Методичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України


НазваМетодичні рекомендації щодо підготовки студентів до семінарських занять з історії України
Сторінка1/12
Дата02.04.2013
Розмір2.12 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


Міністерство освіти України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж


Методичні рекомендації

щодо підготовки студентів до семінарських

занять з історії України



Підготував викладач

Якущенко О.А.

Розглянута і затверджено

цикловою комісією

соціально – гуманітарних

дисциплін коледжу

протокол від ______ 200_р.

Суми, 2008р.

Передмова

Ми не удревнюємо української історії. Нею можна пишатися такою,

якою вона є насправді. Ми не привласнюємо здобутків та досягнень

інших народів. Тих, які належать безпосередньо українському народу,

цілком достатньо для визначення його вагомого вкладу в

євроатлантичну цивілізацію.

В. Смолій

Вивчення історії України потребує від студентів систематичного опрацювання наукової літератури та матеріалів документального характеру, серйозного осмислення історичних процесів, що відбулися на території України; вдосконалення власного розуміння історії: вироблення уміння, необхідних для самостійного опрацювання історичної інформації, та здатності критично оцінювати результати своєї праці. Найбільш ефективним засобом є семінарське заняття, де студенти вчаться робити доповіді, брати участь у дискусіях, висловлювати та відстоювати власну думку з поставленої проблеми. Немаловажним є уміння самостійно працювати, яке найбільше проявляється у процесі підготовки до семінарських занять.
Семінар-це активна форма навчального процесу, вид практичних занять, які передбачають обговорення під керівництвом викладача підготовлених студентами доповідей і повідомлень чи проблемного питання, участь студентів у дискусіях, виступи з доповненнями до відповідей.
На семінарах студенти розширяють, поглиблюють і змінюють набуті на лекціях і під час самостійної роботи знання, накопичують у пам’яті нові факти, положення, вчаться критично аналізувати документи і матеріали, ведення полеміки, відстоювання власних поглядів, виробляють уміння користуватися науковою термінологією й поняттями.

Участь у підготовці й обговоренні питань які виносяться на семінарське заняття, допомагає глибше засвоїти історію України, розвиває самостійність у підходах до аналізу актуальних питань соціально-економічного, суспільно-політичного, культурного та релігійного розвитку на різних етапах вітчизняної історії. Активна участь на семінарських заняттях прищеплює навички участі в дискусії, аналізі різних точок зору, вмінню відстоювати свою позицію.

Основними орієнтаціями у підготовці до заняття є план семінару, а також методичні рекомендації, конкретизація завдань. Після усвідомлення студентом поставленого перед ним завданням, він приступає до опрацювання матеріалу підручників і посібників, записів конспекту лекцій (з даної тема або дотичної до неї), а потім – документів тощо.
З метою усвідомлення суті певних термінів, явищ, подій, процесів необхідно звертатися до довідників, словників, енциклопедій. Термінологічний словник може бути оформлений в окремому зошиті або в кінці зошита для семінарських занять.
Важливим етапом підготовки до семінарських занять є конспектування. Для цього у студентів обов’язково має бути окремий зошит (для семінарських занять), у якому він опрацьовуватиме літературу відповідно до кожної теми.
Поради загального характеру: прочитайте основну літературу й документальні джерела до кожного з питань семінару, намагаючись осмислити прочитане. Розпочинаючи конспектування матеріалів, слід записати прізвище автора твору, повну назву праці. Законспектуйте необхідний матеріал, випишіть цитати, якщо потрібно дані, цифрові дані, відсотки, діаграми, схеми, таблиці. Те саме зробіть із додатковою літературою. Складіть план і текст свого виступу на семінарському занятті з кожного питання. Конспект може бути стислий, короткий (близький до плану) і поширений (близький до тексту). Цитати необхідно наводити точно і правильно оформлювати (джерело, сторінки).

Виступ на занятті повинен бути розрахований на 5-7хв. З одного питання, доповнення-на 2-3хв. Важливо при доповненні не повторювати сказане доповідачем. На семінару під час виступу студент має право користуватися конспектом, однак не читати повністю відповіді на питання, а лише користуватися, своїми записами при наведенні конкретних цифрових даних або цитуючи джерело.

Крім усього, до кожної теми семінарського заняття пропонуються теми повідомлень (рефератів) та практикум з метою доповнення або поглиблення питань семінару.

Студенти мають бути готовими на семінарі не лише до усної відповіді на питання, а й до виконання практичних завдань, тестування – метою якого є бліц-контроль за рівнем підготовки усієї групи.

Загальні методичні вказівки

Як працювати з параграфом підручника:

  • Прочитайте весь параграф. Складіть цілісне уявлення про описані в ньому події, явища. Уважно розгляньте карти, схеми, інші ілюстрації.

  • Зверніть увагу на виділення і підручнику фактів, висновків, ідей.

  • Складіть розгорнутий план – він полегшить підготовку домашнього завдання.

  • Постарайтеся зв’язати з матеріалом параграфа те, що побачили і почули на уроці, що читали з досліджуваної теми.

  • Іноді необхідно переглянути параграфи, вивчені раніше.

  • Якщо щось здається незрозумілим, зверніться до словника, енциклопедії.

  • Перевірте, чи знаєте матеріал теми.

  • Підготуйте відповіді на питання і завдання, що містяться наприкінці параграфа. Виконайте завдання, запропоновані викладачем.

Як скласти план:

  • Уважно прочитайте текст.

  • Розділіть його на частини, виділіть в кожній із них головну думку.

  • Дайте назви частинам.

  • У кожній виділіть кілька положень, що розвивають головну думку.

  • Тепер залишається перевірити, чи всі основні ідеї, викладені в тексті, знайшли відображення у плані.

Як скласти тези:

(Тези – стило сформульовані основні положення статті, лекції, повідомлення, доповіді.)

Прочитайте текст, тези якого необхідно скласти. Переділіть на логічно завершенні частини і дайте їм назву, тобто складіть план. Знайдіть у тексті основні положення, які дають відповіді на запитання плану. Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ?

  • Визначте сутність кожної оцінки, події або явища.

  • Спробуйте з’ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку, і визначте об’єктивність його висновків.

  • Проаналізуйте наведені аргументи і логіку наведених доказів.

  • Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть, чому ви зробили саме даний вибір.

Робота з цитатою:

  • Цитатою користуються для уточнення власних думок, для їх підтвердження.

  • Для цитування вибирайте ті місця, що найбільш повно і чітко виражають головні думки автора.

  • Не можна зловживати цитатами. Посилання на авторитет – це не доказ.

  • Цитата повинна містити завершену думку автора.

  • Виписувати цитату треба старанно, буз заміни слів, із дотриманням розділових знаків, з позначенням пропусків.

  • Кожна цитата береться в лапки.

  • Після цитати зазначаються джерела, тобто прізвище автора, назва книги, місце, рік видання, сторінки.

Як працювати с історичним документом:

  • З’ясуйте походження документа:

- Хто його автор.

- За яких історичних обставин він з’явився.

  • Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка подій істориком, законодавчий акт тощо).

  • З’ясуйте, яке завдання до документа ви повинні виконати і що для цього потрібно.

  • Якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, - пригадайте що вам уже відомо про це.

  • Прочитайте текст документа, визначте значення понять і термінів, що місяться в ньому.

  • Спробуйте виконати завдання. Якщо ви не можете це зробити, визначте, що вам заважає.

  • Зверніть увагу на те, як сформульовано завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленої задачі.

  • Прочитайте уважно й повільно документ іще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.

Як написати реферат:

Уважно розберіться, на яку тему слід підготувати реферат. Вивчить літературу з цієї теми.

Визначте, в якій послідовності будете висловлювати. Складіть план реферату.

Реферат пишеться за таким планом:

  • У вступі ви пояснюєте важливість і актуальність обраної теми.

Звертайте увагу на те, що і як описувати.

  • В основній частині розкриваєте зміст реферату.

  • У закінченні формулюєте головні підсумки та висновки, яких ви дійшли.

  • Наприкінці реферату подається список літератури, яку ви використовували.

Як скласти повідомлення:

  • Прочитайте в підручнику матеріал, до якого ви складаєте повідомлення.

  • Прогляньте літературу, за якою ви будите його готувати.

  • Складіть план своєї розповіді.

  • За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.

  • Подумайте на тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати під час виступу повідомлення не забувайте про виразність і правильність своєї мови.

Як скласти історичний портрет:

  • Історичні умови, в яких відбувається, діяльність особистості.

  • Завдання, які прагне розв’язати Історичний діяч, і методи їх розв’язання.

  • Інтереси яких верств населення виражає Історичний діяч.

  • Значення його особистих якостей.

  • Оцінювання результатів діяльності історичної особи.



Модуль 1

Семінарське заняття №1

Тема: Утворення й розвиток ранньофеодальної держави – Київська Русь
Чи можуть не викликати повагу люди, які створили одну з

найбільших та наймогутніших держав середньовічної

Європи, державу, яка, за словами митрополита Ілларіона,

«була відома і чутна по всіх чотирьох кінцях землі».

П. Толочко

План:

  1. Передумови утворення східнослов’янської держави.

  2. Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі.

  3. Процес розпаду Київської Русі .



Література:

1) Аркас М. Історія України-Русі. - Одеса: Маяк, 1994. –С. 67-127.

2) Балушок В.Г. Полюддя: прагматична дія і ритуал // Український історичний журнал.

-1994. -№1. –С. 113-115.

3) Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // Український

історичний журнал. – 1994 -№1.

4) Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа . –К.: Лыбидь, 1990. –С. 34-75.

5) Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів: Світ, 1991. –С. 47-100.

6) Ефименко А.Я. История украинского народа. – К.: Лыбидь, 1990. –С. 27-89.

7) Історія України: курс лекцій. У 2 кн. Кн. І. Від найдавніших часів кінця XIX століття.

-К.: Либідь, 1991. –С 35-80.

8) Котляр М.Ф. Запровадження християнства у Давньоруській державі // Український

історичний журнал. -1988. -№6. –С. 14-25.

Котляр М.Ф. Київська держава часів Аскольда і Олега // Київська старовина. -1993.

-№3. –С. 70-75.

10) Крип’якевич І.П. Історія України. –Львів: Світ, 1990. –С. 33-85.

11) Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т.1 До середини XVII століття. –К.:

Либідь, 1992. –С. 87-156, 179-213.

12) Пріцак О. Походження Русі // Хроніка-2000. -1994. -№3-4. –С. 21-42; 1995. -№1. –С.

10-30.

13) Смолій В.А., Гуржій О.І. Становлення української феодальної державності //

Український історичний журнал. -1990. –№10. –С. 10-20.

14) Субтельний О. Україна: історія. –К.: Либідь, 1991. –С. 37-50.

15) Сухарев Ю.В. Киевская Русь й кочевник // Военно-исторический журнал. -1994. -№2.

-С. 84-92.

16) Історія України: Документи. Матеріали / уклад., комент. В.Ю. Короля. –К., 2001

17) Присяжнюк В. Виникнення і розвиток давньоруської держави. // Історія України.

-2003. -№ 44- С.1-6
Після вивчення теми студенти повинні знати:
а) хронологічні рамки:

  • існування держави, яку називають «Київська Русь»;

  • найбільш могутності давньоруської держави;

  • правління Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха.


б) дати:

  • прихід до влади в Києві Олега; його походи на Візантію;

  • князювання Ігоря, повстання древлян;

  • розгром хазарів Святославом, його загибель;

  • князювання Ольги, хрещення Ольги;

  • князювання Володимира;хрещення Русі; зведення Десятинної церкви;

  • правління Ярослава, розгром печенігів, будівництво Софійського собору; заснування Києво-Печерського монастиря; заснування першої школи та бібліотеки;

  • укладення «Правди Ярославичів», Любецький з’їзд князів;

  • повстання у Києві; князювання Володимира Мономаха;

  • перша згадка назви «Україна»; створення «Слово о полку Ігоровім»; Остромирове Євангеліє;

  • «Повість минулих літ»; «Повчання дітям».

в) назви:

  • давньоруського зводу законів;

  • відомого літописного зводу XI ст.;

  • держав з якими воювала і була сусідами Русь у (X-XI ст.);

  • міст, які були столицями найбільших князівств Русі.

г) імена великих київських князів X-XI ст. знати хронологічну послідовність їх

правління .

д) біографічні дані та основний зміст державно - політичної діяльності:

  • Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;

е) зміст понять і термінів:

  • теорії походження назви: «Русь», держава, князь, Київська Русь, віче, дружина, полюддя, печеніги, літописання, бояри, смерди, холопи, рядович, закуп, челядь, ізгої, вотчина, князівські усобиці, політична роздробленість, децентралізація.


Після вивчення теми студенти повинні вміти:

а) розповідати про:

  • виникнення державності у східних слов’ян;

  • походження назви «Русь»; теорію «норманського» походження держави Київської Русі;

  • реформи Володимира Великого, Ярослава Мудрого та його синів;

  • зовнішня і внутрішня політика Київських князівств.

б) встановити факти, які свідчать про посилення влади великого Київського князя

та зростання міжнародного авторитету та політичного впливу Русі в X- XI ст.
в) укласти « історичний портрет» київських князів Святослава, Володимира

Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, княгині Ольги;
г) визначити основні причини визнання християнства державною релігією Русі та

наслідки;
д) визначити внутрішню політику та зовнішньо – політичні фактори, які зумовили

розпад Київської держави та наслідки політичного роздроблення Київської Русі.
Питання для обговорення:
- За яких обставин утворилася держава Київська Русь?

- Яка теорія походження київської Русі здається вам більш аргументованою?

- Які періоди виділяють у політичній історії Київської Русі?

- Оцініть значення запровадження на Русі християнства.

- Доведіть, що X-XI ст. стали періодом розквіту Київської держави.

- Визначить історичне значення Київської Русі.

Теми повідомлень, рефератів:
- Князь Святослав: людина, полководець, державний діяч.

- Зовнішня політика Київської Русі.

- Історичний портрет Володимира Великого.

- Історичний портрет Ярослава Мудрого.

- Державницька діяльність Володимир Мономаха.

Практикум за темою:

«Утворення й розвиток ранньофеодальної держави – Київська Русь»

Хід роботи

  1. Ознайомтесь з джерелами й завданням.

  2. Обміркуйте засоби його виконання й визначить основні етапи роботи.

  3. Проаналізувати джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

  4. Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу

Джерела

З "Повісті минулих літ "

Боротьба між синами Святослава. Початок князювання Володимира

У рік 6485 [977]. Пішов Ярополк на Олега, брата свого, на Деревлянську землю. І вийшов супроти нього Олег, і приготувались вони обидва до бою, і коли зітнулися війська, переміг Ярополк Олега. І побіг тоді Олег з воями своїми в город, що зветься Вручий. А був міст через рів до воріт городських, і [люди], давлячи один одного, спихнули Олега з мосту в урвище. І падало багато людей з мосту, і подавили [тут] і коней, і людей.

І Ярополк, ввійшовши у город Олегів, узяв волость його і послав шукати брата свого. І, шукавши, його не знайшли, та сказав один древлянин: "Я бачив учора, як спихнули його з моста". 1 послав Ярополк шукати його, і волочили трупи з рову од ранку й до полудня, і знайшли Олега насподі під трупами, і, винісши, поклали його на коврі. І прийшов Ярополк до нього, і плакав, і сказав Свенельду: "Дивись, адже ти сього хотів". І погребли Олега на [високому] місці коло города Вручого, і єсть могила його коло Вручого й до сьогодні. І взяв волость його Ярополк. А в Ярополка була жона - грекиня - [раніше] ж була вона черницею, та привів був її отець його Святослав і віддав її за Ярополка, бо гарна вона була з лиця.

Коли ж почув це Володимир у Новгороді, що Ярополк убив Олега, то, убоявшись, утік він за море. А Ярополк посадив посадників своїх у Новгороді і володів один у Русі...

У рік 6488 [980]. Прийшов Володимир з варягами до Новгорода і сказав посадникам Ярополковим: "Ідіте до брата мойого і скажіте йому: "Володимир іде на тебе, готуйся насупроти битися".

І сів він у Новгороді, і послав [отроків] до Рогволода, князя полоцького, мовлячи: "Хочу взяти дочку твою за жону". Він тоді запитав дочку свою: "Чи хочеш ти за Володимира?" А вона сказала: "Не хочу я роззути Володимира, а Ярополка хочу". Рогволод же прийшов був із замор'я і мав волость свою в Полоцьку. А Тур [сів] у Турові; од нього ж і туровці прозвалися. І прийшли отроки Володимирові, і повідали йому всю річ Рогніді, дочки Рогволода, князя Полоцького. Володимир тоді зібрав воїв багато - варягів, і словен, і чуді, і кривичів - і пішов на Рогволода. У сей же час хотіли видати Рогнідь за Ярополка. 1 прийшов Володимир на Полоцьк, і вбив Рогволода і синів його двох, а дочку його Рогнідь узяв за жону і пішов на Ярополка.

і прийшов Володимир до Києва з воями многими. І не зміг Ярополк стати супроти Володимира, і заперся Ярополк з людьми своїми і з воєводою Блудом. І стояв Володимир, окопавшись, на Дорогожичі - межи Дорогожичсм і Капичем, - і єсть рів [той] і до сьогодні.

Володимир тим часом послав до Блуда, воєводи Ярополкового [послів], обманливо мовлячи: "Посприяй мені! Якщо уб'ю я брата свойого - буду мати тебе за отця свойого і велику честь бо дістанеш ти од мене. Не я бо почав братів убивати, а він. Я ж того убоявся і прийшов на нього", і сказав Блуд до посланих Володимиром: "Я буду з тобою в приязні".

0 злая облудо людськая! Як ото Давид говорить: "Той, що їсть хліб мій, підняв на мене облуду". ...Отак і Блуд зрадив князя свого, діставши од нього почесті многі. Сей і був повинен за ту кров.

Бо сей Блуд, запершись із Ярополком [у Києві], часто слав до Володимира [послів], кажучи йому іти на приступ до города з боєм, [а] сам замишляв убити Ярополка. Та [через] городян не можна [було] вбити його. Блуд, отож, не змігши, як би його погубити, замислив [учинити це] обманом, кажучи йому не виходити на битву з города. І мовив при цім Блуд Ярополкові: "Кияни посилають до Володимира, говорячи. "Іди на приступ до города з боєм. Ми видамо, -мовляв, - тобі Ярополка. Утікай із города".

1 послухав його Ярополк, і побіг із города, і, прийшовши, заперся в городі Родні на усті Росі. А Володимир увійшов у Київ.

І обложили [вої Володимирові] Ярополка в Родні, і був голод великий у ньому, і єсть примовка й до сьогодні: "Біда, як у Родні". 1 сказав Блуд Ярополкові: "Чи бачиш ти, скільки воїв у брата твойого? Нам їх не перебороти. Тому мирися ти з братом своїм", - обманюючи його, це говорив він. І мовив Ярополк: "Нехай буде так". І послав Блуд до Володимира [посла], кажучи: "Збувся, мовляв, намір твій. Я приведу, мовляв, Ярополка до тебе, а ти приготуй

[людей] убити його". Володимир же, це почувши [і] увійшовши у двір теремний отчий, що про нього ми раніш сказали, сів тут із воями і з дружиною своєю.

І сказав Блуд Ярополкові: "Піди до брата свойого і скажи йому: "Що ти мені не даси - те я візьму". Пішов тоді Ярополк, і сказав йому [боярин його] Варяжко: "Не ходи, княже. Уб'ють тебе. Утікай в Печеніги і ти приведеш воїв".

І не послухав він його, і прибув Ярополк до Володимира. І коли входив він у двері, підняли його два варяги двома мечами під груди, а Блуд зачинив двері і не дав услід за ним увійти своїм. І так убитий був Ярополк.

Варяжко ж, побачивши, що вбито Ярополка, утік із двору в Печеніги і багато воював з печенігами проти Володимира. І той ледве прихилив його [до себе], поклявшись йому.

Володимир же став жити з жоною брата, грекинею, а була вона вагітна. Від неї він і родив Святополка. А від гріховного кореня лихий плід буває. Тому що була раніш мати його черницею, а по-друге, [оскільки] Володимир жив із нею, не одружившись, то був він плодом перелюбства. Тим-то й отець його не любив, бо був він од двох батьків: од Ярополка і від Володимира.

І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев'яного, а голова його [була] срібна, а вус - золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм [люди] жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх, і жертвували [їх цим] бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руськая і пагорб той. Але преблагий бог не хоче смерті грішникам; на тім пагорбі нині є церква святого Василія [Великого], як ото ми потім скажемо. Та ми до попереднього повернемось.

Володимир же посадив Добриню, вуя свого, в Новгороді. І Добриня, прийшовши в Новгород, поставив кумир Перуна над рікою Волховом, і приносили йому жертви люди новгородські, яко богу.

Був же Володимир переможений похіттю до жінок, [і] було йому приведено шість жон: Рогнідь, що її посадив він на [річці] Либеді, де ото є нині сільце Передславине, і від неї родив чотирьох синів: Ізяслава, Мстислава, Ярослава, Всеволода і двох дочок: [Передславу та Премиславу]; від грекині [він родив] Святополка; від чехині [Аллогії] - Вишеслава, а від другої [чехині Малфріді] - Святослава [і] Станіслава; від болгарині - Бориса і Гліба. І наложниць [було] у нього триста у Вишгороді, триста - в Білгороді, а двісті - на Берестовім...

Запитання:

  • Поясніть причини гострих князівських усобиць.

  • У який спосіб Володимир став великим київським князем?

  • Визначте позицію автора "Повісті" щодо змальованих ним подій. Чи згодні Ви з нею?


Охрещення Володимира

У рік 6496 [988], А за божим приреченням в цей час розболівся Володимир очима. І не бачив він нічого, і тужив вельми, і не догадувався, що зробити. І послала до нього цесариця [посла], кажучи, "Якщо ти хочеш болісті сеї позбутися, то відразу охрестись. Якщо ж ні - то не позбудешся сього". ї, це почувши, Володимир сказав: "Якщо буде се правда - воістину велик Бог християнський"'. І повелів він охрестити себе.

І тоді єпископ корсуньський з попами цесарициними, огласивши його, охрестили Володимира. І коли возложив [єпископ] руку на нього - він зразу прозрів. Як побачив Володимир це раптове зцілення, він прославив Бога, сказавши: "Тепер узнав я Бога істинного". А коли побачила це дружина його - многі охрестилися.

...Коли ж охрестили Володимира в Корсуні, [то] передали йому віру християнську, кажучи так: "Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: "Вірую во єдиного Бога отця вседержителя, творця неба і землі", - і до кінця цей символ віри.

Запитання:

  • Чи могла змальована у документі подія стати головною причиною охрещення Володимира?

  • Які причини спонукали князя прийняти християнство?


З "Руської правди"

1. Коли вб'є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде мститися - то 40 гривен за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов'янин, то 40 гривен поклади за нього.

2. Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось - потрібен свідок, не буде знаків - й справі кінець; якщо не може метатися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода.

3. Якщо хтось когось ударить батогом чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи

обухом, то 12 гривен; якщо його не спіймали, то помоталися йому, на тому й кінець.

4. Якщо поранить мечем, не виймаючи його, чи рукояттю, то 12 гривен.

5. Якщо поранить руку, і відпаде рука чи всохне, 40 гривен. Якщо нога буде ціла чи почне

кульгати, тоді то друзі примирять.

6. Якщо палець вріже якийсь, то 3 гривні за образу.

7. А коли вуса - 12 гривен, бороду - 12 гривен.

8. Якщо ж хто вийме меча, але не вдарить, то той гривню покладе.

9. Якщо ж поранить чоловік чоловіка чи від себе, чи до себе - 3 гривні та два свідки; якщо буде варяг чи колбяга - то під присягу.

10. Якщо челядин сховається чи у варяга, чи у колбяга і його впродовж трьох днів не

знайдуть, і на третій день не зізнається, - то 3 гривні за образу.

11. Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, - виклади 3 гривні.

12. Якщо хто візьме чужого коня чи зброю, чи одяг, а знайдеться у своєму миру (общині), то

взяти хазяїнові своє, а 3 гривні - за образу.

13. Якщо знайшов крадія, не кажи йому: "моє"; нехай піде на звід, де річ взяв, якщо не піде, то знайди поручника впродовж п'яти днів...

15. Якщо хто челядина спіймати хоче, упізнавши своє, то до одного вести, у кого той купував, а той веде до іншого, і так, коли дійде до третього, - кажи йому: "віддай ти мені свого челядина, а ти свої гроші шукай зі свідками".

16. Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, коли зустріне той муж холопа -може вбити його.

17. А якщо зламає чи спис, чи щит, чи сокиру і захоче сховати у себе, то взяти гроші у нього; а якщо зламав і почне повертати, то грішми мусить заплатити, скільки це коштуватиме.

18. Якщо уб'ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривен, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків - 80 гривен...

21. А за княжого тивуна 80 гривен. А за конюха стада 80 гривен.

22. А за сільського старосту княжого і хлібороба 12,гривен. А за радовичів княжих 5 гривен.

23. А за смерда і холопа 5 гривен.

24. Якщо сина годувальниці, чи годувальницю, 12.

25. А за княжого коня, якщо той з плямою, - 3 гривні; а за смердового - 2 гривні.

26. За кобилу 60 різань, а за вола гривню, а за корову 40 різань, а за третяка (дворічний бичок, жеребець) 15 кун, а за лонщину (худоба на другому році) півгривні,а за теля 5 різань, за яря (ягня) - ногата, за барана - ногата.

27. А якщо забере (уведе) чужого холопа чи раба, платити йому за образу 12 гривен...

31. Якщо смерда мордують без княжого повеління, то за образу 3 гривні.

Запитання: • Що дає "Руська правда" як історичне джерело для розуміння історії Київської Русі?

З "Повчань" Володимира Мономаха

Найперше, задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм і милостиню чиніть щедру, бо се єсть початок всякому добру.

Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на Господа, заволодіють землею.

Бо іще трохи - і не станс нечестивого, шукатиме він місця свого - і не знайде [його]. А кроткії унаслідують землю [і] радуватимуться у тривалому мирі. Підстерігає грішний праведного і скрегоче на нього зубами своїми. Господь же посміюється над ним, бо бачить, що прийде день Його ...

Тож, Бога ради, не лінуйтеся, я благаю вас, не забувайте трьох діл тих, бо не є важкі вони....

Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої, кажучи: "Як ото блудницю, і розбійника, і митника ти помилував єси, [Господи], так і нас, грішних, помилуй". І в церкві се дійте, і [спати] лягаючи. Не пропустіте ж ні одної ночі. Якщо ви при силі, [хоч раз] поклонітесь до землі, а коли вам станс немічне - то тричі. І сього не забувайте, не лінуйтеся, бо тим нічним поклоном і співом [молитви] чоловік побіждає диявола, і що за день людина согрішить, то сим ізбавляється [од гріха]. Навіть і на коні їздячи, [коли] не буде [у вас] ні з ким діла [і] якщо інших молитов не умієте ви мовити, то "Господи, помилуй" благайте без перестану потай - бо ся молитва єсть ліпша од усіх. [Молітеся краще], ніж думати нісенітницю, їздячи.

Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину.

Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

Паче всього - гордості не майте в серці і в умі. А скажімо: "Смертні ми єсмо, нині живі, а завтра - у гробі. Се все, що Ти нам, [Боже], дав єси, - не наше, а Твоє, [його] нам поручив Ти єси на небагато днів". І в землі не ховайте [нічого], - се нам великий єсть гріх.

Старих шануй, як отця, а молодих - як братів.

У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. Не покладайтесь на тивуна, ні отрока, щоби не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого.

На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. І сторожів самі наряджайте, і [на] ніч лише з усіх сторін розставивши довкола [себе] воїв, ляжте, а рано встаньте. А оружжя не знімайте із себе вборзі, не розгледівши [все] через лінощі, бо знагла людина погибає.

Лжі бережися, і п'янства, і блуду, бо в ньому душа погибає і тіло.

А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях, не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм [людям], ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а не то клясти вас начнуть. А куди підете і де станете -напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас [не] прийде - чи простий, чи знатний, чи посол, - якщо не можете дарунком, [то] їжею і питвом. Вони бо, мимоходячи, прославлять чоловіка по всіх землях - або добрим, або лихим.

Жону свою любіте, але не дайте їм [жінкам] над собою власті.

Запитання:

  • Чи поділяєте Ви ті ідеї, керуватися якими закликав Володимир Мономах своїх наступників?

  • Які із наведених у повчанні правил мають загальнолюдське значення?



Семінарське заняття №2

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (...
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /...
Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ...
Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ”
Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи
Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»...
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної...
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка