримання водню, на широкі можливості використання якого Д.І. Менделєєв вказує в «Основах химии».
Він припускав, що вивчення сонячної корони повинно дати ключ до розуміння питань, зв’язаних з походженням світів. З космогонічних гіпотез його увагу привернуло виникнувши в той період часу виникнення тіл із космічної пилі: «Тогда солнце со всей его силой само оказывается зависящим от невидимо малых тел, носящихся в пространстве, и вся сила солнечной системы черпается из этого бесконечного источника и зависит только от организации, от сложения этих мельчайших единиц в сложную индивидуальную систему. Тогда „корона“, быть может, есть сгущённая масса этих мелких космических тел, солнце образующих и его силу поддерживающих». В сопоставлении с другой гипотезой — о происхождении тел солнечной системы из вещества солнца, — он высказывает такие соображения: «Как ни противоположны на первый взгляд кажутся эти понятия, они так или иначе уложатся, помирятся — таково свойство науки, которая содержит выводы мысли, испытанные и проверенные. Надо только не довольствоваться одним уже установленным и узнанным, надо не окаменеть в нём, всё дальше и глубже, точнее и подробнее изучать все явления, могущия содействовать разъяснению этих коренных вопросов. „Корона“ этому изучению, конечно, во многом поможет».
Цей політ привернув увагу широкого кола людей. Військове міністерство пред’явило повітряну кулю «Руську» об’ємом 700 м3 . В Боблово 6 березня приїзжав І.Е. Репін, і вслід за Д.І. Менделєєвим і К.Д. Краєвич прямував в Клин. В ці дні ним були зроблені ескізи.
7 серпня на місці старту – пустині на північний-захід міста, поблизу Ямської слободи не дивлячись на ранній час, збираються великий натовп глядачів. З Д.І. Менделєєвим повинен був летіти пілот-аеронавт А.М. Кованько, але через те, що недавно пройшов дощ, підвищилась вологість і куля не була в змозі підняти двох людей. За настійної вимоги Д.І. Менделєєва його супутник вийшов з корзини, і вчений відправився сам у політ. Після цього він коментував свою рішучість: «…Немалую роль в моём решении играло... то соображение, что о нас, профессорах и вообще учёных, обыкновенно думают повсюду, что мы говорим, советуем, но практическим делом владеть не умеем, что и нам, как щедринским генералам, всегда нужен мужик, для того чтобы делать дело, а иначе у нас всё из рук валится. Мне хотелось демонстрировать, что это мнение, быть может справедливое в каких-то других отношениях, несправедливо в отношении к естествоиспытателям, которые всю жизнь проводят в лаборатории, на экскурсиях и вообще в исследованиях природы. Мы непременно должны уметь владеть практикой, и мне казалось, что это полезно демонстрировать так, чтобы всем стала когда-нибудь известна правда вместо предрассудка. Здесь же для этого представлялся отличный случай».
Аеростат не зміг піднятися так високо, як цього вимагали умови експерименту – сонце трохи затуляло хмар. В щоденнику дослідника перший запис приходить на 6 год 55 хв – після того, як пройшло 20 хв взльоту. Вчений відмічає показання анероїду — 525мм та температуру повітря – 1.2 °: «Пахнет газом. Сверху облака. Ясно кругом (т.е. в уровне аэростата). Облако скрыло солнце. Уже три версты. Подожду самоопускания».
О 7 год 10-12 м: висота 3,5 версти, тиск 510 – 508 мм за анероїдом. Куля покрила відстань близько 100 км, піднявшись на висоту в максимумі – до 3.8 км, пролетів над Тол домом о 8 год 45 хв, приблизно о 9 годині почав знижуватися. Між Калазином и Переяславцем-Залеським, близько села Спас-Угол (майно М.Е. Салтикова-Щедрина) відбулася успішна посадка. Вже на землі, о 9 год 20 хв, Д.І. Менделєєв заносить до записної книжки показання анероїду – 750 мм, температуру повітря – 16.2°. Під час польоту вчений виправив неполадки управління головним клапаном аеростату, що показало добре знання практичної сторони повітроплавання.
«Менделєєв і великий князь»
У 1892 році великий учений Д.І. Менделєєв прийняв запропоновану йому посаду вченого охоронця Депо зразкових мір та ваги. Для Депо потрібне було дороге обладнання, а Міністерство фінансів не давало коштів.
Якось Менделєєв дізнався, що його Депо хоче відвідати великий князь Михайло. І без того тісні лабораторії керівник Депо наказав завалити різним мотлохом.
- Під ноги! Під ноги! - командував Дмитро Іванович. - Треба, щоб спотикались.
Зустрівши великого князя, Менделєєв повів його по лабораторіях, весь час кажучи:
- Не туди, будь ласка! Прошу, ліворуч! Не спіткніться часом! Тісно у нас.
Тільки так зумів він переконати високого гостя, що асигнування потрібні. Гроші було одержано.
«Проблема з зором»
У 1895 році Менделєєв осліп, але продовжував керувати Палатою мір і ваг. Ділові папери йому зачитували вголос, розпорядження він диктував секретареві, а будинку наосліп продовжував клеїти валізи. Професор И.В. Костенич за двох операцій видалив катаракту, і незабаром зір повернувся... |