|
|
Скачати 0.82 Mb.
|
|
Тема 2 Інформаційне забезпечення кримінологічного аналізу злочинності. Для здійснення кримінологічного аналізу злочинності можуть бути залучені: дані державної (офіційної) та відомчої статистичної звітності; документи первинного обліку злочинів; процесуальні документи, які відбивають факти вчинення злочинів; інформаційно-аналітичні матеріали органів державної влади; результати опитувань громадської думки; публікації в монографічній та періодичній науковій літературі; матеріали ЗМІ. Кримінологічна (зовнішня) інформація повинна відображати наступні показники злочинності: рівень, коефіцієнти, структуру, динаміку, характер, “географію”, детермінованість (зв’язок злочинності з іншими соціальними явищами), іншими словами – відповідати на питання: хто, коли і де вчиняє злочини; - у зв’язку з чим люди стають на злочинний шлях; які обставини, ситуації та мотиви вчинення злочинів; у чому полягають причини і які умови сприяють вчиненню злочинних діянь. Зовнішня інформація повинна також передбачити дані про адміністративні, дисциплінарні та інші правопорушення, аморальні вчинки, пияцтво й алкоголізм, наркоманію, несплату податків, проституцію, бездоглядність дітей, залишення школи дітьми і підлітками, позбавлення батьківських прав тощо. До цього виду інформації варто віднести дані про соціально-економічний і соціально-демографічний розвиток, стан громадської думки та інші соціально-психологічні процеси, які мають відношення до запобігання злочинів. Організаційна (внутрішня) інформація передбачає дані про порядок організації запобіжної діяльності її суб’єктами. Вона характеризує стан самої системи запобігання злочинів і сприяє одержанню відповідей на питання: яка конкретна мета і завдання стоять на певному відрізку часу; якими засобами та методами вони досягаються; з якою інтенсивністю та у якому напрямку діє вся система та складові її елементи; які умови і реальні можливості рішення поставлених завдань. У сукупності зовнішня і внутрішня інформація повинні відображати об’єктивну картину криміногенної обстановки в регіоні, ступінь ефективності попереджувального впливу, а також реальні потреби профілактичної діяльності з погляду її подальшого удосконалення. З урахуванням цього, вона має відповідати вимогам: об’єктивності, своєчасності, повноти, наукової обґрунтованості, достовірності та достатності. Тема 3. Кримінологічний аналіз стану злочинності в Україні Поняття стану злочинності як комплексної кримінологічної характеристики злочинності. Структура злочинності, її розподіл за кримінологічними та кримінально-правовими ознаками: види злочинів (основні критерії розподілу), спосіб вчинення злочину; засоби, які використовувалися при вчиненні злочину; об’єктах, на яких були вчинені злочини; предмет злочинного посягання; розмір спричинених матеріальних збитків; характер зв’язку між учасниками групового злочину; чисельність злочинної групи тощо. Показники, що відображають структуру злочинності та методи їх розрахунку. Методичні положення щодо аналізу показників структури злочинності. Характеристика видів злочинів за ступенем тяжкості. Побудова звичайних дугових та секторальних діаграм. Показники, що відображають інтенсивність злочинної діяльності та їх види. Методи розрахунку коефіцієнту злочинності, спеціального коефіцієнту злочинності, коефіцієнту злочинної активності населення, коефіцієнту судимості. Динаміка злочинності як категорія кримінологічного аналізу злочинності. Методи розрахунку абсолютних приростів (зниження) кількості злочинів за кожний рік аналізованого періоду, співвідношення їх з абсолютними приростами (зниженнями) всієї зареєстрованої злочинності. Методи розрахунку відносних показників динаміки: темпу зростання (приросту) або зниження кількості зареєстрованих злочинів. «Географія злочинності» як категорія кримінологічного аналізу. Розповсюдження злочинності по різних регіонах (територіях) держави та методи розрахунку показників територіальних відмінностей злочинності. Ранжування основних показників та їх графічне відображення. Правила побудови та види картограм. Показник суспільної небезпечності злочинності та методи його розрахунку. Використання MS Excel для аналізу стану та територіальних відмінностей злочинності. Тема 4. Кримінологічний аналіз особи злочинця Аналіз структури особи (властивості, ознаки, зв’язки та відносини). Кримінологічний аналіз особи злочинця за соціально-демографічними ознаками (стать, вік, освітній рівень, місце проживання, громадянство). Кримінологічний аналіз особи злочинця за кримінально-правовими та кримінологічними ознаками (вчинення злочинів злочинцем-одинаком чи у складі групи; стан особи в момент вчинення злочину; судимість; характер і спрямованість вчиненого злочину). Кримінологічний аналіз особи злочинця за соціально-рольовими та морально-психологічними ознаками. Типологія злочинців (ситуаційний: раптово-конфліктний, афективний, накопичувально-афективний; проміжний, стійкий, злісний тощо). Кримінологічний аналіз індивідуальної злочинної поведінки осіб, які вчинили злочин (потреби, мотивація вчинення злочину, підготовка та планування злочинних дій, реалізація злочинного умислу, результат злочинної діяльності (наслідки), подальша протиправна поведінка). Тема 5. Кримінологічний аналіз детермінант злочинності Поняття кримінологічної детермінації. Аналіз причинно-наслідкового зв’язку, закони його розвитку. Класифікація детермінант злочинності за декількома критеріями: за природою, за рівнем функціонування; за змістом і способом дії; за джерелами. Кримінологічний аналіз впливу різних соціальних, демографічних, економічних та інших факторів на злочинність та її динаміку. Аналіз орієнтовної загальної моделі детермінант, що здійснюють вплив на злочинність у певному регіоні: 1. Економічні детермінанти: виробництво та реалізація промислової та сільськогосподарської продукції; обсяг обороту роздрібної торгівлі; питома вага прибуткових підприємств; рівень інвестицій; параметри неформального, в тому числі підпільного, сектора економіки; 2. Соціальні детермінанти: стан місцевого бюджету; матеріальна забезпеченість населення; структура населення за рівнем реальних доходів та характер її динаміки, ступінь поляризації населення за рівнем реальних доходів;рівень заробітної плати та пенсій, в тому числі по групах населення, та своєчасність їх виплати; рівень зареєстрованого та фактичного безробіття; розвиток соціальної сфери 3. Демографічні детермінанти: чисельність населення в цілому, за статевими, віковими групами та характер динаміки цих показників; рівень народжуваності та смертності; стан утворення сімей та ступінь їх стабільності; рівень внутрішньої та зовнішньої, в тому числі незаконної, міграції. 4. Детермінанти, що характеризують стан здоров’я населення: рівень та структура загальної захворюваності населення; ступінь алкоголізації, наркотизації та розповсюдження серед населення психічних захворювань та їхній характер. 5. Політичні детермінанти: рівень політичної єдності в суспільстві, дотримання правових, цивілізованих форм вирішення політичних конфліктів; рівень авторитету органів державної влади; ступінь розповсюдження корупції; ступінь ефективності системи державного управління та контролю за соціально-економічними процесами; рівень громадської дисципліни; рівень соціально-політичної напруженості; факти нападів на військовослужбовців та охоронювані об’єкти з метою захоплення зброї; ступінь суспільної солідарності; рівень готовності населення до сприяння діяльності судів та правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю; культурний рівень суспільства, структура культурних орієнтацій населення. 6. Правові детермінанти: суттєві суперечності, неузгодженості та прогалини у нормативно-правовій базі господарської діяльності та оподаткування; застарілість та невідповідність сучасній соціально-економічній та криміногенній ситуації законодавства; відсутність належної нормативно-правової бази здійснення загальної та індивідуальної профілактики злочинів. Кримінологічний аналіз детермінант, що властиві всій злочинності, її видах, окремому злочину. Класифікація детермінант: об’єктивні і суб’єктивні, зовнішні і внутрішні, головні і другорядні, корінні і некорінні детермінанти злочинності. Тема 6. Кримінологічний аналіз стану і тенденцій віктимізації Кримінологічний аналіз жертви злочину. Співвідношення понять «жертва» та «потерпілий». Здійснення кримінологічного аналізу потерпілих від злочину з використанням системи кримінологічних показників. Кримінологічний аналіз стану віктимізації (рівень віктимізації; структура віктимізації типів і видів злочинів; структура віктимізації типів і видів жертв злочинів; структура віктимізації типів віктимної активності; динаміка віктимізації; географія, екологія та топографія віктимізації). Кримінологічний аналіз причинної залежності злочинності від факторів рівня мікропроцесів. Виявлення зв’язків, закономірностей і тенденцій за допомогою статистичних методів (кореляційній, регресійний, факторний аналіз, багатовимірне шкалювання, кластерний аналіз). Тема 7. Основи кримінологічного прогнозування злочинності Прогнозування криміногенної ситуації. Цілі, завдання та практичне знання кримінологічного прогнозування. Аналіз основних джерел інформації, необхідної для прогнозування. Кримінологічне прогнозування має наступні мету і завдання: встановлення всіх параметрів злочинності в перспективі, виявлення на цій основі небажаних тенденцій та пошук засобів їх зміни у позитивному напряму; з’ясування показників, що характеризують розвиток чи зміну злочинності в ретроспективі, виявлення на основі цього небажаних тенденцій і закономірностей, встановлення способів їх зміни в необхідному напрямку; з’ясування всіх обставин, що мають істотне значення для розробки перспективних планів; розроблення загальної концепції боротьби зі злочинністю, складовою частиною якої є вибір оптимального розвитку правоохоронних органів; встановлення можливих змін у рівні, структурі та динаміці злочинності в майбутньому і виявлення обставин, що сприяють таким змінам. Класифікація кримінологічного прогнозування. Типова методика розробки прогнозів криміногенної ситуації. Характеристика методів за ступенем формалізації. Опитування за дельфійським методом. Аналіз методу експертних оцінок. Фактографічний метод. Основні завдання аналізу часових рядів. Тема 8. Методика підготовки планів та програм запобігання злочинності Планування запобігання злочинам. План запобігання злочинності. Етапи процесу планування запобігання злочинності. Проект поточного і перспективного плану. Функції планування, прогнозування та контролю. Типовий план запобігання злочинів. Структура кримінологічного плану. Комплексне планування боротьби зі злочинністю. Зокрема, до цілей програмування належать: сприяння ефективізації та раціоналізації діяльності щодо запобігання злочинності; забезпечення ефективного контролю над злочинністю та її факторним комплексом; створення організаційних, економічних, політичних, правових, інформаційних, моральних, організаційних і технічних передумов для усунення або нейтралізації регіональних криміногенних факторів тощо. Модель побудови комплексної регіональної програми запобігання злочинності. Проект програми повинен містити додатково: обґрунтування необхідності її прийняття і фінансування повністю або частково за рахунок коштів місцевого бюджету з розбивкою по роках; зміст запропонованих до вирішення проблем; конкретні цілі і виражені у відповідних величинах очікувані результати; строки виконання в цілому і по етапах реалізації проекту програми; загальний обсяг витрат на виконання програми з розподілом їх по роках; обсяги і види фінансування з бюджетних коштів у цілому і по окремих напрямках; відомості про форми державної підтримки; відомості про замовника програми та про її виконавців; дату схвалення, узгодження, затвердження проекту програми. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Тема 1. Поняття та предмет кримінологічного аналізу злочинності Семінарське заняття 2 години
Перелік ключових термінів та понять до теми 1: Предмет кримінологічного аналізу злочинності, прогнозування злочинності, фактори, що впливають на стан і структуру злочинності види оперативних прогнозів, жертви злочинних посягань, заходи запобігання злочинності. Теми рефератів:
Питання для самоконтролю:
Методичні вказівки до теми 1: При опрацюванні теми семінарського заняття необхідно визначити, що кримінологічний аналіз злочинності передбачає дослідження злочинності, а саме: 1) злочинність, її стан, рівень, структура, динаміка, територіальна розповсюдженість (географія); 2) характеристика окремих видів злочинів, виділених за певними кримінально-правовими та кримінологічними ознаками – родовим об’єктом посягання, характером злочинних дій, складом злочину, обставинами його вчинення (місце, час, спосіб тощо), формою вини, особливостями суб’єкту вчинення злочину (стать, вік, професія, наявність попереднього злочинного досвіду тощо); 3) особа злочинця – розподіл осіб, які вчинили злочини, за соціально-демографічними та кримінологічними ознаками (стать, вік, соціальний стан, сімейний стан, рівень освіти тощо); 4) жертви злочинних посягань, їх характеристика за соціально-демографічними та кримінологічними ознаками; 5) причини та умови (фактори) економічного, соціального, демографічного, політико-правового, соціально–психологічного характеру, що зумовлюють вчинення злочинів; 6) прогноз злочинності в цілому та окремих видів злочинів; 7) заходи запобігання злочинності. Практичне заняття № 1 – 2 години Завдання 1. Які фактори відіграють вирішальну роль в тенденції зростання злочинності в Україні на сучасному етапі? Завдання 2. Складіть опитувальник для стандартизованого інтерв’ю з вивчення громадської думки про заходи посилення боротьби з пияцтвом, алкоголізмом, наркоманією, проституцією. Завдання 3. Які відомості і з яких джерел потрібно отримати для вивчення рівня, динаміки, структури, причин та умов злочинності на окремому об’єкті? Дайте обґрунтовану відповідь. Завдання 4. Визначить джерела інформації, що використовується при кримінологічному аналізі злочинності. Дайте обґрунтовану відповідь. Завдання 1. За вказівкою викладача аналіз рівня та динаміки злочинності на території вашого міста (району) за такими видами злочинів: - злочинність неповнолітніх; - квартирні крадіжки; - грабежі, розбої; - злочини, пов’язані з наркотиками; - хуліганство; - порушення Правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів. |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «історіЯ держави... ... |
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів... Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів напрямку підготовки «комп’ютерні науки» освітньо-кваліфікаційного... |
|
Національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут... Схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ УКРАЇНСЬКА МОВА... Семененко Л. Л. ― старший викладач кафедри юридичного документознавства, кандидат філологічних наук |
|
Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного... Задачею фахового вступного випробування на ступінь магістра є відбір осіб з числа бажаючих отримати згаданий вище ступінь, які мають... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ Затверджено України: навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ /уклад. П. С. Гончарук, О.І. Путро, А. В. Святненко.... |
|
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни... Автори: Яріш О. В., доцент кафедри фінансів Полтавського університету споживчої кооперації України, к е н |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ... Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками ) |
|
Спеціальність 18010015 «Консолідована інформація» Національний університет «Львівська політехніка» готує фахівців кваліфікації 2432. 2 „Аналітик консолідованої інформації” освітньо-кваліфікаційного... |
Результати фахового тестування вступників для здобуття освітньо-кваліфікаційного... Результати фахового тестування вступників для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра на основі освітньо-кваліфікаційного... |