|
|
Скачати 1.98 Mb.
|
|
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ДЕВІАЦІЇ ЛЕКСЕМИ ONE Совенко А. М. (Сумський державний університет) Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Баранова С. В. Лексема one з’явилася близько 1200 року н.е. Такий вік лексеми об’єктивує її частотність, морфологічну дивергенцію, граматикалізацію та значний словотворчий потенціал. Денумеральні іменники від лексеми one складають 113 одиниць у вибірці з яких іменник one зустрічається 88 разів. Інші одиниці з цієї групи: none (10), loneliness (7), oneness (1). Лексеми утворені афіксацією та композицією. Кількість денумеральних прикметників становить 200 одиниць, 107 з них складають приклади з лексемою only, 52 – alone, 17 – lonely, lone – 2, one – 7 випадків. Решта денумеративів зустрічається ілюзорно. Серед способів словотвору прикметників превалює композиція. Денумеральні прислівники налічують 216 слів, з них 157 – лексема once, 33 – only, 18 – alone, nonetheless – 4, інші – одиничні. У способах творення цих слів переважає афіксація. Найбільш чисельними є денумеральні займенники, утворені від лексеми one. Їх кількість складає 293 одиниці, найбільш частотними є лексеми one (40 випадків), no one (40), none (48), someone (48), everyone (38), anyone (24), any (22). Явним є тяжіння лексеми one до функції заміни. Поліфункціональність лексеми one зумовлена міцною діахронічною пам’яттю, частим використанням та великим словотворчим потенціалом. Денумеральні утворення формуються за законами вербокреації англійської мови, переважно способами конверсії, композиції, суфіксації. Повнозначні секондарні утворення від лексеми one зберігають сему числа синкретично. 1. Швачко С. О. Словотворчі тенденції квантитативних одиниць: лінгвокогнітивні аспекти./ С. О. Швачко //Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. − 2012. − № 23(248). − С. 197 − 201. 2. Шуменко О. А. Частиномовний простір денумеративів сучасної англійської мови. Філологічні трактати. – Том 3, №2, ’2011. − С.97 – 101. 3. Online Etymology dictionary http://www.etymonline.com/index.php ЧАСТИНОМОВНІ особливості ЧИСЛІВНИКІВ onЕ, twО Ткаченко М. О. (Сумський державний університет) Науковий керівник – канд. філол. наук, ст. викладач Шуменко О. А. Числівники англійської мови є самостійним незамкнутим рядом повнозначних нумеральних слів, яким притаманні специфічні семантичні, синтаксичні та словотворчі особливості. Від інших частин мови числівники відрізняються облігаторною наявністю семи нумеральності, яка є їхньою ідентифікуючою ознакою. Денумеративи – це секондарні конструювання, вихідною морфемою яких є коренева основа числівників. Денумеративні конструювання утворюються, як і інші похідні слова, продуктивними та непродуктивними способами, за допомогою «вічного двигуна» іманентної системи англійської мови [3, 99]. Службові слова (денумеративи) слугують мовленню і вони прозоро вказують на кінцевий статус числівників, деквантивацію та десемантизацію, тобто на загальний закон мовознавства, еволюцію слів, іх інтеграцію з інволюцією. Певний інтерес становить структурно-семантичне буття денумеральної частки only. Only – це вторинне конструювання, секондарне відчислівникове утворення від one- + - like [2, 523]. Денумератив only зазнав конверсії, тобто переходу від однієї частини мови в іншу. Тому еволюцію цього секондарного утворення можно зобразити за допомогою наступної схеми: One + like → only (Adj.) → only (Adv.) → only (Particle) Хоча частка only за своєю формою співпадає з прислівником only та прикметником only, але частка «відрізняється своїм значенням та синтаксичною функцією та способом творення. Наприклад: He is only just in time (Adv.). The only person she really wants to talk with was Steven. (Adj.). Adrian only said that everything was fine, and Steven was out playing tennis. He hesitated but only for an instant (Particle). Частки виконують функцію засобів вираження емотивності і оцінки, тобто специфіка часток полягає в тому, що вони "діють" лише у ручищі комунікативних одиниць. Частки, як і прислівники, виступають у реченні інтенсифікаторами, що затрудняє їх розмежування у парадигмі службових частин мови. Лексема between є прикладом службового слова кількісної наповненості. Вона походить від числівника two та підвласна семантичній девіації (спустошеності вихідної семи). Дана номінативна одиниця є малодослідженою. Однак це не означає, що її значення в реченні неважливе. Навпаки, ця лексема відіграє важливу роль в речення, вказуючи на відношення між словами і може бути використана як у вільних словосполученнях так і в сталих виразах. Пор. : вільні словосполучення: He could not make her choose between the baby or him, that was insane [4, 23]. He was starting playing with the concept and then the first script during a time when he was between plays in New York (4, с. 134). Since we don’t have those between us that we can not truly be in intimate terms [4, 241]. Сталі вирази: between whiles (іноді); between hay and grass (ні те ні се); between ourselves (між нами, конфіденційно); between friends all is common (Для милого друга і воля з плуга) [1, 244]. Службові слова типу only, between виступають маркерами синтаксичного конструювання, конекторами слів та речень, маркерами відношень між словами, інтенсифікаторами змісту, слів, словосполучень, виявлень.
ад'єктивні деривати з компонентом –ly Ульянченко О. В. (Сумський державний університет) Науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Баранова С. В. Значення прислівникового суфікса –ly [1; 2] також в деякій мірі відрізняється від прикметникового утворюючи прислівники способу дії від основ прикметників, суфікс –ly виражає значення «таким способом, виглядом або чином, як на те вказує словотворча основа». Наприклад: separately «окремо», truly «правдиво», fiercely «люто», readily «охоче, швидко». Суфікс –ly у прикметників (умовно позначимо його –ly1) і прислівниковий суфікс –ly (умовно позначимо його –ly2) відрізняються один від одного не лише походженням і значенням, але ще й тим, що –ly1 приєднується до основ іменників і в результаті утворює прикметники, тоді як –ly2 поєднується з основами прикметників і утворює прислівники. Тому ті прикметники на –ly, основи яких є прикметниками, слід розглядати як ад’єктивовані прислівники. Процес ад’єктивації прислівників на –ly пояснюється різними причинами. По-перше, часте вживання одного і того ж прикметника в різних синтаксичних функціях призвело до необхідності якимось чином диференціювати форми одного і того ж прикметника. У результаті цього у функції предикативного члена вживалася форма прикметника без суфікса, а в атрибутивній функції – ад’єктивований прислівник із суфіксом –ly2. Наприклад: There were many excellent landlords, humane and kindly men, men, too, who saw the wisdom of being humane and kind. They were true, kindly people, and now they were more kind to her than ever. По-друге, ад’єктивація прислівників на –ly2 могла бути викликана необхідністю вживати різні прикметники для утворення відтінків основного значення. Наприклад: sick «хворий, що почуває нудоту; перенасичений; втомлений; що нудьгує; що почуває прикрість» та sickly «хворобливий; нудотний». Приєднуючись до основ прикметників, адвербіальний суфікс -ly впливає на значення похідного слова: scarcely, hardly, barely – ледве, shortly – майже, nearly – невдовзі, lately – нещодавно. Суфікс –ly має високу продуктивність при утворенні прислівників від дієприкметників теперішнього часу. Наприклад: frightingly, laughingly. 1. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник / М. П. Кочерган. – 2-ге видання. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 368 с. 2. Шуменко О. А. Словтворчі потенції англомовних денумеративів / О. А. Шуменко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2010. – № 8. – С. 445–447 СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ ГНЕЗДО В РУССКОМ И НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКАХ Юсупов М. (Сумской государственный университет) Научный руководитель – канд. филол. наук, ст. преподаватель Щигло Л. В. Проблема комплексных единиц словообразования как универсальных деривационных подсистем естественного языка еще не получила своего фундаментального описания, и в лингвистической литературе отсутствуют исследования, посвященные всестороннему межъязыковому анализу данных образований [1]. Мы рассматриваем комплексные единицы словообразования русского и немецкого языков как особые формы систематизации производной лексики, и, в первую очередь, их наиболее очевидные разновидности: словообразовательное гнездо и его составляющие – словообразовательные пары, цепи и парадигмы. В качестве одного из инструментов сопоставительного анализа используется когнитивный подход, позволяющий понять, «почему окружающая человека действительность осмыслена именно так, а не иначе» [2, 14]. Специфика структурно-семантической и номинативной конфигурации соотносительных словообразовательных гнезд русского и немецкого языков обусловлена следующими факторами: 1) разным количественным составом исследуемых словообразовательных гнезд, находящимся в определенной зависимости от степени интенсивности деривационных процессов; 2) специфическим набором производных, проистекающим из различий в обозначаемых ими понятиях. Номинативные единицы коррелирующих словообразовательных гнезд обнаруживают разную денотативную соотнесенность с внеязыковыми реалиями. При тождестве понятийного содержания средства его выражения в сопоставляемых языках также могут быть различными: одни и те же означаемые в одном языке могут быть словообразовательно маркированы, в другом выражаться на лексическом или синтаксическом уровнях; 3) наличием в русском и немецком языках специфических словообразовательных значений, характерных для той или иной части речи, а также производных с идиоэтническим компонентом семантики, что свидетельствует о неоднородном характере семантических приращений в процессе развития коррелятивных корневых морфем; 4) существованием в словообразовательных гнездах исследуемых языков специфических семантических зон и смысловых подгнезд, их внутриязыковым развитием и степенью номинативной дифференциации обозначаемой смысловой области; 5) разной репрезентацией одних и тех же системных явлений: спецификой способов словообразования, производящих основ, инвентаря словообразовательных средств, т.е. всего того, что определяет деривационную структуру входящих в гнездо производных слов, а также соотношением главных составляющих словообразовательного гнезда – словообразовательных цепей и парадигм. Когнитивная интерпретация словообразовательных гнезд разных тематических групп позволяет выявить те или иные концептуальные сферы, определяющие этнокультурную специфику русского и немецкого языков и языкового сознания их носителей. Внутренняя форма производного слова в составе словообразовательного гнезда может выступать как средство познания ментального содержания и картины мира, представленной в конкретном языке с ее универсальными и культурно-специфическими характеристиками. Итак, в рамках словообразовательных гнезд разносистемных языков можно установить когнитивные модели интерпретации явлений действительности, т.е. те понятийные области, которые в большей степени подвержены словообразовательной детерминации, а следовательно, являются более значимыми для носителей языка. 1. Ширшов И. А. Толковый словообразовательный словарь русского языка: Комплексное описание русской лексики и словообразования / И. А. Ширшов. – М.: Русские словари, 2004. – 1002 с. 2. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с. СЕМАНТИКО-СЛОВОТВІРНА МОТИВОВАНІСТЬ ПОХІДНОГО СЛОВА У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ Ясинська А. (Сумський державний університет) Науковий керівник – канд. філол. наук, ст. викладач Щигло Л. В. Мотивованість властива лише тим лексичним одиницям, які, зазнали дії словотворчих процесів, і за умови, що твірне та похідне слова мають формальну спільність. Поняття семантико-словотвірної мотивованості похідних слів спочатку застосовувалося в практиці словотвірного аналізу, а вже потім знайшло відображення в теорії словотвору. Семантико-словотвірна мотивованість розуміється як виведення лексичного значення похідного з твірного на підставі лексико-семантичних та словотвірних чинників: подібності / відмінності, співвідношення обсягу семантичних структур тощо. Семантико-словотвірна мотивованість поєднує два типи відношень між однокореневими похідними:
З’ясування семантичнного співвідношення твірної основи та похідних слів потребує виявлення інтегрального, що об’єднує твірні і похідні, та диференційного, що відрізняє похідні слова від твірних як з погляду семантики, так і структури. На мовному рівні розрізняють три види мотивованості: знакову (семіотичну), формальну (словотвірну) та змістову (інтенсіональну). Знакову мотивованість можна розуміти як мотивованість у вузькому сенсі, вона властива лексичним одиницям, які реально функціонують у мові у вигляді мовних знаків; тут слово мотивується самим фактом існування та вживання, бо в мові не існує абсолютно немотивованих слів. Усі вони пов’язані з відповідним значенням хоча б на рівні загальної лексико-семантичної категорії. До того ж лексична одиниця мотивується своїми системними характеристиками. Формальну мотивованість поділяють на два типи: мотивованість за зовнішньою формою (фонетична / абсолютна) та за внутрішньою, де розрізняють морфологічну та семантичну. Морфологічна мотивованість визначається передусім словотвірною моделлю лексичної одиниці і витікає зі значення її компонентів. Вона залежить від взаємовідношень між формою та змістом похідного, від взаємовідношень між твірною основою та словотвірним формантом, від відношень між внутрішньою формою та значенням похідного в цілому. Семантична мотивованість є результатом взаємовідношень між словотвірним формантом та основою, між набутим та попереднім значеннями, між різними модифікаціями внутрішніх форм [1, 213; 2, 15]. З названими типами мотивації тісно пов’язана словотвірна мотивація – відношення між двома однокореневими словами, значення одного із яких: - або визначається через значення іншого, - або тотожне значенню іншого за всіма своїми компонентами, крім граматичного, - або переноситься без зміни під час словотвірного акту з однієї частини мови в іншу. Між внутрішньою формою, мотивацією і мотивованістю є суттєва різниця як у гносеологічному, так і у функціональному плані: 1) мотивація - процес, внутрішня форма – засіб, мотивованість – результат словотвірного акту; 2) внутрішня форма – регулярна характеристика будь-якого слова, мотивація властива не всім одиницям мови (її, наприклад, не мають кореневі слова), мотивованість – факультативна характеристика у словотворі, тобто за наявності одного й того ж акту мотивації вона може реалізуватися або ж втрачати свою актуальність; 3) мотивованість – наслідок взаємовідношення між внутрішньою формою та значенням, у той час, як мотивація головним чином стосується внутрішньої форми; 4) мотивованість та мотивація – характеризуються синхронією, а з’ясування внутрішньої форми найчастіше потребує розкриття етимології мовної одиниці; 5) ступінь мотивованості змінюється у зв’язку з еволюціонуванням значення слів, тоді як їх внутрішня форма відзначається стабільністю; 6) мотивованість надає внутрішній формі властивості екзоцентричності, тобто звернення до позначення, висвітлюючи найбільш яскраві сторони денотата; 7) мотивованість і внутрішня форма (як і мотивація) можуть різнитися за обсягом інформації, яку вони вміщують [3, 104]. Отже, наявність мотиваційних зв’язків між твірною та похідною основами уможливлює пояснення твірного через похідне, опис його реального змісту, а також допомагає виявити об’єктивну картину навколишнього світу і визначити сутність словотвірних процесів у когнітивному та прагматичному аспектах. 1. Ищенко Н. Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке. – Киев: Издательский центр КГЛУ, 2000. – С. 213. 2. Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Max NiemeyerVerlag.– 1995. – S.15. 3. Кияк Т. Р. О видах мотивированности лексических единиц // Вопросы языкознания. – 1989. – № 1. – С. 104. Секція "Статус вербальних та невербальних елементів у інтралінгвістичному та інтерлінгвістичному векторах" ВІДЕОВЕРБАЛЬНИЙ ТЕКСТ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ВЕРБАЛЬНОГО ДИСКУРСУ Бикова О. Д. (Сумський державний університет) Науковий керівник – ст. викладач Єрмоленко С. В. Дослідивши питання відеовербального тексту німецькомовного рекламного дискурсу, можна зробити висновки, що реклама є багатогранним поняттям і єдиного визначення цього явища не існує. Більшість дослідників, по-перше, визначають рекламу як форму масової комунікації, а по-друге, звертають увагу на характер рекламного звернення і його вплив на масову або індивідуальну свідомість, що чиниться текстами реклами. Комунікативна спрямованість і прагматична мета тексту впливають на структурну і композиційну моделі та на вибір мовленнєвих засобів впливу на адресата. Певні дослідники характеризують рекламний текст як функціональний комплекс, що інтегрує в собі ознаки публіцистичного, газетного, наукового і ділового стилів. З лінгвістичної точки зору реклама є текст, словесний твір, що використовується в практичній діяльності. Серед жанрів реклами виділяють комерційні, політичні та науково-технічні рекламні тексти. Стратегія побудови мовного акту базується на гіпотезі про ситуацію і уявлення про адресата тексту, включаючи такі параметри, як соціально-рольові, психологічні, професійні та інші характеристики. На стратегію рекламного тексту впливають цілі, прагматична установка адресанта, специфіка референта, етапи рекламної кампанії та канал повідомлення. Урахування реакції адресата, що передбачалася, знання цілей і завдань конкретного рекламного тексту визначають саму специфіку кожного рекламного звернення, яке проявляється в використанні того або іншого різновиду жанру. Основними структурним компонентами реклами є вербальний текст, візуальний ряд і звучання. У структурі рекламного повідомлення також виділяють "первинний дискурс", що являє собою пропозицію товарів і послуг, що рекламуються, і "вторинний дискурс", який демонструє суспільні цінності, рольові, соціальні, ґендерні стереотипи, що існують у конкретному суспільстві на даному етапі [1, 339]. Лексичне наповнення рекламних текстів складається із загальновживаної, загальнонаукової, термінологічної та семантично та стилістично забарвленої лексики. Основними рисами рекламного тексту є структурно-семантична і композиційна організація тексту спрямовані на полегшення сприйняття інформації, привернення уваги, створення інтересу, спонукання реципієнту до дії, наявність оцінного елементу, наявність емфатичного елементу та наявність невербальних компонентів [2, 10]. Проаналізувавши текст реклами, можна сказати, що він виконує ряд певних функцій. Кінцевою метою рекламного тексту є переконання читачів у користі об’єкту, що рекламується. Ефект впливу реклами заснований на правильному використанні ряду лінгвістичних і психологічних феноменів і закономірностей. Рекламний текст включає в себе всі вербальні і невербальні засоби, що виражають необхідну інформацію і доносять її до реципієнта, а також обумовлюють реакцію на неї. Реклама використовує різні канали масової комунікації, які дозволяють встановлювати і підтримувати контакти з масовою аудиторією. Вона також являє собою потужний засіб маніпуляції свідомістю суспільства. Маніпуляція може бути здійснена шляхом звернення до людських емоцій, до соціальних установок та до уявлення реципієнта про світ. Використання стилістичних засобів на графічному рівні направлене на реалізацію стратегії привернення уваги до рекламного тексту на основі його структурної організації. Займенники є основним засобом реалізації такої комунікативної тактики, як інтимізація оповіді і діалогізація. Важливим етапом розробки реклами є не лише підбір влучних виразів, стилістичних засобів та прийомів, але й візуальне оформлення реклами. Реципієнт рекламного повідомлення сприймає будь-яку візуальну інформацію швидше, а її дія часто сильніша, ніж у текстової. Візуальні елементи сприяють вирішенню цілої низки завдань: привертати увагу цільової аудиторії, тлумачити зазначені в тексті якості товару чи послуги, підкреслювати їх унікальність, утримувати інтерес у ході сприйняття реклами та створювати атмосферу довіри [3, 2]. Важливу роль при створенні ефективного рекламного зображення відіграє чинник емоційності. Також одним з найважливіших композиційно-графічних засобів є колір, котрий виконує важливі функції привернення уваги, сприяння розумінню суті товару, поліпшення запам’ятовування та формування позитивного ставлення до реклами у реципієнтів. 1. Велика І. В., Реклама як інструмент формування масової свідомості суспільства // Наукові записки (Серія "Філологічні науки"). – 2010. – № 89 (5). – С. 338–341. 2. Соколова І. В. Інформаційно-рекламний текст як тип тексту // Філологічні трактати. – Суми., 2009. – № 3. – 11 с. 3. Дмитрієва В. В. Рекламне повідомлення як носій візуальної комунікації // Наукові записки (Серія "Філологічні науки"). – 2008. – № 7. – С. 218–223. ЗМІСТ
|
| ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №15 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №2 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
| ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №15 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №15 “ Українська мова серед мов світу. Законодавство України про розвиток державної мови |
| 1. Українська мова належить до: а східнослов’янської підгрупи мов;... Яке з поданих слів має значення „спрямований вперед; який рухається у висхідному напрямі” |
ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ... |
| Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на... Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на матеріалі творчості Олеся Гончара) // Українська мова та література... |
Програма іноземних мов в ЗНЗ. Друга іноземна мова. К., 2004) 1 семестр. (1 година на тиждень.) Чумак Н. П., Голуб Т. В. Французька мова: Підручник для 5 класу. – К.: Ірпінь, 2008. – 176с |
| Київський молодіжний центр праці Київський молодіжний центр праці (КМЦП) створений розпорядженням Представника Президента України у м. Києві №443 від 12. 04. 1993... |
І.І. Срезнєвський вважав, що українська мова є однією з найбагатших... Срезнєвський вважав, що українська мова є однією з найбагатших серед слов'янських мов, багатством слів вона не поступається чеській,... |