Уроки 3,4 Тема: Літературна балада. Особливості жанру літературної балади Й. В. Гете «Вільшаний король»


Скачати 109.29 Kb.
НазваУроки 3,4 Тема: Літературна балада. Особливості жанру літературної балади Й. В. Гете «Вільшаний король»
Дата28.10.2013
Розмір109.29 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Література > Урок
Уроки 3,4
Тема: Літературна балада. Особливості жанру

літературної балади Й.В.Гете «Вільшаний король».

Переплетіння психологічного, фантастичного та

реального в баладі (продовження роботи над

темою «Оригінал, переклад, переспів як спосіб

розвитку творчих здібностей учнів і крок до

розуміння ідейного змісту твору)
Навчальна мета: дати визначення поняття «літературна балада»,

розкрити особливості жанру літературної балади, особливості «німецької системи віршування»;

поглибити знання учнів про творчість Й.В.Гете;

удосконалювати навички текстологічного аналізу твору; продовжити роботу над удосконаленням уміння порівнювати переклади балад, створювати власні переклади, переспіви (світова література);

формувати навички розпізнавання та розуміння граматичних явищ (складнопідрядні додаткові речення, дієприкметники) у тексті (німецька мова);

формувати навички систематизувати і коментувати одержану інформацію, логічно вибудовувати висловлювання, використовуючи відповідний лексичний матеріал (німецька мова, світова література);

Розвивальна мета: розвивати вміння читати і розуміти текст (німецькою,

українською, російською мовами);

використовувати мовну здогадку з опорою на контекст

або словотворчі елементи (німецька мова, світова

література);

розвивати навички виразного читання поетичних творів українською, російською, німецькою мовами (світова література, німецька мова);

розвивати самостійність у праці;

Виховна мета: виховувати інтерес і цікавість до вивчення творів

світової літератури у перекладах і в оригіналі

(світова література, німецька мова)

Тип уроку: інтегрований урок (німецька мова – світова література).
Зміст уроку.

І. Актуалізація набутих знань, умінь, навичок (під керівництвом учителя світової літератури)

1. * Учитель: Сьогодні ми продовжимо нашу подорож у минуле середньовічної Європи. Уявіть собі ринкову площу (або передмістя) ХІІ століття. Багато людей, звучить музика…

* Учні - етнографи відтворюють події історичного минулого (стають

у коло, ведуть хоровод навколо дівчини, уквітчаної зеленню та квітами і, танцюючи, співають:

В день коли весна буя, гейя!

Королева вся сія, гойя!

Ось вона до нас прийшла, гейя!

Бо ж кохання тут знайшла,

Щастям аж бринить!

А ревнивець знай не спить!

Гей, ревнивцю, пріч від нас –

Нам танок почати час!

  • Учень - літературознавець: Мабуть, ви впізнали середньовічну танцювальну пісню. Саме з нею пов’язана балада (під час травневих свят молодь ходила за місто, в ліс, дівчата та хлопці прикрашали себе зеленню та квітами, обирали королеву весни, танцювали. Згодом саме ці пісні стануть основою балад.

«Балада». Термін походить від французького «ballade», провансальського «ballar» – танцювати. На початку свого існування балада – пісня до танцю. ЇЇ батьківщина Франція, Прованс. Термін «балада» вперше застосував провансальський трубадур (виконавець балад у Франції) Пон де Шатей.

  • Учень – асистент літературознавця слідкує, щоб усі записи були вчасно зроблені у зошиті, роздає пам’ятки на парти і продовжує.

ІІ. Формування нових знань і навичок.

1. Учитель: У сучасному літературознавстві балада – це жанр ліро-епічної поезії, що має розповідний характер, динамічний, драматичний сюжет часто з трагічною/фантастичною розв’язкою.

2. Робота з підручником (під керівництвом учителя світової літератури)

* Використовуючи сторінку підручника 13, визначте та запишіть у зошиті ознаки балади

(Очікуваний результат: - невеликий обсяг;

  • напружений сюжет;

  • елемент фантастики;

  • емоційна розповідь про події, переживання

героя;

- чітка авторська позиція;

  • поєднання епосу (зовнішні події) і лірики

(відображення внутрішніх переживань,

почуттів);

  • зв'язок із фольклором;

  • віршована форма)

3. Учень - асистент бере бліц - інтерв’ю:

* Якщо літературна балада пов’язана із фольклорною, визначте, які балади можна виділити за змістом.

(Очікуваний результат: історичні, фантастичні, побутові)

  • Назвіть час народження літературної балади.

(ХУ століття)

  • Назвіть країну народження.

(Франція)

  • Назвіть ім’я поета – засновника літературної балади.

(Фр.Війон)

  • Назвіть імена поетів, що зверталися до цього жанру і утвердили його в

літературі.

(Ф.Шіллер, В.Й.Гете, Г.Гейне (німецькі поети);

О.Пушкін, В.Жуковський (російські письменники);

Л.Стівенсон (шотландський поет);

А.Міцкевич (польський поет).)

4. Учитель: Сьогодні ми будемо говорити про фантастичні балади. Для наочності звернемося до балади Г.Гейне «Лорелея» та Й.В.Гете «Вільшаний король».

А зараз як би ви визначили ознаки фантастичної балади?

(Очікуваний результат: ті ж, що притаманні літературній баладі, - невеликий обсяг, напружений драматичний сюжет; елемент фантастики; зв'язок із фольклором; емоційна розповідь про поезії і переживання, почуття ліричного героя, віршована форма).

3. Робота з учителем німецької мови за баладою Гете “Вільшаний король”.


  1. Виразне читання учителем балади мовою оригіналу.

Erlkönig

Wer reitet so spät durch Nacht und Wind?

Es ist der Vater mit seinem Kind;

Er hat den Knaben wohl in dem Arm,

Er fasst ihn sicher, er hält ihn warm.

Mein Sohn, was birgst du so bang dein Gesicht?
Siehst, Vater, du den Erlkönig nicht?
Den Erlenkönig mit Kron' und Schweif?
Mein Sohn, es ist ein Nebelstreif.

„Du liebes Kind, komm, geh mit mir!
Gar schöne Spiele spiel’ ich mit dir;
Manch’ bunte Blumen sind an dem Strand,
Meine Mutter hat manch gülden Gewand."


„Mein Vater, mein Vater, und hörest du nicht,
Was Erlenkönig mir leise verspricht?“
„Sei ruhig, bleibe ruhig, mein Kind!
In dürren Blättern säuselt der Wind“.

„Willst, feiner Knabe, du mit mir gehn?

Meine Töchter sollen dich warten schön;

Meine Töchter führen den nächtlichen Reihn.

Und wiegen und tanzen und singen dich ein."
„Mein Vater, mein Vater, und siehst du nicht dort

Erlkönigs Töchter am düstern Ort?“

„Mein Sohn, mein Sohn, ich seh’ es genau:

Es scheinen die alten Weiden so grau“.
„Ich liebe dich, mich reizt deine schöne Gestalt;

Und bist du nicht willig, so brauch ich Gewalt."

„Mein Vater, mein Vater, jetzt fasst er mich an!

Erlkönig hat mir ein Leids getan!“
Dem Vater grauset's, er reitet geschwind,

Er hält in Armen das ächzende Kind,

Erreicht den Hof mit Mühe und Not;

In seinen Armen das Kind war tot.
2. Heute werden wir auch über Johann Wolfgang Goethe, der größten deutschen Dichter und sein Schaffen sprechen.
Goethe wurde 28.08.1749 in Frankfurt am Main geboren. In der Kindheit hatte Goethe alle Möglichkeiten seine Anlagen und Talente auszubilden. Seine Lehrer waren der Vater und Hauslehrer. Er erlernte fremde Sprachen, beschäftigte sich mit Mathematik, Geschichte, Geographie, Zeichnen und Klavierspielen.

Als er 16 Jahre war, kam er in Leipzig an. Er studierte Rechtswissenschaft. In Leipzig entstanden erste Gedichte von Goethe.

Dann studierte er in Straßburg. Weite Ritte durch die herrliche Landschaft im Elsaß vermittelten Goethe das Erlebnis der Schönheit der Natur.

Später kehrte Goethe nach Frankfurt zurück und eröffnete ein Rechtsanwaltbüro.

Im Jahre 1775 folgte Goethe der Einladung des Herzogs Karl August an den Hof nach Weimar. Er arbeitete als Minister. Hier lernte er Friedrich Schiller kennen.

Goethe starb am 22.März 1832 in Weimar, wo er begraben ist.
3. Jetzt hört ihr dieses Werk zu, aber vor dem Lesen schreibt neue Wörter:

die Erle - вільха


wohl - здоровий, добре

fassen - хапати, вміщати

bergen (кн.) - ховати, приховувати

bang - боязкий

der Schweif - хвіст, шлейф

manche - деякий, дехто

gülden (поет.) = golden - золотий

das Gewand – одяг, убрання

versprechen – обіцяти

dürr - сухий

säuseln - шелестіти

einwiegen - заколихувати

düster - похмурий, темний

der Ort - місце

reizen - збуджувати, приваблювати

die Gestalt - вигляд, образ, зовнішність

willig - згодний, готовий, слухняний

die Gewalt - влада, сила

das Leid - біль, страждання

grausen (безособ. дієслово) - es graust ihm – йому страшно

ergreifen - хапати, охоплювати

geschwind – швидкий

ächzen - стогнати

mit Mühe und Not – насилу, ледве-ледве

tot - мертвий

4. Читання вчителем німецької мови вірша Гете ще раз.

Учитель: Прошу послухати мелодію вірша. Сучасники Гете казали про звукопис, про стукіт копит коня).

5. Навчальна пауза.

6. Зауваження вчителя німецької мови.

Якщо проаналізувати ритмомелодику балади «Вільшаний король», то ми побачимо, що це дольник (паузник) – вид тонічного вірша, в рядках якого витримується однакова кількість наголошених складів, а кількість ненаголошених між ними коливається від одного до двох.

В даному випадку ми бачимо чотирьохударний дольник.
Wer reitet so spät durch Nacht und Wind?

X U X X U X UX U

Es ist der Vater mit seinem Kind;

U X X U X X U X U

Er hat den Knaben wohl in dem Arm,

X U X U X U X X U

Er faßt ihn sicher, er hält ihn warm.

X U X U X X U X U

(де U - наголошені склади, постійна кількість, X- ненаголошені склади, кількість 1 -2)
Хочу звернути вашу увагу на те, що в своєму перекладі «Вільшаного короля» Максим Рильский зберігає ритмомелодику вірша:
Хто пізно так мчить у час нічний?

X U X X U X U X U

То їде батько, з ним син малий.

X U X U X X U X U

Чогось боїться і мерзне син –

X U X U X X U X U

Малого тулить і гріє він.

X U X U X X UX U

7. Findet im Text einen Objektsatz und schreibt diesen Satz in eure Hefte aus!

(учні знаходять речення

Mein Vater, mein Vater, und hörest du nicht,

Was Erlenkönig mir leise verspricht?

і під керівництвом вчителя роблять синтаксичний розбір)
Ми бачимо, що в цьому складнопідрядному реченні підрядне речення відповідає на питання що?, а це означає що це підрядне додаткове речення, але вводиться відносним займенником was. В українській мові це відповідає підрядному – з’ясувальному, а в російській – придаточному – изъяснительному.

Складіть по два складнопідрядних речення з відносним займенником was!
8. (Учні в зошитах записують речення і виконують синтаксичний розбір речення).
ІІІ. Робота класу під керівництвом учителя світової літератури.


  1. Учень – літературознавець: 1797 був для Гете роком балад. Саме в цей час написана і балада “Вільшаний Король”. На перший погляд, балада песимістична за змістом. І це виправдане враження, тому що в її основу покладена фольклорна легенда про лісового царя. За фольклорними джерелами, дія відбувається в лісі, де живуть містичні, темні сили. Людина безсила перед ними. І дитина помирає. Однак Гете не був песимістом. Він завжди відстоював ідею вічного руху вперед – через смерть, страждання, помилки – до оновлення життя. “Природа завжди огортає людей темрявою і вічно пориває до світла”. Гете вірив, що, потрапивши в полон до вільшаного короля, людство зможе доторкнутися до таємничості та мудрості природи й направити біг коня в інший бік – до світла, яке здолає ніч. У цьому полягає і зміст епохи Просвітництва – у єднанні з Природою людина збереже своє природне «Я» і піде вперед, відкривши істину.




  1. Запитання до класу:

2.1. Як би ви визначили реальний план балади!

(Очікуваний результат: батько і син повертаються додому через

ліс, дитина боїться, батько заспокоює, дитина помирає).

    1. . У чому виражається фантастичний/міфологічний план балади?

(Очікуваний результат: використовуються міфолого-фантастичні

образи, символи: лісовий цар, вітер, ніч, туман, верба, природа

олюднюється).

    1. . Визначте морально-філософський план балади.

(Очікуваний результат: зіткнення життя і смерті, людини і

природи; буденного і раціонально - інтуїтивного).

2.4. Порівняйте позиції батька й сина у творі.

(Очікуваний результат: Батько не вірить у чудеса, його позиція

Відзначається врівноваженістю, поміркованістю, раціоналізмом,

але у його словах відчувається гаряча любов до сина.

Син, дитина. Схвильований, боїться, інтуїтивно відчуває

небезпеку, вплив невідомих темних сил. І як результат, його

передчуття справдилися).

2.5. Як ставляться батько і син до вільшаного короля, а вільшаний

король до людей?

(Очікуваний результат: Із підтексту стає зрозумілим той факт, що

Вільшаний король розлютився на людей. Мабуть, люди

порушили його спокій, природну гармонію.

А може, у розмові лісового царя і хлопчика відображено

одвічний розрив між людством та природою і водночас потяг до

злиття; хлопчика ця природа і вабить і жахає одночасно.

Отож, хлопчик у баладі уособлює все людство, яке й досі не

досягло гармонійних стосунків із природою, світом, самим

собою, Звідси і трагічний фінал твору).

2.6. Хто такий вільшаний король у баладі?

Що означають міфологічні образи – символи?

(Відбувається робота зі словником символів. Це окреме

випереджальне завдання за статтею Марини Цвєтаєвої

«Два Лесных царя»).
Учень – дослідник: Різні письменники по-різному перекладають назву цього вірша. На мою думку, найбільше відповідає тексту оригінала та задуму Гете назва “Вільховий” (або “Вільшаний”), оскільки прикметник “Лісовий” дещо звужує значення узагальнювального образу володаря природи. Ми пам’ятаємо, що у фольклорі кожного народу є певні символи, які характеризують ментальність, національну специфіку і традиції певного народу. Так, Верба – символ космічного океану, Всесвіту, Космічної гармонії. Крім того, це ще символ туги, печалі, трагічної долі. Вітер – символ духу, дихання Всесвіту, невловимості, неусвідомленості, швидкості, руйнації і водночас оновлення, вітер вважають у легендах місцем перебування багатьох духів, душ померлих. Ніч – стихія злих сил, символ нерозвинутих можливостей. Туман – символ невизначеності шляху, блукання тощо. Ще краще використати іменник “король”, а не “цар”, тому що іменник “король” ближчий до фольклорного джерела німців і підкреслює національну своєрідність саме німецької балади.

Отже, назву «Вільшаний король» ми обираємо не випадково, тому що ця назва більше відповідає авторському задуму.

(Далі учень може запропонувати свій варіант перекладу балади Гете „Вільшаний король” українською мово – готується заздалегідь з вчителем світової літератури та вчителем німецької мови).
2.7. Яку роль відводить Гете природі? Визначте основну думку балади.

(Очікуваний результат: У баладі втілена непізнана сутність природи,

її таємничість і могутня сила. Балада відтворює думки Гете про

стосунки людства й природи – розрив гармонії між ними. Проте

письменник вірить, що колись ця зустріч буде менш трагічною).

2.8. Визначте, у чому полягає особливість фантастичних балад Гете?

(Очікуваний результат:

- Гете любив використовувати для своїх

балад фольклорні, чарівні сюжети.

- Драматизм, трагізм зображуваних подій.

- Балада Гете побудована переважно на розмовах персонажів.
ІУ. Домашнє завдання:

Власні переклади. Творчий конкурс.


Уроки провели вчителі: учитель вищої категорії гімназії № 117 ім. Лесі Українки Черниш Т.М., учитель вищої категорії Сабадаш Т.М.

Науковий консультант: кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької філології КНЛУ Володіна Т.С.

Схожі:

Уроки 5, 6 Тема: Літературна балада. Особливості жанру літературної...
Навчальна мета: дати визначення поняття «літературна балада», розкрити особливості жанру балади, особливості «німецької системи віршування»;...
Жанр балади у творчості Т. Г. Шевченка Жанр балади в теорії літератури
Сюжет розроблено докладніше, ніж у співомовці, образи-персонажі (їх тут два-три) дано повніше. У цьому відношенні балада наближається...
Контрольна робота №1 «Народна та літературна балада» Варіант 3

Контрольна робота №1 «Народна та літературна балада» Варіант 4

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ
Балада плекає в народних масах почуття краси, розвиває природні здібності народу, є могутнім культурним чинником
Уроки-змагання
Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки...
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,...
Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації
Контрольна робота №1 «Народна та літературна балада» Варіант 2
З якою претензією звернувся єпископ до ватаги розбійників в баладі про Робіна Гуда
Контрольна робота №1 «Народна та літературна балада» Варіант 5
Чому Олег жодного разу не постраждав під час своїх походів («Пісня про віщого Олега»)
Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови Студенти повинні...
Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. 4-те видання, перероблене і доповнене. – К.: А. С. К.,2006
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка