"ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ" Передатестаційний цикл


Скачати 1.16 Mb.
Назва "ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ" Передатестаційний цикл
Сторінка 2/7
Дата 15.05.2013
Розмір 1.16 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
1   2   3   4   5   6   7

ЗМІСТ ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

(теми реферативних повідомлень та напрямки дискусій)



Тема семінарського заняття № 1. Здоровий спосіб життя та його роль у профілактиці захворювань серцево-судинної системи
Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про значення здорового способу життя в запобіганні захворюванням серцево-судинної системи.

Професійно-орієнтована: навчити лікарів-слухачів методам запобігання захворювань серцево-судинної системи, які зумовлені шкідливими звичками та психогенними зовнішніми чинниками.

Теми реферативних повідомлень.

  1. Поняття про здоровий спосіб життя.

  2. Вплив шкідливих факторів довкілля, куріння, алкоголю на серцево-судинну систему.

  3. Значення фізичних факторів (фізкультура, спорт, загартовування у профілактиці серцево-судинних захворювань.

  4. Роль нервово-психічних факторів у запобіганні серцево-судинних захворювань

  5. Раціональне харчування і його роль у профілактиці захворювань серцево-судинної системи.

Короткий зміст заняття:

Здоровий спосіб передбачає створення оптимальних умов для життя і розвитку дитини, виключення з оточення шкідливих чинників, які можуть негативно впливати на різні органи і системи, у тому числі і серцево-судинну . Важливу роль відіграє раціональне (збалансоване) харчування, що запобігає порушенням вуглеводного і жирового обміну, ожирінню. Підкреслюється негативний вплив куріння і вживання алкоголю на серце і судини, роль емоційних стресів і нервово-психічних перевантажень, що переважно зустрічається в підлітковому віці. Відзначається позитивний вплив занять фізкультурою у формуванні здорового способу життя і профілактиці захворювань серцево-судинної системи.

Напрямки дискусі\ї:

  • Сучасні погляди на здоровий спосіб життя.

- Вплив факторів довкілля на стан серцево-судинної системи у дітей.

- Роль куріння і вживання алкоголю у виникненні патології серцево-судинної системи.

  • Фізична культура і спорт, як засоби запобігання серцево-судинним захворюванням.

  • Характер харчування і серцево-судинна патологія.


Тема семінарського заняття № 2. Основи медичної генетики
Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про медичну генетику і медико-генетичне консультування.

Професійно-орієнтована: навчити лікарів-слухачів користуватися даними медичної генетики в діагностиці і для профілактики серцево-судинних захворювань.

Теми реферативних повідомлень.

  1. Принципи діагностики спадкових захворювань серцево-судинної системи у дітей.

  2. Клінічна діагностика природжених захворювань серцево-судинної системи.

  3. Показання для застосування цитогенетичних методів.

  4. Профілактика серцево-судинних захворювань

  5. Патогенетичні принципи лікування спадкових захворювань серцево-судинної системи у дітей.

Короткий зміст заняття:

Медична генетика дає дитячим кардіоревматологам знання про спадкові захворювання серцево-судинної системи, методи їх раннього розпізнавання на підставі клінічного, лабораторного й апаратного обстеження. Підкреслюється важлива роль медико-генетичного консультування в запобіганні серцево-судинним захворюваням дітей. Лікарі-слухачі знайомляться з патогенетичними принципами лікування спадкових захворювань серцево-судинної системи. Обговорюються зміни серцево-судинної системи дитини у разі спадкових колагенопатій, спадкових захворювань нервово-м’язового апарату, амілоїдозу серця, мукополісахаридозів (хвороб накопичення). Акцентується увага на характер успадкування, генетичні дефекти, які лежать в основі даної патології.

Напрямки дискусії:

- Роль спадкових факторів у виникненні захворювань серцево-судинної системи.

- Медико-генетичне консультування дітей із сімей з природженою патологією серцево-судинної системи.

- Клінічні ознаки спадкових захворювань серця і судин сполучної тканини.

системи.

- Лабораторна й апаратна діагностика спадкової патології серцево-судинної системи

- Профілактика природжених захворювань серцево-судинної системи у дітей.


Тема семінарського заняття № 3. Імунітет та імунопатологічні стани
Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про імунітет і патологію імунної системи у дітей.

Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів оцінювати показники клітинного і гуморального імунітету у здорових і хворих дітей, а також вміти запідозрити імунодефіцитний стан.

Навчальні питання:

  1. Особливості імунітету у дітей різного віку.

  2. Порушення гуморальної ланки імунітету.

  3. Порушення клітинного імунітету

  4. Природжені імунодефіцитні синдроми та захворювання.

  5. Набуті імунодефіцитні стани.

  6. Лікування дітей з імунодефіцитами.

Короткий зміст заняття:

Імунна система здійснює захист організму від несприятливих зовнішніх і внутрішніх впливів і тим самим забезпечує його цілісність та індивідуальність. На 2-му місяці внутріутробного розвитку починається закладка загрудинної залози, а в подальшому (14-й тиждень) її клітинна диференціація. Враховуючи масу тимуса і його вікову інволюцію, слід відзначити високу функціональну активність клітинного імунітету у новонароджених дітей. Гуморальний імунітет новонароджених дітей у великій мірі залежить від рівня материнського та Ig G, Ig А, як правило відсутній. У першому півріччі життя рівень Ig G знижується, а в подальшому починає з’являтися власний Ig G, рівень якого поступово зростає і сягає рівня дорослих у віці близько !0 років. Рівень Ig M наростає до рівня дорослих вже у 2-4-річному віці. Ig А починає продукуватися з 2-3 тижня життя і досягає нормальних величин у 8-15-річному віці. Відомі так звані „критичні періоди” в розвитку імунобіологічної реактивності дітей: період новонародженості, у віці 4-6 міс, 2-й рік життя, 4-6 років та період статевого дозрівання.

Імунодефіцитні стани можуть бути первинними (природженими) та вторинними (набутими). В залежності від характеру ураження розрізняють недостатність клітинного, гуморального імунітету та комбіновані імунодефіцитні стани (ІДС). Більшість набутих ІДС є генокопіями первинних.

Проводиться обговорення первинної агаммаглобулінемії (хвороба Брутона), дисгаммаглобулінемії, коли порушується синтез одного або двох класів Ig, лімфоцитарної дисгенезії (синдром Незелофа), гіпоплазії загрудинної залози та пара щитовидних залоз (синдром Ді-Джорджі), спадкового алімфоцитозу (швейцарського типу імунодефіциту), синдрому Луї-Бар (атаксія-телеангіектазія), синдрому Віскотта-Олдріча. Розглядаються причини вторинних імунодефіцит них станів. Обговорюються основні принципи лікування ІДС, корекції порушень гуморальної і клітинної ланок імунітету.

Напрямки дискусії:

  • Становлення імунної системи у плода.

- Особливості імунодефіциту клітинного типу.

- Особливості імунодефіциту гуморального типу.

  • Комбіновані імунодефіцити.

  • Замісна терапія гуморальних імунодефіцитів.

- Показання і протипоказання для призначення препаратів тимуса.


Тема семінарського заняття № 4. Морфологія, фізіологія та патофізіологія системи кровообігу.
Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про морфологію, фізіологію та патофізіологію серцево-судинної системи

Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів використовувати отримані знання у своїй практичній діяльності.

Навчальні питання:

  1. Кровообіг плода і новонародженого.

  2. Анатомія серця і судин у різні вікові періоди.

  3. Функції міокарда в нормі.

  4. Порушення функцій міокарда під час патологічних процесівх.

  5. Поза серцеві порушення у разіпатології серцево-судинної системи.

Короткий зміст:

Серце і великі судини починають формуватися на 2-му тижні життя ембріона. З кінця 2-го місяця внутрішньоутробного періоду установлюється плацентарний кровообіг, який припиняється з моменту народження дитини і перетискання судин пуповини. Тоді починає функціонувати мале коло кровообігу. Маса серця новонародженого відносно більша ніж у дорослого, а з віком праві відділи серця відстають у розвитку в порівнянні з лівими відділами серця. Серце більше росте в довжину. У новонароджених спостерігається переважання симпатичної іннервації над вагусною. У зв’язку з відносно більшою масою серця у дітей і більшою площею отворів серця і просвіту судин, а також враховуючи меншу “спрацьованість” серцевого м’яза, функціональна здатність серця у дітей значно вища. Пульс у дітей частіший і з віком сповільнюється, однак АТ нижчий і з віком наростає. При цьому є значна лабільність цих показників. Час кровообігу у дітей удвічі менший ніж у дорослих. Для ЕКГ дітей є характерною правограма, яка з віком зменшується. У разі метаболічних чи дистрофічних змін порушуються всі функції міокарда: автоматизму, збудливості, провідності і скоротливості.

Напрямки дискусії:

  1. Особливості внутріутробного плацентарного кровообігу.

  2. Характеристика окремих відділів серця у різні вікові періоди.

  3. Іннервація серцевого м’яза і її вплив на функцію.

  4. Особливості коронарних артерій і великих судин у дітей різного віку.

  5. Тони серця в нормі і при патології. Характеристика серцевих шумів і їх походження.

  6. Вплив екзо- і ендогенних чинників на показники пульсу й артеріального тиску.

  7. Основні функції міокарда.



Тема семінарського заняття № 5. Об'єктивні методи дослідження серця та великих судин

Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про об’єктивні методи дослідження серця і судин

Професійно орієнтована: навчити лікарів-слухачів оцінювати ЕКГ,ФКГ, інтерпретувати дані УЗД, рентгенологічного методів дослідження серцево-судинної системи у дітей.

Навчальні питання:

  1. Частота пульсу, величини АТ у здорових дітей різного віку.

  2. Характерні зміни пульсу у разі патології серцево-судинної системи.

  3. Величина артеріального тиску у здорових дітей.

  4. Розміри серця у дітей різного віку.

  5. Аускультація серця і судин в нормі і у разі патології.

  6. Особливості ЕКГ у здорових і хворий дітей різного віку.

  7. Ультразвукові методи обстеження серця і судин у дітей.

  8. Рентгенологічні методи обстеження серця і судин.

Короткий зміст заняття:

Діагностика серцево-судинних захворювань у дітей базується на клінічних методах обстеження частоти і характеру пульсу, перкуторних даних про розміри серця, аускультації серця і судин, вимірюванні артеріального тиску. На підставі цих даних можна проводити скринінг основних захворювань серцево-судинної системи. У сучасній кардіології основну роль в отриманні об’єктивної інформації відіграють інструментальні методи дослідження. На підставі ЕКГ ми оцінюємо функції міокарда, ФКГ дозволяє уточнити аускультативні феномени. Променеві методи діагностики дозволяють дослідити розміри судин, серця і його структур, характер патологічних змін і процесів. Сучасна допплєрографія дає можливість неінвазивно оцінювати характеристики кровоплину в серці та судинах. Для уточнення інформації про структурні зміни деколи використовується комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія.

Напрямки дискусії:

- Характерні клінічні ознаки (патогномонічні) природжених вад серця і великих судин.

- Критерії артеріальних гіпертензії та гіпотензії.

- Оцінка ЕКГ здорової дитини.

- Ознаки гіпертрофії передсердь та шлуночків, порушень ритму, провідності,

метаболічних процесів у міокарді за даними ЕКГ.

- Форма і характер шуму у разі різних вад серця.

- Диференціальна діагностика станів з посиленням легеневого рисунка.

- Рентгенологічна картина вад серця.

- Імпульсна та кольорова допплєрографія в оцінці потоків крові.

Тема семінарського заняття № 6. Первинні та вторинні артеріальні гіпертензії та гіпотензії
Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасні знання про артеріальні дискінезії.

Професійно орієнтована: ознайомити лікарів-слухачів з сучасними поглядами на етіологію, патогенез, диференціальну діагностику, принципи лікування та профілактики артеріальної гіпертензії та гіпотензії.

Навчальні питання:

  1. Фізіологічні коливання артеріального тиску у здорових дітей.

  2. Етіологія і патогенез артеріальної гіпертензії.

  3. Класифікація гіпертонічної хвороби.

  4. Клініка, діагностика і диференціальна діагностика артеріальної гіпертензії.

  5. Лікування артеріальної гіпертензії і її ускладнень.

  6. Артеріальні гіпотензії.

  7. Невідкладна допомога у разі зомління, колапсу, шоку.

  8. Профілактика артеріальних дискінезій.


Короткий зміст заняття:

Артеріальний тиск – найважливіший показник гемодинаміки. Його рівень визначається величиною серцевого викиду, загальним периферичним опором судинного русла і об’ємом циркуляційної крові. На його величину впливають емоції, метеорологічні і географічні фактори. Артеріальна гіпертензія – це перманентне або тимчасове підвищення величини АТ дитини понад нормальні показники для певного віку. Розрізняють первинну і вторинну артеріальні гіпертензії.

Первинна артеріальна гіпертензія ( ПАГ, гіпертонічна хвороба, есенціальна гіпертензія ) – це хронічне систоло-діастолічне підвищення АТ, в основі якого лежить порушення нервових механізмів, що регулюють судинний тонус, без первинного ураження внутрішніх органів. Частота ПАГ у дітей становить 5 –14%. Найчастіше вона виникає у періоді статевого дозрівання. Основний патогенетичний пусковий механізм ПАГ – це надмірна адренергічна активність нейронів головного мозку, яка може бути генетично детермінованою. Розрізняють 3 стадії ПАГ: транзиторна, лабільна і стабільна. Обговорюються суб’єктивні та об’єктивні симптоми ПАГ, основні принципи лікування, яке повинно бути своєчасним, комплексним і тривалим. Воно неодмінно передбачає організацію режиму праці і відпочинку, дієтичні заходи, охоронний психічний режим, боротьбу з гіподинамією. Обговорюються гіпотензивні препарати кардіотропної, судинної, діуретичної, нейротропної, дії.

Вторинні артеріальні гіпертензії (ВАГ, симптоматичні) можуть виникати у будь-якому віці, але більш характерні для дітей молодшої вікової групи. Розрізняють ВАГ у разі захворювань нирок (паренхіматозні і судинні) , серця і судин (коарктація аорти, недостатність клапанів аорти), ендокринної патології (феохромоцитома, синдром Конна, синдром Іщенко-Кушінга, адреногенітальний синдром, тиротоксикоз) і процесів у головному мозку (епілепсія, травми, пухлини).

Артеріальні гіпотензії (Аг)можуть бути фізіологічними і патологічними. Поширеність артеріальної гіпотензії у дітей – 3,9-20,9%. Розрізняють нейроциркуляторну (первинну) і симптоматичну (вторинну) Аг, а також пароксизмальну і перманентну форми цієї патології. Гіпотонічний криз характеризується різким падінням АГ нижче 80 / 50-30 мм рт ст. Вторинні Аг найчастіше виникають гостро після передозування гіпотензивних препаратів, під час важкої інфекційної патології, важких захворювань серцево-судинної системи, у разі гіпотирозу, хвороби Аддісона. Лікування Аг базується на застосуванні загальнозміцнювальних заходів, вітамінів (особливо групи В) і стимуляторів, корекції харчування.

Напрямки дискусії:

  • Вікові особливості АТ у дітей.

  • Критерії артеріальних гіпертензії та гіпотензії.

- Етіологія і патогенез ПАГ.

- Оцінка вихідного вегетативного тонусу у дітей.

  • Діагностика і диференціальна діагностика ПАГ і Аг.

  • Діагностика і диференціальна діагностика ВАГ.

  • Клінічна фармакотерапія ПАГ, ВАГ і Аг.

  • Профілактика артеріальних дискінезій у дітей.




Тема семінарського заняття № 7.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

"ПЕДІАТРІЯ" Передатестаційний цикл
Методичні вказівки підготували: доц. О. В. Омельяненко, проф. Ю. С. Коржинський, ас. В. В. Подолянська, доц. І. М. Головко, доц....
Робота серця. Серцевий цикл
Мета. Розглянути серцевий цикл, ознайомити учнів з його основними фазами й механізмами, що регулюють роботу серця
Тема. Життєвий цикл у рослин і тварин Мета
Мета: сформувати поняття про життєвий цикл, показати прості й складні життєві цикли
1. Жниварські пісні та їх характеристика Жниварські чи обжинкові...
Вони завершують цикл обрядових пісень, пов’язаних із землеробським календарем. Жнива хоч і є періодом важкої праці, але знаменують...
The cycle of Kuznets and basic phases of cycles of business activity...
В статті розглянуто сутність терміну «цикл», проаналізовано тенденції розвитку машинобудівної галузі України за 25 років. Розглянуто...
1 Известно, что клеточный цикл включает в себя несколько следующих...
Известно, что клеточный цикл включает в себя несколько следующих друг за другом
Пропоную цикл радіопередач, присвячених видатному кораблебудівнику Анатолію Ганькевичу
Пропоную цикл радіопередач, присвячених видатному кораблебудівнику – Анатолію Ганькевичу
Тема семестру
Цикл уроків музики з використанням взаємодії мистецтв, як засобу формування креативної особистості учнів
Підготовка до сприймання казки-притчі
У Емми Андієвської є цикл не зовсім звичайних казок-притч, об'єднаних спільним початком і закінченням
Дитяча література XX XXI ст. (Огляд). Найвідоміші письменники та найпопулярніші твори для дітей
Та чи не занадто поспішають песимісти зі своїми висновками? Сьогоднішній урок допоможе певною мірою з’ясувати питання про роль літератури...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка