ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з соціально-гуманітарної підготовки


Скачати 105.19 Kb.
НазваПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з соціально-гуманітарної підготовки
Дата20.05.2013
Розмір105.19 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Право > План-конспект
“З А Т В Е Р Д Ж У Ю”

Начальник СДП Ч – 3

по охороні Заводського району

майор внутрішньої служби

О.І. Корчинський

09 листопада 2003 року.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3

з соціально-гуманітарної підготовки.
ТЕМА: Державна символіка України.
МЕТА: вивчити з особовим складам чергових караулів Державні символи України, та їх походження.
ЧАС:4 години.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас.
ЛІТЕРАТУРА: Газета “Іменем закону”.
Хід заняття.
1.Організаційний момент – 5 хвилин:

- перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань які вивчатимуться.
2.Контроль знань – 10 хвилин;

- перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3.Викладення матеріалу теми – 220 хвилин.

3,1 Державний Прапор України.

3,2 Державний герб України.

3,3 Гімн України.

Короткий зміст

Методичні вказівки

Україна як суверенна держава має власні державні символи. Державні сим­воли - це закріплені в законодавстві країни офіційні знаки (зображення, предме­ти) чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей по­літичного, національного, історичного характеру і символізують суверенітет дер­жави.

Згідно з ст. 20 Конституції України державними символами України є Держав­ний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Державний прапор шляхом добору певних кольорів символізує певні ідеї національно-політичного та історичного характеру. Відповід­но до Закону України від 28 січня 1992р. Про Державний Прапор» Верховна Рада визначила співвідношення ширини прапора до його довжини як 2:3. Закон передбачає підняття прапора на будинках органів державної влади й управління, органів місцевого самоврядування, дипломатичних представництв України за ко­рдоном, під час офіційних зустрічей на найвищому рівні, на відкритті спортивних змагань. Державний Прапор синьо-жовтого кольору є на морських суднах, та літа­ках міжнародних рейсів України.

Синьо-жовті кольори вперше згадуються близько 1410 р. на корогвах Галицько-Волинського князівства. На них ще на синьому полі був зображений золотий лев.

Новий етап у розвитку символіки України пов‘язаний з виникненням козацтва, Національною революцією та зародженням нової державності. Серед козаць­ких прапорів найчастіше зустрічаються прямокутні й трапецієвидні полотнища. Відзнаки дрібних підрозділів були переважно трикутними. На них превалювали різні відтінки червоного кольору. Державних прапорів у нинішньому значенні цього те­рміна в XVII ст. не було. Найвищим єдиним символом держави було червоне зна­мено із зображенням архангела Михаїла, доповнюване зовнішніми ознаками ге­тьманської гідності.

Протягом ХVIII ст. певною мірою тривала уніфікація кольорів і зображень на прапорах козацьких полків. У кожному полку зберігалася особлива колористика полотнищ, але у 30-х роках XVIII ст. число її варіантів скоротилося до шести. Зо­бражалися за звичай державний герб (на полковому прапорі) і герб міста, ім'я якого носив полк, — на ротних знаменах. На українських козацьких прапорах була подібна система, але доповнена національним гербом.

Меншою мірою ця тенденція позначилася на прапорництві Січі, чиї знамена залишалися досить різноманітними, її велика корогва у XVIII ст. залишалася чер­воною із зображеннями, з одного боку, архангела Михаїла, а з другого - білого хреста із золотим сонцем, півмісяцем і зірками. Прапори куренів і паланок були переважно малиновими, а під час морських походів використовувалися особливі прапори - білий із зображенням св. Миколая і червоний із зображенням козаць­кого корабля. Запорозькі козаки мали жовто-блакитний прапор; який використо­вували в мирний час, на відміну від бойового стягу малинового кольору. Сині і жовті кольори були і у гербах українських земель, міст і старшинських родів. З XVIII ст. ці кольори присутні на полкових прапорах Київського, Лубенського, Полтавсь­кого, Чернігівського, Ізюмського козацьких полків. Вони ж використовувалися при зображенні багатьох гербів українських гетьманів та козацької старшини (гетьма­нів Дорошенка, Брюховецького, Розумовського, кошового отамана Калнишевського, полковників Нечаїв, Богунів). Традиція поєднання жовтого і блакитного ко­льорів поширюється і на герби тогочасних міст України: Києва, Лубен, Миргорода, Прилук, Чернігова, Ніжина та ін. Але найбільшого поширення ці кольори набува­ють на західноукраїнських землях. Прапори, на яких домінувало поєднання жов­то-блакитних фарб, було піднято над міськими ратушами у містах Самборі, Станіс­лаві, Коломиї, Стрию, Сяноку. Блакитні жупани й жовті свити носили учасники гай­дамацького руху в XVIII ст.

Із 70-х років XVIII ст. західноукраїнські землі перебували під владою Австрійсь­кої імперії. Прапором Австрії з 1786 р. було червоно-біло-червоне полотнище. Ши­роко вживався також чорно-жовтий прапор правлячої династії Габсбургів. Існува­ли й територіальні прапори. Так, для королівства Галіції і Лодомерії у різний час були прийняті блакитно-червоно-жовтий, блакитно-червоний і червоно-блакитний, а для Буковини - блакитно-червоний кольори.

Коли у Австрійській імперії вибухнула революція 1848-1849р.р., це викликало значне пожвавлення національно-визвольних рухів. У Львові 2 травня 1848 р. виникла Головна Руська Рада. Цей орган прагнув очолити український націона­льний рух, пропагував ідею його національного відродження і особливу символі­ку. Колористика прийнятого Радою герба - старовинного символу галицьких князів - зумовила барви «народних знаків» або «руських національних красок» і відповідного прапора, який вперше було піднято у червні 1848 р. у Львові на рату­ші у вигляді двох горизонтальних смуг, тобто приблизно як тепер. За геральдич­ними приписами, він мав бути жовто-блакитним: угорі - жовтий (золотий) колір знака лева, внизу - блакитний колір гербового щита.

Після того, як перервалася традиція своєрідної символіки козацького війська, тривалий час в Україні, що перебувала у складі Російської імперії, питання про національну символіку не порушувалося. Ця тема з'явилася на шпальтах газет лише після революції 1905—1907р.р. Уявлення про національну символіку Укра­їни поширювалося головним чином завдяки зв'язкам з Галичиною. Розгорілася суперечка між прихильниками жовто-блакитного прапора й тими, хто хотів мати «за національну краску» червону або малинову. Представники перших нагадува­ли, що з точки зору геральдики червоний і малиновий -один і той же колір, а червоний стяг вже має своє окреме інтернаціональне і соціально-революційне, значення, і тому робити його спеціально українським недоцільно і суперечливо. Оскільки традиції галицького герба багато в чому були вже призабутими, шукали інших, доступніших пояснень кольорів прапора. У газетах писали, що блакитна барва відбиває українське блакитне небо, а жовта – вигорілий від сонця степ чи золоті лани збіжжя або навіть саме сонце. Це призвело до того, що перевагу почали віддавати жовто-блакитному поєднанню. Такий чином, ідея, започаткована; Головною Руською Радою, була підхоплена спортивно-просвітницькими організаціями, які почали діяти на Галичині наприкінці XIX ст. (в першу чергу «Соколами»). Після з'їзду «Соколів» та «Січей» у 1911 р. починається широке використання жовто-блакитного прапора на різних масових заходах, зокрема під час відзначення 50-річчя з дня смерті Т.Г. Шевченка (1911р.), 100-річчя з дня його народження (1914 р.) та ін. З 1914 р. Січові стрільці під такими ж прапорами воювали на полях Першої світової війни. Жовто-блакитні прапори масово з'являються на ма­ніфестаціях українців після перемоги Лютневої революції 1917 р., під ними форму­валися й перші українські національні військові з'єднання. В цей час виникла то­чка зору, що необхідно об'єднати усі три кольори. Перша українська військова частина, створена у травні 1917 р. - полк ім. Богдана Хмельницького - одержала малинове знамено з портретом гетьмана. У березні 1918 р. Центральна Рада затвердила державний герб і державний прапор УНР, який за рішучим наполя­ганням М. Грушевського, що обстоював геральдичні правила, мав угорі жовту сму­гу. За гетьмана П.Скоропадського жовто-блакитний прапор був замінений на бла­китно-жовтий. Такий порядок кольорів залишився і за Директорії. Військові фор­мування цих державних утворень користувалися обома варіантами прапорів (де­коли з малиновою навскісною смугою), мало місце наслідування козацьким стя­гам минулого. Блакитно-жовті прапори затвердили уряди Західноукраїнської На­родної Республіки 13 листопада 1918 р. у Львові і Підкарпатської Русі як складової частини Чехословаччини. Перший сейм Карпатської України 15 березня 1939 р. в м.Хусті ухвалив блакитно-жовтий державний прапор.

Щодо символіки Організації українських націоналістів (ОУН), створеної 1929 р. у Відні, то її прапором^було блакитне полотнище з особливою відміткою тризуба - мечем замість середнього зуба. Після розколу цієї організації на початку 1940 р., цей прапор залишився за ОУН-мельниківцями, ОУН-бандері-вці на проведеному в квітні 1941 р. у Кракові II Великому зборі ОУН прийняли окрему постанову, де своїм окремим організаційним прапором визнали зна­мено чорної та червоної фарби.

Згідно з Конституцією України Великий Державний Герб України встановлю­ється з урахуванням Малого Державного Герба України та герба Війська Запорі­зького. Головним елементом Великого Державного Герба України є знак княжої держави Володимира Великого.

Одне з перших зображень тризуба на нашій території зафіксоване на кам'яній застібці періоду трипільської культури (IV - III тис. до н.е.), знайденій біля дніпров­ського острова Шанця. Археологічні розкопки на Київщині та Полтавщині підтвер­джують, що на цих землях України тризуб був відомий як символ влади, знак родо­вий старійшин або племінних вождів ще у VI - VIII ст.

Перша літописна згадка про тризуб як князівський знак Київської Русі датова­на Х ст. Вона збереглася у болгарському рукописі «Хроніка Манасіі» (XIV ст.), де зображені воїни - дружинники князя Святослава, у руках яких прапори, увінчані тризубом. Тризуб зображувався на монетах великого князя Володимира Святосавовича, а згодом Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. Спочатку цей знак не був офіційним гербом, а виступав лише у ролі родового знака князів. Проте з часом він передається у спадок як символ влади та знак єднання східних слов'ян, тобто стає власне гербом.

Зараз існує понад 40 версій, які пояснюють походження та інтерпретують суть тризуба. Всі дотеперішні пояснення тризуба можна зібрати в 6 головних груп, що об'єднують однорідні гіпотези: 1) символ державної влади (верхня частина скіпе­тра або корони); 2) церковна християнська емблема (Трійця, голуб святого Духа);

3) військова емблема (франциска(спис з подвійною сокирою), якір, лук зі стрілою, шолом, сокира, спис з тризубчастими вістрями); 4)геральдично-нумізматична фігу­ра (норманський крук чи сокіл, генуезько-литовський портал); 5) монограма (спле­тіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для позначення імені, слова або виразу), (схематичне зображення слова воля, символ влади над трьома (небес­ним, земним, підземним) світами, літери «Ш», яка означала цифру 3, символ поєд­нання минулого, сучасного та майбутнього); 6) геометричний орнамент (стилізо­вана квітка (трисвічник), колос).

Після розпаду Київської Русі тризуб утратив значення державного символу, зберігаючись на гербах провінційних міст, українських магнатів, дворян та коза­цької старшини. Інший елемент Великого Державного Герба - козак з мушкетом і шаблею як герб Війська Запорізького - відомий з XVI ст., а з XVIII ст. такий герб стає символічним зображенням Гетьманщини. У 1918 р. після проголошення не­залежності УНР золотий тризуб на синьому тлі був затверджений Державним Гер­бом України. Він залишався також гербом і за гетьмана П.Скоропадського й УНР часів Директорії.

Державним Гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербиць-кого зі словами, затвердженими законом (над мелодією працювали й інші україн­ські композитори, зокрема, Кирило Стеценко). Текст гімну вперше був надрукова­ний у 1863 році. Після цього він надзвичайно швидко розійшовся у народі, особ­ливо серед інтелігенції', студентів та гімназистів. Надзвичайна поширеність його тексту спричинила те, що авторство цього гімну певний час приписували Тарасу Шевченку. Однак гімн «Ще не вмерла Україна» до 1991 р. не був єдиним гімном України. Як національні гімни у різні часи і на різних землях України вважалися також «Заповіт» Т.Г. Шевченка, «Вічний революціонер» (слова І.Франка, музика М. Лисенка ), «Не пора» (слова (І.Франка, музика Д.Січинського). Поет В.Шурат і ком­позитор С.Люткевич написали гімн «За тебе, Україно».

У Галичині певного поширення набув гімн «Не плакати нам» (слова Г. Гордого, музика Й.Кишакевича) та давній галицько-український гімн «Мир, вам, браття» (сло­ва І.Гушалевича, музика Д.Січинського), а також церковний гімн «Боже великий єдиний, нам Україну храни» (слова О.Кониського, музика М.Лисенка). На Закар­патті найпоширенішим був гімн «Підкарпатськії русини» (слова О.Духновича). Ор­ганізація українських націоналістів мала свій гімн - «Зродились ми великої годи­ни».

Мелодія гімну «Ще не вмерла Україна» затверджена Верховною Радою Укра­їни 15 січня 1992 р. З метою уточнення тексту гімну відповідно до сучасних реалій було створено Державну комісію з підготовки і проведення конкурсу на кращий текст, гімну Украіни. 6 березня 2003року текст Державного Гімну був затвердже­ний Верховною Радою України, перші рядки якого такі:

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Дати під запис

Під запис


Прочитати та пояснити

Під запис


Дати під запис

Прочитати та пояснити

Дати під запис




4. Закріплення вивченого матеріалу 15 хв.

Питання для закріплення:

4,1 Чому кольори прапору України саме жовто-блакитні?

4,2 Звідки узявся тризуб на прапорі України?

4,3 Як з’явився сучасний Гімн України?
5. Підбиття підсумків – 5 хв.:

- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

- оголосити оцінки;

- відповісти на запитання.


Конспект склав:

заступник начальника СДПЧ-3

ст. лейтенант вн. сл. Ю.О.Слющенко.

“ 09 ” жовтня 2003 року.

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: довести до особового складу чергових караулів відомості щодо економічного стану в країні
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Президент України гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Правові основи діяльності політичних партій України. Особливості формування багатопартійної системи на сучасному етапі
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: ознайомити особовий склад чергових караулів з основними напрямками діяльності та станом речей в освіті та культурі України
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Закон України “Про звернення громадян“. Робота МНС за зверненнями громадян. Їх реєстрація та розгляд
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Організація та правове забезпечення президентських виборів. Закон України “Про вибори Президента України”
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: ознайомити особовий склад чергових караулів з основними положеннями ЗУ “Про мови”, історією розвитку державної мови
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Політична реформа в Україні, її мета. Проект Закону України “Про внесення змін до Конституції України від 06. 03. 2003р.”
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Проголошення незалежності України. АКТ проголошення незалежності. Всеукраїнський референдум І грудня та вибори Президента
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом 1-го караулу...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка