ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом 1-го караулу з соціально-гуманітарної підготовки


Скачати 117.23 Kb.
НазваПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом 1-го караулу з соціально-гуманітарної підготовки
Дата23.03.2013
Розмір117.23 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Право > План-конспект

«ЗАТВЕРДЖУЮ»


Начальник ПДПЧ-16

Центрального р-ну

капітан вн. сл.

М.В.Іщенко


“____”_____________2006 року


ПЛАН-КОНСПЕКТ

для проведення заняття з особовим складом 1-го караулу

з соціально-гуманітарної підготовки.
ТЕМА 9: Конституційний процес на сучасному етапі розбудови держави: стан, тенденції демократичних перетворень в Україні.
МЕТА: довести до особового складу чергових караулів про конституційний процес на сучасному етапі розбудови держави та про стан, тенденції демократичних перетворень в Україні.
ЧАС:1 година.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас.
ЛІТЕРАТУРА: Газета “Іменем закону”, Конституція України.
Хід заняття.
1.Організаційний момент – 5 хвилин:

- перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань які вивчатимуться.
2.Контроль знань – 10 хвилин;

- перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3.Викладення матеріалу теми – 35 хвилин.

1. Причини і мета політичної реформи, запропонованої Президентом України. .

2. Основні зміни статусу вищих органів державної влади України (Парламенту, Президента, Уряду), що передбачені законопроектом про внесення змін до Кон­ституції України.

3. Основні зміни, які передбачені законопроектом щодо статусу суддів та про­курорів.

4. Новели щодо здійснення форм безпосередньої демократії (порядку прове­дення виборів та референдумів), передбачені законопроектом



Короткий зміст

Методичні вказівки

Кожна держава, її суспільство прагнуть до самовдосконалення. Життя підтвер­джує, що той механізм управління державою, який існує в Україні, ще не досягнув цього, оскільки породжує протистояння різних політичних сил і не дає можливості спокійно і плідно працювати, вирішувати нагальні питання законотворення. Серед широкого загалу є численні зауваження і критика щодо розподілу владних повно­важень між вищими органами державної влади, ролі і місця в цьому механізмі Пре­зидента України. Протягом останніх трьох років багато політичних діячів, зокрема народних депутатів України, і особливо представників з опозиційних сил, вимагали подальшого вдосконалення інституту Президента, більш чіткого розмежування пов­новажень у системі державного механізму. Отже, питання, порушені в законопрое­кті щодо внесення змін до Конституції, є виваженими і це крок назустріч тим силам, які висували вимоги щодо вдосконалення державного механізму.

У процесі реформування державної влади України необхідно дотримуватись низки вимог, яким в основному відповідає запропонований проект. Першою з них є врахування на досвіді державного будівництва, який підтвердив, що чинний роз­поділ повноважень між вищими державними органами і відповідна система взає-мостримувань і противаг уже не доповідають умовам сучасного етапу перехідного періоду, не забезпечують належного балансу між гілками влади. Серед недоліків у роботі парламенту - це перш за все недостатньо енергійна законодавча робота, внаслідок чого й досі не затверджено ряд украй необхідних для держави законо­давчих документів (про податки, опозицію, низка кодексів тощо). Крім того, багато законів нестабільні, постійно змінюються, містять ряд серйозних колізій і прога­лин, що свідчить про їхню невисоку якість. Мають місце випадки прийняття законів суто популістського характеру.

Виявилось також і певне перевантаження президентської влади, необхідність розширення повноважень, які фактично здійснює Кабінет Міністрів. Недостатньо ефективним є контроль парламенту над урядом, а з іншого боку, Кабмін не має належних важелів впливу на Верховну Раду. Це вимагає посилення в рамках розподілу влади впливу парламенту на уряд та Кабміну на Верховну Раду.

Головна ідея законопроекту полягає в тому, щоб йти шляхом європейського вибору, посилювати роль парламенту, створювати необхідні умови для підви­щення якості законодавчого процесу. Однак аналізуючи нашу політичну систе­му, слід враховувати не тільки позитивний зарубіжний досвід, а й вітчизняний, ті сучасні історичні умови, в яких ми живемо.

Головна, концептуальна ідея, закладена в законопроекті, — це перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правлін­ня. І справа тут не у назві, а в сутності цього явища. Головне — дати необхідні повноваження Верховній Раді України, насамперед у сфері економіки. Головна спрямованість діяльності держави — це економічне зростання. І щоб це відбува­лось, необхідно мати ефективну систему управління економічними процесами. Що ж ми маємо на практиці?

Адміністрація Президента приймає рішення в галузі економіки, Кабмін вису­ває власні ініціативи, а Верховна Рада — свої. Таким чином, усі керують еконо­мікою, впливають на економічні процеси, але немає взаємопроникнення і взає­модії Кабінету Міністрів і парламенту у сфері соціальної практики. Відсутня і взаємна відповідальність за стан економічного розвитку держави.

Верховна Рада прийняла понад дві тисячі законів, багато з яких безпосеред­ньо регламентують різні аспекти економіки. Не будемо їх оцінювати, оскільки вони різні за змістом і якістю. Вал законодавчих актів є безсистемним, непроду­маним. Немає чіткої лінії в законотворчому процесі, в тому числі щодо регулю­вання економічних відносин. У розвинених країнах з демократичними, устале­ними традиціями існує злагода між різними гілками державної влади, є взаємо-порозуміння, а звідси і відповідний результат. А саме Кабінет Міністрів має ініці­ювати пропозиції щодо врегулювання економічних процесів, спільно з парламен­том вирішувати концептуальні питання розвитку економічних та інших процесів. Кабінет Міністрів і Верховна Рада мають нести взаємну відповідальність за роз­виток економічної, соціальної та інших сфер життєдіяльності країни. І це головне.

У зв'язку з цим Президент України пропонує передати частину своїх повнова­жень парламенту, зокрема у сфері кадрової політики. Призначення Прем'єр-міністра, формування парламентської більшості — все це зрозуміло. Однак гро­мадськість дуже занепокоєна: а чи не буде послаблений державний механізм, сама президентська влада? Важливо минути етап перетворень без потрясінь і без багато чого, через що пройшли деякі країни. Потрібно зберегти нормальну, повноцінну владу і всю управлінську вертикаль.

Виходячи з того, що кожна молода держава потребує сильної і демократичної влади, запропоновані зміни окремих положень Конституції спрямовані на подаль­шу демократизацію і перерозподіл повноважень на верхніх щаблях державного керівництва. Це виявляється в підвищенні 1 розширенні прав парламенту та уря­ду, проведенні певної децентралізації влади (створення Ради Регіонів), визнанні права прийняття законів шляхом проведення референдуму.

Згідно з проектом Закону «Про внесення змін до Конституції України» мають бути значно розширені повноваження Верховної Ради щодо формування уряду, які раніше одноосібне здійснювались Президентом. Парламент призначає Пре­м'єр-міністра України, кандидатуру якого висуває парламентська більшість, усіх мі­ністрів в економічній і соціальній сферах, 34 з 38 керівників центральних органів виконавчої влади. Заяву про відставку вказані особи подають не главі держави, а Верховній Раді. Прокурор України призначається за згодою з парламентом. Про­ект встановлює не лише підзвітність, а й відповідальність уряду перед Верховною Радою, розширює повноваження парламенту по формуванню Конституційного Суду тощо.

Поки що у нас немає послаблення влади — ні державної, ні Президента - оскільки за ним залишається вирішення принципових питань внутрішньої і зов­нішньої політики, забезпечення конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина. Крім того, за Президентом зберігається затвердження керівників Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Держав­ної Податкової адміністрації України тощо.

Президент поставив завдання щодо удосконалення судової влади. Пройшов­ши прискорений шлях демократизації у процесі формування судової влади, ми нарешті зупинилися і схаменулися, оскільки підтримали загальну тенденцію де­мократизації створення умов незалежності суддів. Це виважений шлях і ми й надалі будемо йти ним. Але, як виявилося, майже усі дійшли висновку, що без­підставно було встановлено довічне призначення суддів усіх рівнів судової вла­ди, А це спричинило її безконтрольність. Раніше судді були взірцем служіння закону, чесності, порядності. На жаль, нині складається зовсім інша ситуація. Ось чому Президент поставив питання щодо вдосконалення судової влади. За рік бу­ло звільнено близько 50 суддів за невиконання професійного обов'язку. Та це тільки айсберг. Таким чином, існує необхідність повернення до того. щоб суд дійсно був судом, а суддя — підзвітний народу. Для цього пропонується скороти­ти цей термін для суддів нижчого рівня до 10 років. Така пропозиція є конструкти­вною, оскільки за 10 років можна визначити ефективність праці судді, враховуючи кількість скарг на нього, відгуки людей та його особисте ставлення до людей. Су­ддя, який професійно працює, безумовно, має всі шанси на переобрання.

Щось подібне стосується 1 Конституційного Суду України. Пропонується збіль­шити термін перебування суддів КС, щоб вони мали право обиратися на два терміни і підвищити віковий ценз для цієї' категорії суддів. Дійсно, суддями Кон­ституційного Суду мають бути люди 'найбільш досвідчені у полгтиці та праві, які пройшли непростий життєвий шлях, а змушені у 65 років йти на відпочинок. З одного боку, це непогано, а з іншого — державі нелегко набрати 18 найбільш авторитетних юристів. Як правило, людина в такому віці й з багатим життєвим досвідом заслуговує на великий авторитет та визнання і дбав скоріше не про . вирішення власних матеріальних проблем, а про те, який слід залишиться після того. коли закінчиться її перебування у найвищій судовій інстанції. : Проект не торкається основ функціонування місцевих органів виконавчої вла-ди - районних та обласних державних адміністрацій. Стосовно місцевого само­врядування цей документ передбачає, що депутати сільської, селищної, міської, районної, обласної рад обираються на п'ять років. Під час проведення позачерго­вих, повторних виборів депутатів цих рад, сільського, селищного, міського голів, виборів депутатів та голів замість тих, які вибули, а також у разі утворення нової адміністративно-територіальної' одиниці депутати та голови обираються на строк, ; що залишився до проведення чергових виборів відповідно депутатів рад, сільсь-' '• кого, селищного, міського голів. Наведені правила є логічними та послідовними з . точки зору приписів, бо стосуються виборчого процесу, засади якого закладено у проекті.

Конституція України в ст.5 встановлює, що носієм суверенітету і джерелом влади в Україні є народ, який здійснює свої владні повноваження як безпосередньо, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування. В політико правовому практику нашої країни впроваджуються не лише систематичне проведен­ня виборів парламенту, Президента, органів місцевого самоврядування, а й все­українські та місцеві референдуми. Президент як гарант Конституції України, прав і свобод громадян піклується, щоб воля народу втілювалася в життя, була основою державної політики насамперед щодо найважливіших і найгостріших питань державотворення.

Виходячи з цього в запропонованому Президентом України проекті є концептуальна ідея щодо підвищення ролі такої важливої форми безпосередньої демократії, як референдум. Особливо це стосується всенародних референдумів. Пропо­нується, по-перше; на рівні Конституції встановити, що з "допомогою всеукраїнських референдумів можуть прийматися закони України, а по-друге, закріпити, що рішення, які приймаються на такому референдумі, мають вишу юридичну сипу і не потребують затвердження органами державної влади або посадовими особами. Таке положення йде в руслі ст. 5 Конституції, за якою народ — першоджерело ; -влади. Ця проблема є досить актуальною для нашої держави, оскільки 16 квітня 2003 р. виповнилося три роки як відбувся всенародний референдум і понад 80% '- громадян, які брали у ньому участь, позитивно відповіли на чотири поставлених запитання. Але результати референдуму так і не були впроваджені Верховною Радою України в текст Основного Закону. Це по суті є нехтуванням волі народу і відбувається всупереч положенню ст. 5 Конституції, що саме народ в Україні є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, що тільки він має право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Пропозиції Президента саме і спрямовані не те, щоб реально воля народу була основою прийняття найважливіших рішень.

У політичне життя суверенної України чітко увійшло періодичне проведення ; виборів у парламент України, органи місцевого самоврядування, вибори Президента України. Проте оскільки представницькі органи обираються на чотири роки, а глава держави на п'ять років, то вибори проводяться в різний час. А це дещо дестабілізуюче впливає насамперед на соціально-економічну і політичну сфери. Тому є досить переконливою пропозиція глави держави проводити всі види чергових виборів протягом одного року: вибори народних депутатів-в останню неділю березня; вибори до органів місцевого самоврядування – в другу неділю вересня; вибори Президента України — у першу неділю грудня. Концептуальна ідея тут і така — провести вибори в межах року і стабільно працювати чотири роки без політичного ажіотажу.

Час незалежності України характеризується проведенням виборчих кампаній на демократичних засадах, в основу яких покладений принцип змагальності. У і ст 1 Конституції встановлено, що Україна - демократична, правова держава. Тому є всі підстави вважати, що вибори у нас і надалі будуть демократичними та врахо­вуватимуть волю народу. Однак, коли ж суспільство і держава перебувають у тако­му перехідному стан», як Україна, виникає питання, чи можливо п'ять років підряд займатися виборами. Таким чином, потрібне упорядкування системи виборів у ча­сі до всіх державних органів. Не можуть же держава і суспільство довготривало перебувати під тиском виборчих емоцій. Ідея Президента проводити усі вибори у межах одного року, збільшити термін повноважень Верховної Ради і органів міс­цевого самоврядування чотирьох років до п'яти в конструктивною. Слід особливо зазначити, що проект не спрямований на докорінний перегляд чинної Конституції, її стабільність підтверджується тим, що відправні й розділи, які містять характеристику громадянського суспільства (розділ 1 «Загаль­ні засади» і розділ II «Права, свободи і обов'язки людини і громадянина»), залишаються незмінними. Йдеться лише про певний розвиток державної форми, про перерозподіл конституційних повноважень між центральними держаними органами, зміни у порядку їх утворення.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що проект Закону «Про внесення змін до Конституції України» відповідає наболілим об'єктивним потребам полі­тичного реформування суспільства. Саме тому зміни в Конституції відбивають потреби суспільного розвитку, наближають структурні принципи роботи держав­них органів до найкращих європейських стандартів. У цілому зміни до Конституції спрямовані на реалізацію формули: «потужний парламент» - «потужний Уряд» - «потужний Президент».

Дати під запис

Прочитати

Під запис

Прочитати та пояснити

Прочитати та пояснити

Дати під запис та пояснити

Прочитати та пояснити

Прочитати


Прочитати та пояснити


Під запис

Прочитати та пояснити

Дати під запис

Прочитати та пояснити


Прочитати

Прочитати

Прочитати та пояснити




4. Закріплення вивченого матеріалу 5 хв.

Питання для закріплення:

4,1 Які основні процеси реформування на теперішній час проходять в державі?

4,2 Які основні зміни включені в новий проект Конституції?
5. Підбиття підсумків – 5 хв.:

- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

- оголосити оцінки;

- відповісти на запитання.
Конспект склав:

начальник караулу ПДПЧ-16

лейтенант вн. сл. Л.А.Іноземцев.

“ 07 ” грудня 2006 року.


Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом 1-го караулу...
...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: вивчити з особовим складам чергових караулів Державні символи України, та їх походження
ПЛАН КОНСПЕК Т для проведення заняття із гуманітарної підготовки...
Тема 2: Сучасна суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в Україні. Програма дій Президента україни та Уряду з розбудови...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: довести до особового складу чергових караулів відомості щодо економічного стану в країні
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Президент України гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Правові основи діяльності політичних партій України. Особливості формування багатопартійної системи на сучасному етапі
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з гуманітарної підготовки з...
Тема №7 “Екологічні проблеми в сучасному світі й Україні. Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. Заходи щодо...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: ознайомити особовий склад чергових караулів з основними напрямками діяльності та станом речей в освіті та культурі України
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
Навчальна мета: Вивчити з особовим складом українські народні звичаї та традиції
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Організація та правове забезпечення президентських виборів. Закон України “Про вибори Президента України”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка