|
|
Скачати 1.16 Mb.
|
|
Природжені вади серця та крупних судин Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів про основні види природжених вад серця та великих судин. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на основі клінічних та інструментальних даних діагностувати різні варіанти природжених вад серця та великих судин. Навчальні питання: 1. Поширення, етіологія, класифікація природжених вад серця і великих судин. 2. Дефекти міжпередсердної та міжшлуночкової перегородок (ДМПП і ДМШП). 3.Відкрита артеріальна протока (ВАП). 4. Ізольований стеноз легеневого стовбура (ІСЛС). 5. Тетрада Фалло (ТФ). 6. Стеноз гирла аорти (СА). 7. Коарктація аорти (КА). 8. Повна транспозиція аорти і легеневого стовбура. Короткий зміст заняття: Природжені вади серця (ПВС) – це захворювання серця і великих судин, зумовлені аномаліями їх ембріонального розвитку. Частота їх щодо всіх хвороб дітей становить 0,2 – 0,5%, а для дітей першого року життя – до 5 – 10%. Найчастіше зустрічаються ДМШП (40%), ДМПП (11%), ВАП (10%). Вирішальне значення мають впливи патологічних чинників на ембріон у період від 3-го до 8-го тижня вагітності. В основу класифікації покладено анатомічні, клінічні та гемодинамічні ознаки вади. Найчастіше у педіатричній практиці вади ділять на ”білі” та ”сині” за ознакою наявності ціанозу. Для уточнення діагностики використовують інструментальні методи дослідження, а особливе прогностичне значення мають наявність і ступінь гіпертензії в малому колі кровообігу. Гемодинаміка за наявності вади серця у великій мірі залежить від величини і місця, де розміщується дефект, а це, в свою чергу має клінічні еквіваленти, що допомагають в диференціації захворювання. Обговорюється роль сучасних методів діагностики природжених вад, патогномонічні симптоми деяких вад, терміни хірургічного лікування в залежності від патології. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття № 8. Порушення серцевого ритму та провідності Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про порушення серцевого ритму та провідності. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на основі клінічних та електрокардіографічних даних діагностувати різні варіанти порушень серцевого ритму та провідності. Навчальні питання: 1. Морфологічні і функціональні особливості серцево-судинної системи дітей. 2. Особливості анамнезу та клінічний симптомокомплекс у дітей з пароксизмальною тахікардією. 3. Клінічні прояви та критерії діагностики пароксизмальної тахікардії за даними функціонально-інструментального обстеження. 4. Поширеність, стан гемодинаміки, клінічна картина, ускладнення та тактика лікаря-педіатра у разі пароксизмальної тахікардії. 5. Критерії діагностики, особливості спостереження та лікування дітей з пароксизмальною тахікардією у дітей. 6.Диспансерне спостереження та методика ведення хворих з пароксизмальною тахікардією. Короткий зміст заняття: Порушення серцевого ритму – це серцевий ритм, який відрізняється від нормального синусового за частотою, регулярністю, джерелом виникнення збудження, а також порушеннями зв’язку або послідовності між активацією передсердь і шлуночків. Аритмії виникають у будь-якому віці і пов’язані з різними причинами. Класифікації базуються на клініко-електрокардіографічній характеристиці аритмії, патогенезі, тощо. Порушення серцевого ритму ділять на 3 групи: тахі-, брадикардія, аритмії, (екстрасистолія, атріовентрикулярна дисоціація і парасистолія). Основну увагу звертають на синусову аритмію, синдром слабкості синусового вузла, екстрасистолії в залежності від місця їх виникнення. Розглядають пароксизмальну суправентрикулярну тахікардію (ПСТ), синусову і передседну, атріовентрикулярну форми, критерії їх діагностики і лікування. У лікуванні виділяють 2 етапи: зняття приступу і лікування в післяприступному періоді. Подається класифікація 4-х класів антиаритмічних препаратів, їхні механізми дії. Виділяють 3 ступені блокад залежно від порушення проведення імпульсу в провідній системі серця. Розрізняють їх в залежності від місця блоку, стійкості і часу виникнення. Блокади можу бути також повними і неповними, природженими та набутими, органічними і функціональними (синоаврикулярні, внутрішньопередсердні, атріовентрикулярні, внутрішлуночкові, минущі, переміжні і хронічні). Виділяються повна атріовентрикулярна блокада і синдром Морганьїі-Адамса-Стокса, клініка, невідкладна допомога. Обговорюється синдром і феномен WPW, синдроми вкорочення інтервалу Р – Q і продовження інтервалу Р – Q. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття № 9. Захворювання серця неревматичної природи. Інфекційний ендокардит, перикардити Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про захворювання серця неревматичної природи, інфекційний ендокардит, перикардити. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на основі клінічних, лабораторних та інструментальних даних діагностувати різні варіанти неревматичних міокардитів, інфекційний ендокардит, перикардити та та лікувати ці захворювання. Навчальні питання: 1. Етіологія неревматичних кардитів. 2. Особливості патогенезу неревматичних уражень у дітей. 3. Критерії діагностики міокардиту. 4. Диференціальна діагностика ревматичних та неревматичних уражень серця. 5. Лікування неревматичних міокардитів у дітей. 6. Причини розвитку інфекційного ендокардиту. 7. Клінічні та інструментальні ознаки інфекційного ендокардиту. 8. Принципи лікування інфекційного ендокардиту. 9. Етіологія, патогенез, принципи діагностики і лікування перикардитів. Короткий зміст заняття: Етіологічним чинником неревматичних міокардитів можуть бути будь-які інфекційні агенти, однак найбільш поширеними чинниками вважаються віруси. Це зумовлено кардіотропністю вірусів, широким поширенням цієї інфекції і недосконалістю імунітету у дітей. Більшість авторів вважає неревматичний кардит імунопатологічним феноменом. Пошкоджуючи дія віруса скерована на міофібрили, судини серця і сполучну тканину, а деколи і навсі ці компоненти тканини серця. Очевидно патогенез гострих і хронічних міокардитів є різним. В класифікації слід вирізняти етіологію, форму ураження серця (м’яз чи провідна система), характер перебігу (гострий, підгострий, хронічний), важкість, форму недостатності серця і ускладнення міокардиту. Розрізняють також природжені і набуті міокардити. Розглядаються клінічні та параклінічні ознаки різних видів неревматичних кардитів та їх еволюція в процесі хвороби. Обговорюються принципи лікування міокардитів, диспансеризація і методи профілактики цієї патології. Інфекційний ендокардит це рідке захворювання яке слід розглядати як особливу форму септичного ураження серця. Обговорюються питання діагностики в сучасних умовах і виділяється роль ЕхоКГ дослідження в діагностиці цієї патології. Акцентується увага на сучасній антибіотико терапії інфекційного ендокардиту. Розглядаються принципи діагностики різних форм перикардитів, ЕхоКГ картина перикардиту і роль цього дослідження в моніторингу цього процесу. Приділяється увага диференційованому лікуванню різних форм перикардитів і невідкладна терапія при наростанні явищ перикардиту. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття № 10.. Гостра ревматична гарячка (ГРГ). Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів знання про етіологію, патогенез, клініку, діагностику і принципи лікування ГРГ у дітей. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на підставі клінічних, лабораторних і інструментальних обстежень розпізнавати ранні ознаки ГРГ, проводити повноцінне лікування, вторинну і первинну профілактику ревматичних уражень у дітей. Навчальні питання: 1. Вікова структура та особливості патології серця ревматичного генезу у дітей. 2. Особливості патогенезу ГРГ у дітей. 3. Критерії діагностики ГРГ. 4. Диференціальна діагностика ГРГ та неревматичних уражень серця. 5. Лікування ГРГ у дітей. 6. Профілактика ГРГ та його повторних атак. Короткий зміст заняття: Етіологічним чинником ГРГ є β-гемолітичний стрептокок групи А. Протеїн М з оболонки цього мікроба визначає його вірулентність, специфічність ревматогенність мікроба. Відіграють роль і L-форми стрептокока, які не викликають вираженої антистрептококової імунної відповіді. ГРГ є інфекційно-алергічним захворюванням, яке розвивається тільки у генетично схильному до нього організмі. Стрептокок виявляє на організм не лише токсичну дію, але й визначає імунопатологічні й автоімунні порушення. Морфологічні зміни у сполучній тканині проходять 4 фази, з яких перша (мукоїдне набухання) є зворотною Використовують клінічну класифікацію ГРГ, запропоновану у 2002 році. Обговорюють окремі положення класифікації, клінічні симптоми кардиту, поліартриту, малої хореї. Критерії діагностики Киселя-Несторова доповнюються критеріями діагностики першої атаки ГРГ (1992). Акцентується увага на етапності лікування з характеристикою кожного етапу, первинній і вторинній профілактиці. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття № 11. ЮРА. Дифузні захворювання сполучної тканини (ДЗСТ). Системні васкуліти. Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про ЮРА, ДЗСТ та системні васкуліти. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на основі клінічних, лабораторних та інструментальних даних діагностувати ЮРА, ДЗСТ та системні васкуліти. Навчальні питання: 1. Вікова структура та особливості ЮРА у дітей. 2. Особливості патогенезу ЮРА. 3. Критерії діагностики ЮРА. 4. Форми ювенільного ревматоїдного артриту. 4. Диференціальна діагностика ревматичних та ревматоїдних уражень суглобів. 5. Лікування ювенільного ревматоїдного артриту. 6. Системний червоний вовчак. Системна склеродермія. Дерматоміозит. 7. Геморагічний васкуліт. 8. Диспансерне спостереження за хворими в поліклініці. Короткий зміст заняття: ЮРА – хронічне запальне захворювання суглобів з неясною етіологією і складним, переважно автоімунним патогенезом. Належить до мультифакторіальних, полігенно успадкованих захворювань. Суглобовий синдром – основний прояв хвороби. В залежності від статі і віку має різний перебіг та прогноз. Розрізняють поліартритичну серонегативну, поліартритичну сер опозитивну форми, олігоартрикулярний варіант у дівчаток раннього віку і у хлопчиків старшого віку. Окремо обговорюється системна форма захворювання (синдром Стілла) і алергосептичний варіант (субсепсис Вісслера-Фанконі). На відміну від суглобових форм, системні форми ЮРА характеризуються ураженнями внутрішніх органів (печінка, селезінка, нирки, серце). Критерії діагностики базуються на ознаках, описаних А.В.Долгополовою (1979). Розглядаються принципи диференційованої терапії в залежності від форми хвороби. Із групи ДЗСТ у дітей найчастіше спостерігаються системний червоний вовчак (СЧВ), системна склеродермія (ССД) і дерматоміозит. Розглядаються критерії діагностики СЧВ, а серед найбільш значущих – нефрит, який приводить до ниркової недостатності й ураження всіх структур серця. Обговорюються критерії діагностики ССД і серед них – ураження серця і шкіри та патогномонічні зміни стравоходу. Акцентується увага на клінічних проявах дерматоміозиту і, в першу чергу, ураженні м’язової тканини, включаючи міокард, та на формах захворювання залежно від етіології та патогенезу. До групи системних васкулітів належать захворювання з імунним запаленням і подальшими деструктивними змінами стінки судин і навколишніх тканин, вторинними ураженнями органів та систем організму. В патогенезі провідну роль відіграє імунокомплексний процес. У дітей найчастіше зустрічається геморагічний васкуліт. Розглядаються клінічні прояви вузликового поліартериту, хвороби Кавасакі, питання диференціальної діагностики системних васкулітів Акцентується увага на етапності лікування, первинній і вторинній профілактиці. Контрольні запитання.
7. Лікування геморагічного васкуліту. Тема практичного заняття № 12. Набуті вади серця Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про набуті вади серця, патогенез утворення вади серця при різних захворюваннях. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на основі клінічних, лабораторних та інструментальних даних діагностувати різні вади ревматичного і неревматичного генезу, визначати методи лікування і проводити диспансерне спостереження за хворими в до- і післяопераційний період. Навчальні питання:
6. Диспансерне спостереження за хворими з набутими вадами серця після оперативного лікування. Короткий зміст заняття: Набуті вади серця здебільшого є наслідком перенесеної гострої ревматичної гарячки (ГРГ). Найчастіше зустрічається НМК, яка проходить ряд стадій. Розглядаються гемодинаміка, критерії діагностики, перебіг, лікування і прогноз НМК. Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору (МС) у дітей рідко буває ізольованим, у своєму розвитку має 5 стадій, які визначаються за клінічними симптомами, ЕКГ, ФКГ, ЕхоКГ змінами. МС часто приєднується до НМК. Існують 3 поєднання мітральної вади в залежності від переважання недостатності чи стенозу. НАК у дітей займає 2 місце за частотою після НМК. Розрізняють 3 ступені порушення геодинаміки у разі НАК, які мають відповідні клінічні ЕКГ, ФКГ, ЕхоКГ ознаки, СГА зустрічається у дітей рідко, перебіг має 5 стадій розвитку. У разі ГРГ, як правило, він поєднується з НАК або вадами мітрального клапана. Вади тристулкового клапана внаслідок ГРГ практично ізольовано не зустрічаються, а можуть розвиватися на фоні вже сформованих вад мітрального й аортального клапанів. Частіше до вади тристулкового клапана веде септичний ендокардит унаслідок інфікування підключичного катетера. Обговорюються основні принципи лікування у тому числі і показання для хірургічної корекції набутих вад серця залежно від виду патології, питання профілактики розвитку вади у разі ГРГ. Напрями дискусії:
Тема практичного заняття №13. Недостатність кровообігу (НК). Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів знання про недостатність кровообігу при захворюваннях серця та легеневій патології. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на підставі клінічних, лабораторних та інструментальних даних діагностувати різні ступені і форми НК у дітей. Навчальні питання: 1. Етіологія і патогенез НК . 2. Клінічні особливості гострої право- і лівошлуночкової недостатності. 3. Класифікація хронічної серцевої недостатності (СН). 4. Діагностика хронічної серцевої недостатності (СН). 5. Ступені СН у дітей раннього віку. 6. Основні принципи лікування СН. 7. Диспансерне спостереження за дітьми з хронічною серцевою недостатністю ( ХСН). 8. Сучана терапія СН (рекомендації Європейської асоціації кардіологів і експертів з лікування ХСН (2001). Короткий зміст заняття. Недостатність кровообігу (НК) або серцева недостатність (СН) – стан організму, коли система кровообігу не може забезпечити повноцінне кровопостачання органів і тканин відповідно до необхідного рівня обміну. Виникає гостро або поступово. НК – ширше поняття, ніж СН, бо передбачає сумацію серцевої і судинної недостатності. Експерти Американської колегії кардіологів і Американської колегії серця (АКК/ААС) визначають СН як складний клінічний синдром, який порушує здатність шлуночків наповнюватися кров’ю або виганяти її. Основні клінічні ознаки СН: задишка, слабість, затримка рідини (застій у легенях, печінці, периферичні набряки. Причинами НК є вади серця, захворювання серця та наявність механічних перешкод для роботи серця. Основна причина розвитку СН – це енергетична недостатність міокарда. У випадку гострої СН розрізняють право-, лівошлуночкову і загальну. Обговорюються питання клініки і діагностики гострої СН. У випадку розвитку хронічної НК оцінку гемодинамічних порушень проводять за класифікацією М.Д.Стражеска і В.Х.Василенка (1935). Ступінь СН у дітей раннього віку визначають за модифікованою класифікацією Інституту серцево-судинної хірургії ім. О.М.Бакулєва (1980). Обговорюються сучасні лікування СН, вибір серцевих глікозидів, безпека їх застосування, призначення інотропних препаратів. Акцентується увага на лікуванні гострої СН, лікуванні серцевої астми і черговості призначення лікувальних заходів на різних етапах надання медичної допомоги. Контрольні запитання. 1. Фізіологія серцевого скорочення і механізми виникнення СН.
8. Лікування набряку легенів (піногасники). Тема практичного заняття №14. Профілактика, диспансеризація, реабілітація. Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів знання про сучасні методи профілактики, диспансеризації, реабілітації у разі захворювань серцево-судинної системи. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів проводити профілактичні заходи для запобігання природженим і набутим захворюванням серцево-судинної системи, проводити диспансерне спостереження за дітьми з серцево-судинною патологією і проводити різні реабілітаційні (санаторно-курортні) заходи у цих дітей. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Принципи профілактики захворювань серцево-судинної системи різняться в залежності від характеру патології (природжена чи набута). Природжені вади підлягають антенатальним профілактичним заходам. Набута патологія серцево-судинної системи залежить від важкості ревматичного процесу й інших захворювань, що супроводжуються ураженням серця і судин. Тому профілактичні заходи повинні бути скеровані на профілактику ГРГ полегшенню її перебігу та своєчасність діагностики латентних форм ревматичного процесу, лікування та профілактику ангіни у дітей. Важливе значення відводиться своєчасній і повноцінній профілактиці інфекційних захворювань (дифтерія, скарлатина). Найважливішою профілактикою захворювань серцево-судинної системи є здоровий спосіб життя. Він передбачає створення оптимальних умов для життя і розвитку дитини, виключення з оточення шкідливих чинників, які можуть негативно впливати на різні органи і системи, у тому числі і серцево-судинну . Важливу роль відіграє раціональне (збалансоване) харчування, що запобігає порушенням вуглеводного і жирового обмінів, ожирінню. Підкреслюється негативний вплив куріння і вживання алкоголю на серце і судини, роль емоційних стресів і нервово-психічних перевантажень, що переважно зустрічається в підлітковому віці. Відзначається позитивний вплив занять фізкультурою у формуванні здорового способу життя і профілактики захворювань серцево-судинної системи. Обговорюються принципи диспансеризації захворювань серця і судин, захворювань, що можуть спричинитися до патології серцево-судинної системи, та диспансерне спостереження за дітьми з вадами серця, в тому числі і після проведення хірургічного лікування. Розглядаються принципи реабілітації дітей з захворюваннями серцево-судинної системи, акцентується значення санаторно-курортного лікування у місцевих та спеціалізованих санаторіях. Контрольні запитання. 1. Антенатальна профілактика захворювань серцево-судинної системи. 2. Профілактика ГРГ й інших набутих захворювань, що приводять до патології серцево-судинної системи.
4. Вплив факторів довкілля на стан серцево-судинної системи у дітей. 5. Роль куріння і вживання алкоголю у виникненні патології серцево-судинної системи. 6. Фізична культура і спорт як засоби запобігання серцево-судинним захворюванням. 7. Характер харчування і серцево-судинна патологія. 8. Реабілітація дітей із захворюваннями серцево-судинної системи. 9. Санаторно курортне лікування захворювань серцево-судинної системи. Тема практичного заняття № 15. Функціональні, ультразвукові та рентгенологічні методи дослідження Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про функціональні, ультразвукові та рентгенологічні методи дослідження захворювань серцево-судинної системи. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів вміти правильно планувати комплекс функціональних, ультразвукових і рентгенологічних методів дослідження для діагностики захворювань серцево-судинної системи у дітей. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Функціональні методи дослідження відіграють важливу роль в оцінці компенсаторних можливостей серцево-судинної системи у разі запальних і незапальних захворювань міокарда. Вони є підставою для призначення режиму і переходу від гадячого до тренувального. На підставі рентгенологічного обстеження можемо судити про розміри окремих відділів серця. УЗД – дозволяє оцінити величину камер серця, стан клапанного апарату, скоротливу функцію міокарда, діагностувати ендо-, міо- і перикардит, вади серця. Контрольні запитання:
Тема практичного заняття №16. Електрокардіографія Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів знання електрокардіографічної діагностики. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів записувати й аналізувати ЕКГ, проводити оцінку результатів обстеження. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Принцип ЕКГ заснований на реєстрації різниці потенціалів, яка виникає в м’язах серця під час їх скорочення. Для цього використовують спеціальну ЕКГ - апаратуру, а різницю потенціалів визначають у різних відведеннях від поверхні тіла, куди вони поширюються від серця завдяки електропровідності тканин тіла. Існує багато різних апаратів ЕКГ. Зараз найбільшого поширення набув запис на термочутливому папері. Для стандартизації калібрують коефіцієнт підсилення ЕКГ - апарата, записуючи напругу 1 мв = 10 мм. Реєстрація ЕКГ проводиться в лежачому положенні, після 10-15 хв періоду спокою, в теплому приміщенні. Перед накладанням електродів шкіру знежирюють, а електрод накладають на серветку, змочену фізіологічним розчином. Неспокійним дітям перед дослідженням застосовують ліки або навіть наркоз. Аналізуються зубці й інтервали ЕКГ, визначаються електрична вісь та позиції серця. Звертається увага на особливості ЕКГ у дітей різного віку. Акцентується увага на ознаках гіпертрофії різних відділів серця. Курсанти установлюють патологічні зміни на ЕКГ у разі різних захворювань серця і характерні зміни ЕКГ у випадку патології. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття № 17. Фонокардіографія Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про фонокардіографію. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів записувати й аналізувати ФКГ, проводити оцінку результатів обстеження. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Принцип ФКГ заснований на реєстрації звуків, що виникають під час роботи серця. ФКГ доповняє і об’єктивізує дані аускультації серця. У разі вивченні звуків серця виникає інтерес до 4 основних властивостей звуку: частотного складу (зумовлює тембр звучання), сили звуку, тривалості звуку і співвідношення звукового феномену до серцевого циклу. Обговорюються переваги ФКГ перед аускультацією, причини використання фільтрів для кращого відтворення смуг певних частот запису звуку. Використовують такі фільтри частот: А – аускультативний, Н – низькочастотний, С1 і С2 – перший і другий середньочастотні, В1 – високочастотний перший. Розглядається походження 5 тонів серця і шумів, що виникають в умовах патології, питання техніки і методики ФКГ. Акцентується увага на особливостях ФКГ здорових дітей, характеристиках тонів серця, шумах серця, які можуть бути в здорових дітей. Окремо виділяється проблема органічних серцевих шумів, які бувають клапанними і міокардіальними. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття №18. Ехокардіографія та допплєрокардіографія Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про сонографічні методи дослідження серця і судин. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на підставі даних ехокардіографії та допплєрокардіографії діагностувати різні варіанти морфологічної патології серця і порушення процесів кровоплину в порожнинах серця. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Ультразвукова ЕхоКГ – високоінформативний безкровний метод обстеження, який дає змогу розміри м’язів різних відділів серця, зафіксувати розміри порожнин серця у різні фази серцевого циклу, оцінити стан і роботу (функцію) клапанів серця, виявити патологічні структури, оцінити скоротливу функцію серцевого м’яза, наявність випоту в перикарді, зміни ендокарду при септичному ендокардиті. Ультразвукова ДКГ застосовується для оцінки гемодинаміки (потоків крові) у порожнинах серця і великих судинах для уточнення патології серцево-судинної системи. Ультразвукові методи обстеження широко застосовуються в неонатології, бо інвазивні методи дослідження у цьому віці відходять на другий план. Контрольні запитання. 1. Фізичні основи поширення ультразвуку у тілі людини.
Тема практичного заняття ,№ 19. Кардіоінтервалографія Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про кардіоінтервалографію. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на підставі даних кардіоінтервалографії діагностувати патологію серця у дітей. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Принцип методу кардіоінтервалографії базується на дослідженні синусового серцевого ритму із застосуванням сучасних методів математичного аналізу на підставі ЕВМ-обчислень. Методика заснована на аналізі запису ЕКГ протягом 100 кардіоциклів і наступних статистичних розрахунках. Надалі отримані дані порівнюються з табличними показниками кардіоінтервалограми. Вивчаються особливості кардіоінтервалограми у дітей різних вікових груп, в різні періоди доби, під впливом фізичних і психічних навантажень, під час виконання клиноортостатичної проби. Перевагою методу є можливість використовувати кардіоінтервалографію у разі масових обстежень дітей, а також той факт, що дані цього обстеження раніше виявляють патологічні зміни й дозволяють вибрати тактику, адекватну до динаміки патології. Існують можливості для використання кардіоінтервалографії для моніторингу дії ліків та об’єктивного контролю за дією голкорефлексотерапії, особливо у випадку аритмії. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття №20. Допплєркраніографія Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про допплєркраніографію. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на підставі даних допплєркраніографії діагностувати різні варіанти порушень кровообігу в мозкових судинах. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Ультразвукова доплерографія дає можливість неінвазивно отримати інформацію про прохідність судин, швидкість кровоплину, напрям руху крові в окремих судинах. На підставі цих даних можна визначити наявність стенозу судин, його ступінь за зниженням амплітуди пульсацій крові. Визначаючи напрямок течії крові, можна скласти уявлення про функціонування колатерального кровообігу, що має особливе значення для виявлення порушень мозкового кровообігу, бо він забезпечується із 2-х басейнів. Метод допплєрографії не може замінити ангіографію, але значно розширює можливість об’єктивізувати явища недостатності мозкового кровообігу. Нешкідливість і атравматичність методу дає змогу застосувати його не тільки для первинної діагностики, але й для динамічного спостереження й оцінки ефективності медикаментозного і хірургічного лікування. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття №21. Денситометрія Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про денситометрію. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів на підставі даних денситометрії діагностувати патологію серця у дітей. . Навчальні питання:
Тема практичного заняття №22. Рентгенографія Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про рентгенівські методи дослідження серця і судин. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів визначати показання до проведення рентгенівських методів дослідження в кардіології і на підставі даних рентгенодіагностики визначати різні варіанти уражень серця і судин у дітей. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Нагадуються основні принципи рентгенівського методу дослідження, апаратура для проведення досліджень. Звертається увага на методики, які застосовуються в кардіології. Розглядаються варіанти рентгенограм здорових дітей. Акцентуються особливості рентгенограм у дітей з патологією серцево-судинної системи, звертається увага на патогенетичні зв’язки патології серця і легенів. Проводиться оцінка ролі рентгенівських методів обстеження за умови існування ЕхоКГ. Розглядається метод ангіографії як найбільш інформативне обстеження артеріального судинного русла. Контрольні запитання.
Тема практичного заняття № 23. Первинна реанімація Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про первинну реанімацію у випадку захворювання серця і судин. Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів проводити реанімаційні заходи. враховуючи особливості патології серцево-судинної системи у дітей. Навчальні питання:
Короткий зміст заняття: Клінічна смерть – це зворотний термінальний стан між життям і смертю, який виникає з моменту зупинки кровообігу і дихання до моменту загибелі клітин головного мозку. У середньому триває 3 – 5 хв і визначається по наявності електричної активності кори головного мозку. За вищезгаданий час треба діагностувати зупинку кровобігу, застосовуючи пальпацію пульсу на великих судинах (як правило шиї) і провести реанімаційні заходи, які ефективні до моменту настання біологічної смерті. Для успішної реанімації хворого потрібні практичні навички, ліки і апаратура (дефібрилятор, електрокардіограф, дихальна апаратура, інструменти для внутрісерцевого введення препаратів). Клінічна смерть може бути раптовою і передбачуваною. У випадку прогнозованої смерті (набряк легенів, важка хронічна серцева недостатність, уремія, гепатаргія, мозкова кома, кахексія і т.п.) виникає вторинна низько амплітудна фібриляція шлуночків або асистолія, які не підлягають ліквідації. Серцево-легенева реанімація проводиться послідовно і включає ряд етапів:
Щоб провести диференційоване лікування, необхідно вияснити безпосередню причину зупинки кровообігу. Обговорюється методика контролю за станом хворого і медикаментозна терапія з метою запобігання післяреанімаційним ускладненням. Контрольні запитання.
|
| "ПЕДІАТРІЯ" Передатестаційний цикл Методичні вказівки підготували: доц. О. В. Омельяненко, проф. Ю. С. Коржинський, ас. В. В. Подолянська, доц. І. М. Головко, доц.... |
Робота серця. Серцевий цикл Мета. Розглянути серцевий цикл, ознайомити учнів з його основними фазами й механізмами, що регулюють роботу серця |
| Тема. Життєвий цикл у рослин і тварин Мета Мета: сформувати поняття про життєвий цикл, показати прості й складні життєві цикли |
1. Жниварські пісні та їх характеристика Жниварські чи обжинкові... Вони завершують цикл обрядових пісень, пов’язаних із землеробським календарем. Жнива хоч і є періодом важкої праці, але знаменують... |
| The cycle of Kuznets and basic phases of cycles of business activity... В статті розглянуто сутність терміну «цикл», проаналізовано тенденції розвитку машинобудівної галузі України за 25 років. Розглянуто... |
1 Известно, что клеточный цикл включает в себя несколько следующих... Известно, что клеточный цикл включает в себя несколько следующих друг за другом |
| Пропоную цикл радіопередач, присвячених видатному кораблебудівнику Анатолію Ганькевичу Пропоную цикл радіопередач, присвячених видатному кораблебудівнику – Анатолію Ганькевичу |
Тема семестру Цикл уроків музики з використанням взаємодії мистецтв, як засобу формування креативної особистості учнів |
| Підготовка до сприймання казки-притчі У Емми Андієвської є цикл не зовсім звичайних казок-притч, об'єднаних спільним початком і закінченням |
Дитяча література XX XXI ст. (Огляд). Найвідоміші письменники та найпопулярніші твори для дітей Та чи не занадто поспішають песимісти зі своїми висновками? Сьогоднішній урок допоможе певною мірою з’ясувати питання про роль літератури... |