|
|
Скачати 2.02 Mb.
|
| на територію України наркотичних і психотропних лікарських засобів без наявності державного замовлення, а також понад обсяги, що встановлені ним, забороняється. Заявки на одержання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, занесених до списків № 1 і № 2 таблиці 4 Переліку, подаються до міністерств і відомств, визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 року № 6, до 1 жовтня року, що передує їх виготовленню. Галузеві заявки на одержання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, занесених до списків № 1 і № 2 таблиці 4 Переліку, подаються Міністерству охорони здоров'я до 1 листопада року, що передує їх виготовленню. ' Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 р. № 6 "Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів". Міністерство охорони здоров'я України визначає необхідну потребу в наркотичних засобах, психотропних речовинах і прекурсорах, призначених для виробництва наркотичних і психотропних засобів, на основі якої визначає квоту наркотичних засобів» психотропних речовин і прекурсорів, занесених до списку № 1 таблиці 4 Переліку, яку подає на затвердження Кабінетові Міністрів України і надсилає до Міжнародного комітету контролю за наркотиками. Виготовлення сировини, що містить наркотичні речовини, прекурсорів, занесених до списку № 1 таблиці 4 Переліку, а також виготовлення й завезення на територію України наркотичних і психотропних лікарських засобів понад визначену для України квоту забороняється. Положенням про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів передбачено, що для виконання державного замовлення на одержання макової та конопляної соломки Мінсільгоспполітики щорічно видає спеціальні свідоцтва на право культивування снотворного маку та коноплі. У свідоцтвах зазначаються точні розміри земельних ділянок, призначених для культивування снотворного маку або коноплі, мінімальний термін поставки врожаю, що встановлюється відповідно до географічних і кліматичних умов. Макова солома здається державним підприємством лікарського рослинництва, заготівельним пунктам Держкоммедбіопрому, які зазначені у свідоцтвах. Конопляну солому підприємства-виготівники здають заготівельним пунктам (або безпосередньо прядильним заводам) Держпромполітики, які зазначені у свідоцтвах. Зберігання макової та конопляної соломи підприемствами-виготівника-ми після терміну, що встановлений у свідоцтві, забороняється. Зберігання сировини, що містить наркотичні речовини, підприємствами Міністерства охорони здоров'я України* та Мінпромполітики здійснюється в спеціальних складських приміщеннях. Питання вирощування снотворного маку та конопель, збирання врожаю, охорони посівів, починаючи з періоду їх цвітіння і до здачі врожаю заготівельним пунктам (у тому числі й пунктам обмолоту конопель), чистки маково- та коноплезбиральних машин, знищення залишків макової та конопляної соломи після обмолоту, ліквідації дикоростучих та незаконних посівів рослин, що містять наркотичні речовини, і здійснення інших заходів визначаються відповідними правилами, що затверджуються МІнсілнгосппо-літики. Закупівля рослин, що містять наркотичні речовини. Їх зберігання на території прядильних, хіміко-фармацевтичних підприємств і заготівельних ' Указом Президента України "Про зміни у структурі системи центральних органів виконавчої влади" Державний комітет медичної та мікробіологічної промисловості України ліквідовано і його функції покладено на Міністерство охорони здоров'я України. пунктах, технологія знищення їх залишків (листя, суцвіття тощо), здійснення режимних заходів щодо ліквідації каналів втрат відходів зазначених рослин та введення їх незаконного обігу здійснюється згідно з правилами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади'. Як це зазначено в частині 5 статті 7 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", юридичні особи які здійснюють діяльність, пов'язану з культивуванням та використанням чи реалізацією рослин, включених до списку № 3 таблиці 1 Переліку, зобов'язані вжити заходів до забезпечення встановленого законодавством режиму охорони посівів, місць зберігання й переробки цих рослин. Юридичні й фізичні особи, які мають ліцензії на культивування вказаних вище рослин, але є власниками, або землекористувачами земельних ділянок, на яких ростуть ці рослини, зобов'язані їх знищити. Обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин стаття 8 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх, аналогів і прекурсорів" на території України забороняє. Розробка нових наркотичних засобів або психотропних речовин, як це передбачено в статті 9 зазначеного Закону, дозволяється лише з метою застосування у медичній практиці або для науково-дослідної роботи. Вона здійснюється за державним замовленням згідно із законодавством "Про лікарські засоби" державними науково-дослідними інститутами за наявності ліцензії на цей вид діяльності. У відповідності до статті 10 Закону України "Про лікарські засоби" підставою для видачі спеціального дозволу (ліцензії) на виробництво лікарських засобів є наявність відповідної матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що виробляються2 . Державні органи охорони здоров'я реєструють клінічні дослідження нових наркотичних засобів та психотропних речовин. Характеристика адміністративних правопорушень, пов'язаних із порушенням порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, передбачає аналіз об'єктивної сторони цих правопорушень. Зупинимося спочатку на об'єктивній стороні адміністративного проступку, передбаченого статтею 44 КпАП України. Власне, це адміністративне правопорушення з матеріальним складом. Факторами, які дають нам підставу вважати цей проступок проступком із матеріальним складом е наявність у складі проступку, що передбачений статтею 44, шкідливих наслідків3 правовідносинам, а саме порушення заборон виробництва, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів та психотропних речовин без спеціального на те дозволу та порушення встановленого порядку придбання цих засобів. Тут шкідливі наслідки характеризуються невеликим розміром наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу. ' Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 р, № 6 "Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів". 2 Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 22. - Ст.87. ї Див.: Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України, - К.: УАВС. 1995. — С.38'39. Прикінцевими положеннями Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, Їх аналогів і прекурсорів" до ст.44 Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено зміни і доповнення, зокрема, слово "вироблення" замінено словом "виробництво". Внутрішнє законодавство приводиться у відповідність до міжнародних норм, які трансформувались в нову редакцію Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин. Їх аналогів і прекурсорів". Коли в цьому випадку законодавець використовує термін "виробництво" замість "вироблення", як ми вважаємо, він керується не широким поняттям "виробництво" як процесом створення матеріальних благ, необхідних для існування й розвитку суспільства, яке охоплює як продуктивні сили суспільства, так і виробничі відносини людей, а розуміє виробництво як роботу з безпосереднього вироблення продукції*. Таким чином, під "виробництвом" розуміється процес "вироблення" наркотичних засобів. Стаття 11 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, Їх аналогів і прекурсорів" передбачала здійснення виробництва наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиць 2, З Переліку за правилами, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Як уже зазначалось, вироблення наркотичних засобів і психотропних речовин (за виключенням психотропних речовин, що зазначені у списку № 2 таблиці З Переліку), здійснюється підприємствами державної або комунальної власності лише за наявності у них ліцензій на таке виробництво. Вироблення таких препаратів без спеціального дозволу (ліцензії) у невеликих розмірах є діями, які характеризують об'єктивну сторону адміністративного проступку. Крім того, виробництво таких препаратів фізичними особами або суб'єктами недержавної і некомунальноЇ форм власності в невеликих розмірах також входить до складу об'єктивної сторони адміністративного проступку. Те ж саме можна сказати про придбання, зберігання, перевезення та пересилання наркотичних засобів і психотропних речовин у невеликих розмірах такими ж "передбаченими вище суб'єктами" відносин. Виробництво, виготовлення, зберігання, придбання, перевезення психотропних речовин, включених до списку № 2 таблиці 3 Переліку без наявності у суб'єкта відповідного дозволу (ліцензії), також відноситься до об'єктивної сторони адміністративного проступку. Однак, у цьому випадку треба зазначити, що дозвіл може отримати суб'єкт підприємницької діяльності, що діє на базі як державної, так і всіх інших форм власності. Держава обмежує обсяг виробництва, виготовлення, зберігання, ввезення та вивезення наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку (таблиці 2, 3). Це здійснюється на підставі розрахунків потреби України в наркотичних засобах і психотропних речовинах. Тому, вчиняючи такий проступок як виробництво наркотичних засобів та психотропних речовин, суб'єкт також посягає на відносини щодо дотримання визначених квотою обсягів вироблення наркотичних засобів та психотропних речовин. * Словарь русского язика. — М.: Русский язьік, 1987. — Т.З. " С.489. Закон установив порядок перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України. Стаття 13 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" передбачає, що перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України може здійснюватися підприємствами та установами державної або комунальної форм власності, що займаються діяльністю, пов'язаною з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності за наявності ліцензії на цей вид діяльності. Таке перевезення можливе лише за умови збереження схоронності вантажу, що перевозиться. Перевезення наркотичних засобів і психотропних речовин здійснюється на підставі суворої звітності. Таким чином, недотримання цих вимог, тобто перевезення особою наркотичних засобів та психотропних речовин у невеликих розмірах без відповідної ліцензії, або порушення правил звітності, є складовою частиною об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КпАП України, а в окремих випадках і повно характеризують ЇЇ. Громадяни мають право придбати наркотичні засоби та психотропні речовини лише за рецептом лікаря. Зберігання та перевезення таким чином придбаних препаратів дозволяється. Однак зберігання та перевезення наркотичних засобів та психотропних речовин, придбаних в інший спосіб і без ліцензії, є протиправним, хоча і в невеликих розмірах. Тому вчинення таких "дій складає об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, що розглядається. Пересилання наркотичних засобів І психотропних речовин у поштових (у тому числі міжнародних) відправленнях узагалі заборонено законом. Тому такі дії, навіть із наркотичними засобами та психотропними речовинами, придбаними за рецептом лікаря, є діями, що характеризуються як ознака об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44 КпАП України. Законодавець дає визначення перевезення наркотичних засобів і психотропних речовин. У відповідності до ст. 1 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" перевезенням цих засобів е переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин з однієї території до іншої у межах України. Переміщення може бути здійснене шляхом використання будь-якого виду транспорту його власником або іншою особою, яка транспортує наркотичні засоби та психотропні речовини у межах одного населеного пункту або в більшому масштабі, але в межах України. Якщо особа виконувала такі дії з метою збуту вказаних предметів, навіть у невеликих розмірах, вона несе кримінальну відповідальність за підготовку до збуту наркотичних засобів або психотропних речовин. В цьому випадку, навіть якщо перевезення здійснено у невеликих розмірах, особа несе кримінальну відповідальність за статтею 309 Кримінального кодексу '. ' Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. —№25-26. —Ст.131. Пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин полягає у відправленні їх з одного населеного пункту України до іншого поштою або посильним тощо. Чи отримав адресат посилку (бандероль), чи не отримав — значення для кваліфікації правопорушення, передбаченого статтею 44 КпАП України, немає. Придбанням наркотичних засобів є їх купівля, отримання в обмін на інші товари та речі, прийняття наркотиків як засобу оплати боргу або предмета займу або дарування, привласнення найденого, збір дикоростучих маку або конопель, а також незібраних, залишених на скошених ділянках рослин, що мають у своєму вмісті наркотичні речовини. Якщо в результаті відповідних дій з наркотиками рослинного походження створюється їх нова якість, такі дії становлять не придбання, а виготовлення. Під зберіганням слід розуміти будь-які навмисні дії, що пов'язані із надходженням наркотичних засобів та психотропних речовин у володінні винного (при собі, у приміщенні, а також у сховищі чи інших місцях). Адміністративна відповідальність настає незалежно від тривалості зберігання. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин навіть без мети збуту, якщо такі дії вчинено в значних розмірах, тягнуть за собою кримінальну відповідальність за статтею 309 Кримінального кодексу України. Суб'єктом проступку, що передбачений статтею 44 КпАП України, є осудна фізична особа, яка на момент учинення адміністративного правопорушення досягла віку 16 років. Проте, слід зазначити, що такі правопорушення найчастіше вчиняються особами, які хворі на наркоманію або зловживають наркотиками. Як показав аналіз 200 вивчених нами справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ст. 44 КпАП України, хворими на наркоманію було вчинено 75 проступків (38%), особами, що зловживають наркотиками - 84 (42%), іншими особами — 41 (21%). Серед опитаних 250 правопорушників, неповнолітніх — 42 (17%) особи, жінок — 48 (24%). За віком суб'єкти адміністративного проступку характеризуються таким чином: у віці до 18 років — 42 (17%) особи, від 18 до 20 років — 92 або 37%, від 20 до 25 років — 49 або 20%. від 25 до ЗО років — 46 або 19%, від ЗО до 40 років — 18 або 8%, старше 40 років — 3 або 1,2%. Суб'єктивна сторона адміністративного проступку, передбаченого статтею 44 КпАП України, - це внутрішня сторона проступку, психічне відношення суб'єкта правопорушення, що характеризує його волю, яка проявляється в протиправній дії, відношення його до незаконного виробництва, придбання, зберігання, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту у невеликих розмірах. Ознаками суб'єктивної сторони правопорушення є вина, мотив і мета правопорушення. Вина є необхідною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення. Під виною розуміється умисел і необережність, які проявляються у вчиненому адміністративному правопорушенні, що передбачено ст. 44 КпАП України. Таке правопорушення вчиняється умисно, особа, яка його вчинила, усвідомлює суспільне небезпечний характер дій, що нею вчинені, передбачала суспільне шкідливі наслідки, порушувала встановлений порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, бажала або свідомо допускала виникнення цих наслідків. Теорія адміністративного права, зважаючи на певні відмінності в інтелектуальному та вольовому моментах вини при вчиненні навмисних адміністративних правопорушень, поділяє умисел на прямий та непрямий. У випадку правопорушення, яке передбачене ст. 44 КпАП України, має місце прямий умисел — особа усвідомлює шкідливий для суспільства характер проступку, передбачає наслідки цього діяння і бажає, щоб ці наслідки настали. Прямий умисел являє собою єдність інтелектуального та вольового моментів. Усвідомлення протиправного характеру діяння та передбачення його шкідливих наслідків визначають процеси, що відбуваються у свідомості порушника і, тому, утворюють інтелектуальний момент прямого умислу, а бажання таких наслідків, визначаючи вольову сторону психічної діяльності, складає вольовий момент прямого умислу. Можливо, однак, що зазначені наслідки не співпадають із кінцевою метою суб'єкта на проміжному етапі його діяльності або ж є частиною його загальної мети. Загальна мета — вживання наркотику, проміжна — придбання його. Проте такі обставини істотно не впливають на встановлення прямого умислу порушника. Як було зазначено вище, усвідомлення протиправного характеру діяння означає розуміння його фактичного змісту, що вчинення виробництва, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин заборонено правом, а під передбаченням шкідливих наслідків слід вважати розумове уявлення винного про ту шкоду, яку спричинить його діяння суспільним відносинам. Передбачення при прямому умислі містить у собі уявлення про фактичний зміст змін в об'єкті правопорушення, що мають бути, розуміння Їх соціального значення, тобто, шкідливості для суспільства. Вольовий момент прямого умислу, що характеризує направленість волі суб'єкта, визначається як бажання настання шкідливих наслідків. Бажання - це воля, що мобілізована на досягнення мети, це прагнення до певного результату. Як правова категорія, бажання - це певний акт людської волі, який виражається в певному діянні. Як ознака прямого умислу, бажання відображається у прагненні до заволодіння наркотичними засобами. Таке формулювання умислу, на наш погляд, відноситься до правопорушення, яке передбачено статтею 44 КпАП України (правопорушення з матеріальним складом). Тому бажання там нерозривно пов'язане зі шкідливими наслідками, в яких матеріалізується шкода, що була завдана суспільним відносинам, які були об'єктом правопорушення, тобто порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Як було зазначено вище, вольовий момент вини при вчиненні злочину, що передбачений ст. 309 КК України, відрізняється від проступку, передбаченого ст. 44 КпАП України, тим, що воля злочинця направлена на суспільне небезпечні наслідки, а воля особи, винної у вчиненні адміністративного проступку, — на шкідливі наслідки. Незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин також передбачає і вживання наркотичних засобів без призначення лікаря. Щоп- равда, за вживання наркотичних засобів Законом України "Про внесення змін і доповнень у Кодекс України про адміністративні правопорушення" від 15 лютого 1995 року' адміністративна відповідальність була скасована. Однак організаційні заходи щодо осіб, які зловживають наркотиками, в законодавстві передбачаються. Одним із них є виявлення осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби та психотропні речовини, через медичний огляд та обстеження цих осіб. Стаття 44-1 передбачає відповідальність за ухилення від медичного огляду та медичного обстеження. Безпосереднім об'єктом цього проступку є здоров'я громадян і порядок проходження медичного огляду та медичного обстеження особами, які вживають наркотичні засоби та психотропні речовини з немедичними цілями. Цей порядок встановлений Законом України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними". ; Особа, відносно якої до органів Міністерства охорони здоров'я України або Міністерства внутрішніх справ України надійшла інформація від установ, підприємств, організацій, засобів масової інформації або окремих осіб про те, що вона незаконно вживає наркотичні засоби або психотропні речовини чи перебуває у стані наркотичного сп'яніння, підлягає медичному огляду. Факт незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин встановлюється на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп'яніння, результатів медичного огляду, а також тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Установлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а діагноз "наркоманія" встановлюється лікарсько-консультаційною комісією. Порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, визначається інструкцією Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України й Міністерства юстиції України. Медичний огляд проводиться за направленням працівників органів Міністерства внутрішніх справ України, а медичне обстеження - за направленням/лікаря-нарколога. Особа, яка ухиляється від медичного огляду чи медичного обстеження, підлягає приводу до наркологічного закладу органом внутрішніх справ. Порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження визначається нормативним актом Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ України2, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України і Верховного Суду України. ' Голос України. - 1995. - ЗО березня. 2 Див.: Наказ Міністерства охорони здоров'я та Міністерства внутрішніх справ України від 16 червня 1998 року № 158/417. "Про порядок проведення медичного огляду і медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами". Ухилення осіб від медичного огляду або медичного обстеження тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством'. В Україні прослІджується тенденція до збільшення кількості осіб, які вживають наркотики та психотропні речовини. Якщо в 1995 році на обліку було 55,8 тис. таких осіб, в 1996 р. - 63,45 тис., в 1997 р. - 68,8 тис., в 1998 році - 75.5 тис., в 1999 р. " 86,6 тис., в 2000 р. - 95,99 тис., то в 2001 р. їх кількість становила вже 107,1 тис. Зазначимо, що збільшувалась не тільки загальна кількість осіб, що перебувають на обліку, збільшувалась також і кількість осіб, які з року в рік перебували на обліку. За даними МВС України поставлено на облік осіб, які вживають наркотики і психотропні речовини в 1995 р. - 18,5 тис.. в 1996 р. - 21,3 тис., в 1997 році - 18,1 тис., в 1998 році - 20,2 тис., в 1999 році - 24,2 тис, 2000 р. - 26,3 тис, в 2001 р. - 30,8 тис. Вражає таке явище, як розповсюджене зловживання наркотичними засобами серед жінок і молоді, що негативно впливає не тільки на Їхнє здоров'я, але й шкодить генофонду нашої країни. В 1995 році на обліку як особи, що зловживають наркотиками, перебувало 11,5 тис. жінок (21% від загальної кількості), в 1996 р. - 14,9 тис. (23%), в 1997 р. - 15,9 тис. (23%), в 1998 р. - 17.5 тис. (23%), в 1999 р. - 20,4 тис. (24%), в 2000 р. - 23,1 тис. (25%). в 2001 р. - 23,7 тис. (25%). Неповнолітніх, серед загальної кількості осіб, які знаходяться на обліку як особи, що вживають наркотичні засоби і психотропні речовини, в 1995 році було 2,03 тис. (4% від загальної кількості), в 1996 р. - 2,34 тис. (4%). в 1997 р. - 2.9 тис. (3%), в 1998 р. - 3.5 тис. (3%). в 1999 р. -4,1тис. (4%). в 2000 р. - 3,99 тис. (3%). в 2001 р. - 5,4 тис2. Об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення проявляється в ухиленні особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння (за частиною першою статті 44-1) та ухиленні особи, що зловживає наркотичними засобами і психотропними речовинами, від медичного обстеження (за частиною другою статті 44-1). Як бачимо, склад проступку, передбачений частиною першою цієї статті відрізняється формами бездіяльності, за суб'єктом ухилення та особливостями об'єкта (ухилення від медогляду, ухилення від медобстеження), Ухилення від медичного огляду хворого на наркоманію, а також ухилення особи, що зловживає наркотичними засобами і психотропними речовинами, від медичного обстеження полягає в неприбутті без поважних причин або у відмові з'явитися до наркологічного диспансеру для огляду або обстеження. Зараз направлення або виклик особи для відповідного огляду чи обстеження й установлення діагнозу може бути письмовим або усним. Однак для встановлення факту дійсного небажання пройти обстеження або огляд, ухилення від цього, на наш погляд, виклик у медичний заклад повинен бути тільки у письмовій формі. ' Див.: Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" // Відомості Верховної Ради України. -1995. - № 10. - С.62. 2 Див.: Інформаційна довідка про основні показники, що характеризують стан злочинності та результати розшукової, слідчої та іншої діяльності органів внутрішніх справ на території України за 1995-2001 роки. Кваліфікуючи такий проступок, слід зазначити, що обов'язок проходити медичний огляд у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 року № 1238 повинні і особи, які мають професії та займаються видами діяльності, що зазначені у спеціальному Переліку, визначеному даною постановою'. Так. наприклад, до цього Переліку увійшли працівники підприємств, установ, організацій, які під час виконання своїх функціональних обов'язків повинні використовувати фенол, ацетон, синтетичні жирні кислоти, бензол, метанол тощо, працівники фармацевтичних підприємств, аптечних закладів, які використовують речовини, що належать до фармакологічних засобів, анестезіологи, інші медпрацівники, що за специфікою роботи повинні використовувати фторотан і ефір. Передбачено також проходження профілактичного огляду й громадян, які у встановленому порядку мають отримати чи перереєструвати дозвіл на право зберігання, носіння та використання вогнепальної зброї, в тому числі мисливської й газової2, а також громадян, робота яких пов'язана з вибуховими речовинами3. Крім того, такому огляду підлягають водії транспортних засобів, працівники пожежної охорони, горно-рятувальної служби, служб запобігання виникненню відкритих газових І нафтових фонтанів та їх ліквідації, авіаційний персонал цивільної авіації та деякі інші працівники. Однак ухилення від обов'язку профілактичного наркологічного огляду цими працівниками не охоплюється об'єктивною стороною адміністративного проступку, передбаченого статтею 44-1. Адміністративної відповідальності для таких категорій осіб не встановлено. Щодо них застосовуються дещо інші заходи, пов'язані з працевлаштуванням або допуском до того чи іншого виду діяльності. Склад адміністративного проступку, що встановлений частиною першою статті 44-1, передбачає спеціальний суб'єкт - особу, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку, якій у встановленому порядку лікарсько-консультаційною комісією визначено діагноз "наркоманія" і яка перебуває на обліку в наркологічній установі за місцем проживання. Таким чином,'відповідальність за частиною першою статті 44-1 несуть лише ці спеціальні суб'єкти. Що стосується суб'єкта, який передбачений складом проступку, зазначеного в частині другій статті 44-1, то це — загальний суб'єкт (фізична особа, яка на момент учинення правопорушення досягла шістнадцятирічного віку). Для характеристики ' Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 року №1-238 зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.98 р. та 21.0^.98 р. 2 Див.: п.9 Переліку професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний та періодичний профілактичний наркологічний огляд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 року №1238. 3 Див.: Наказ Міністерства охорони здоров*я від 15 березня 1994 року №36; Інструкція про порядок видачі ЛКК психіатричних (психоневрологічних) і наркологічних закладів довідок про можливість громадянами володіти вогнепальною зброєю та здійснювати роботи, пов'язані з вогнепальною зброєю. даного суб'єкта правопорушення важливою рисою є те, що ця особа або незаконно вживала наркотичні засоби, або зловживала ними. Закон України "Про протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" визначає, що незаконне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин — це вживання їх без призначення лікаря, а зловживанням наркотичними засобами або психотропними речовинами є умисне систематичне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин*. Слід зазначити, що характеризуючи суб'єкта такого проступку, треба звернути увагу на те, що саме особи, які вживають наркотики, з метою здобуття коштів для їх придбання часто вчиняють злочини. Так, в 1995 році такими особами вчинено 8052 злочини, в 1996 році- 12 721, в 1997 році-14 587, в 1998 році -14 150, в 1999 році - 14 506, в 2000 році - 14 360. в 2001 році - 14 490. Із суб'єктивної сторони проступки, які передбачені в статті 44-1, можуть бути вчинені лише з прямим умислом. Мета цих дій - приховати від органів внутрішніх справ або від органів охорони здоров'я факт незаконного вживання наркотиків та психотропних речовин. Мотиви винного для кваліфікації його діянь по статті 44-1 КпАП України значення не мають2. Безпосереднім об'єктом адміністративного проступку, що передбачений частиною першою статті 106-1 ~ "Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць Їх, зберігання та переробки", є суспільні відносини, що посягають на встановлений порядок вирощування снотворного маку та конопель як рослин, які мають у своєму вмісті наркотичні засоби і можуть бути використані як сировина для вироблення наркотичних засобів. До їх переліку також належать відносини використання й реалізації цих рослин. За частиною 5 статті 7 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин. Їх аналогів і прекурсорів" юридичні особи, які здійснюють діяльність, пов'язану з культивуванням, використанням чи реалізацією рослин, що мають у своєму вмісті наркотичні речовини, зобов'язані вжити заходів до забезпечення встановленого законодавством режиму охорони посівів, місць зберігання й переробки цих рослин. Недивлячись на важливість охорони посівів снотворного маку й конопель, а також загального визнання надійності охорони об'єктів підрозділами Державної служби охорони, все ж таки на цю службу не покладено обов'язків з охорони посівів сільськогосподарських культур. Пропонуємо внести доповнення до переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України за договорами3, де записати, що сільськогосподарські підприємства, які культивують рослини, що містять наркотичні засоби, зобов'язані ' Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №10. - С.62. 2 Кодекс Украиньї об административних правонарушениях // Научно-практи-ческий комментарий. — Харьков: Одиссей, 2000. - С. 161-162. 3 Див.: Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року №615. заключати договори з органами Державної служби охорони на охорону посівів цих культур. Об'єктивна сторона проступку, що передбачений частиною першою ст. 106-1 КпАП України, характеризується бездіяльністю - невжиттям заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку, конопель або місць Їх зберігання та переробки. Установлений Законом України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх, аналогів і прекурсорів" порядок культивування снотворного маку та конопель передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують ліцензію на посів та вирощування рослин, які у своєму змісті мають наркотичні засоби, повинні організувати надійну охорону посівів цих рослин, збереження врожаю, дотримуватись порядку знищення відходів посівних залишків і дикорослих рослин. Суб'єкти цього виду підприємницької діяльності зобов'язані забезпечити умови щодо неможливості розкрадання рослин, що містять наркотичні речовини, запобігати будь-яким діям з незаконного обігу наркотиків, включаючи виготовлення з них наркотичних засобів. Зараз суб'єктом проступку, що передбачений частиною першою статті 106-1, є посадові особи, які працюють на сільськогосподарських підприємствах, що здійснюють культивацію рослин із наркотичним вмістом, але тільки ті з них, що за своїми посадовими обов'язками повинні організовувати дотримання встановленого режиму з охорони посівів таких рослин, місць зберігання та переробки врожаю, а також за знищення залишків після збирання врожаю та відходів виробництва. Власне суб'єктами цього адміністративного проступку можуть бути і працівники Державної служби охорони, які не застосували всі можливі й необхідні заходи щодо охорони об'єкта, який вони обслуговують на основі . договору про охорону з відповщним сільськогосподарським підприємством або організацією. Однак слід акцентувати увагу на те, що у цьому випадку адміністративну відповідальність несуть лише працівники Державної служби охорони, які проходять службу в органах охорони лише за вільним най-мом, бо ця служба є складовим підрозділом системи органів внутрішніх справ і у своєму складі має співробітників міліції охорони, а у відповідності до статті 15 КпАП України особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Частина друга статті 106-1 передбачає відповідальність за невжиття заходів землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку. Це самостійний склад адміністративного проступку. Безпосереднім об'єктом цього адміністративного проступку є обов'язок знищити дикорослі коноплі або снотворний мак, якщо вони ростуть на закріплених за землекористувачами ділянках, що передбачено частиною шостою статті 7 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів". Об'єктивна сторона цього проступку проявляється в бездіяльності осіб, що є землекористувачами або землевласниками та не виконують покладені і на них законом заходи, не знищують на земельних ділянках дикорослих конопель або снотворний мак. Згідно з чинним законодавством адміністративну відповідальність за частиною другою статті 106-1 КпАП України несуть як фізичні особи (громадяни), так І посадові особи. Зазначено, що останні притягаються до адміністративної відповідальності лише у випадках, коли вони не застосовують заходи щодо знищення на земельних ділянках, що закріплені за підприємствами й організаціями, якими вони управляють, дикорослих конопель чи снотворного маку. У цьому випадку умисел можна вважати непрямим: суспільне шкідливі наслідки, що настали внаслідок діяння особи, не були його метою, а є додатковим його результатом, проти настання якого, однак, правопорушник нічого не має. Правопорушник не прагне вчинити правопорушення, що посягає на відносини обігу наркотичних засобів, а переслідує абсолютно інші цілі. Мета, яку переслідує порушник, може бути як правомірною, коли правопорушник не бажає витрачати кошти на знищення дикорослих конопель, так і протиправною, коли правопорушник залишає на ділянці мак, розраховуючи, що хтось його вирве. Головне, що при її настанні можливі шкідливі наслідки, про що порушник знає. Однак таке усвідомлення не було для нього достатньою причиною (переконливим мотивом), щоб припинити (не вчиняти) правопорушення. Зміст непрямого умислу полягає в тому, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, усвідомлювала протиправний характер своїх діянь (дії або бездіяльності), передбачала його шкідливі наслідки та свідомо допускала їх настання. Законодавець, як уже було сказано раніше, також не відрізняє прямий та непрямий умисел. Але, аналізуючи нормативний матеріал та вищенавсдені визначення, можна помітити суттєві відмінності інтелектуального та вольового моментів цих форм вини. Інтелектуальні моменти прямого та непрямого умислу розрізняються, на наш погляд, не в моменті усвідомлення протиправного характеру діяння. Усвідомлення протиправного характеру дії або бездіяльності при непрямому умислі суттєво не відрізняється від цього елементу суб^єктивної сторони Правопорушення, що було вчинено з прямим умислом. Відмінність полягає саме в неоднаковому характері передбачення шкідливих наслідків. При прямому умислі воно полягає саме в передбаченні неминучості або реальної можливості настання таких наслідків. Непрямий умисел характеризується передбаченням лише реальної можливості настання шкідливих наслідків. Непрямий умисел не може мати місця в тих випадках, коли особа передбачала неминучість настання наслідків своїх діянь. Більш наочним є розмежування цих форм за критерієм вольового моменту, вольового ставлення до настання наслідків. В прямому умислі відношення правопорушника до них проявляється у формі бажання, а при непрямому - у формі усвідомленого допускання їх, настання. Правопорушник погоджується з настанням додаткового (можливого) результату тільки через те, щоб реалізувати поставлену перед собою мету. При непрямому умислі він віддає перевагу своїм цілям, вважаючи їх важливішими за суспільні інтереси, які порушує. Зазначені правопорушення можуть бути вчинені також і з необережності. Необережність, на рівні з умислом, є самостійною формою вини, передбаченою адміністративним законодавством. В адміністративному праві України, як І в кримінальному, необережність розглядається як менш небезпечна форма вини порівняно з умислом. Однак в жодному разі не можна недооцінювати шкідливість адміністративних правопорушень, що вчинені через необережність. Адже незнищенІ або неохоронювані коноплі або снотворний мак можуть служити умовою для більш серйозних правопорушень, наприклад, передбачених статтею 309 КК України. Законодавча характеристика вчинення правопорушення з необережності міститься в ст. 11 КпАП України. Статтею встановлено, що необережність - це така форма вини, при якій особа, яка вчинила правопорушення, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії та бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала і можливості настання таких наслідків, хоч повинна була й могла Їх передбачити. Аналізуючи цю статтю, можна зробити висновок, що і тут міститься визначення двох видів вини, які відрізняються за інтелектуальним та вольовим моментами - протиправна легковажність та протиправна необачність. Протиправна легковажність являє собою такий вид необережної вини, при якому особа, яка вчинила правопорушення, передбачала настання шкідливих наслідків діяння, але легковажно, самовпевнено розраховувала на Їх ненастання. Аналіз протиправної самовпевненості дозволяє виділити її інтелектуальний і вольовий моменти. Інтелектуальний момент протиправної легковажності виражається в тому, що правопорушник передбачав можливість настання шкідливих наслідків дій або бездіяльності, які є елементами об'єктивної сторони адміністративного правопорушення. Вольовий момент цього виду необережної вини знаходить свій вираз у легковажному розрахунку на їх відвернення. Інакше кажучи, особа усвідомлює суспільну шкідливість можливого результату невжиття заходів до охорони посівів снотворного маку або конопель, чи невжиття заходів щодо Їх знищення або конкретно, або абстрактно. Однак, в особи існує певна невпевненість, що такий результат не настане. Тобто, особа розраховує на настання певних фактів або обставин, які мають запобігти настанню такого результату. Суб'єктивна впевненість особи у можливості запобігти шкідливим наслідкам, що є вирішальним мотивом для вчинення правопорушення, визначає також і вольове ставлення суб'єкта до своїх діянь. Він не бажає, не допускає настання такого результату. Розрахунок на запобігання суспільне небезпечним наслідкам є головною ознакою, що відрізняє самовпевненість від умислу. В особи є необгрунтована суб'єктивна впевненість у подоланні протиправного результату, що, у свою чергу, свідчить про необгрунтоване або легковажне ставлення особи до певних фактів і обставин реальної дійсності. Можна зробити висновок, що протиправна самовпевненість є легковажною рішучістю здійснити потрібне особі винне діяння і, незважаючи на те, що воно завідомо для винного загрожує небезпечними наслідками для держави або інтересів Інших осіб, що охороняються, при необгрунтованій обставинами справи надії на запобігання цим наслідкам. Необґрунтованість припущень винного про ненастання шкідливих наслідків у кожному конкретному випадку встановлюється за допомогою фактичних обставин справи. Одним із таких індикаторів є власне настання таких наслідків. Іншими словами, якщо результат настав, тобто з неохоро-нюваної ділянки, наприклад, вже вчинена крадіжка конопель, то розрахунок на його ненастання був легковажним і необгрунтованим. Такий підхід до визначення обгрунтованості або зваженості розрахунку порушника дозволяє уникнути, по-перше, складності визначення критеріїв для вищезазначених характеристик; передбачення і, по-друге, уникнути в правозастосовчій практиці складностей з визначенням найскладніших психічних процесів як обґрунтованих або зважених. Непрямий умисел, як ми бачимо, іноді може нагадувати протиправну самовпевненість І навпаки. Відмінності між ними полягають у ступені інтенсивності антигромадського ставлення до чужих інтересів. Той, хто діє з прямим умислом, зважається на здійснення діяння, завідомо усвідомлюючи можливість настання небажаних результатів. Той, хто діє із самовпевненістю, усвідомлює лише можливість настання небажаних результатів і, навіть, сподівається на запобігання їм, але його сподівання є легковажним, не достатньо обдуманим і свідчить про його безпечність'. |
|
Проблеми поглиблення демократичних засад адміністративної реформи в Україні М. Я. Сегай, д-р юрид наук, проф.; О. Ф. Скакун, д-р юрид наук, проф.; М. М. Страхов, д-р юрид наук, проф.; Ю. М. Тодика, д-р юрид... |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для... В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд... |
|
Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні Авторський колектив В. М., доктор пед наук; Охрімчук P. M., канд пед наук; Полянський П. Б., канд. істор наук, директор департаменту загальної середньої... |
Мінрегіонбуд України Київ 2009 В. С., д-р техн наук, проф.; Вернигора В. О., канд техн наук; Галінський О. М., канд техн наук; Григоровський П.Є., канд техн наук;... |
|
ПРИВАТНЕ ПРАВО Білоусов Є. М. – канд юрид наук., доц. – розділ ІІ; §3 розділу ІV, розділ V, VI, §§1-3, 5-8 глави VIІ (у співавторстві з Жуковим... |
ГСВО МОН Черкаського ін-ту управління бізнесом; О. Ф. Кравченко, канд екон наук, доц. КДТУБА; М. М. Мартиненко, д-р техн наук, проф. КЕІМ;... |
|
РСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних... Укладачі: О. А. Щербина, канд техн наук, доцент, М. М. Орлова, канд техн наук, доцент |
АКАДЕМІЧНИЙ Н. С. Прозорова, доктор юрид наук, професор; Є. А. Тихонова, доктор юрид наук, професор |
|
Орієнтація у просторі Галина ЛАВРЕНТЬЄВА, канд психол наук, ст наук співроб. Ін-ту засобів навчання АПН України |
МАТЕМАТИКА Г. М. Мерсіянова канд пед наук, ст наук спів лабораторії олігофренопедагогіки Інституту дефектології АПН України |