|
|
Скачати 293.07 Kb.
|
|
уПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ хМЕЛЬНИЦЬКОГО КОЛЕГІУМУ ІМ. В. КОЗУБНЯКА Особливості побудови уроку математики в початкових класах З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ уПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ хМЕЛЬНИЦЬКОГО КОЛЕГІУМУ ІМ. В. КОЗУБНЯКА Особливості побудови уроку математики в початкових класах З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ Хмельницький 2010 Рекомендовано до друку методичною радою ІМК (протокол № 4 від 11. 11. 2010 р. м. Хмельницький) Укладачі: Балабан Л.М. – вчитель вищої категорії, вчитель-методист; Колесник Н. П. – вчитель вищої категорії, Старший вчитель Рецензенти: Романів О.М. – методист ІМК управління освіти Хмельницької міської ради; Гудим А.М. – заступник директора Хмельницького колегіуму з початкового навчання та розвитку «Особливості побудови уроку математики в початкових класах з використанням інтерактивних методів навчання» Робота містить рекомендації та теоретичні положення щодо особливостей побудови уроку математики в початкових класах з використанням інтерактивних методів навчання та пропонуються зразки уроків з даного питання ЗМІСТ Вступ 6 Інтерактивні технології 8 Зразки використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики 16 Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями 30 Література 33 Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв'язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності. В.Сухомлинський Урок математики в початкових класах у більшості випадків, є інтегрованим. У ньому розглядаються різні змістові лінії: арифметичні дії, питання нумерації, геометричний матеріал, вирази на порядок дій, алгебраїчний матеріал, задачі, величини тощо. Кожна з них має власну логіку вивчення, методику викладання, систему вправ та послідовність і т.п. Розгляд кожної змістової лінії потребує постановлення специфічної навчальної мети на уроці. Все це вимагає нового підходу до конструювання уроку. Інтерактивне навчання — це навчання, побудоване на основі спілкування та взаємодіі, що реалізуються і в технологіях, і в методах, і в організаційних формах. Використання досить нового терміну «інтерактивний» у методичній літературі на сьогодні не є сталим. Зустрічаємо формулювання й трактування такі, як «інтерактивне навчання», «інтерактивна технологія», «сукупність технологій», «інтерактивні форми» та ін. Але головне, що мова тут іде саме про процес спілкування, в якому відбувається обмін інформацією, вміннями, досвідом між учнями та вчителем або учнем та учнем. За О. І. Пометун, суть інтерактивного навчання полягає в тому, що «навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють». Підґрунтя інтерактивного навчання закладено ще в радянській школі XX ст. й пов'язане з використанням бригадно-лабораторного, проектного методу, колективного способу навчання та ін. Головною метою інтерактивного навчання є підготовка особистості до реального життя, формування громадянської позиції, перехід від особистості учня, що самоідентифікується, до особистості, яка саморелізується. Інтерактивні технології стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу. Освітні та розвивальні цілі виступають як супутні. Використання інтерактивного навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації (до 90%); навчання орієнтоване, на відміну від традиційного, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності. Учитель виступає як рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції. Існує досить значна кількість підходів до класифікації інтерактивних технологій. У посібнику «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» (О. Пометун, Л. Пироженко) пропонується, наприклад, така класифікація (за метою уроку та формою організації навчальної діяльності):
В.В. Мельник пропонує інтерактивні методи поділяти на превентивні інтеракції (тренінг, консультації та ін..), імітаційні інтеракції (інсценування, ділові ігри, диспут, «мозковий штурм» та ін..), не імітаційні інтеракції (проблемна лекція, конференція, практикум тощо). Інтерактивні технології Враховуючи психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку та рівень їхньої готовності до спілкування, вважаємо, що застосування інтерактивних технологій навчання в початковій школі варто розпочинати з роботи в парах. Саме в процесі роботи в парах учні отримують можливість говорити, що є необхідним для цього вікового періоду. Всупереч тому, що увага дітей молодшого шкільного віку нестійка і тому вони часто відволікаються, під час роботи з партнером кожний з учнів працює активно. Цю технологію можна використовувати на будь-якому етапі уроку математики, навіть на етапі перевірки самостійно виконаного завдання, зокрема й домашнього, коли вчитель пропонує звірити відповіді завдань і в разі розходження, довести правильність своєї відповіді. Робота в парах Також на уроках математики під час організації праці за технологією "Робота в парах" учитель може давати учням наступні завдання: — обговорити хід розв'язання прикладу (задачі), а потім самостійно записати розв'язання в зошит; — розглянути і проаналізувати запропоновані вчителем з підручника чи спроектовані на екран або написані на картках різні способи розв'язання завдань; — обговорити хід розв'язання прикладу або задачі; — обговорити відповіді на запитання вчителя; — розробити запитання до інших учнів класу; — зробити висновок і т. п. "Мікрофон" Наприклад, об'єднавши учнів у пари в тому порядку, в якому вони сидять за партами, вчитель кожному з пари дає завдання проаналізувати певний спосіб розв'язання завдання. Після закінчення відведеного вчителем часу на обмірковування відповіді, за його вказівкою кожен учень пари по черзі розказує хід виконання завдання. Вчитель попереджає, що учень, який слухає, має бути уважним, щоб міг вкінці сказати, чи погоджується з таким міркуванням чи ні. Якщо він не погоджується, то має висловити свій варіант пояснення. А також учитель попереджає школярів, що вони мають дійти спільної згоди, після чого пропонує вирішити, хто з учнів пари представлятиме свої міркування в загальному колі за технологією "Мікрофон". Варто зазначити, що у випадку, коли немає умов розмістити дітей по колу або це викликає певні ускладнення, то "мікрофон" передається з однієї парти на іншу або від одного учня до іншого, що сидить поруч. Враховуючи особливості математичних завдань, учитель може дещо видозмінити цю технологію. Наприклад, запропонувавши парам визначити, хто з учнів пари представлятиме хід виконання завдання першим способом, учитель, передаючи уявний мікрофон учню, просить його розпочинати відповідь словами: "На мою думку, це завдання виконано таким чином: ..." і, після закінчення, передати "мікрофон" наступному учню. Якщо учень, який взяв "мікрофон", міркує аналогічно, то має починати словами: "Я погоджуюся, що ..." — і ще раз озвучити відповідь, щоб краще запам'ятати. Якщо пояснення і далі аналогічні (повторюються), то вчитель може запитати, чи є в когось інша версія, якщо немає, то представнику наступної пари вчитель пропонує представити другий спосіб розв'язання. У випадку, коли учень, який отримав "мікрофон", не погоджується з попереднім судженням, тобто має свою думку, то як і в попередньому випадку, відповідати доцільно розпочати словами: "На мою думку ...". Висловившись, він передає "мікрофон" далі. Якщо були різні тлумачення ходу розв'язання завдань, то вчителю вкінці слід учнів перепитати, чи не змінили вони свою думку і, можливо, допомогти прийняти правильне рішення. "Міні ажурна пилка" На уроках математики у початковій школі ефективним може бути використання технології "Міні ажурна пилка" ("Мозаїка", "Джиг-со"). За цією технологією вчитель пропонує учням об'єднатися у четвірки (по дві парти, що стоять одна за одною) і роздає кожній групі по 4 підготовлених ним заздалегідь (з підручника чи написаних на картках, або спроектованих на екран) завдання так, щоб кожен учень у групі отримав різне завдання. На першому етапі вчитель пропонує самостійно обдумати спосіб його розв'язання, на що відводить 1—2 хв. По закінченні часу він дає вказівку пояснити хід виконання свого завдання сусіду по парті (спочатку висловлюються ті учні, які сидять праворуч за партою, а потім — ліворуч) і обмінятися завданнями. Наступний крок передбачає аналогічну роботу зі школярами, що сидять позаду (попереду) в межах четвірки і обмін завданнями, які вони отримали після першого спілкування. На наступному етапі учні знову повертаються до роботи в початкових парах і пояснюють один одному розв'язання завдання, отриманого від попереднього спілкування та відтворюють почуте знову від сусіда. У результаті кожен з учнів зможе пояснити розв'язання всіх чотирьох завдань. Далі вчитель пропонує кожній групі визначити учня, який представлятиме хід виконання одного із 3-х завдань, що йому запропонували партнери по групі, тобто не те завдання, яке він отримав від учителя. А також учитель попереджає, що учні-представники повинні стежити за тим, щоб не повторювати завдання, яке було вже представлене. До того ж, кожний наступний представник, узявши уявний мікрофон, повинен спочатку сказати, чи погоджується він з відповіддю свого попередника. Якщо ні, то обґрунтовує чому і передає мікрофон наступному представнику, який теж має сказати, чи погоджується з почутим обґрунтуванням і, якщо так, то представляє розв'язання іншого завдання і т.д. Якщо презентація завдань завершиться і залишаються представники груп, які не брали участі в обговоренні, то вчитель їх запитує, чи погоджуються вони з тими думками, які прозвучали. В тому випадку, якщо виявиться учень, що має іншу версію або не погоджується з відповіддю попередників, то йому дається мікрофон і він обґрунтовує свої міркування. Після цього вчитель звертається до учнів класу і запитує, чи правильно розмірковує їхній товариш. "Два—чотири—всі разом" Для розв'язання логічних завдань з математики або нового виду нестандартних завдань, або завдань, у розв'язанні яких ще не набули учні достатнього рівня, ми пропонуємо видозмінений варіант технології "Два—чотири—всі разом". Учитель пропонує спочатку самостійно, за відведений ним час, подумати і знайти спосіб розв'язання завдання. Тоді, за пропозицією вчителя, учні об'єднуються в пари з сусідом по парті і обмінюються своїми ідеями та знаходять спільне рішення. Коли відведений час вичерпався, вчитель просить учнів об'єднатися у четвірки. Для зручності можна об'єднати по дві парти, що стоять одна за одною. Тепер школярі діляться своїми думками щодо способів розв'язання завдання і доходять спільної згоди. По закінченні часу учні визначають, хто представлятиме спосіб розв'язання завдання. Далі вчитель пропонує учням, беручи уявний мікрофон, починати відповідь словами: "На нашу думку завдання слід розв'язати так: ...". Представник іншої групи, взявши "мікрофон", має сказати, чи погоджується він з відповіддю свого попередника, якщо ні, то обґрунтовує чому і пропонує свій шлях розв'язання. Якщо учень має інший спосіб розв'язання, то повинен сказати: "Я погоджуюсь з таким розв'язанням, але ми маємо інший спосіб:..." і розкриває його. У випадку, коли розв'язання учнів наступної групи збігається із озвученим уже його попередниками, то сказавши про це, представник групи передає "мікрофон" далі. Якщо груп багато, то, вислухавши ствердну відповідь двох наступних учнів, вчитель може запитати, чи є в якоїсь із груп інший варіант розв'язання. Тільки після цього робляться записи в зошитах, а за необхідності і на дошці. "Броунівський рух" Враховуючи особливості математичного матеріалу у початковій школі, можна використовувати спрощені варіанти технології "Броунівський рух", яку доцільно використовувати на підсумкових уроках або уроках, присвячених повторенню. Вчитель може сам підготувати або дібрати з підручника 4—5 різних завдань (задач). Якщо вчитель добирав завдання не з підручника, то їх варто надрукувати на картках 4 (5) різних кольорів так, щоб однакові завдання були на картках одного і того ж кольору. У випадку, якщо завдання з підручника, то на картках вказати тільки номер завдання з підручника. Учні за вказівкою вчителя за визначений учителем час розв'язують його самостійно. Після закінчення відведеного часу вчитель пропонує учням зустрітися з одним із учнів, який має картку іншого кольору. Ознайомити його зі своїм завданням і його розв'язанням, вислухати зміст розв'язання товариша. Після чого обмінятися картками (завданнями) та шукати учня, що має картку кольору, якого у нього ще не було, і знову кожен з однокласників, що зустрілися, розказує зміст та розв'язання завдання, яке одержав від попередньої зустрічі і т.д. Процес закінчується, коли кожен учень розв'язав завдання на картках усіх кольорів. Наприклад, так можна організувати роботу над виконанням завдання № 571 (М.В. Богданович. Математика: Підручник для 3 кл. - К.: Освіта, 2003. -160 с). Застосовуючи переставну властивість дії додавання, розв'яжи приклади: 500 + 40 + 200 + 50 300 + 50 + 20 + 600 200 + 20 + 700 + 30 10 + 70 + 800 + 100 Для зручності самі приклади можна написати на картках 4-х кольорів або вказати на них, який приклад з підручника треба виконати. Зразок: № 572, 1-й рядочок 2-й приклад. А далі вчитель організовує роботу в тій послідовності, яку описано вище. Такий спрощений варіант технології "Броунівський рух" потребує меншої затрати часу, ніж звичайний, меншого обсягу навчального матеріалу. Тому його варто частіше застосовувати при виконанні завдань підручника. "Робота в малих групах" Також ми пропонуємо використовувати технології "Робота в малих групах" з подальшою роботою в парах змінного складу. Суть такого поєднання цих технологій у тому, що об'єднавши учнів у декілька груп, учитель дає кожній групі єдине завдання. Для чіткої організації роботи різним групам завдання записуються на картках різного кольору, тобто будь-які дві групи не повинні мати карток одного і того ж кольору, але кожен учень отримує картку із завданням, так як у подальшій роботі їм доведеться ними обмінюватися. Далі вчитель пропонує за відведений час розв'язати їх, після чого за його вказівкою учні розходяться і зустрічаються з учнями інших груп, орієнтуючись за картками, щоб не зустрітися з учнем, що має картку із завданням, яке він уже розв'язував. Зустрівшись з учнем "іншого кольору", кожен з них має представити зміст свого завдання і його розв'язання, обмінятися картками та рухатися на зустріч з іншим учнем, якому має представити зміст і розв'язання уже іншого завдання, того, яке він отримав під час зустрічі з попереднім учнем і т.д. За відведений учителем час кожен учень має намагатися розв'язати завдання всіх груп, тобто завдання на картках усіх запропонованих кольорів. Можна зробити висновок, що, ознайомившись з різними технологіями, вчитель має враховувати особливість предмета, його завдань, вікові особливості учнів, наповнюваність класів і т.п. Пропонуємо зразки використання інтерактивних технологій навчання на уроках математики в 2 класі . Тема. Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток (2 клас)
Зразки уроків з математики у 2 – 3 класах з використанням інтерактивних технологій 2 клас |
|
Навчально-методичне забезпечення вивчення математики у 8-х класах Навчання математики у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за новими підручниками |
У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно... Перший урок у початкових класах проводиться за обраною загальноосвітнім навчальним закладом/методичним об’єднанням на власний розсуд... |
|
Відповідно до наказу Міністерства освіти України №131 від 03. 04.... На українознавство в початкових класах відводиться 1 година на тиждень за рахунок варіативної складової робочого навчального плану... |
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОГО ЗМІСТУ ОСВІТУ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ На першому ступені навчання іноземної мови (в I IV класах) велике значення має |
|
В. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових... України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових... |
Уроках математики Діл програми, матеріал якого учні мають засвоїти, а з друого, виступають як дидактичний засіб навчання, виховання й розвитку школярів.... |
|
Тематика засідань шкільного методичного об’єднання вчителів початкових... Організація навчально-виховного процесу в початкових класах у 2011-2012 навчальному році |
ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних... Програма призначена для організації навчання математики в класах з поглибленим вивченням математики. Вона розроблена на основі Державного... |
|
ТЕМА: робота над помилками, допущеними в контрольній роботі. Узагальнення... ТЕМА: робота над помилками, допущеними в контрольній роботі. Узагальнення теми,, повторення вивченого в початкових класах |
Сулима Юлія Вікторівна вчитель початкових класів У цій статті розкривається проблема швидкісного читання. Адже уміння учнів читати свідомо,виразно,швидко є одним із першочергових... |