Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками, уроки-екскурсії, уроки-подорожі, уроки-семінари, уроки-дослідження, уроки-авторський коментар та інші


Скачати 303.65 Kb.
НазваУроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками, уроки-екскурсії, уроки-подорожі, уроки-семінари, уроки-дослідження, уроки-авторський коментар та інші
Сторінка1/3
Дата09.02.2014
Розмір303.65 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Література > Урок
  1   2   3
Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації

Управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради

Комунальний заклад «Загальноосвітній ліцей м.Орджонікідзе Дніпропетровської області»



Калинове серце Наталки Нікуліної

Невмируще те, що здатне жити

до шістдесятипятиріччя від дня народження

Матеріали підготувала Єрмолаєва М.В. вчителька української мови і літератури спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист

м.Орджонікідзе

2012

Анотація

У посібнику подано матеріал для проведення уроків з літератури рідного краю у 9-11 класах за творчістю Наталки Нікуліної. Наводяться розробки уроків, у яких розкривається багатогранність творчого доробку письменниці, матеріали публіцистичних праць журналіста Н. Нікуліної у контексті з образотворчим мистецтвом, музикою, історією, фольклором.

Мета посібника – допомогти вчителям-словесникам та учням у підготовці до проведення уроків з літератури рідного краю, сприяти формуванню національного інтелекту засобами літератури.

М.В.Єрмолаєва

Формування національного інтелекту

засобами літератури рідного краю

Діти – це майбутнє суспільства. І від того, які цінності, моральні і культурні норми виховаємо в них сьогодні, багато в чому залежить наше завтра. Виховати високоморальну особистість, громадянина України, господаря своєї землі – головне завдання сучасної школи.

Новий підхід до навчання визначається як основною метою освіти, так і необхідністю формування національного інтелекту засобами літератури рідного краю.

У програму з української літератури для загальноосвітніх шкіл введено розділ «Література рідного краю» з метою ознайомлення учнів з творчістю письменників, що жили або живуть в області, районі, місті. Програмою рекомендовано виділяти на уроки літератури рідного краю по дві години на семестр. Методичних посібників, які б допомагали вчителю дібрати матеріал для проведення таких уроків , на сьогоднішній день недостатньо.

Нами розроблена спеціальна програма «Літературна Дніпропетровщина» (автор Єрмолаєва М.В.). В основу програми покладено історико-літературний принцип структурування навчального матеріалу, що здійснюється в кожному класі відповідно до вікових особливостей школярів.

Специфіка уроків літератури рідного краю полягає у відсутності стандартних ознак у їх структурі і методиці проведення. Уході підготовки і проведення уроків літератури рідного краю плануємо різні типи нестандартних уроків: уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками, уроки-екскурсії, уроки-подорожі, уроки-семінари, уроки-дослідження, уроки-авторський коментар та інші.

Для проведення уроків з літератури рідного краю найбільш поширеною є така структура:

  • вступне слово вчителя;

  • коментарі про автора та його твори;

  • інформація про місце твору в системі всього творчого доробку автора;

  • бесіда про композиційно-художній зміст твору;

  • відповіді на проблемні питання;

  • словникова робота;

  • висновки.

З метою вивчення творчості поетеси і журналістки Наталки Нікуліної я розробила цикл уроків для 9-11 класів.

Перший урок – урок-конференція «Поетичний світ Наталки Нікуліної».

Другий урок – урок-подорож «У калиновий гай Наталки Нікуліної».

Третій урок – урок-зустріч у літературній вітальні «Рожденна калиною».

Четвертий урок –- урок - лірична оповідь про квіти Наталки Нікуліної «Крізь квіти».

Велику роль у викладанні літератури рідного краю відіграють між предметні зв’язки. На таких уроках органічно поєднується вивчення літератури з образотворчим мистецтвом, музикою, фольклором. Продовженням наших уроків стали «Творчі щоденники», що дало змогу перетворити уроки із епізодичних заходів у постійний цикл. Працюючи з «Творчими щоденниками», учні вчаться писати відгуки, анотації, рецензії, твори-роздуми та інше. Творчі завдання добираються за різними рівнями складності, враховуючи здібності та інтереси дітей: написати твір-настрій, твір-роздум. скласти ребус, кросворд, власну ліричну оповідь.

Урок-конференція

« Поетичний світ Наталки Нікуліної»

Мета. Розкрити багатогранність поетичного світу Наталки Нікуліної, вдосконалювати вміння аналізувати поезії, виразно читати художні твори, виховувати глибоку любов до рідної землі, до художнього слова.

Обладнання уроку. Фонограма із записом поезій у виконанні Наталки Нікуліної, виставка збірок творів поетеси, малюнки учнів.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети уроку.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні у літературній вітальні ми проводимо зустріч зі поезією відомої поетеси і журналіста Наталки Нікуліної. Пройшло десять років з того часу, як трагічно обірвалося її життя.

Спогади, спогади, спогади… Коли приходить той час, що ними починає жити людина? Чи, може, з тої миті, як защемить серце від болючої втрати, що вже не вернути, не зустріти, не віднайти.

У народі кажуть, що горе, поділене на двох, півгоря. Та чому ж не вщухає біль, не загоюється рана втрати?

Життя миттєве, ніби мисль, що раптом

Крізь сон, крізь морок мозок обпекла.

Не встигла доля глянуть з-під крила,

а вже поставлено фатальну крапку.

Не думалося тоді, у 1990 році, що ці слова, які Наталка Нікуліна з любов’ю і болем говорила про майстриню петриківського розпису Марію Іванівну Кравець, з гіркотою буду повторювати у червні 1997 року, думаючи про передчасну загибель дорогої мені людини – письменниці і журналіста Наталки Нікуліної.

Наша дружба з Наталкою тривала багато років. Вона часто приїздила в ліцей, зустрічалася з ліцеїстами, вчителями, допомагала нам придбати літературу дніпропетровських письменників.

ІІ.Сприйняття учнями навчального матеріалу

Учень І. Біографія Наталки Нікуліної. Наталка народилася 7 липня 1947 року в місті Макіївці на Донеччині. У Дніпропетровську жила з 1959 року. Ще п’ятикласницею середньої школи N89 вона надіслала свої вірші до “Піонерської правди». Газета опублікувала вірші і взяла шефство над юною авторкою.

У шістдесяті роки Наталка була делегатом республіканського зльоту обдарованих дітей, семінару молодих талантів,, який вів дбайливий наставник А.Канцельсон. У 1967 році вона після закінчення школи із золотою медаллю, коли була студенткою ІІІ курсу Дніпропетровського державного університету, вийшла друком перша збірка її віршів «Вишневий спалах». Знайомі і друзі пам’ятають ті дні і радісне обличчя батька Наталі, відомого журналіста Петра Андрійовича Нікуліна й сяючі очі її матері, Олени Миколаївни. Пам’ятають і схвальні відгуки преси тієї пори.

Учень ІІ. Коли Наталка закінчила університет і захистила дисертацію, стала кандидатом філологічних наук, працювала в університеті викладачем англійської мови. Через 14 років після виходу першої збірки побачила світ її друга збірка «Пізнання». Згодом працює кореспондентом у газеті «Культура і життя». Поступово приходить зоряна пора і в поетичному визнанні. Видаються її книги поезій «Червоний кетяг», «Житом перейти», «Тиха бесіда». Працюючи на обласному радіо, створила чудову радіоповість «На полі слова».







Учитель. 23 червня 1997 року вона підправила рукопис вибраної лірики, зібрала в стосик передачі «На полі слова»… У той спекотний день обірвалося життя талановитої поетеси Наталки Нікуліної. Мати Олена Миколаївна втратила дочку, Україна – талановиту поетесу… Не було такої сили, яка б могла зарадити горю матері. ( Із листа Олени Миколаївни Нікуліної до Єрмолаєвої М.В.)

«Життя моє таке самотнє, що кожна звістка є святом. Душі моїй вже ніколи не заспокоїтись. Не зуміла я зберегти Наталю, а значить і себе. Як вона після місячного хворіння,стрибків тиску, могла не подумати про наслідки. Мене ж завжди попрікала, коли я нехтувала будь-якою обережністю в поведінці. Вдома мене не було 12 хвилин. Сама ж попросила купити сиру, щоб спекти, чи там зісмажити завертальчики, бо їх любили Ася і Женя.12 хвилин… і кінець її життя і початок моїх мук…»



Остання збірка Наталки Нікуліної «Знамення калини» вийшла друком у 2000 році за фінансової, моральної та творчої підтримки небайдужих людей та творчих колективів.

Учень ІІІ. За цикл радіопрограм «На полі слова» Наталці присуджено Почесний диплом імені Д.І.Яворницького (посмертно). Лауреат Літературної премії імені П.Тичини (2000рік).

Учень IV. Образ калини у поезіях Наталки Нікуліної пов’язаний із життям – складним, суперечливим, часом терпким, але дивним і прекрасним. Калина в її поезіях як нагорьована дума, що розпалалася птахом тривожним «наче полум’ям має злетіти”. Читаєш задушевні рядки Наталчиних поезій і відчуваєш усю щедрість її душі. Як хотіла поетеса, щоб чесний хліб і тиха задумлива калина йшли поруч у житті, щоб на всіх стало «вічних цих – хліба, вогню і калини.

Калині

Ти зазирай у дзвін криниці

лункий. І погляд свій шукай.

І не зникай, і поспішай,

немов у вічність, надивиться.

Лови відлунені хвилини,

палахкочи і пломеній…

Допоки ти іще калина,

не даленій, не даленій.

Учень V. Коли з’явилася картина заслуженого майстра народної творчості України Ф.С.Панка «Засніжилася калинонька», Наталка з особливою любов’ю розповіла про Панкову припорошену снігом калину: “Ця калина – якесь фольклорне «світове дерево», образ і ліричний, і монументальний водночас – і тим загадковий».

У творчому доробку поетеси є поезія «Засніжилася калинонька» (До розпису заслуженого майстра народної творчості України Федора Панка)

На кетяги сніг, на черлену яскрінь,

на ту калинову відвагу горінь.

Калино, калино, засніжена знадо…

З-під снігу – жарина, впродовж снігопаду

О раннього снігу одіння смутне…

Кого з нас, калино, воно обмине?

На скроні, на коси, на біле чоло…

Та серце, та серце нам не замело.

з-під снігу, з-під снігу в морозяну лють

калинові грона солодші стають.

То , прагнучи всіх своїм жаром зігріть,

калинове серце над світом горить…

Читаю цей вірш, і постає переді мною засніжений кущ калини, а на нього сиплеться і сиплеться біла пороша. Таким цей засніжений кущ бачила і Наталка. Калина в снігу для неї – знада, пам’ять про людину, смуток буття. Калина – то людина, що прожила в творчому горінні, і хоч на скроні сніг, засніжене чоло, та серце пломеніє, мов калина. Наталка знала з життя, що калина, яку вдарив мороз, солодка, терпка і цілюща, як ліки. Серце художника зболіло за Україну, бо прагнув людей обігріти калиновим жаром. Та й сама Наталка мала поетичне серце, обрамлене калиновим кетягом.

Учень. Поетесі про слові «Україна» відкривається вся земля, озивається до неї струнами кобзи, словами сповіді. Сповідь – це буття, откровенне і чисте, терпке і болюче», але найголовніше – «це тернове буття і калинове».

Говорю «Україна»!

Говорю «Україна»! -

Обіймаю серцем і думою

Ті глибини криничної сповіді,

Що крізь них

Ця земля відкривається.

Одкровеннями кобзи острунене

Це буття і терпке, і болюче,

Це тернове буття і калинове.

Говорю «Україна»!

В цьому імені мука і пісня,

Над якими в космічних висотах

Шлях чумацький цвіте терново.

Скільки цвіту тернового в небі!

Скільки цвіту тернового в гаї…

Цвіту тернового в пісні…

Скільки терну в вінці України!

Лиш з часів предковічних приносить

Вітер клятву козацьку на шаблі,

Гомін Січі й козацької ради

Та іще полиновий той запах

Із сьогодення, а чи з первовіку.

Говорю «Україна!»

Україна – чайка-небога…

Ой, чи стане та сили в крилах,

Ой, чи стане снаги для лету

У безмежжі віків прийдешніх?..

Учень. Тарас Григорович Шевченко – наша віра, наша совість, наша правда. У кожному з нас повинен бути Шевченко. У серці, у душі… Поетеса вважає, що без Шевченка нас би не тримала оця земля. Бо земля наша – то калини матір. А чи можемо ми уявити Україну без калини? Не можемо. Так, не можемо ми існувати без Шевченка в собі, бо інакше не вийдемо з пітьми. Наталка Нікуліна просить шукати у собі Шевченка, бо Шевченко і Україна – вічні.

Шукаймо у собі Шевченка

Хоч іскру праведності й віри –

Він мусить бути там, в глибинах,

Інакше нас би не тримала

Оця земля, калини матір.

Ми мусимо,. Ми конче мусим

Знайти в собі його кровину –

Інакше з темряви не вийти.

Усім життям, всім током крові –

Народжуймо в собі Шевченка,

Хоч іскру – кожен, Іскру – кожен.

Всі разом – буде Україна.

Учень. Поетесі при слові «Україна» відкривається вся земля,озивається до неї струнами кобзи, словами сповіді. Сповідь – це буття, одкровенне і чисте, «терпке і болюче». Але найголовніше – «це тернове буття і калинове».

Говорю «Україна!»

Говорю «Україна!»

Обіймаю серцем і думою

Ті глибини криничної сповіді,

Що крізь них

Ця земля відкривається.

Одкровеннями кобзи острунене

Це буття і терпке, і болюче,

Це тернове буття і калинове.

Говорю «Україна!»

В цьому імені і мука, і пісня,

Над якими в космічних висотах

Шлях чумацький цвіте терново.

Скільки цвіту тернового в небі!

Скільки цвіту тернового в гаї…

Цвіту тернового в пісні…

Скільки терну в вінці України!

Лиш з часів предковічних приносить

Вітер клятву козацьку на шаблі,

Гомін Січі й козацької ради,

Та іще полиновий той запах

З сьогодення, а чи з предковіку.

Говорю «Україна!»

Україна – чайка-небога…

Ой чи стане та сили в крилах,

Ой чи стане снаги для лету

У безмежжі віків прийдешніх?..

Учень. Музикою на струнах серця Наталки Нікуліної звучить поезія «Романс». Цей вірш - доля жіноча, доля болюча, доля жагуча, доля самої Наталки. У житті поетесу завжди супроводжувала калина… У дворі, у саду, на городі, у батька на могилі. Калина для неї – провісниця долі, долі сумної і радісної. Вона її немовби вичитувала з калини. Дивилася на палаючий плодами кущ і бачила долю людську, палку красу. Чула спів пташок, мліла від соловейкового співу-плачу. Соловейко на калині вразив серце жіноче, серце творче. Та пісня – спомин про минуле, таке болюче і таке солодке, від чого завмирає серденько. Облітає з калини цвіт, отак і життя проминає. Калиновий цвіт, калиновий плід - то доленьки слід. Але скільки б не було гіркоти у споминах, завжди залишається місце щемлячим солодощам. На зміну осені приходить весна.



Романс

В калиновім гроні прочитую долю,

Гордливу, вродливу й сумну:

Вітрів невблаганну жорстоку сваволю,

Морозів шорстку сивину.

Вечірнього сонця зажуру червону

Й довічну захланність людську,

Яка обламала калинові грона,

Красу обірвала палку.

А все-таки, горда дівчино-калино,

Ти знала і гарні часи:

На квітах – віночками цвіт білопінний,

У листі – пташок голоси.

А надто – ота соловейкова пісня,

Що серце вразила твоє,

Ще й нині, осіння калинонько пізня,

Той спомин заснуть не дає.

І радощі знано, і випито болю,

Отак і життя промина. ОЙ доле жіноча, -

Калинова доля,

Де спомином вічним – весна…

Учитель. Про творчість Наталки Нікуліної можна прочитати у книзі «З любові і муки», яка вийшла у видавництві «Дніпро». Відома українська письменниця Марія Зобенко у статті «Ярославни Придніпров’я”, або сповідь жіночої душі при свічі Істини» пише: «Поезія все життя, - так можна сказати про Наталку Нікуліну», яка пише з дитячих літ і чиї перші спроби вже мали помітний резонанс».

Поезія Наталки Нікуліної доносить до нас шляхетність сучасної української мови, витонченість рим і художніх деталей, вона вчить наш естетичний зір розрізняти у веселці не сім кольорів, а значно більше. Сприяло цьому й те, що поетеса – кандидат філологічних наук, глибоко вивчала говірки Придніпров’я. Одвічні народні символи набирають під її пером нового духовного змісту.

Домашнє завдання. Написати твір-враження про поезію Наталки Нікуліної.

Урок-подорож у калиновий гай Наталки Нікуліної

Мета. Розкрити багатогранність образу калини в поезіях Наталки Нікуліної, вчити дітей розуміти художнє слово письменниці, розуміння поетичного світу митця; вдосконалювати навички аналізувати поезії, опираючись на уяву і асоціацію; виховувати любов до поетичного слова.

Обладнання уроку. Виставка збірок творів поетеси, творчі роботи учнів.

Хід уроку

Учитель. Сьогодні ми подорожуємо у калиновий гай Наталки Нікуліної. На попередньому уроці, присвяченому творчості Н.Нікуліної, ми говорили, що її поезії ще чекають на детальне наукове вивчення. Багатогранність образів, глибина мови поезій Наталки Нікуліної – невичерпні.

Учень. Письменник Михайло Селезньов, говорячи про творчість Наталки Нікуліної, писав: «З глибоким хвилюванням я пишу ці сторінки, що передують книзі вибраних поезій поета-Жінки, світло душі якої подібно зоряному: її вже немає, а світло зорі променить».

Про що б не говорила Наталка – чи в поезії, чи в прозі, чи в повсякденному житті – мова її – це криниця із чистою джерельною водою, якою і ти переповнюєшся, збагачуєшся.

Учитель. Пригадується мені тихий осінній вечір у гомінкому Дніпропетровську. Ми з Наталею вийшли з Спілки письменників і вирішили пройтися вечірнім містом. Неквапливою ходою пішли вулицею, потім зайшли у сквер. Таємничі ліхтарі золотили своїм світлом різнокольорове листя. І здавалося, що вони зігрівають його своїм теплом перед приходом холодних дощів. Ми повільно брели сквером, під ногами шурхотів опалий лист, на душі була якась затаєна гіркота. Говорили про своє життя-буття, про красу осіннього вечора, про вічне… Якось непомітно розмова зайшла про калину, І тоді Наталка повідала мені про свій біль. На могилі її батька хтось обламав калину…

Калині з батькової могили, обчухраній чиєюсь

недоброю рукою

Хто зазіхнув на кетяги твої,

Калинонько, довіро безборонна?

Вже осінь. Вже не скличу солов’їв

Оплакати оті палючі грона.

Якийсь гендляр брутально в душу вліз,

Понівечив таке святе для мене.

І стало зимно, і забракло сліз.

Опало листя на мої рамена.

І паморозі ранньої полин

Залишився на серці та у слові.

Сестра усіх окрадених калин,

Вцілілу ягідку прикушуєш до крові.

А в ній, у цій калині, говорила Наталка, і смуток, і краса, так властиві українській душі. І цю красу, цю велич калинову передає поетеса у своїх віршах.
  1   2   3

Схожі:

Уроки-змагання
Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки...
Уроки. Художні особливості твору (2 слайд)
Навчати учнів через художнє слово осмислювати та сприймати морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі...
IV. КОНФЛІКТИ Урок 7
Б59 Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас. Стандартний, академічний та профільний рівні. — X. Вид група «Основа», 2011. — 301...
III. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ
Б59 Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас. Стандартний, академічний та профільний рівні. — X. Вид група «Основа», 2011. — 301...
ІНФОРМАТИКИ
...
Книга скачана с сайта ИНр://е kniaa in ua Издательская группа «Основа»
К64 Усі уроки художньої культури. 11 клас. — X. Вид група «Основа», 2011. — 223, [1] с.: табл., схеми. — (Се­рія «Усі уроки»)
«Впровадження проектних технологій у викладанні трудового навчання в школі.»
Учителю надається роль організатора процесу навчання консультанта й фасилитатора. Ефективними є уроки із застосуванням комп'ютерних...
Про вивчення історії у 2008/2009 навчальному році
України доцільно синхронізувати. Проте, вчитель може організувати вивчення учнями програмового матеріалу зазначених двох курсів історії...
2. (З. М. №3) Методика читання. Уроки класного читання
Добукварний період навчання грамоти. (З. М. №1) Тема (З. М. №3) Методика читання. Уроки класного читання
Уроки математики в 6 класі Розділ Подільність натуральних чисел
В. Г. Бевз, Г. П. Бевз. Уроки математики в 6 класі Розділ Подільність натуральних чисел
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка