ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з соціально-гуманітарної підготовки


Скачати 119.1 Kb.
НазваПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з соціально-гуманітарної підготовки
Дата25.04.2013
Розмір119.1 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Право > План-конспект


“З А Т В Е Р Д Ж У Ю”

Начальник СДП Ч – 3

по охороні Заводського району

майор внутрішньої служби

О.І. Корчинський

15 січня 2003 року.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3

з соціально-гуманітарної підготовки.
ТЕМА: Організація та правове забезпечення президентських виборів. Закон України “Про вибори Президента України”
МЕТА: довести до особового складу чергових караулів порядок організації та законодавчі підстави проведення Президентських виборів.
ЧАС:4 години.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас.
ЛІТЕРАТУРА: Газета “Іменем закону”.
Хід заняття.
1.Організаційний момент – 5 хвилин:

- перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань які вивчатимуться.
2.Контроль знань – 10 хвилин;

- перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3.Викладення матеріалу теми – 220 хвилин.

1. Активне і пасивне виборче право на президентських виборах.

2. Виборчий процес з виборів Президента України.

3. Система виборчих комісій з виборів Президента України.

4. Порядок голосування і визначення підсумків голосування на виборах Пре­зидента України.


Короткий зміст

Методичні вказівки

Президент України обирається на п'ять років громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Об­рання однієї особи на більш як два терміни поспіль не допускається. Обрання на третій і четвертий строки можливе, але тільки після перерви. Це є певною гаранті­єю від узурпації влади, засобом забезпечення періодичної змінюваності глави дер­жави, стимулює притік свіжих ідей і нових державних діячів.

Всенародне обрання Президента України є типовим для держав з напівпре-зидентською формою правління. Такий порядок обрання глави держави робить його досить автономною фігурою на політичній арені, надає йому необхідної не­упередженості і незалежності від парламенту-. Вибори Президента України здійс­нюються на основі Конституції України, законів України «Про вибори Президента України», «Про Центральну виборчу комісію» та нормативних постанов Централь­ної виборчої комісії.

Право обирати Президента надається громадянам України, які досягли віку 18 років. Участь у виборах є добровільною, кожний виборець має лише один голос. Від виборів відсторонюються лише особи, визнані судом недієздатними.

Юридичні вимоги до кандидатів у Президенти України цілком укладаються у при­йняті світовим конституціоналізмом. Ним може бути обраний громадянин України, який на день проведення виборів досяг віку 35 років, має право голосу, постійно проживає в Україні протягом останніх 10 років та володіє державною мовою. Не можуть бути висунуті претендентами на кандидатів у Президенти України громадяни, які перебувають у місцях позбавлення волі або мають судимість за вчинення умис­ного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Від кандидатів не вимагається спеціальної освіти чи досвіду роботи, нема обмежень верхньої вікової межі. Скупі конституційні вимоги до кандидата у Прези­дента - ознака демократичного підходу до виборів глави держави, вони сприяють розширенню кола осіб, з якого може бути обраний Президент. Водночас зрозуміло, що главою держави повинен ставати тільки громадянин, який має великий життє­вий і політичний досвід, тісно пов'язаний з інтересами народу і здатний керувати державою. Тому помірні вимоги до кандидатів покладають підвищену відповідаль­ність за якість вибору на самих виборців.

Конституційне законодавство України закріплює демократичні засади органі­зації та проведення виборів глави Української держави, що забезпечує громадя­нам реальну можливість здійснення своїх виборчих прав. Виборчий процес по виборах Президента України складається з кількох послідовних стадій: 1) призна­чення виборів; 2) формування територіальних виборчих округів та виборчих діль­ниць; 3) висування і реєстрація претендентів на кандидата у Президенти України;

4) збір підписів на підтримку претендентів на кандидати у Президенти України; 5) реєстрація кандидатів у Президенти України; 6) утворення територіальних та діль­ничних виборчих комісій; 7) складання списків виборців; 8) передвиборна агіта­ція; 9) голосування; 10) визначення підсумків голосування. У разі необрання Пре­зидента у першому турі можливі стадії повторного голосування та остаточного ви­значення підсумків виборів. Кожна із стадій має чітко окреслені законодавством часові межі та коло учасників.

Згідно з ч.5 ст.103 Конституції України чергові вибори Президента України про­водяться в останню неділю жовтня п'ятого року його повноважень. У випадку до­строкового припинення повноважень Президента України вибори проводяться у період 90 днів з дня припинення повноважень.

Право висування кандидатів на пост Президента належить партіям, які зареє­стровані Міністерством юстиції України, і реалізується ними як безпосередньо, так і через об'єднання кількох партій у виборчий блок. Висування відбувається на з'їзді (конференції) партії чи виборчого об'єднання. Висування претендентів на кандидатів у Президенти України починається за 170 днів і закінчується за 140 днів до дня виборів. Партія чи виборче об'єднання можуть висунути лише одного кандидата, дані про якого повідомляються у Центральну виборчу комісію.

Кандидат може бути висунутий також зборами виборців, якщо в них беруть участь не менше 500 громадян України, що мають право голосу. Збори виборців можуть проводитися за місцем проживання або на підприємствах, в установах, організаціях.

Висування претендента вимагає підтримки виборців. Партія, виборче об'єд­нання чи ініціативна група зобов'язані зібрати на підтримку свого претендента не менше 1 млн. підписів громадян України, які мають право голосу, у тому числі не менш як ЗО тис. громадян у кожному з двох третин регіонів України. При цьому, в одному підписному листі повинні бути підписи мешканців лише одного населено­го пункту. Форма підписного листа на підтримку претендента затверджується Центральною виборчою комісією не раніш як за 170 днів до дня виборів.

За дору­ченням претендента на кандидата у Президенти України або уповноваженої осо­би партії (блоку), ініціативної групи виборців, якими висунуто кандидата, підписи на його підтримку можуть збирати громадяни України, які мають право голосу. Ні­хто не має права примушувати виборця підтримати претендента, а також пере­шкоджати йому у підтримці претендента, платити коштами, товарами або послуга­ми за підписи. Заповнені підписні листи подаються безпосередньо до Централь­ної виборчої комісії не пізніш як за 110 днів до виборів. Реєстрація кандидатів у Президенти України повинна бути завершена не пізніш як за 90 днів до дня вибо­рів.

Центральна виборча комісія протягом 2 днів після реєстрації видає кандидату в Президенти України посвідчення встановленого зразка, а претендентам, яким відмовлено у реєстрації, - рішення. Рішення Центрвиборчкому про реєстрацію ка­ндидата або про відмову в реєстрації може бути оскаржене претендентом, щодо якого прийняте таке рішення, або уповноваженою особою партії (блоку), ініціати­вної групи виборців, якими було висунуто даного претендента, до Верховного Су­ду України протягом 5 днів з моменту його прийняття. Верховний Суд України роз­глядає скаргу в семиденний термін і його рішення є остаточним.

Усі зареєстровані кандидати володіють рівними правами і виконують рівні обо­в'язки. З дня реєстрації кандидати зобов'язані на час проведення виборів зали­шити державну службу чи роботу у засобах масової' інформації, а діючий Прези­дент не повинен користуватися перевагами свого службового становища. Канди­дати на пост Президента користуються низкою пільг, передбачених законом (пра­во на звільнення від виробничих або службових обов'язків на час проведення виборчої кампанії, право на безкоштовний проїзд усіма видами пасажирського транспорту, право на охорону з боку держави та ін.). Закон докладно регламентує порядок проведення передвиборної агітації', використання у цих цілях радіо, те­лебачення і друкованих видань. Ці норми покликані забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів, виключити зловживання і тиск на виборців.

Передвиборна агітація розпочинається після реєстрації претендентів кандида­тами в Президенти України і закінчується за один день до дня виборів. Передвибо­рна агітація може здійснюватись у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. За рахунок бюджетних коштів фінансується лише виготовлення передвиборних плакатів кандидатів у Президен­ти України з розрахунку по 10 примірників кожного плаката на кожну виборчу комі­сію. Однак кожен кандидат за власним розсудом може забезпечити виготовлення інших матеріалів за рахунок і в межах коштів особистого виборчого фонду.

Вибори Президента України відбуваються по єдиному загальнодержавному ви­борчому округу, що включає в себе всю територію України. Підготовку і проведен­ня виборів здійснюють виборчі комісії, які є незалежними від органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Ці комісії створюються на рівні Укра­їни (Центрвиборчком), територіальних округів (225 територіальних виборчих комі­сій) та виборчих дільниць. Виборчі дільниці утворюються, як правило, з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках - з меншою або більшою кількі­стю виборців. Кожен зареєстрований кандидат у Президенти має право призна­чити одного члена Центральної виборчої комісії з правом дорадчого голосу. Вибо­рчі комісії мають значні повноваження, їх діяльність суворо регламентована і здій­снюється гласно і відкрито.

Центральна виборча комісія приймає обов'язкові для застосування виборчими комісіями роз'яснення з питань Закону «Про вибори Президента України», здійснює організаційно-методичне забезпечення їх діяльності; контролює використання ви­борчими комісіями коштів Державного бюджету України; встановлює норми і пере­лік необхідного обладнання, інвентаря та послуг для виборчих комісій і виборчих дільниць; проводить реєстрацію довірених осіб кандидатів у Президенти України; забезпечує виготовлення передвиборних плакатів кандидатів; забезпечує центра­лізоване виготовлення бюлетенів встановленого зразка і т.ін. Територіальна вибо­рча комісія здійснює в межах відповідного територіального виборчого округу конт­роль за додержанням законодавства про вибори Президента України; спрямовує діяльність дільничних виборчих комісій; організовує зустрічі кандидатів з виборця­ми спільно з відповідними органами виконавчої влади і органами місцевого само­врядування; підбиває підсумки голосування по територіальному виборчому округу. Дільнична виборча комісія перевіряє точність списку виборців на виборчій дільниці; завчасно вручає або надсилає виборцям іменні запрошення; забезпечує підготов­ку приміщення для голосування та виготовлення виборчих скриньок; проводить підрахунок голосів, зібраних на виборчій дільниці; складає протокол про підсумки голосування та надсилає його до відповідної територіальної виборчої комісії; роз­глядає в межах своїх повноважень звернення, заяви і скарги з питань підготовки виборів та організації голосування на виборчій дільниці.

Основною формою роботи виборчих комісій є відкриті засідання, які склика­ються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови, а у випад­ках, коли відповідно до Закону «Про вибори Президента України» у складі відсут­ній заступник голови, - секретарем комісії. Перше засідання виборчої комісії скли­кається не пізніш як на третій день після її утворення, а наступні - за умови вини­кнення такої потреби. Органи державної влади, органи місцевого самоврядуван­ня, їх посадові та службові особи, а також державні підприємства, установи і орга­нізації зобов'язані створити належні умови виборчим комісіям у здійсненні ними своїх повноважень.

Фінансове, матеріально-технічне забезпечення виборів Президента України здійснюється Центральною виборчою комісією. Фінансування виборів Президен­та України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, які розподіляють­ся між усіма виборчими комісіями. Але кандидати у Президенти України мають пра­во створювати власні виборчі фонди, які можуть формуватися за рахунок власних коштів (не більше 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), кош­тів, виділених Центрвиборчкомом на передвиборну агітацію, коштів виборчих об­'єднань, добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб. Не допускаєть­ся пожертвування у виборчі фонди з боку державних підприємств, державних ор­ганів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування, а також іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, підприємств з іноземними інвестиціями, благодійних організацій та релігійних об'єднань, підприємств, орга­нізацій та установ, що мають заборгованість перед бюджетами усіх рівнів. Закон встановлює сувору звітність щодо пожертвувань до виборчих фондів.

Голосування проводиться тільки в день виборів або в день повторного голо­сування з 8 год. ранку до 20 год. вечора. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за 15 днів до дня виборів, надси­лаючи іменні запрошення за місцем проживання виборців. Кожен виборець голо­сує особисто. Голосування за інших осіб не допускається.

Бланк виборчого бюлетеня складається з двох частин: основної частини і від­ривного талона. Після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує його особу, виборець отримує від членів дільничної виборчої комісії Основну час­тину виборчого бюлетеня і засвідчує цей факт своїм підписом на відривному тало­ні та у списку виборців. Контрольні талони залишаються у дільничній комісії і разом із списком виборців є підставою для встановлення кількості виборців, які отрима­ли виборчі бюлетені.

Виборчий бюлетень (основна частина) заповнюється виборцем у кабіні або кімнаті для таємного голосування за відсутності інших осіб. У бюлетені виборець робить позначку «плюс» (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квад­раті проти прізвища кандидата, за якого він голосує.

Підрахунок голосів виборців проводиться безпосередньо членами дільничної виборчої комісії, про що складається протокол. На підставі протоколів територіа­льні виборчі комісії, підсумовуючи дані, що містяться у цих протоколах, встановлю­ють підсумки голосування і складають протокол, який передається Центральній виборчій комісії, а та, у свою чергу, підсумовує всі отримані дані. Повідомлення про результати виборів Президента України публікується Центрвиборчкомом у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» не пізніш як на третій день після підписання протоколу про результати виборів.

Обраним вважається кандидат, який отримав більше половини голосів ви­борців, що взяли участь у голосуванні. Центрвиборчком визнає вибори такими, що не відбулися, у разі вибуття всіх кандидатів у Президенти України. У випадку, коли до бюлетеня було включено більше двох кандидатів і жоден з них не був обраний, призначається повторне голосування по двох кандидатах, які отримали найбіль­шу кількість голосів виборців (так званий другий тур, характерний для країн з ба-гатопартійною системою). За підсумками повторного голосування обраним-вва­жається кандидат, що отримав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів вибор­ців, які взяли участь у голосуванні. У разі, коли повторне голосування проводило­ся лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом Украї­ни, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голо­суванні.

Дати під запис

Під запис


Прочитати та пояснити

Прочитати та пояснити

Дати під запис та пояснити

Прочитати

Прочитати та пояснити

Під запис

Дати під запис

Прочитати та пояснити


Прочитати


Прочитати

Прочитати та пояснити


Дати під запис

Прочитати та пояснити

Дати під запис



4. Закріплення вивченого матеріалу 15 хв.

Питання для закріплення:

4,1 Які вимоги висуваються до кандидата в Президенти?

4,2 Як саме проходить референдум?
5. Підбиття підсумків – 5 хв.:

- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

- оголосити оцінки;

- відповісти на запитання.


Конспект склав:

заступник начальника СДПЧ-3

ст. лейтенант вн. сл. Ю.О.Слющенко.

“ 15 ” січня 2004 року.


Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: вивчити з особовим складам чергових караулів Державні символи України, та їх походження
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: довести до особового складу чергових караулів відомості щодо економічного стану в країні
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Президент України гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Правові основи діяльності політичних партій України. Особливості формування багатопартійної системи на сучасному етапі
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: ознайомити особовий склад чергових караулів з основними напрямками діяльності та станом речей в освіті та культурі України
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Закон України “Про звернення громадян“. Робота МНС за зверненнями громадян. Їх реєстрація та розгляд
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: ознайомити особовий склад чергових караулів з основними положеннями ЗУ “Про мови”, історією розвитку державної мови
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Політична реформа в Україні, її мета. Проект Закону України “Про внесення змін до Конституції України від 06. 03. 2003р.”
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Проголошення незалежності України. АКТ проголошення незалежності. Всеукраїнський референдум І грудня та вибори Президента
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом 1-го караулу...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка