Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України


Скачати 2.12 Mb.
Назва Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України
Сторінка 3/12
Дата 02.04.2013
Розмір 2.12 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема: Українські землі під владою Російської та Австрійської імперії у II пол. XIX ст.

Ще не вмерла Україна, і слава , і воля, ще нам, браття молодії,

усміхнеться доля.

П. Чубинський
…представниками різних суспільно – політичних течій та рухів

у ІІ пол. ХІХ ст. висуното широкий спектр альтернатив майбутнього

суспільного розвитку…

…український рух основний акцент робив ,головним чином,

на національне визволення.

О. Бойко
План:

  1. Реформи 60х-70х рр.. та їх соціально – економічні наслідки для України.

  2. Національно – визвольний рух в Наддніпрянській Україні.

  3. Національно – визвольний рух в Західній Україні.

  4. Політизація українського національно – визвольного руху.


Література:

1) Алєкєсєв Ю.М., Вертел А.Г., Даниленко В.М. Історія України. –К., 1994.

2) Багатопартійна Українська держава на початку XX ст.: Програмні документи перших

українських політичних партій. –К., 1992.

3) Донцов Д. Дух нашої давнини. –Дрогобич, 1991.

4) Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. –К., 1994.

5) Грицак Я. Нарис історії України –Формування модерної української нації XIX-XX

століття. –К., 1996.

6) Гунчак Т. Україна: Перша половина XX ст. Нариси політичної історії. –К., 1993.

7) Касьяпов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX-XX століть. Соціально – політичний

портрет. –К.,1993.

8) Кондратюк К. Нариси історії українського національно – визвольного руху XIX

століття. –Тернопіль, 1993.

9) Кирило – Мефодіївське товариство: В3 т. –К., 1990.

10) Присяжнюк Ю.П., Горенко Л.М. Ринкова еволюція аграрних відносин в Україні (друга

половина XIX ст. -1995р.). // Укр. – іст. журнал. -2000. -№5.

11) Рибалка І.К. Історія України: Дорадянський період. –К., 1991.

12) Сарбей В.Т. Історія України XIX –початок XX ст. –К., 1994.

13) Шевченко Т. і українська національна культура. – Львів,1990.

14) Захарова Л.Т. Самодержавство, бюрократия і реформы 60–х годов XIX ст. В Росии. //

Вопросы истории.
Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) дати:

  • скасування кріпосного права та проведення ліберальних реформ (роки);

  • Кримська війна (роки);

  • заснування товариства «Просвіта» у Львові (рік), товариство імені Тараса Шевченка та його реорганізації в НТШ;

  • утворення Народної ради (рік);

  • вихід у світ першого номера журналу «Основа» (рік);

  • утворення Київської (старої) громади (рік);

  • підписання Валуєвського циркуляра та Ємського указу (рік);

  • утворення «Братства тарасівців», першої політичної партії.

б) назви:

  • міст – центрів громадівського, народовського, москвофілського, радикального рухів;

  • першого українського науково – літературного журналу, що виходив на платку 60х

XIX ст.;


  • неофіційних друкованих органів громадівців, москвофілів і народовців рухів у 1870х - 1880х рр.;

в) імена прізвища лідерів громадівського, народовського і радикального рухів.

г) основний зміст громадської і наукової діяльності В. Антоновича, Н. Драгоманова,

І. Франка.

д) визначити поняття і терміни:

  • суспільно – політичний рух, політична течія, громадська організація;

  • Валуєвський циркуляр, Ємський указ;

  • українофіли, хлопомани, українські громади;

  • молоді громади, народовці, москвофіли, радикали;

  • український П’ємонт.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) розповідати про:

  • основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально – економічний розвиток у II половині XIX ст.;

  • діяльність громадівців у II половині XIX ст.;

  • діяльність москвофілів, народовців та радикалів у II половині XIX ст.

б) встановити наслідки:

  • скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східно українських землях;

  • промислового перевороту для Українських земель;

в) обґрунтувати твердження , що російський уряд провадив політику асиміляції

українців;
г) охарактеризувати політичні погляди та діяльність громадівців;
д) виявити причини проросійської орієнтації частини галицької української

інтелігенції.
е) визначити особливості українського національного руху в II половині XIX ст.
Питання для обговорення:

1) Чи згодні ви з оцінкою реформи 1861 р. як «Великою»? Відповідь обґрунтуйте.

2) Який вплив мали реформи 60-70хрр. На соціально –економічний розвиток та політичне становище України?

3) Які галузі особливо швидко розвивалися після 1861р.?

4) Заповніть таблицю «Національно – визвольний рух в Україні в ІІпол.XIX ст.».

Регіон

Культурно–освітні, наукові,

релігійні організації

Політичні організації, партії

Наддніпрянська Україна







Західна Україна







5) Охарактеризуйте три напрямки національно – визвольного руху в Західній Україні у

другій половині XIX ст..
6) Доведіть, що в XIX ст. стало періодом справжнього національного відродження

України.

7) Яку роль відіграли Валуєвський циркуляр та Емський указ?

8) Які особливості економічного розвитку Наддніпрянської України у складі Російської

Імперії в ІІ пол.. ХІХ ст..

Теми повідомлень, рефератів:

1) Реформи 60 -70 рр. та їх роль на соціально – економічний розвиток Наддніпрянської України.

2) Політичний портрет М. Драгоманова. Роль «Громад» 60-70х рр.. XIX ст. в

українському русі.

3) Характерні риси українського відродження в ІІ пол.XIX ст. та його відмінності на західноукраїнських та наддніпрянських землях.

Семінарське заняття №3

II –Варіант

Тема: Українські землі у складі Російської імперії в XІX ст.
Україна стане новою Грецією – в цій країні чудовий клімат, щедра земля,

і її великий музично обдарований народ прокинеться колись для нового

життя.

Готфрід Гердер

Ще не вмерла Україна, і слава , і воля, ще нам, браття молодії,

усміхнеться доля.

П. Чубинський
План.

  1. Включення українських земель до складу Російської імперії. Економічне

становище в I половині XIX ст.

  1. Декабристський рух на Україні. Український національний рух.

Кирило – Мефодіївське братство.

  1. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Реформи

адміністративно – політичного управління 60х-70х рр.

  1. Суспільно – політичне життя в Наддніпрянській Україні в II половини XIX ст.

Література:

1) Алєксєєв Ю.М., Вертел А.Г., Даниленко В.М. Історія України. –К., 1994.

2) Багатопартійна Українська держава на початку XX ст.: Програмні документи перших

українських політичних партій. –К., 1992.

3) Донцов Д. Дух нашої данини. –Дрогобич, 1991.

4) Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. –К., 1994.

5) Грицак Я. Нарис історії України –Формування модерної української нації XIX-XX

століття. –К., 1996.

6) Гунчак Т. Україна: Перша половина XX ст. Нариси політичної історії. –К., 1993.

7) Касьяпов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX-XX століть. Соціально – політичний

портрет. –К.,1993.

8) Кондратюк К. Нариси історії українського національно – визвольного руху XIX

століття. –Тернопіль, 1993.

9) Кирило – Мефодіївське товариство: В3 т. –К., 1990.

10) Присяжнюк Ю.П., Горенко Л.М. Ринкова еволюція аграрних відносин в Україні (друга

половина XIX ст. -1995р.). // Укр. – іст. журнал. -2000. -№5.

11) Рибалка І.К. Історія України: Дорадянський період. –К., 1991.

12) Сарбей В.Т. Історія України XIX –початок XX ст. –К., 1994.

13) Шевченко Т. і українська національна культура. – Львів,1990.

14) Захарова Л.Т. Самодержавство, бюрократия і реформы 60–х годов XIX ст. В Росии. //

Вопросы истории.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) дати:

  • існування Кирило – Мефодіївського братства (роки);

  • життя Т. Шевченка (роки);

  • скасування кріпосного права та проведення ліберальних реформ (роки);

  • вихід у світ першого номера журналу «Основа»;

  • підписання Валуєвського циркуляра, Ємського указу;

  • утворення київської громади «Братство тарасівців».

б) назви:

  • найчисельніших і найвпливовіших декабристських організацій;

  • програми «Південного товариства» і Кирило – Мефодіївського братства та їх основні положення;

  • міст – центрів громадівського руху;

  • неофіційних друкованих органів громадівців 70х-80х рр.


в) імена, прізвища:

  • керівників «Південного товариства», товариства «об’єднаних слов’ян, Кирило – Мефодіївського братства;

  • лідерів громадівського руху

У основний зміст діяльності М.Костомарова, Т.Шевченка, В.Антоновича, М.Драгоманова.

г) зміст понять і термінів:

  • ринкові відносини, криза поміщицького господарства, реформа, промисловий переворот, адміністративно – територіальний устрій;

  • декабристський рух;

  • національна ідея, національно – визвольний рух, культурно – освітній рух, національне відродження;

  • суспільно – політичний рух, політична течія, Валуєвський циркуляр, Ємський указ, хлопоманство, громадівський рух.


Після вивчення теми студенти повинні вміти:
а) розповідати про:

  • економічний розвиток та соціальні відносини в Наддніпрянщині;

  • життя та громадсько – політичну діяльність Т. Шевченка;

  • основний зміст реформи Олександра II та її результати для під російської України, соціально – економічний розвиток у II половині XIX ст.;

  • діяльність громадівців у II половині XIX ст.;


б) доводити, що поміщицьке господарство, менш продуктивне, ніж господарство, в

якому використовується праця найманих робітників (або довести протилежну

думку).
в) обґрунтувати твердження про колоніальний характер політики Росії щодо

українських земель.

Охарактеризувати український національний рух у XIX ст.
г) охарактеризувати програмні засади та діяльність «Південного товариства»,

Кирило – Мефодіївського товариства, політичні погляди та діяльність

громадівців.

д) встановлювати наслідки:

  • скасування кріпосного права та проведення інших реформ на східно українських землях;

  • промислового перевороту для українських земель.

е) обґрунтувати твердження, що російський уряд проводив політику асиміляції

українців.
є) визначити особливості українського національного руху.

Питання для обговорення:
1) В результаті яких подій сучасні українські землі опинилися на кінці XVIII ст. у складі

двох імперій – Російської та Австрійської?

2) Порівняйте бачення ролі й місця України в документах Кирило – Мефодіївського

братства та декабристів.

3) Які наслідки мала революція 1848 – 1849 рр. для західної України?

4) Заповніть таблицю «Національно – визвольний рух в Україні в XIX ст.».

Регіон

Культурно–освітні, наукові,

Релігійні організації

Політичні організації, партії

Наддніпрянська Україна







Західна Україна







5) Охарактеризуйте три напрямки національно – визвольного руху в Західній Україні у

Другій половині XIX ст..
6) Доведіть, що в XIX ст. стало періодом справжнього національного відродження

України.

7) Коли було скасовано кріпосне право в Австрійській та російській імперіях?

8) Які особливості економічного розвитку Наддніпрянської України у складі російської

імперії.

9) дайте оцінку етносної структури населення України у другій половині XIX ст.
Теми повідомлень, рефератів:

1) Тарас Шевченко та діяльність Кирило – Мефодіївського братства.

2) Політичний портрет М. Драгоманова. Роль «Громад» 60-70х рр.. XIX ст. в

українському русі.

3) Характерні риси українського відродження в XIX ст. та його відмінності на західно -

українських та наддніпрянських землях.

Практикум за темою: «Українські землі у складі Російської імперії в XX ст.»
Хід роботи

1) Ознайомтесь з джерелами й завданням.

2) Обміркуйте засоби йо виконання й визначить основні етапи роботи.

3) Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4) Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу



Джерела

Історик Роман Шпорлюк про розширення української етнічної території в другій половині XVIII ст.

Територіальні здобутки Росії у районі Чорного моря XVIII ст. революціонізу­вали політичну й історичну географію України...

Згадані геополітичні рішення створили передумови для великих міграційних процесів, а ці процеси, своєю чергою, витворили нону українську етнічну терито­рію, яка не мала прецеденту в усій попередній історії українського етносу. Зовсім серйозно можна говорити про виникнення нової України, істотно відмінної від історичної території українського поселення і від усіх державно-адміністративних структур, у яких українці жили в минулому. Важко знайти в Європі щось подібне до того, як українці змінили своє населення після 1750 р.

Джерело: Шпорлюк Роман. Українськії національне відродження в контексті європейської історії кінця XVIII — початку XIX століть// Україна. Наука і культура. Випуск 25. - К., 1991. - С. 162.

Запитаним і завдання : Назвіть території, що в результаті російсько - турецьких війн увійш­ли до складу Росії, а з часом були заселені українцями.


- Як ви розумієте слова Романа Шпорлюка про виникнення в другій половині XVIII ст. «нової України»?




-Спираючись па висновок Романа Шпорлюка і на матеріали карти З, проаналізуйте стани заселення території України. Особливу увагу зверніть на останні етапи.

З Указів царського уряду про покарання селян.

(Уривки)

Для утримання кріпаків в покорі і доброму порядку поміщик має право вико­ристовувати домашні засоби виправлення і покарання за власним розсудом, але без каліцтва і тим менш ще з небезпекою для їх життя.

Коли володілець (власник) не побажав карати кріпаків своїх сам або якщо використані ним засоби покарання і виправлення залишаться безуспішними, то він може звернутись до уряду і просити законного з його боку сприяння.

За провини, власне, проти володільця або йот upan, так само як і за приступки поліцейські, кріпаки, за його проханням, підданим я поліцейському покаранню, з поверненням до попереднього житла, або утриманню в упокорювальних і робіт­них домах на строк, самим володільцем визначений…

Заколотом проти властей, урядом встановлений, вважається і всяке заворушення селян або дворових людей проти своїх поміщиків, володільців або управляючих і проти волосних та громадських управлінь…

Кріпаки за подачу на поміщиків своїх заборонених законом скарг покаранню різками до п’ятдесяти ударів.

Джерело: Історія України. Хрестоматія. У 2-х ч. К., 1996. — Ч. І - С. 241.

Запитання і завдання: Чи можна на підставі наведеного документа стверджувати, що ста­новище кріпосних селян було близьким до становища рабів.

- Згадайте про соціальне становище селян Гетьманщини. Порівняйте його з їх становищем у кінці XVIII першій половині XIX ст.
Життя в херсонських військових поселеннях.

(Уривок з записок військового урядовця Є. фон Брадке)

...В цій величезній степовій місцевості, де 90 тисяч душ, приписаних до військових поселень, займались землеробством і скотарством, господарство провади­лось цілком екстенсивно і неправильно...

Тут я знайшов цих колись дуже заможних селян в надзвичайних нестатках і злигоднях, і мені не важко було відшукати причину цього сумного становища. Коли полки почали користуватися призначеними їм ділянками і прийняли на себе управління, ними оволоділо палке завзяття на користь казни і вони у відношенні одержаних ними природних багатств не задовольнялись щедрим утриманням, здо­бутим для своїх людей і коней, а намагались нагромаджувати найбільшу кількість запасного хліба і сіна. Цієї мети вони безсумнівно досягли, хоч і тут цілі стада пацюків знищили цю добру половину; але в той же час полки віднімали у селяни­на кращі землі, провадили великі посіви без усякого поводження з трудовими силами і віддавали селянинові лише мізерну решту часу на його власне господар­ство. Через те, що оранка під час тривалого літа може провадитися довго і праці по угноєнню не існує, то ця система була б ще менш шкідливою для матеріально­го добробуту поселенців, але під час збирання, коли при великій сонячній спеці часто все разом дозріває, хліб в один день починає спіти, а трава перетворюється в солому, казанні величезні посіви потребували такої посиленої праці, що збиран­ня на селянських ланах відкладалося до закінчення цих робіт, і селяни часто привозили на свої токи одну лише солому.

Джерело: Хрестоматія історії Української PCP. (7-8 клас). — К.: 1970 - С. 114-115.

Запитання і завдання: Використайте уривок в розповіді про кризу кріпосницьких відносин. Які військові повинності були зобов'язані виконувати поселенці?
З «Руської правди» Павла Пестеля
...Володіти іншими людьми як власністю своєю, продавати, закладати, дару­вати в спадщину людей, подібно до речей, використовувати їх по власній своїй сваволі без попередньої з ними угоди і єдино тільки для власного свого прибутку, вигоди, а іноді і примхи, є справа ганебна, супротивна людству, супротивна зако­нам природнім, противна святій вірі християнській, противна, нарешті, заповідній волі Всевишнього, який гласить у святому письмі, що люди перед ним усі рівні і що одні лише діяння їх і доброчинності різницю між ними роблять.

І тому не може далі в Росії існувати дозвіл одній людині мати і називати іншу своїм кріпаком. Рабство повинно бути рішуче знищено і дворянство повинно неод­мінно відмовитися від мерзенної переваги володіти іншими людьми...

Увесь російський народ складає один стан — громадянський; всі сучасні ста­ни знищуються і зливаються в один стан — громадянський. Всі різні племена, з яких складається Російська держава, визнаються російськими і, складаючи різні свої назви, становлять один народ російський...

...Постановляється корінним законом Російської держави, що будь-яка думка про федеративний устрій відкидається цілком, як найзгубніший злочин і найбіль­ше зло. Уникати належить усього того, що безпосередньо чи опосередковано, прямо чи непрямо, відкрито чи таємно, до такого устрою держави вести б могло.

Джерело:

Освободительное движение и общественная мысль в России XIX в. Для семинарских и практических занятий. — М., 1991. — С. 87, 90.

Запитання і завдання:- Порівняйте положення «Руської правди», в яких йдеться про ліквіда­цію кріпосного права та про принципи організації міжнаціонального співжиття в майбутній демократичній державі. Чи згодні ви з про­позицією Павла Пестеля саме таким чином розв'язати національне питання?

- Порівняйте пункти «Руської правди» і зміст Конституції, Микити Муравйова щодо вирішення національного питання.

- Що вам відомо про долю видатних російських революціонерів Павла Пестеля і Микити Муравйова?
Статут Кирило-Мефодіївського товариства

Головні ідеї:

  1. Визначаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

  2. Визначаємо, що при об'єднанні кожне слов'янське плем'я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лу­жичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами) і болгар.

  3. Визначаємо, що кожне плем'я повинно мати народне правління і дотриму­ватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віроспо­віданням і станом.

  4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов'ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

  5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні слу­жити умовою участі в правлінні.

  6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов'янський собор з представників всіх племен.

Головні правила товариства:

  1. Товариство утворюється з метою поширення вище викладених ідей пере­важно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визначає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих святих.

  2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати та­лант, працю, статки, свої громадські зв'язки для цілей товариства, і якщо б кот­рийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно присязі, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

  3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

  4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не по­відомляючи йому імена інших членів.

8.Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого приму­шення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9.Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж: «Мета виправдовує засоби» товариство визначає безбожним.

11. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього.

Джерело: Кирило-Мефодіївське товариство. — К.; Наукова думка, 1990. - Т. 1. - С. 150 - 152.
Запитання і завдання: - Визначте головні завдання, які Кирило-Мефодіївці ставили:

а) для розв'язання соціальних проблем;

б) для розв'язання проблем національних.

- Про що свідчить те, що у списку «слов'янських племен», які повинні мати самостійність і ввійти в федерацію слов'ян, «північно – руси » (росіяни) стоять на другому місці, а «південно - руси» (українці) — на першому?

- Про що свідчила відмова товариства від принципу «Мета виправдо­вує засоби»?

Запис рішення в справі Тараса Шевченка, зроблений жандармським відділенням

Художник С.-Петербургской академии художеств Тарас Шевченко. Этот ху­дожник вместо того, чтобы вечно питать благоговейные чувства к особам авгус­тейшей фамилии, удостоившим выкупить его из крепостного состояния, сочинял стихи на малороссийском языке, самого возмутительного содержания. В них он то выражал плач о мнимом порабощении и бедствиях Украины, то возглашал о славе гетманского правления и прежней вольницы казачества, то с невероятною дерзостью изливал клеветы и желчь на особ императорского дома, забывая в них личных своих благодетелей. Сверх того, что все запрещенное увлекает моло­дость и людей с слабым характером, Шевченко приобрел между друзьями свои­ми славу знаменитого малороссийского писателя, а потому стихи его вдвойне вредны и опасны. С любимыми стихами в Малороссии могли посеяться и впослед­ствии укорениться мысли о мнимом блаженстве времен гетманщины, о счастье возвратить эти времена и о возможности Украине существовать в виде отдельно­го государства.

Судя по этому чрезмерному уважению, которое питали и лично к Шевченко, и к его стихотворениям все украйно-славянисты, сначала казалось, что он мог быть если не действующим лицом между ними, то орудием, которым они хотели воспользоваться в своих замыслах; но с одной стороны, эти замыслы были не столь важны, как представлялось при первом взгляде, а с другой — и Шевченко начал писать свои возмутительные сочинения еще с 1837 г., когда славянские идеи не занимали киевских ученых; равно и все дело доказывает, что Шевченко не принадлежал к Украйно-Славянскому обществу и действовал отдельно, увле­каясь собственной непорченностью. Тем не менее, по возмутительному духу и дерзости, выходящих из всяких пределов, он должен быть признаваем одним из важных преступников.

По высочайше утвержденному решению постановлено: Шевченко определить рядовым в Отдельный оренбургский корпус с правом выслуги, под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать, и чтобы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений.

Шевченко передан военному министру 30 мая 1847г.

Джерело: Кирило-Мефодіївське товариство. — Т. 2. — С. 329-332.
Запитання і завдання: - За що Тарас Шевченко був покараний набагато суворіше від членів братства, хоча, за свідченням поліції, не був його членом?

- Використайте документ в розповіді про Тараса Шевченка як сус­пільно-політичного діяча.
Видатний поет і філософ українського зарубіжжя Євген Маланюк про духовну атмосферу Наддніпрянської України початку XIX ст.

Зіпхнуті до стану напівтваринного, занурені у тупім безладді, вже поза межа­ми історії, десь поміж кухнею і спальнею — дотлівають останні рештки козацької і гетьманської еліти. На могутнім тлі буйного соняшного краєвиду, серед руїн бурхливої минувшини, западають у смертельний сон хутори й маєтки здеморалі­зованої аристократії — нині — «дворянства всеросійського». Нерухома, майже цвинтарна тиша залягає над Україною. Час від часу тишу ту порушують хіба що звуки бальової музики та ще п'янкий гомін бенкетників, що їх духовне життя звузилося до їдження і пиття («лочеморди»). Щоправда, на тих банькетах п'яне натхнення і п'яна відвага підносять часом чарку «за Українську Республіку»..., але ці пияцькі вигуки ще яскравіше підкреслюють могильну тишу догасаючої, вже от-от умерлої історії...

Така ситуація — нагорі, серед тих небагатьох, що їх Катерина Друга обдару­вала «вольностями дворянськими». А внизу — придушене напівмертвим тілищем шляхти, остаточно закуте тією ж Катериною в кайдани кріпацтва — многомільйонове селянство. Про його національність співають йому кобзарі — живе, хоч не­зряче сумління нації, символ притьмареної, але все ще живої, історичної пам'яти. В лоні того закутого селянства, що на нього переклала історія національне зав­дання цілого народу, відбуваються повільні, але глибокі процеси: там дозріває вулканічне з'явлення Шевченка.

Джерело: Маланюк Є. Книга спостережень. Проза. — Торонто, 1962. —С. 196 -- 197.

Запитання і завдання: - Про які соціально політичні процеси пише Євген Маланюк? Чому він бачить залишки козацько-гетьманської еліти «поза межами історії»?

- Чому появу Тараса Шевченка Євген Маланюк порівнює з вивержен­ням вулкана? Чи правомірне таке порівняння?

- Яку важливу сторону діяльності козацької старшини перших деся тиліть XIX ст. упустив Євген Маланюк?

- Як ви розумієте висловлювання Євгена Маланюка: «Кобзарі - незря­че сумління нації».
Поміщик О. Кошелєв про необхідність скасування кріпосного права (1858 рік).

Слідкуючи за станом поміщицьких господарств і кріпосницького побуту, при­слухаючись до слів дворян, селян і дворових людей та спостерігаючи за діями тих і інших, виконуючи все це не в столичному кабінеті, не у відособленому сільсько­му будинку, не силою уяви, не короткочасними уривками, а постійно на місці, по різних губерніях, за допомогою власного зору та слуху при невпинних і дійових сільськогосподарських заняттях, я прийшов до повного переконання в тому, що настав крайній термін до вжиття рішучих заходів до скасування кріпосного стану...

По-перше, незадоволення селян проти поміщиків посилюється з кожним днем. Число справ про непослух, насилля проти поміщиків і убивства цих останніх їх кріпосними людьми помножується; це відомо всякому...

По-друге, бажання селян і дворових людей бути вільними виявляється з зро­стаючою силою і відвертістю... Отже, переконання, що всі люди з часу на час повинні стати вільними, тепер таке сильне в народі, що при найменшій іскрі, яка пущена знизу, пожежа може стати загальною.

По-третє, збідніння поміщицьких селян помітно зростає. Цей факт безсум­нівний... оброки дійшли до розмірів неймовірних... Запас селянського терпіння ледве чи не закінчується.

... По-сьоме, удосконалення у галузі сільського господарства настійно вима­гають застосування до нього вільної праці. Поки у нас існує панщина, поки ми можемо брати на роботу людей скільки хочемо і до того ж задарма, поки ці люди з'являються до нас з своїми хоч будь-якими, але дармовими знаряддями, поки поміщик може кожну хвилину замінити селянські наділи землі — до того часу землеробство не посунеться вперед. А між тим постійне виснаження ґрунту вима­гає дійових заходів проти цієї біди. Розмежування дало нам можливість розорати багато нової землі, що трохи підтримало наші урожаї, але тепер цей засіб висна­жується і незабаром наші жнива значно збідніють. Єдиним засобом усунення недородів є утвердження нашого господарства на розумних засадах, тобто на вільній праці, на застосуванні думки до сільськогосподарського виробництва і на запровадженні звітності в усіх частинах господарства.

По-восьме, успіхи заводської і фабричної промисловості вимагають збільшення числа вільних робітників. Тепер величезне число людей затримується поміщиками на непродуктивних роботах (у передпокоях, на конюшнях та ін,) Більше того, всіляка панщинна неурочна робота поглинає вдвоє, втроє робочого часу, ніж це потрібно. Весь цей час, всі ці робітники звернуться по необхідності до промисло­вості і відчутна тепер нестача робочих рук значно зменшиться.

Ще багато інших обставин примушують бажати якнайшвидшого скасування кріпосного стану...

Джерело: Отмена крепостного права на Украине. Сборник документов и материалов. — К.., 1961 — С. 60-65.
Завдання і запитання: - Використовуючи наведений матеріал, назвіть причини, які зумовлю­вали необхідність скасування кріпосного права.

- Які з передумов селянської реформи мали соціально-політичний, а які економічний зміст? -До якої категорії поміщиків належав Кошелєв?

Уривок з статуту про судову реформу

1.Влада судова належить: мировим суддям, з'їздам мирових суддів, окруж­ним судам, судовим палатам і урядовому сенату як верховному касаційному суду...

7. Для визначення у карних справах вини або невинності і підсудних до скла­ду судових місць у випадках, зазначенних в статуті карного судочинства, приєдну­ються присяжні засідателі...

19. Мировими суддями можуть бути обрані ті з місцевих жителів, які: по-перше, мають не менше 25 років віку; по-друге, здобули освіту у вищих або середніх учбових закладах, або склали відповідний цьому іспит, або ж прослужи­ли не менше трьох років на таких посадах, при виконанні яких могли набути практики у веденні судових справ, і, по-третє, якщо при цьому вони самі, або їх батьки, або дружини володіють хоча б у різних місцях, або площею землі двоє проти того, яка визначена для безпосередньої участі в виборах гласних в повітові земські зібрання... або іншим нерухомим майном, ціною не менше п'ятнадцяти тисяч карбованців, і в містах — нерухомою власністю, оціненою для збирання податку в столицях — не менше трьох тисяч карбованців...

81. Присяжні засідателі обираються з місцевих обивателів всіх станів: по-перше, з тих, що є російськими підданими; по-друге, що мають не менше 25 років і не більше 70 років віку, і, по-третє, що проживають не менше двох років у тому повіті, де проводяться вибори у присяжні засідателі...

84. У загальні списки присяжних засідателів вносяться:

1)почесні мирові судді;

2)всі, що перебувають на державній громадянській службі...

3)всі, що перебувають на місцевій службі по виборах дворянських і міських товариств, крім міських голів;

4) селяни, які обрані в чергові судді волосних судів або до волосних і сільських розправ і рівних з ними сільських судів, а також займали бездоганно не менше трьох років посади волосних старшин, голів, сільських старост, або інші відповідні цим посади в громадському управлінні сільських обивателів різних найменувань або були церковними старостами; всі інші особи, що володіють землею в кількості не менше ста десятин або іншим нерухомим майном...

85. Не підлягають внесенню в список присяжних засідателів:

1) священнослужителі і ченці;

2) всі військові чини, які перебувають на дійсній військово-сухопутній або морській службі, а також ті з громадянських чинів, які перебувають при військах або служать по військовосудовій справі у військовому і морському відомствах, і

3) вчителі народних шкіл...

86. У список присяжних засідателів не можуть бути внесені всі ті, які служать
у приватних осіб.


Джерело: Історія України. Хрестоматія. — Ч. І. — С. 297-299.

Запитання і завдання: - Назвіть пункти документа, які підтверджують висновок про демок­ратизм судової реформи.

- Які з обмежень при виборах мирових суддів та присяжних засіда­телів ви вважаєте виправданими, які — ні?
Криза поміщицького господарювання в пореформені роки

(Панас Мирний та Іван Білик «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Що ж його робити? Як його приладитись? Руки до діла не призвичаєні зма­лечку, не неволити ж їх на старість?! А розум хто до волі думав, що панові потрібен робочий розум? Панові треба було знатного роду, багатства: треба було вміти себе показати, вміти пожити, поїсти, попити, а мати робочий розум, здатний на діло, а не на вигадки панські, панові не треба було... А тепер: розуму! праці! тільки й чутно, як вигукували на всіх шляхах, на всіх базарах життя.

Хто зразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі, мчало усе вперед, вперед, — то кидало його наспід, заливало; то вертало наверх, підкидало вгору, знову несло на гребенястій хвилі — аж поки не виносило на берег... Хоча боліли іноді у нашого пловця пом'яті боки, а все-таки він, хоч і нетвердими ногами, ступав на ту землю, де колись усе живло тремтало його духу. Усе-таки він був господар на ній, а не попихач, не наймит. Швидко він зживався з новим своїм місцем на старій землі — і підвертав її під себе: вона йому плодила, родила — ставало на пожиття його! А хто перелякався, той залазив до себе на хутір, у село, проклинав новий вік, нових людей, день за днем тяг злиденне життя, проїдаючи останнє своє добро...

Джерело: Панас Мирний. Твори. К.: Молодь, 1965. — С. 361.
Запитання і завдання: - Що було причиною розорення багатьох поміщиків після реформи 1861 р.? Що допомагало частині з них пристосуватися до нових умов?

- Використайте цей уривок з роману у розповіді про перші роки жит­тя українського села після скасування кріпацтва.
З листа міністра внутрішніх справ Валуєва міністру освіти про заборону української мови (18 липня 1863 р.)

Давно вже йде суперечка в нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом до цієї суперечки були твори деяких письмен­ників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальн­істю. За останній час питання про малоруську літературу набуло іншого характе­ру, внаслідок обставин чисто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоруською мовою були розра­ховані лише на освічені класи південної Росії, а тепер прихильники малоруської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти, видавати книги для початкового читання,букварів, граматик, географій і т.д.

В числі подібних діячів було багато осіб, про злочинні дії яких проводилась слідча справа в особій комісії.

В С.-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південно руському наріччі. Багато з цих книг надійшли вже на розгляд в С.-Петербурзький цензурний комітет. Немало таких же книг буде представлено і в Київсь­кий цензурний комітет. Цей останній відчуває деякі утруднення з розглядом зга­даних видань через такі обставини: навчання в усіх без винятку училищах прово­диться загальноруською мовою і вживання в училищах малоруської мови ніде не допущено.; саме питання про користь і можливості вживання в школах цього на­річчя не тільки не розв'язане,, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, яке часто висловлюється в пресі. Вони досить ґрунтовно доводять, що ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, що загальноруська мова так само зрозу­міла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж тепер створювана для них деякими малоросами, і особливо поляками, так звана украї­нська мова. Особам того гуртка, який намагається довести протилежне, більшість самих малоросів докоряє в сепаратистських задумах, ворожих Росії і згубних для Малоросії.

Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв'язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне, надалі до погодження з міністром народної освіти, обер-прокурором св. синоду і шефом жандармів щодо друкування книг малоруською мовою, дати по цензурному відом­ству розпорядження, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мо­вою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити... Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд і його величності бажано було удостоїти оноє мо­наршого схвалення.

Джерело: М.Лемке. Эпоха цензурных реформ 1859 — 1865 годов. —СПб, 1904. - С. 302 - 304.
Запитання і завдання: - Чим була викликана поява валуєвського циркуляра 1863 р.?

- На основі аналізу наведеного документа покажіть імперську політи­ку російського царизму щодо України.

Заборона друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 р.). Урядовий указ

Госуд. імп, в 18/30 день минулого травня височайше наказав:

1) не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Голови, упр. яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.

2) Друкуван­ня і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборо­нити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам'яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам'яток безумовно додер­жувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Голови, управл.

3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на мало­руському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.

4) Припинити видання газети «Киевский телеграф». Про цю височайшу волю про­поную Голови, упр. до належного виконання...

Джерело: Історія України. Хрестоматія. Ч. 1. — С. 301.

Запитання і завдання: - Порівняйте указ 1876 р. з циркуляром 1863 р. Зробіть висновки.

- Чому російські шовіністи вважали, що валуєвської заборони недостат­ньо для розправи з українською мовою?

Програмні засади Братства тарасівців

1) Самостійна суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана й без хама, в будучому без класової боротьби;

2) федерація всередині, цеб-то федерація лівобережної, правобережної, Степ. України, Кубани й Галичини;

3) гетьман як президент і сойми;

4) мета державна перед усе й понад усе;

5) удержавлення поверхні і надр землі, грубого промислу й гуртової торгівлі, трудова повинність, ...загальна безплатна й обов'язкова наука, цілковита воля віри, відокремлення церкви від держави, національна армія;

6) боротьба з імперіалізмом, боротьба зі свавільними утисками;

7) не говорити, а робити; не знати, а вміти;

8) Україна для українців, цеб-то, що визнають себе українцями;

9) культура нації: своя наука, своя краса, своє сумління, свій розум, своя правда, своя воля, свій бог;

10) культура «я» чи то братерства: держава велика зорганізована громада; громада складається з осібників; коли осібник вільний і дужий, то і держава міцна; коли осібник раб темний, то й держава ні до чого;

11) не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо.

Джерело: Слабченко М.Є. Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX століття. –Т. II. - Харків, 1927. - С. 204.
Запитання і завдання: - Проаналізуйте програмні завдання Братства тарасівців і дайте відпо­відь на питання:

а) Який політичний лад планували встановити в Україні тарасівці?

б)Яким соціально-економічним порядкам, віддавали перевагу члени Брат­ства тарасівців?

в) Які перетворення в культурно освітній і духовній сферах передбача­ли тарасівці?

Семінарське заняття №4

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (...
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /...
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ...
Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”
Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи
Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»...
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної...
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка