Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України


Скачати 2.12 Mb.
Назва Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України
Сторінка 4/12
Дата 02.04.2013
Розмір 2.12 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема: Наддніпрянська Україна на початкуXX ст.

Історична подія буває завершеною не тоді, коли вона відбулася , а лише

після того, як вона стала надбанням нащадків.

С. Цвейг.

План:

1) Соціально – економічний розвиток України а початку XX ст.

2) Утворення політичних партій.

3) Революція 1905 -1907 рр. рух під час революцій.

4) Україна в роки реакції. Столипінська аграрна реформа.
Література:

1) Борисенко В.А. До питання про Революційну українську партію // Наукові праці з

питань політичної історії. – вип. 169. –К.: Либідь, 1991. –С. 129-138.

2) Волковинський В.М., Столипін П.А. З життя державної діяльності // Український

історичний журнал. – 1991. -№2. –С. 115-125; -1991. -№4. –С. 116-124.

3) Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії. –К.:

Либідь, 1993. –С. 7-78.

4) Дорошенко Д.І. Нарис історії України. –Львів: Світ, 1991. –С. 546-549.

5) Думін О. Історія легіону Українських січових стрільців. 1914-1918 рр. // Дзвін. -1993

№1. –С. 121-131.

6) Зырянов Н.П. Петр Аркадьевич Столыпин // Вопросы истории. -1990. -№6. –С. 54-76

7) Історія України: Курс лекцій: У « кн. Кн.2. – XX століття. –К.: Либідь, 1992. –С. 5-74.

8) История Украинской ССС. В десяти томах. Т.5. –К: Наукова думка, 1983. –С.15-91,

321-356.

9) Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1990. –С.277-279.

10) Макарчик Є. Січові стрільці: Що стоїть за легендою? // Наука і суспільство. -1990. №3.

-С. 20-24.

11) Полянська – Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 2. – Від середини XVII століття до

1923 року. –К.: Либідь, 1992. –С. 407-453.

12) Самарцев І. Чорносотенці на Україні (1905-1917рр.) //Український історичний журнал.

-1992. –Ш. –С. 90-98.

13) Субтельний О. Україна: історії. –К.: Либідь, 1991. –С. 259-266, 296-303.

14) Шморгун П.М. Політичні партії на початку XX століття: соціальний склад,

Чисельність, типологія // Наукові праці з питань політичної історії. –Вип. 172. –К.:

Либідь, 1992. –С. 14-25.

15) Якименко М.А. Земельна оренда на Україні в період капіталізму // Український

історичний журнал. -1991. -№2. –С. 54-63.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

а) дати:

  • утворення політичних партій Наддніпрянщини, Товариства українських поступовців;

  • пік світової економічної кризи;

  • збройних постань у Катеринославщині, Олександрівську, Харкові, Горлівці, збройного виступу саперів під командуванням Б.Жаданівського та їх результати;

  • революційних збройних виступів матросів «Потьомкін» і частини Чорноморського флоту та їх результати;

  • загального політичного страйку в Україні та його результати;

  • діяльність української парламентської громади у I та II Державних думах;

  • Столипінської аграрної реформи в під російській Україні.


б) назви:

  • основних українських і загальноросійських партій та політичних організацій , що діяли в під російській Україні наприкінці XIX ст. на поч. XX ст.;

в) основний зміст (проведені ідеї, найважливіші норми, центральні програмні

положення):

  • книги М. Міхновського «Самостійна Україна»;

  • діяльність української парламентської громади у I та II Державних думах, культурно – просвітних об’єднаннях українців;

  • Столипінської аграрної реформи в Наддніпрянській Україні.

г) програмні завдання українських партій.

д) імена, прізвища:

  • Лідерів найважливіших українських партій у під російській Україні.

е) зміст понять і термінів:

  • монополія, інвестиція, концентрація виробництва, акціонерне товариство, синдикат, картелі, трест, кооператив, економічна криза, ринкові відносини;

  • лібералізм, консерватизм, соціалізм, марксизм, націоналізм, політична партія, автономія, федерація, програмний документ, національно – визвольний рух, національна ідея, національна самосвідомість;

  • революція, буржуазія, конституційна монархія, Ради робітничих депутатів, маніфест, Просвіта, парламент, думська громада, національне питання;

  • аграрна політика, фермерство, відруб, хутір, трудова еміграція, великодержавний шовінізм, репресії, національний гніт.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) обґрунтовувати твердження, що промисловість східно українських землях на

початку XX ст. розвивалась доволі нерівномірно й однобічно, а прибутки від

промислового виробництва збагачували іноземців.

б) підтверджувати фактами висновок про монополізацію української економіки та

встановлювати наслідки.

в) визначити:

  • причини революційних виступів 1905 р. у Наддніпрянській Україні;

  • здобутки та невдачі українців Наддніпрянщини в революціях 1095 -1907 рр. ,

орієнтуючись на вимоги сучасників революційних подій, які мали національний характер;

  • наслідки Столипінської аграрної реформи для Наддніпрянської України.

г) охарактеризувати національно – визвольний рух наддніпрянських українців.

Питання для обговорення:

1) Царський маніфест 17 жовтня 1905р.:

  • наділяв Україну національно – територіальною автономією;

  • сприяв пожвавленню національного руху, оскільки проголосив громадянські свободи;

  • не мав ніякого впливу на ситуацію в Україні.

Свою думку аргументуйте.

2) У чому проявлялися здобутки національно – визвольного руху в Україні в революції 1905- 1907р.?

3) Столипінська аграрна реформа:

  • не мала успіху в Україні;

  • здійснювала повільно, як і в цілому по Росії;

  • мала найбільший успіх в Україні

Свою думку аргументуйте.

Теми повідомлень, рефератів:

1) Політизація українського національного руху на початку XX ст..

2) Столипінська аграрна реформа в Україні: успіхи й прорахунки.
Практикум за темою: «Україна на початкуXX ст.»
Хід роботи

1) Ознайомтесь з джерелами й завданням.

2) Обміркуйте засоби йо виконання й визначить основні етапи роботи.

3) Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4) Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу
Джерела

Економічний визиск України

Основною метою російської економічної політики на Україні було увічнити стан України як сільськогосподарського району імперії, як постачальника сирови­ни для російської промисловості і як ринку для її виробів. Наслідком того на Україні розвиваються тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних при­родних умов у Росії (цукрова промисловість), або ті, що постачали сировину та півфабрикати для російської індустрії (металургія, кам'яновугільна промисловість). Натомість давня галузь української промисловості — текстильна, була штучно затримана в своєму розвитку, а деякі види її (наприклад, бавовняна промисловість) і зовсім не могли існувати на Україні через різні митні й тарифні заходи російсь­кого уряду. Ці тенденції російської економічної політики позначилися також на залізничному будівництві: насамперед уряд будує (або сприяє будівництву) ті ма­гістралі, що сполучали українські землі не з українськими містами, а з московсь­ким промисловим районом. Будівництво залізниць, крім того, було пов'язане з стратегічними планами імперії, що часто суперечили економічним потребам Ук­раїни. Так само в царині фінансовій були упосліджені інтереси України, яка наба­гато більше мусила віддавати до російського скарбу, ніж діставала від нього (перед Першою світовою війною Україна давала понад 26% усіх державних при­бутків і, покриваючи з них усі державні видатки на свої потреби, майже половину одержаних з неї коштів мусила віддавати на потреби інших частин імперії). Наслідком цього була поважна затримка в економічному розвитку України. Лише доплив закордонного капіталу (переважно французького, бельгійського і англійського) з кінця XIX ст. сприяв піднесенню української промисловості, зокрема Донбасу й Кривою Рогу.

Джерело: Полонська-Василенко Н. Україна в другій половині XIX —

на початку XX ст. — Енциклопедія українознавства. Загальна частина. Т.2.

- С. 478.

Запитання і завдання : - В чому проявлявся економічний визиск України?

- Що, на думку Н. Полонської – Василенко, сприяло навіть в умовах антиукраїнської політики самодержавства певному піднесенню промисловості України?
Структура промислового виробництва України 1912 р.

п/п

Галузі виробництва

Валова продукція (в%)

1

Гірнича, гірничозаводська, металургійна,

45,9




добування і обробка мінералів




2

Харчова промисловість

36,2

3

Обробка металів і виробництво машин

10,4

4

Обробка дерева

2,1

5

Хімічна промисловість

1,8

6

Текстильна промисловість

1,5

7

Інші галузі виробництва

2,1




Разом

100,0

Джерело: Нестеренко А. А, Очерки истории промышленности

и положення пролетариата Украины в конце XIX и начале XX в, —

Москва, 1954. — С. 226,

Запитання і завдання :- Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва України?

- Які життєво важливі галузі виробництва в Україні не були розвинуті і чому?

Уривки з «Самостійної України» Миколи Міхновського

Державна самостійність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом в сфері міжнаціональних відносин.

...Акт драми ще не наступив для нашої нації: вона переживає ще й досі довгий і важкий антракт у своїй історії... Антракт власне починається з 1654 року, зли українська республіка злучилася з московською монархією політичною унією. І того часу українська нація політично і культурно помалу завмирає...

Коли в українській державі відібрано право бути державою, то поодинокі члени колишньої республіки позбулися усіх елементарних політичних прав людини. Колишній український республіканець має менше прав ніж нинішній малостатніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої Української республіки наче в завойованій свіжо країні, висмоктує останні сили, висмикує ліпших борців, збирає останній гріш з бідного народу...

Ми існуєм, ми відчуваєм своє існування і своє індивідуальне національне «я». Наша нація у своєму історичному розвитку часто була не солідарною поміж окре­мими своїми частинами, але нині увесь цвіт української нації по всіх частинах

країни живе однією думкою, однією мрією, однією надією: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ». Нині ми всі солідарні, бо зрозуміли, через що були в нас і Берестечки, і Полтава...

Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо і те, що се вже остання боротьба, що потім вже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився, і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабсь­ких кайданах! ми розіб'ємо їх по схід сонця свободи!

Джерело: Самостійна Україна. — Львів, 1900. — С. 6 — 7.

Запитання і завдання :- Визначте основну ідею «Самостійної України».

- В чому вбачав Міхновський одну із основних причин поразки визвольних змагань в попередні часи?

- Як називалась течія українського національно – визвольного руху, яку започаткував Міхновський?

. Про участь Олександра Коваленка в повстанні на броненосці «Потьомкін»

...Олександр Коваленко закінчив інститут і працював як воєнно-морський інже­нер у чорноморській ескадрі. Добра платня, гарна уніформа, сам — молодий, гарний, ще й співає милозвучним тенором... Міг би мати великий успіх в житті, міг зробити блискучу кар'єру — тільки сиди тихо і вірно служи «царю і отечеству». А він замість того, щоб горнутись до пануючої верстви і шукати протекції — більшу увагу приділяв матросам, що здебільшого походили з України.

...Коли почалося повстання на панцерному кораблі «Князь Потьомкін Таврі­йський», на якому служив 0.Коваленко, то він приєднався до цього повстання.

...Весь виступ «Потьомкіна» комуністи приписують своїй організації. ...Безперечно, дехто з матросів був у зв'язку з большевиками або з меншовиками, але не всі; напр., Матюшенко не належав ні до якої партії. Матроси не тільки поважали Коваленка, але й любили. Тому, не будучи обраним на якусь відповідальну поса­ду, він силою речей відігравав роль командира.

О.Коваленко був членом революційного комітету на «Потьомкіні». Постійно­го голови комітету не було; інколи головував Матюшенко, інший раз Кирил чи хто інший. У вирішальну хвилину, коли вже залишалося мало харчів і вугілля та сто­яло питання: куди йти? — в Севастополь з повинною чи в Румунію на еміграцію? - головував Коваленко.

Джерело: Мартос Б. Олександр Коваленко // Наукові записки. Український технічно-господарський інститут. VI. Мюнхен, 1965. — С. 171, 173, 174.

Запитання і завдання : - Використовуючи сюжет статті Бориса Мартоса, дайте оцінку ролі Опанаса Матюшенка і Олександра Ковален­ка в повстанні на броненосці «Потьомкін».

- Яку роль в організації повстання, на думку Мартоса, відіграли ро­сійські соціал-демократи - більшовики і меншовики?
Постанова селянських зборів Сумського повіту Харківської губернії

Ми, селяни Сумського повіту Харківської губернії, що зібрались 29 травня 1905 року в кількості близько п'яти тисяч чоловік, одноголосно ухвалили: те­перішній чиновницький (самодержавний) лад не може покінчити з тяжким і безви­хідним становищем народу.

Тому ми вимагаємо:

  1. Негайного скликання Надзвичайних зборів, обраних загальною, рівною і таємною подачею голосів. Установчі збори негайно ж повинні вирішити питання: продовжувати війну чи ні, яким чином вирішити земельне питання, а саме: по­трібно відбирати всі землі (дворянські, монастирські, удільні, кабінетні) чи ні.

  2. Негайного звільнення всіх осіб, що постраждали через політичні і релігійні переконання.

3. Свободи слова, друку, зборів, спілок і страйків.

4. Негайного скасування інституту земських начальників і сільських поміщицьких
стражників як таких, що перешкоджають вільному обговоренню і з'ясуванню наших потреб.

А поки всі наші основні вимоги будуть задоволені, ми відмовляємося виконува­ти всі державні повинності, а саме: платити податки, податі, не поставляти запас­них, новобранців та інше, оскільки ці повинності накладені на нас без нашої волі. Джерело: Революція 1905 — 1907 років на Україні. — С. 176.

Запитання і завдання:- Охарактеризуйте вимоги селян. Заповніть таблицю:

Вимоги селян

Назва вимог

1. Економічні вимоги

2.Політичні вимоги




- Про що свідчила відсутність в документі національних вимог?

Сучасний український історик Ярослав Грицак про становище в українських партіях восени

1905 р.

Проголошення Жовтневого маніфесту викликало велике піднесення й збуди­ло надії на лібералізацію політичної системи. Українські діячі через свою нечисельність і організаційну роздробленість виявилися не готовими скористатися з політичних змін. Подібна ситуація склалася і в національних рухах поляків, євреїв, латвійців, литовців та естонців. Докорінна різниця між ними й українськими полі­тиками, однак, у тому, що інші партійні поділи були просто результатом розход­ження політичних ліній. В українському ж випадку найбільшим антагонізмом було національне питання, а саме — чи взагалі потрібна окрема українська політика й українські партії. Ці дискусії паралізували український національний рух, і тому він не справляв політичного впливу на розвиток революційних подій 1905 р. Ук­раїнські політики попросту не могли змагатися з краще розвинутими і численні­шими російськими політичними партіями, що мали міцні позиції у великих містах — головних осередках революційного неспокою.

Джерело: Грицак Я. Нарис історії України. — С. 86.

Запитання і завдання: - Чому українські національні партії були у 1905 р. менш впливовими, ніж загальноросійські?

-У чому відмінність між українськими політичними партіями і полі­тичними партіями інших пригнічених народів Росії у 1905 р.?

- Розкрийте причини зазначених в тексті особливостей українського визвольного руху 1905 р.
Ухвала Миколаївської сільської громади Олександрівського повіту Катеринославської губернії про підтримку збройного повстання. Грудень 1905 р.

Миколаївська сільська громада Петрівсько-Строгонової волості, Олександрів­ського повіту, Катеринославської губернії, доручила Миколаївській сільській уп­раві передати цю відозву з ухвалою названої громади всім сільським громадам повіту з проханням... приєднатися до захисту народної свободи, і відозву цю передавати із села в село кур'єром без найменшої затримки, і при цьому додаєть­ся прохання про те, що де пройде ця відозва, щоб громади посилали своїх озб­роєних уповноважених на станцію Олександрівськ до будинку їдальні, — в той же день, коли ця звістка стане відомою народу. Чим більше озброєних прибуде, тим буде краще.

Миколаївський сільський староста (підпис).

Джерело: Революція 1905 - 1907 років на Україні. - С. 354.

Запитання і завдання: - Використайте документ при розповіді про збройне повстання в Олександрівську.

- Назвіть інші міста України, в яких у грудні 1905 р. відбулися по­встання проти самодержавної влади.

- Наскільки поширені були подібні ухвали? Відповідь обґрунтуйте.


Карта :Просвітянський рух на початку ХХст.

З програми Української трудової громади в II Державній думі. 1907 р.

...Тепер, коли Російська імперія зробилась конституційною державою... Ми не тільки не бачимо в законодавчій діяльності правительства якоїсь переміни поглядів на права невеликоруських народів, айв газетах, близьких до уряду, чуємо старі обвинувачення в політичнім сепаратизмі...

Між тим політичне одділення од Росії кого-небудь з її безправних народів - так само й України — ми признаємо за неможливе і необачне.

Не кажучи вже про те, що таке одділення порушить загальну політичну рівно­вагу Європи..., це політичне одділення... вимагало б такого напруження економічних сил, якого така держава не змогла б витримати. Далі, коли б такій держав] й пощастило, вона конечно мусіла б підпасти під економічну й політичну залежність од дужчих сусідів... З другого ж боку, народи, що складають сучасну Росію, за сотні літ спільного життя дуже багато внесли в загально - державний культурний! матеріальний капітал — і не можуть зректись од нього. Не витворювати нові держави за старими зразками повинні тепер народи Росії, вони повинні йти до такого

перероблення Російської держави, як вже там вона не склалась, щоб кожному була забезпечена свобода самостійного розвитку і життя на своїй землі... Один тільки єсть вихід з цього становища. По нашому глибокому переконанню. - це рішуча і конечна переробка державного урядування на національну і територіальну (краєву) автономію всіх країн Російської імперії, котрих людність повинна одержати права самовиразу і самоврядування...

Щодо економічних справ, то на першу чергу ми ставимо здобуття народові землі которою користувалися б тільки ті, що прикладають до неї свою працю...

Щодо робітницької справи, то ми будемо вимагати восьмигодинного робочого дня, оборони праці жінок та дітей, страховки на старість та на випадок знесилення…

Джерело: Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали. Т. 1, — С. 161 — 162.

З «Програми Української соціал-демократичної партії» (1905 р.)

«Українська соціал-демократична пар­тія стоїть не за нові які-небудь класові при­вілеї (права), але за знищення класового панування і самих класів, а також за рівні права всіх без різниці статі і походження.

Виходячи з таких принципів, Українсь­ка с.-д. партія перш за все і головним чи­ном вимагає:

1) демократичної республіки — в якій найвища державна влада у всіх міжнарод­них і тих внутрішніх ділах, що стосують­ся всієї Російської держави, належить вик­лючно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;

2) автономії України з окремою держав­ною інституцією (сеймом), якому нале­жить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України;

3) загального, рівного, прямого виборчо­го права з таємним голосуванням для кож­ного громадянина старше 20 років; права кожного виборця бути обраним у всяку представницьку інституцію; пропорціонального представництва; плати (удержання) депутатам дворічного парламенту...

6) права кожної нації на культурне і по­літичне самоопреділення...

В цілях охорони труда партія добива­ється:

1) максимального робочого 8-годинно-го дня для всіх дорослих найнятих робіт­ників і робітниць...

На користь вільного розвитку класової боротьби на селі і сільського господарст­ва партія вимагає:

1) передачі всіх земель — казенних, удільних, кабінетських, монастирських, церковних і великих приватних землевлас­ників крайовим автономним одиницям;

2) знищення всіх пережитків кріпацтва в аграрних відносинах;

3) знищення законів, які обмежують право селян вільно розпоряджатися своєю землею; права розподілу громадської зем­лі, права виділу;

4) обов'язкового державного перемежу­вання земель».

Запитання і завдання: - Чому, незважаючи на заяви Трудової громади про бажання залишити Україну в складі Російської держави, її діяльність несхвально сприймалась в урядових колах?

- Чи була в Україні того часу політична партія, яка йшла далі вимог про автономію України? Якщо була, назвіть її. Які аргументи наводила вона? Порівняйте її аргументи з аргументами Української трудової громади.
З столипінського указу про доповнення деяких постанов діючого закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування (1906 р.)

Маніфестом нашим від 3 листопада 1905 р. викупні платежі, що збирали з селян за надільні землі, скасовуються з 1 січня 1907 р. З цього часу зазначені землі звільняються від обмежень, які лежали на них; в силу викупного боргу селяни дістають право вільного виходу з общини, з закріпленням у власність окремих домохазяїв ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадсь­кого наділу...

...1. Кожний домохазяїн, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність части­ни, яка належить йому, з визначеної землі...

4. Домохазяї, за якими закріплені в приватну власність ділянки общинної лі.., зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіно­жатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах...

Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов'язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять у приватне володіння домохазяїна, а в деяких випадках визначається розмір належної з нього доплати і постійна його частина в угіддях...

Джерело: Ефимов Л. Н. Столыпинская аграрная политика.— М., 1941, — С. 129 - 133.

Запитання : - Як міняла життя селян аграрна реформа?

- Чим пояснюється політика держави, спрямована на здійснення в селі змін

в аграрних відносинах?

Фахівець з аграрної історії України Микола Якименко про вплив реформи на зменшення поміщицького землеволодіння

Особливо швидко пішов цей процес після 1906 р., коли царський уряд зняв _тучні перешкоди на шляху повноцінної приватизації землі, чим забезпечив її поступову концентрацію в руках справжніх організаторів виробництва. На 1914 р. сталися великі зрушення в монополії дворянства на землю. Дворяни, державні чиновники і відставні офіцери, яким уряд за службу «царю и отечеству» дав величезні латифундії, не змогли організувати на ній ефективне господарство, воліючи за краще позбутися її за певну винагороду. Лише за п'ять років столипінської реформи ця категорія населення продала майже півтора мільйони десятин, тоді як приблизно стільки ж купили селяни — безпосередні товаровиробники,

Коли аналізувати відповідні дані по регіонах, то виявиться, що найбільше землі було продано привілейованими станами на Півдні — 687,7 тис. дес, тоді як на Правобережній Україні майже у два рази менше — 380,6 тис. дес. Великий (а можливо, і вирішальний) вплив на рентабельність господарства мала наявність у цьому регіоні досить розвинутої на той час харчової промисловості і дешевої робочої сили, украй необхідної, зокрема, для трудомісткого процесу вирощуван­ня і переробки цукрових буряків. Незважаючи на те, що поміщики Правобережної України володіли своїми маєтками сотні років і мали, таким чином, усі можли­вості організувати ефективне господарювання, процес переходу землі до тих, хто краще справлявся з цим завданням, відбувався і тут. При втраті дворянами 380,6 тис. дес. землі селяни купили 339,7 тис. дес.

Немає ніякого сумніву в тому, що на території України дворянське землево­лодіння, зрештою, зникло б еволюційним шляхом.

Джерело: Якименко М.А. Становлення селянського (фермерського) господарства в Україні після скасування кріпосного права (1861 — 1918 рр.). // Український історичний журнал. — 1996. — № 1. - С. 6 - 7.

Запитання і завдання: - Чому скорочення в результаті столипінської реформи поміщицького землеволодіння вважається прогресивним явищем?

- Знайдіть відповідь на питання, чому інтенсивність процесу зміни власників землі суттєво різнилася в залежності від району України?

- На підставі чого автор доходить висновку, що дворянське землеволо­діння в Україні поступово б зникло еволюційним шляхом, тобто без революції?

Модуль 2

Семінарське заняття №5

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (...
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /...
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ...
Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”
Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи
Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»...
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної...
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка