ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з соціально-гуманітарної підготовки


Скачати 122.58 Kb.
НазваПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з соціально-гуманітарної підготовки
Дата23.03.2013
Розмір122.58 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Право > План-конспект


“З А Т В Е Р Д Ж У Ю”

Начальник СДП Ч – 3

по охороні Заводського району

майор внутрішньої служби

О.І. Корчинський

15 січня 2003 року.

ПЛАН-КОНСПЕКТ

для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3

з соціально-гуманітарної підготовки.
ТЕМА: Президент України - гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України.
МЕТА: довести до особового складу чергових караулів основні положення про державний суверенітет України.
ЧАС:4 години.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас.
ЛІТЕРАТУРА: Газета “Іменем закону”.
Хід заняття.
1.Організаційний момент – 5 хвилин:

- перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань які вивчатимуться.
2.Контроль знань – 10 хвилин;

- перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3.Викладення матеріалу теми – 220 хвилин.

1. Роль і місце Президента України в державному механізмі.

2. Забезпечення узгодженого функціонування державного механізму і зага­льнодержавне представництво як прерогативні функції Президента України.

3. Повноваження Президента як глави держави і Верховного Головнокоман­дувача Збройних Сил України.



Короткий зміст

Методичні вказівки

Згідно з Конституцією Президент України є главою держави і виступає від її імені (ч.1 ст.102). Сам термін «президент» походить від латинського «рraesidens» - той, що сидить попереду, головуючий. У Стародавньому Римі президами спо­чатку називали осіб, які головували на зборах громадян та засіданнях колегіаль­них органів, а згодом — і вищих посадових осіб держави - сенаторів, проконсу­лів, легатів цезаря. Тому слово «президент» цілком можна вважати латинським аналогом українського «голова» або «головуючий».

З точки зору конституційного права, глава держави - це конституційний ор­ган і водночас вища посадова особа держави, що представляє державу із зовні і всередині країни, символ державності народу. Як правило, це одноосібний орган загальної компетенції, один з вищих органів державної влади. Зазначимо, що Статус глави держави у кожній країні визначається обраною формою правління та уста­леними політико-правовими традиціями.

У структурній організації Української держави Президенту належить особливе місце, оскільки він уособлює державу, виступає від її імені і забезпечує узгоджене функціонування всього державного механізму. У напівпрезидентській республі­ці, якою за формою правління є Україна, Президент структурно не належить до жодної з гілок влади, однак функціонально тяжіє до виконавчої, маючи значні важелі впливу на всі ланки державного апарату. Це ускладнює чітке наукове визначення місця й ролі глави держави у державному механізмі, який базується на принципі поділу влади, і потребує ґрунтовного дослідження функціонального призначення цього органу.

Всі функції, конституційне покладені на Президента України, становлять логі­чно завершену систему, в якій чільне місце посідають два прерогативні напрями його діяльності - забезпечення єдності державної влади та представництво дер­жави.

Наявність інституту президентства в Україні обумовлена насамперед необ­хідністю забезпечення узгодженого функціонування державного механізму, орга­нізованого на засадах розподілу влади. На варті Основного Закону стоїть Консти­туційний Суд. Але можливе виникнення таких політичних ситуацій, коли дії різ­них гілок влади (точніше, окремих органів, які ці влади представляють), форма­льно не виходячи за межі Конституції і не порушуючи основних прав громадян, призводять до негативних наслідків для суспільства в результаті їх «різноспря-мованості». Існування кількох влад породжує не тільки їх взаємообмеження, але й протиріччя і навіть конфлікти, які треба вирішувати демократичним шляхом, на основі закону, забезпечуючи цілісність державної влади і єдність державної полі­тики. У державному механізмі немає жодного органу, який міг би це зробити, а надавати такі повноваження одному з вищих органів державної влади - парла­менту чи уряду, було б порушенням «балансу влад» і робило б його «суддею у власній справі». Тому й з'являється інститут президентури як координаційний центр державної влади, який об'єднує всі органи держави в цілісний організм. Президе­нту надаються ті повноваження, які дають змогу ефективно підтримувати єдність влади і нормальне функціонування всіх ланок державного механізму, за необхід­ності застосовуючи заходи впливу на тих посадових осіб і ті органи, які є причи­ною розладу.

У разі, коли уряд починає відхилятись від політичного курсу, затвердженого парламентом, у результаті чого виникає конфлікт між законодавчою і виконавчою владами, ситуація може бути вирішена шляхом вотуму недовіри з боку парламенту і сформуванням нового уряду. Однак можлива й така ситуація, коли в умовах про­тистояння між парламентом і урядом відсутня необхідна більшість голосів за ви­словлення недовіри урядові (більшість від конституційного складу), так званий «політичний пат». За цих умов Президент уповноважений звернутись до Верхов­ної Ради України з позачерговим посланням (п.2 ст.106 Конституції), в якому за­пропонувати вихід з кризи, або припинити повноваження Прем'єр-міністра й уря­ду взагалі (п.9,10 ст.106), і таким чином вирішити політичний конфлікт. Якщо при­чиною розладу в державному механізмі може стати новий закон, прийнятий Вер­ховною Радою, Президент має право накласти вето (ч.2 с.94, п. ЗО ст.106) на схва­лений законопроект і таким чином нормалізувати ситуацію. Якщо від політичного курсу відхиляються певні місцеві адміністрації, а уряд на них не впливає, або, тим більш, мовчки підтримує, Президент має право звернутися до уряду з вимогою якнайшвидшого виправлення ситуації (попереджуючи про можливість припинен­ня його повноважень), або самостійно скасувати «спірні» акти держадміністрацій (ч.8ст.118) і (або) звільнити з посад їх голів (п. 10 ст.106, ч.4ст.118)

Саме забезпечення єдності державної влади складає серцевину діяльності Президента України, обумовлює необхідність даного інституту. Жоден інший орган державної влади не виконує і не може виконувати цієї функції в механізмі держа­ви, заснованому на принципі розподілу влад, оскільки для їх виконання потрібні незалежність і нейтральність, а цими властивостями володіє тільки глава держа­ви. функція забезпечення єдності державної влади, у свою чергу, поділяється на такі підфункції: 1) координація діяльності всіх гілок влади, 2) врівноважування гілок влади, створення балансу сил, 3) припинення дій органів, які порушують єдність влади.

У новітній державознавчій літературі функцію Президента щодо забезпечення єдності державної влади іноді називають арбітражною.

Другим з провідних напрямів діяльності Президента України є представницт­во. У ряді випадків вимагається виконання дій від імені держави в цілому як єди­ної організації політичної влади. Цілком природно, що такими повноваженнями найбільш доцільно наділити орган, котрий якраз і забезпечує таку єдність. До того ж, цей орган одноосібний, здатний уособлювати єдність нації та єдність державної влади як у внутрішньо-, так і у зовнішньополітичних відносинах. Виконанням саме цієї функції обумовлена наявність у Президента таких повноважень, як право на звернення до народу, а також звернення зі щорічними і позачерговими послан­нями до Верховної Ради, право на ведення переговорів і укладення міжнародних договорів України, право прийняття рішення про визнання іноземних держав, на прийняття вірчих і відзивних грамот дипломатичних представників зарубіжних дер­жав, право на нагородження державними нагородами, право встановлювати пре­зидентські відзнаки та нагороджувати ними. Залежно від сфери вияву дана функ­ція розподіляється на дві підфуніщії: внутрішньополітичне представництво і зовні­шньополітичне представництво. Особливістю представницької функції Президен­та є те, що вона лише опосередковано пов'язана з впорядкуванням суспільного життя і конкретизується у максимально формалізованих повноваженнях (причо­му, формалізованих як за зовнішніми проявами, так і за внутрішнім змістом).

Крім двох вищеназваних напрямів діяльності глави української держави, які є визначальними для його правового статусу, Президент виконує ще ряд важливих функцій. Аналіз ст.ст.93-94, 102, 106-107, 113-114, 118, 127-128, 136, 151, 154-156 Конституції дає можливість виділити такі функції Президента України:

1. Функція забезпечення державного суверенітету та національної без­пеки України прямо закріплена ч.2 ст.102 і п.1 ст.106 Основного Закону й деталі­зована у повноваженнях Президента, передбачених пп. 17-21 Конституції (право здійснювати керівництво у сферах національної безпеки і оборони, право при­ймати рішення про мобілізацію, про введення воєнного та надзвичайного стану та ін.). Конституція проголосила Президента Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, перелік повноважень якого міститься в законах «Про обо­рону України», «Про Збройні Сили України», «Про загальний військовий обов'язок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, із Законом «Про оборону України» Президент як Верховний Головнокомандувач ви­конує такі повноваження: подає на затвердження Верховної Ради проекти воєн­ної доктрини, концепції військового будівництва, державної програми розвитку озброєння та військової техніки, а також пропозиції щодо загальної структури та чисельного складу Збройних Сил, обсягу бюджетних асигнувань на оборону; ко­ординує діяльність державних органів у галузі оборони; веде переговори і підпи­сує міжнародні та міждержавні договори з військових питань; затверджує план розвитку, стратегічні плани використання Збройних Сил, плани їх дислокації, а також Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України; приймає рішен­ня про призов громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців строкової служби; встановлює військові свята. Згідно із Законом «Про державну таємницю» Президент України, забезпечуючи націона­льну безпеку, видає укази та розпорядження з питань охорони державної таємни­ці, покладає виконання функцій державного експерта з питань таємниць на конк­ретних посадових осіб в інших (окрім парламенту) органах державної влади, мо­же встановлювати більш тривалі терміни дії рішень про віднесення інформації до державної таємниці, ніж строки, передбачені Законом.

2. Функція забезпечення реалізації основних прав і свобод громадян також відображена у ч.2 ст.102 і більш широко розкрита у пп.25-27 ст.106 Консти­туції (право нагородження державними нагородами, право прийняття рішень з питань громадянства, про надання притулку в Україні та право помилування). Го­ловною прикметою зазначених повноважень глави держави є їх чітко індивідуа­льна спрямованість та конкретність. Реалізуючи ці повноваження, Президент, уо­соблюючи державу в цілому, вступає в безпосередні правовідносини з конкрет­ними фізичними особами. Крім того, на забезпечення основних прав і свобод громадян, врешті-решт спрямовані й інші повноваження глави держави, оскільки забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки, конституційної законності та між­народної співпраці має кінцевою метою саме підвищення добробуту народу, яко­мога повнішу реалізацію прав і свобод громадян.

3. Функція керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави.

На це націлюють главу держави пп.3-5 Конституції України, що закріплюють його повно­важення у міжнародно-правовій сфері. Крім того, Закон України «Про міжнародні договори України» від 22 грудня 1993 р. надає Президентові України право: вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повнова­жень; приймати рішення про проведення переговорів і про підписання міжнарод­них договорів України, які укладаються від імені України; здійснювати затверджен­ня міжнародних договорів України, які не потребують ратифікації, але потребують затвердження; ухвалювати рішення про приєднання України до міжнародних до­говорів або їх прийняття - щодо договорів, які не потребують ратифікації та при­єднання до яких або прийняття яких провадиться від імені України.

4. Функція Президента щодо формування персонального складу органів державної влади закріплена у пп.9-14 Основного Закону і стосується переваж­но виконавчої гілки влади. При цьому, одні посадові особи призначаються Прези­дентом самостійно (глави дипломатичних представництв України, третина складу Конституційного Суду України, вище командування Збройних Сил України), другі -за поданням Прем'єр-міністра (міністри, голови місцевих державних адміністра­цій), треті - за згодою Верховної Ради України (Прем'єр-міністр, Генеральний про­курор, Голова Антимонопольного комітету України). Крім того, деякі призначення Верховна Рада України робить тільки за поданням Президента (Голова Націона­льного банку України, члени Центральної виборчої комісії).

5. Передбачені пп. 15, 23, 28 ст. 106 Конституції повноваження глави держави (право створювати центральні органи виконавчої влади, суди, допоміжні органи і служби) дають підстави виділити установчу функцію.

6. Закріплені у Конституції право законодавчої ініціативи Президента, (у тому числі право визначати законопроекти невідкладними) а також його право вето і право підписувати закони (ст.93, пп. 29, ЗО ст.106) визначають нормотворчу функцію глави Української держави.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28 березня 2001 р. №2-рп/2001 позачерговість розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради Укра­їни законопроектів, визначених Президентом України як невідкладні, означає, що відповідні законопроекти мають бути терміново включені до порядку денного її сесії. Водночас реалізація конституційної вимоги щодо позачергового розгляду Верховною Радою України законопроектів, визначених Президентом України як невідкладні, потребує позачергового їх проходження через усі стадії законодавчо­го процесу в парламенті.

7. Згідно зі ст.106 Конституції Президент України призначає всеукраїнський референдум і позачергові вибори до Верховної Ради України, скасовує акти Кабі­нету Міністрів України та акти Ради міністрів АРК, здійснює керівництво у сфе­рах національної безпеки та оборони держави, вносить до парламенту подання про оголошення стану війни, введення в Україні або окремих її місцевостях над­звичайного стану, нагороджує державними нагородами, приймає рішення з пи­тань громадянства України, здійснює помилування тощо. Реалізація зазначених повноважень передбачає необхідність видання індивідуальних актів, а тому обу­мовлює правозастосовчу функцію глави держави.

8. Контрольна функція Президента України обумовлена, з одного боку, необ­хідністю контролю за втіленням у життя рішень і актів самого глави держави, а з іншого - повноваженнями Президента відносно підзвітних і відповідальних пе­ред ним органів насамперед - Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади).

Виходячи з викладеного вище, можна зробити висновок, що в державному механізмі України, побудованому на засадах законності, республіканізму, на­родного суверенітету та розподілу влад, Президент є одним з вищих органів дер­жавної влади (поряд з парламентом, урядом, Верховним Судом, Конституційним Судом), тобто підпорядкований тільки народу. Він стоїть не над гілками влади, а між ними, забезпечуючи єдність державної влади і злагоджене функціонування її гілок. Саме на виконання зазначених функцій і спрямовані повноваження Прези­дента України, що «проникають» у сфери функціонування усіх гілок влади. Тому діяльність Президента має спрямовуватись у першу чергу не назовні державного механізму, а всередину. Гарантування Конституції, основних прав і свобод Пре­зидентом має досягатись не шляхом безпосереднього впливу на громадянське суспільство (для цього існують «традиційні» гілки влади), а шляхом впливу на інші вищі органи державної влади з метою координації, узгодження і консолідації, спрямування їх діяльності на виконання Конституції, засад внутрішньої та зовні­шньої політики, визначених парламентом. Саме в цьому полягає сутність інсти­туту президента в тій моделі напівпрезидентської республіки, яка закріплена Кон­ституцією України 1996 року.

Дати під запис


Прочитати

Прочитати та пояснити

Прочитати пояснити та вибірково дати під запис

Під запис

Прочитати

Прочитати та пояснити

Дати під запис


Прочитати та пояснити

Дати під запис та пояснити

Дати під запис та пояснити

Дати під запис та пояснити

Прочитати та пояснити

Прочитати


Прочитати та пояснити

Прочитати та пояснити





4. Закріплення вивченого матеріалу 15 хв.

Питання для закріплення:

4,1 Роль Президента Україні в механізмі керування державою?

4,2 Повноваження глави держави?
5. Підбиття підсумків – 5 хв.:

- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

- оголосити оцінки;

- відповісти на запитання.
Конспект склав:

заступник начальника СДПЧ-3

ст. лейтенант вн. сл. Ю.О.Слющенко.

“ 15 ” січня 2004 року.


Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: вивчити з особовим складам чергових караулів Державні символи України, та їх походження
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: довести до особового складу чергових караулів відомості щодо економічного стану в країні
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Правові основи діяльності політичних партій України. Особливості формування багатопартійної системи на сучасному етапі
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: ознайомити особовий склад чергових караулів з основними напрямками діяльності та станом речей в освіті та культурі України
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Закон України “Про звернення громадян“. Робота МНС за зверненнями громадян. Їх реєстрація та розгляд
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Організація та правове забезпечення президентських виборів. Закон України “Про вибори Президента України”
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
МЕТА: ознайомити особовий склад чергових караулів з основними положеннями ЗУ “Про мови”, історією розвитку державної мови
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Політична реформа в Україні, її мета. Проект Закону України “Про внесення змін до Конституції України від 06. 03. 2003р.”
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом СДПЧ-3 з...
ТЕМА: Проголошення незалежності України. АКТ проголошення незалежності. Всеукраїнський референдум І грудня та вибори Президента
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з особовим складом 1-го караулу...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка