|
|
Скачати 1.28 Mb.
|
|
ТЕМА ЛЕКЦІЇ 11: ШЛЯХИ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВОЛОНТЕРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 1. Волонтерські проекти й програми. 2. Шляхи залучення добровільних помічників до волонтерської діяльності. 3. Інформаційні ресурси. РR компанії та маркетинг волонтерських послуг і програм. Волонтерську програму треба розглядати не як додаток до звичайної роботи організації, а як інтегруючу частину прагнення виконати гуманну місію. Ефективна волонтерська програма дає доступ до всіх можливостей суспільства. Бачення волонтерської програми однаково проявляється у зусиллях залучених до роботи та визнанні важливості їхнього внеску у досягненні такого бачення. Розробка та створення волонтерської програми Перший крок у конструюванні волонтерської програми полягає у визначенні: чому організація хоче залучити волонтерів. Прийняте рішення вплине на такі позиції: • на визначення видів робіт та відповідальностей, які організація створить для волонтерів; • надасть можливість організації пояснити персоналу, для чого потрібні волонтери; • надасть можливість організації з'ясувати, наскільки залучення волонтерів є ефективним для організації. Існує чимало потенційних обгрунтувань самого факту залучення волонтерів. Серед них привертають увагу такі: • Проведення програми допомоги тим, хто її потребує. • Надання постійному персоналу нових ресурсів та досвіду, що стане цінністю організації в її діяльності. • Використання необхідних навичок за умови доступності ресурсів і вивільнення від таких робіт постійного персоналу. • Впровадження індивідуального підходу у роботі з клієнтами. • Налагодження зв'язків з ішими групами. • Допомога у залученні коштів. • Збільшення рентабельності у службі доставки. • Впровадження швидкої реакції на зміну потреб чи в кризових ситуаціях. • Відповідь на бажання будь-кого зробити щось корисне для справи. Забезпечення ефективної підтримки та залучення волонтерів до праці в організації базується на таких принципах: 1. Волонтери будуть залучені до роботи в кожному підрозділі, як дозволяють закони держави та особливості внутрішньої політики данного відділу. 2. Волонтерська програма може офіційно бути представленою на правлінському та адміністративному рівні. З працівників постійного персоналу призначається професійний координатор волонтерів для керування залученням волонтерів, перевірок, проведення тренувань та адаптації. 3. Волонтери можуть використовуватися для надання як прямих, так і опосередкованих послуг, а персонал зможе використовувати такий цінний ресурс у плануванні програмних заходів. 4. Персонал та волонтери повинні залучатися до спільного планування та підтримки волонтерської програми. 5. Організація повинна бути впевненою, що її персонал підготовлений та бере активну участь у підтримці волонтерської програми. Для цього для нових працівників повинні проводитися збори для загальної орієнтації стосовно використання громадськості у роботі відділу, і персонал набуде навичок, як працювати та наглядати за роботою волонтерів. Такі тренінги будуть включені у звичайні програми з розвитку персоналу. 6. Всі аспекти волонтерської програми та її підтримка мають контролюватися (шляхом моніторингу та оцінювання у процесі їх перебігу). Потреба розвивати різновиди послуг, які є ефективними, рентабельними, обумовлює необхідність таких заходів. 7. Волонтери не повинні прагнути зайняти робочі місця постійного персоналу. Волонтери винагороджуються саме як неоплачувані співробітники, які працюють разом із персоналом, щоб: • використовувати унікальну можливість перейняти їхні навички та можливості; • розповісти про різноманітність послуг нашого відділу на користь суспільства; • здійснювати безпосередній внесок забезпечення ефективності роботи постійного персоналу; • допомагати суспільству загалом, надаючи йому додаткову інформацію про справи неповнолітніх та молоді. С. Маккорлі та Р. Лінч пропонують таку досить чітку стратегію роботи з персоналом установи із взаємодії з волонтерами (29). Зокрема це такі аспекти: - Під час процесу роботи над волонтерською програмою дуже важливо залучати до співпраці спеціалістів всіх рівнів. - Якщо волонтери працюватимуть разом із спеціалістами, для них, за них чи підтримуючи їх, то дуже важливо, щоб персонал усвідомлював причину та цінність волонтерської роботи та волонтерської програми загалом. - Персонал, який не бажає працювати разом з волонтерами, може зруйнувати прагнення волонтерів працювати шляхом прямої опозиції чи демонструванням байдужості. - Якщо персонал не хоче працювати над створенням робочих місць для волонтерів, якщо він ігноруватиме волонтерів або відводитиме їм другорядне місце, якщо він прямо показує словами чи діями, що волонтери - тягар, а не допомога, то волонтери швидко знаходять інші можливості та інші організації для праці або взагалі кидають волонтерство. Загальний клімат в середині самої організації також впливає на те, яким чином можуть залучатися волонтери. Волонтерів може стурбувати як ставлення громадськості до їх роботи, так і успішність її справ, чи хто і що є важливим для установи. Іноді ці ледь помітні риси, які окреслюють стиль організації, також виливатимуть па прийняття рішення волонтерами щодо того, чи варта ця організація їхнього часу. Щоб відчути загальний клімат організації, достатньо просто пройтися по офісу, і тоді можна легко передбачити, як спеціаліст прийме волонтерів. Як тільки організація стане хорошим місцем роботи для волонтерів, то вони ймовірно, позитивно оцінять це і залишаться в організації, яка має сприятливе середовище. Все, що потрібно - це почуття спільної цілі та розуміння, що здійснюються продуктивні кроки, спрямовані на досягнення цієї цілі та місії. Індикаторами наявності сприятливого середовища можуть бути: • чітке розуміння власної ролі та повага до ролей інших, • здатність жертвувати заради цілі, толерантне ставлення та сприйняття, • відкрите та чесне спілкування, • групова ідентифікація: "ми тут працюємо разом", • включення, а не виключення, • загальна підтримка та взаємодопомога. Сприятливе організаційне середовище створить два почуття або ставлення до волонтерів: Прийняття: волонтерів добре сприймають та залучають до всіх видів роботи та операцій. Оцінювання: кожен волонтер робить свій унікальний внесок у діяльність організації. Можливі складові волонтерської програми Безумовно, що елементи волонтерської програми будуть залежати від форми, розміру, структури та цілі цієї програми. Ось кілька частин, які можна використовувати у вашій програмі: • Розповсюдження письмового викладу політики установи щодо волонтерів. • Окремий бюджет для координації волонтерської програми. • Усталені тренінги персоналу для управління волонтерами. • Зазначення волонтерів у контрактах. • Описи робіт для волонтерів у письмовому вигляді. • Визначення мінімальної кількості часу як необхідного внеску волонтерів. • Використання засобів масової інформації (ТВ, радіо тощо) для залучення до волонтерського руху. • Організація програми допомоги тим, хто її потребує, щоб урізноманітнити залучення волонтерів. • Формальне інтерв'ю для потенційних волонтерів. • Перевірка потенційних волонтерів. • Перевірка стану здоров'я потенційних волонтерів. • Випробувальний термін для нових волонтерів. • Підписання угоди між волонтером і установою. • Формальна орієнтація для волонтерів та тренінг • Упорядковані оціночні збори для всіх волонтерів. • Залучення волонтерів до оцінювання персоналу. • Система обліку часу праці волонтерів. • Щорічні заходи для визнання волонтерів. • Компенсація витрат волонтерів. • Наймання персоналу з перевагами для тих, хто має досвід праці волонтером. • Використання волонтерів у допомозі координатору волонтерів. • Використання системи програмного забезпечення для волонтерів. Слід утриматись від залучення волонтерів поспіхом. Час, витрачений на планування та підготовку, допоможе запобігти появі складних ситуацій та проблем, які можуть з'явитися пізніше. Керуйтесь цими правилами: - Спочатку подумайте, а потім залучайте волонтерів, вони оцінять ваше міркування. - Робіть усе правильно з першого разу. Створення мотивацій волонтерської праці Одним з найважливіших факторів побудови ефективної волонтерської програми є влаштування робочих місць для волонтерів. Якщо організація має цікаві та продуктивні види робіт для волонтерів, то вона не матиме ускладнень щодо їх залучення та збереження. Але, як показує практика, чимало організацій залучають волонтерів до нецікавих робіт і через це мають проблеми. В таких випадках персонал вважає волонтерів ненадійними і дуже рідко виявляє, що проблема саме в організації незадовільних робочих місць чи незадовільних програм. Шляхи залучення людей до волонтерства. Щоб люди прийшли до організації, вони мають володіти певною інформацією. Тому, поряд з людськими ресурсами варто говорити про інформаційні ресурси. До провідних інформаційних ресурсів можна віднести:
Найлегший шлях залучення волонтерів – опублікувати оголошення в газеті «Потрібні волонтери». Другим можливим шляхом є проведення рекламної акції по залученню волонтерів. Інший шлях – зустрічі: із керівництвом, членами організації тощо. ТЕМА ЛЕКЦІЇ 12: НАВЧАННЯ ВОЛОНТЕРІВ
Істотну роль у посиленні статусу добровольців при центрах соціальних служб для молоді та у формуванні позитивного ставлення громадськості до їхньої діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів. Виходячи із специфіки діяльності та завдань соціальних служб для молоді, використовуються досить різноманітні форми навчання добровольців. Це зокрема:
Характер роботи волонтерів та специфіка їх професійної діяльності дозволяють виокремити головні напрями, за якими здійснюється навчання волонтерів:
Школа волонтерів – дає можливість підліткам та молоді вирішити цілий ряд проблем: тимчасової зайнятості, вільного часу, оздоровлення та особистісних проблем. Навчання в школі волонтерів дозволяє молоді розвинути особистісні, професійні й творчі здібності,більш обмірковано обрати професійну сферу, отримати консультації фахівців з профілактики негативних явищ, навчитися працювати з людьми з функціональними обмеженнями, вміння працювати та організовувати масові заходи. У 2006 році був виданий наказ Міністерства України у справах сімї, молоді та спору «Про затвердження Типового положення про Школу волонтерів центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді». Згідно з цим положенням школа волонтерів центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді — це спеціалізоване формування, яке створюється центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Основним завданням Школи є забезпечення теоретичної та практичної підготовки волонтерів до реалізації соціальних програм. Відповідно до покладених на неї завдань Школа: 1) надає волонтерам знання з психолого-педагогічних, правових, соціально-медичних питань, необхідних для реалізації соціальних програм; 2) сприяє професійному зростанню та набуттю практичного досвіду волонтерів; 3) сприяє розвитку лідерських якостей, творчих здібностей, самовираженню та становленню волонтерів як активних членів суспільства; 4) розробляє та запроваджує навчально-тематичні плани та програми підготовки волонтерів за пріоритетними напрямками діяльності Центру. Навчання в Школі здійснюється на безоплатній основі. Слухачами Школи можуть бути: учні старших класів загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, студенти вищих навчальних закладів, безробітня молодь, клієнти Центру тощо. Заняття в проводяться у формі семінарів, тренінгів, а також різноманітних творчих вправ, рольових та тематичних ігор, підготовки інформаційних повідомлень, дискусій, обговорень тощо. До роботи в Школі залучаються: фахівці на договірних засадах (соціальні педагоги, лікарі, психологи, педагоги, юристи тощо), волонтери, які пройшли відповідну підготовку. Цікавим є досвід роботи «Школи волонтерів» Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Навчання у цьому центрі проводиться за трьома модульними спецкурсами:
Заключним етапом навчання є виїздний семінар, на якому учні здають іспит з соціальної роботи у ігровій формі та мають змогу практично застосовувати набуті навички. Наприкінці семінару учасник отримує сертифікат, про те, що він пройшов навчання у «Школі волонтерів» і може використовувати отримані знання та вміння для проведення волонтерської діяльності за програмами соціальних служб. Однією з основних складових роботи «Школи волонтерів» м. Переяслава-Хмельницького є щорічне проведення табірного збору-навчання «Діти та молодь за здоровий спосіб життя», який відбувається в різноманітних мальовничих куточках Переяславщини. Для учасників організовуються розвиваючі та комунікативні тренінги, різноманітні ділові та рольові ігри, цікаві конкурси та КВК. Досвід показує: наметові табори більш популярні, ніж інші форми роботи. Реалізація вищезазначених напрямків соціально-педагогічної діяльності, спрямованих на соціальне навчання волонтерів, потребує системи взаємопов’язаних методів та форм роботи. Впроваджуючи в дію соціальне навчання, слід використовувати наступні методи:
3. Соціологічні методи:
До найбільш типових форм роботи з різними групами волонтерів належать: лекція як базовий метод при навчанні волонтерів, бесіда, ділова гра, «мозковий штурм», дискусія (диспут), колоквіум, семінар-практикум, тренінг, конференції, «круглий стіл», збори. |
|
Конспект Лекції КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,... Тема лекції: Категорійно-поняттєвий апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек |
Лекції Під час засвоєння курсу передбачається систематична самостійна робота студентів за комп’ютерами |
|
ТЕМА ЛЕКЦІЇ №7 Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. –368 с |
Лекції Укладач: А. Г. ВАСЮК, кандидат психологічних наук, доцент кафедри юридичної психології та судово-медичних дисциплін |
|
3. ТИПОЛОГІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ КОНФЛІКТІВ Частина І Мета лекції: познайомити студентів з внутрішньо особистісними, міжособистісними груповими та міжгруповими конфліктами |
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
|
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
Лекція з навчальної дисципліни «КОНФЛІКТОЛОГІЯ» Мета лекції: познайомити студентів з особливостями переговорного процесу та пояснити основні принципи проведення переговорів |
|
План лекції «Добро пожаловать в Windows 7 (Руководство по продукту Windows 7)». Microsoft, 2010. – 140 с |
Конспект лекції 1 Перша світова війна. Облаштування післявоєнного світу. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія» / Шевченко... |