П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення


НазваП. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення
Сторінка1/51
Дата15.03.2013
Розмір7.09 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51


П. С. Дудик

Комунікативно- стилістичні якості мовлення

Стилістика як лінгвістичне вчення

c:\users\ocherik\appdata\local\temp\finereader11\media\image2.jpeg

альма

матер

Стилі і форми мови

Стилістика мовних одиниць

Навчальний

посібник



Стилістика української мови

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист № 14/18.2—2524 від 01.12.2004 р.)

Навчальний посібник містить загальні відомості з курсу стилістики сучасної української літературної мови. У ньому також розглянуто стилі, жанри, форми мови, висвітлено проблематику стилістики усної й писемної форм сучасної української літературної мови, сутність стилістики мовних одиниць. З урахуванням сучасних потреб і тенденцій вивчення стилістики системно проаналізовано комунікативні якості мовлення.

Для студентів вищих навчальних закладів, учителів-словес- ників, журналістів, усіх, для кого важливий високий рівень культури українського слова.

Рецензенти:

академік АПН України, доктор філологічних наук, професор Л. І. Мацько;

кандидат філологічних наук, професор В. О. Винник; доктор філологічних наук Л. Є. Азарова

ISBN 966-580-185-6

© П. С. Дудик, 2005 © ВЦ «Академія», оригінал-макет, 2005




Зміст

Стилістика Мова як джерело стилістичних знань як лінгвістичне Сучасна українська літературна мова вчення як основа стилістики

Основні структурні компоненти

і стилістичні можливості мови

Стилістика мовних одиниць

і мовних рівнів

Основні терміни стилістики

Стилістика в системі розділів

науки про мову

Об’єкт і предмет стилістики

Стилістика і її підрозділи

Стилістичний аналіз мовних одиниць

Стилістика мови

і стилістика мовлення

Стилістика мови (мовлення)

і культура мови (мовлення)

Теоретичне і практичне

значення стилістики

Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці

Стилістично марковані

і стилістично немарковані

мовні одиниці

Стилістична норма в мові й у мовленні Стилістика літературної мови і діалектне мовлення

  1. Стилі і форми мови

  2. Стилістика мовних одиниць

Методологія, методи й методика стилістики Теоретична і практична стилістика

Загальна характеристика стилів мови і мовлення Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю Стиль мови і стиль мовлення Стиль мови і культура мовлення Розмовно-побутовий стиль мови і мовлення Офіційно-діловий стиль мови і мовлення

Науковий стиль мови і мовлення Художній стиль мови і мовлення Публіцистичний стиль мови і мовлення

Конфесійний стиль мови і мовлення Епістолярний стиль мови і мовлення Стилістика експресивних різновидів мовлення Структура і функції усного й писемного мовлення Культура усного й писемного мовлення Стилістика діалогів і монологів Усне мовлення, розмовне мовлення Книжне мовлення

    1. Фонетична стилістика і її одиниці

Фонетичні засоби стилістики Орфоепічно-акцентні мовні одиниці

    1. Лексична стилістика і її одиниці

Загальна характеристика лексичної стилістики Стилістичні можливості загальновживаної лексики Стилістично обмежена лексика Стилістичне вживання іншомовної лексики Лексико-семантичні групи слів і їх стилістика

Стилістичне значення полісемії Стилістичне використання омонімів

Стилістичне вживання паронімів Стилістична важливість синонімів Стилістичні функції антонімів Стилістичне використання архаїзмів, історизмів Стилістичні функції неологізмів

    1. Фразеологічна стилістика і її одиниці Стилістичне використання фразеологізмів

    2. Граматична стилістика і ЇЇ одиниці Стилістичні функції засобів словотвору Морфологічні засоби стилістики Статистичні основи морфологічної стилістики Стилістика категорії роду іменників Стилістичні особливості

категорії числа іменників Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально- речовинних іменників Стилістичні особливості загальних і власних іменників Стилістична спроможність прикметників

Стилістичні властивості дієслова Стилістичне використання числівників і займенників Стилістичне вживання прислівників Стилістика службових слів Стилістика прийменників Стилістика сполучників Стилістика часток Стилістика вигуків Стилістичне використання синтаксичних засобів мови Стилістика словосполучень Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Стилістика членів речення Стилістика односкладних речень Стилістика означено-особових речень Стилістика неозначено-особових речень Стилістика узагальнено-особових речень

Стилістика безособових речень Стилістика інфінітивних речень Стилістика номінативних речень Ускладнені прості речення і їх функції Стилістика речень з однорідними членами Стилістика речень з відокремленими членами Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань-речень Стилістичне використання складних речень

Стилістичні функції абзацу і тексту

  1. Комунікативно- Загальна характеристика

СТИЛІСТИЧНІ

якості мовлення

комунікативно-стилістичних якостей мовлення Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Нормативність мовлення Варіантність мовної норми Правильність мовлення Точність мовлення Логічність мовлення Чистота мовлення Образність мовлення Простота, стислість, виразність, чіткість і яскравість мовлення Доречність мовлення Етичність і естетичність мовлення Багатство і мистецтво мовлення Риторика як складова стилістики Евфонія (милозвучність) мовлення Український менталітет і стилістика української мови Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Стилістичні можливості рідної мови

Література

Короткий термінологічний словник



1.

Стилістика як лінгвістичне вчення

Стилістика становить лінгвістичне вчення про найумотивованіше й найдоцільніше послуговування мовою, її одиницямифонемами (звуками), морфемами, словами, словосполученнями й сполученнями слів, членами речення, реченнями, еквівалентами (замінниками ) речень і текстами. Кожна окрема мовна одиниця має своє нормативне або ж діалектне буття, стилістичні можливості. Стилістикаце також учення про стилі, жанри і форми мови, про такі якості мовлення, як логічність, точність, образність, багатство, доречність та ін.

Мова як джерело стилістичних знань

Мова є складною комунікативною системою, у якій, як і загалом у світі, все має свою неповторну сутність. Цим зумовлені особливості використання мови в індивідуальному мовленні всіх її носіїв. Завдяки мові сформувалась людина розумна (homo sapiens). Тільки вона володіє мовою. Її мовлення є всеосяжним засобом усвідомлення й вираження всіх ознак людськості в людині, засобом формування й вираження думок, свідомості і незмірно розвиненої духовно-почуттєвої сфери.

Органічною і необхідною складовою мови як комунікативної системи с мовні одиниці — різнотипні елементи мови (фонеми, морфеми, слова та ін.), кожен з яких представлений певною мовною матерією і виконує тільки йому властиву функцію (функції). Цим умотивовується існування мовних одиниць. На вивчення функції (функцій) кожної з мовних одиниць зорієнтована стилістика.

Стилістика (лінгвостилістика)розділ науки про мову; лінгвістичне вчення про функціонування й використання мови.

Термін «стилістика» утворився від слова «стиль» (грец. stylos, лат. stilus — спочатку назва палички для письма, згодом — певного способу письма). У теперішньому, найбільш звичному розумінні стиль мови (мовний стиль) — це різновид, одна з форм літературної мови, манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування. В українській мові традиційно виокремлюють такі стилі мови: розмовно-побутовий, офіційно-діловий, науковий, художній, публіцистичний, певною мірою — конфесійний і епістолярний.

Стилістикою охоплено всі мовні структури, мовні одиниці, серед яких є повнозначні (мають лексичне значення, від лат. потіпо — називаю) і релятивні (службові, відносні, від лат. relativus — відносний).

Значення кожного повнозначного номінативного (називального) слова єденотативним (лат. denota- tus — позначений, визначений) значенням — або предметним, або означальним, значенням певної дії чи стану, кількості тощо. Натомість конотативне (лат. соп — префікс, що вказує на єднання, спільність, і notatio — позначення) значення слова завжди до- повнювальне, це значення зменшеності, ласкавості, згрубілості, зневажливості тощо.

Слів, які б не мали значення, у мові немає. Службові слова (прийменники, сполучники, частки) мають значення особливе, релятивне, однобічне, тільки граматичне (морфологічне чи синтаксичне або і морфологічне, і синтаксичне одночасно):

  • значення просторове: на столі, в столі, при столі;

  • єднальне чи протиставне значення: розумна й бідна; розумна, але бідна;

значення стверджувальності: Еге, моє серденько! (І. Нечуй-Левицький);

. заперечне значення: Ні! Не робитиму цього/ т • Особливим є значення вигуків — слів які не таш- ні до повнозначних, ні до службових, а тільки ВІ!1ШІЄЖать певне почуття: Ой, яка ж незламна юнь' (П Тичи*чаКт>

Тим, що кожне слово в кожній мові має Пет^Г чення або кілька чи й багато значень, пояснюєте ЗН^" ально-комунікативна, отже й стилістична ЯСоДі' кожному слові. ’ отРєба в

Розрізняють стилістику загальнії г~ практика однаково стосується всіх літератупниуЄ°РІЯ 1 часткову, тобто стилістику певної окремої мі!?1 1 раїнської, російської тощо). ви (Ук-

Сучасна українська літературна мова як основа стилістики

Сучасна українська літературна мова утвопип різнотипних структурних одиниць, які фотзмлГв °Я 3 упродовж багатьох століть (на думку вчених7 ался VI ст. н. е.). Українці послуговуються нею системі реважно із всенародною однозначністю У країн ПЄ" ва для них є однією з суттєвих духовно-внуТп?п*М°- зовнішніх національних сутностей. ь^шніх і

Зміст терміна «сучасна українська літератлт»» ва» містить кілька означень: «літературна» «с М°" «українська». ’ <<сУЧасна»,

Реалія «сучасна українська літературна мовя ча, ніж «сучасна українська мова», до якої належ* ВУЖ' й українські діалекти (територіальні, місцеві) и Ще ві їм мовні одиниці — діалектизми, а також ппоо ^ТИ~ слова, жаргонізми, сленгізми й арготизми СТоРічні Літературна мова - це мова, яка унормована родною практикою мовленнєвого спілкування сена~ кована, опрацьована письменниками, вченими ВПоряд‘ ськими діячами, іншими верствами інтелігент’/??Мад' формах (писемній та усній), в усіх стилях і жанпя °б°Х го вияву вона єдина для кожної окремої нації « СВ°" для всіх, хто має в ній потребу і щоденно нею посп Р°ДУ’ ється. Літературну мову характеризує її наддія °Ву‘ використання — найтиповіше, соціально наЙпот^ТН-Є ше і найумотивованіше. Вона має стабільні Р10ні* норми у вимові, лексиці, фразеології, граматииП^ЛЄНІ лістиці. Літературна мова будь-якого народу ПпТИ' ється з письма, з писемної фіксації усного мовленн На~

Дуже важливою є суспільна консолідуюча (лат. соп- воіісіаіііо — зміцнення, об’єднання) роль літературної мови. Вона суттєво об’єднує всі верстви народу в одне національне співжиття незалежно від їх місця проживання і соціального стану. На основі літературної мови сформувався український народ як окрема нація.

Унаслідок наукового вивчення української літературної мови впродовж багатьох поколінь поступово створювалась наука про неї —
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   51

Схожі:

На допомогу учню 9 класу
Мова й мовлення становлять нерозривну єдність. Мовлення – це процес використання людиною засобів мови з метою спілкування. Крім того,...
Питання з комерційного товарознавства продовольчих і непродовольчих товарів
Охарактеризуйте значення підвищення якості продукції,чинники,що впливають на якість, методи перевірки якості, види контролю якості...
Кияк Т. Р. Перекладознавство (німецько-український напрям): (підр.)...
Коцюба О. П., Лопушанський В. М. Лексичні та стилістичні особливості творів Йозефа Рота. – Дрогобич: Видавець «Сурма», 2008. – 92...
Урок №1 Не стомлюйся робити добро. Тема: Літературні казки
Ш. Перро для дітей; вчити знаходити в тексті найважливіші слова, речення, що характеризують певні якості дійових осіб; розвивати...
Практичні заняття, їх тематика та обсяг
Методи дослідження спілкування та міжособистісної взаємодії. Вивчення особистісно-комунікативних властивостей. Методика діагностики...
Втілення в образі Тара­са Бульби кращих рис запорозького козака
Мета: Проаналізувати образ Тараса Бульби, розкрити неоднозначність і типовість характеру героя; розвивати навички виразного читання,...
Урок з розвитку мовлення в 2 класі
Розвивати мовлення, спостережливість, увагу, вміння висловлювати свої думки і почуття. Виховувати
РЕМАРКУВАННЯ СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У 20-ТИ ТОМНОМУ ТЛУМАЧНОМУ СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Стилістичні та граматичні характеристики реєстрових слів і словосполучень у СУМ-20 фіксуються за допомогою відповідних ремарок (галузевих,...
КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ
Словник: збагачувати мовлення дітей прикметниками, дієсловами. Розрізняти слова назви, дії, ознаки; підбирати рими
Лекція Системи проводового мовлення
Вузли проводового мовлення з централізованим і децентралізованим живленням мережі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка