Курс лекцій Тема 1: Філософія, її предмет і роль в суспільстві


НазваКурс лекцій Тема 1: Філософія, її предмет і роль в суспільстві
Сторінка16/16
Дата21.03.2013
Розмір2.36 Mb.
ТипКурс лекцій
bibl.com.ua > Філософія > Курс лекцій
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
внутрішніх конфліктів. Їх джере­лом є складність, різнохарактерність самих мотивів особис­тості, що знаходяться у підпорядкованості та супідрядності один до одного. Специфіка внутрішнього конфлікту полягає в тому, що для нього характерна боротьба цінностей, норм, мо­тивів, які особистість визнає правильними.

Форм виявлення моральних конфліктів існує безліч. Вони зумовлені особливостями діяльності людини, специфічними умовами, за яких здійснюється ця діяльність, соціально-пси­хологічними характеристиками учасників конфлікту та інши­ми обставинами.

Розвиток конфлікту вимагає його вирішення. Засобом роз­в'язання конфлікту є «золоте правило» — «з двох лих обрати менше». Менше зло не є добро, але воно являє собою компро­міс у тих випадках, коли гармонія принципово неможлива для учасників конкретної ситуації. Найважливіший та боліс­ний вибір стоїть перед людиною, коли вона повинна обирати між добром і добром. Різні «види добра» можуть знаходитись на різних щаблях нашої ціннісної ієрархії, в такому разі вибір зробити легше: «нижчими» цінностями спокійно поступають­ся заради «вищих». Але вибір між цінностями «вищими» та рівними за значенням — це завжди важкий внутрішній конфлікт. У такому випадку людина переживає внутрішню боротьбу, в ній відбувається важка аналітична робота, яка на­цілена на те, щоб передбачити наслідки свого вибору. Яку б цінність людина не поставила на перше місце у своєму виборі, вона завжди буде шкодувати про ту цінність, якою знехтувала. Загальним принципом у вирішенні моральних конфліктів висувається положення про ієрархію моральних цінностей, систему переваг. Аксіомою у розв'язанні моральних конфліктів нерідко є положення про пріоритет суспільного інтересу перед приватним. На жаль, у реальній дійсності це сприймається та реалізується дуже спрощено: інтересами особи нехтують заради загальних інте­ресів. Підпорядкування особистого суспільному — є крайній, хоча такий, який часто зустрічається, варіант вирішення проблемної ситуації. Оптимальний вихід з конфліктної ситуа­ції передбачає не тільки готовність особи пожертвувати влас­ними інтересами, а й зусилля суспільства, спрямоване на за­доволення інтересів особи. Правильний моральний вибір є можливим тільки за наявності такого зустрічного руху від лю­дини до суспільства та від суспільства до людини.

Питання про свободу вибору неминуче підводить до проб­леми відповідальності. Відповідальність зворотна сторо­на свободи, яка нерозривно з нею пов'язана та завжди її су­проводжує. Той, хто діє вільно, повністю відповідає за свої дії. Моральна відповідальність означає здатність передбачити наслідки кожного свого вчинку і прагнення запобігти можливо­му негативному ходу подій.

Кожний людський вчинок як наслідок обраного рішення в ситуації морального вибору так чи інакше порушує інтереси інших людей, суспільства. Оскільки моральний вибір виражає реальний зв'язок особистості з іншими людьми, це завжди накладає відповідальність на особистість. Ця відпові­дальність умовно може бути поділена на внутрішню та зов­нішню. Внутрішня відповідальність є атрибутом такої мо­ральної категорії, як совість, вона виражає спроможність особистості усвідомлювати наслідки своїх вчинків, діяти відповідно до цих усвідомлень, керуючись нормами моралі. Зовнішня відповідальність виявляється у вигляді санкцій суспільства на дії особистості.

Відповідальність означає спроможність правильно зрозумі­ти потреби інших людей як свої особисті. Людина тоді пово­дитися відповідально стосовно інших, коли поважає в них особистість. Бути відповідальними означає розумне вміння ке­рувати особистою поведінкою, не даючи волі ірраціональним пристрастям.

Відповідальна поведінка супроводжується почуттям відпо­відальності, яке може виступати у позитивній та негативній формі. Позитивна форма — це почуття своєї значущості, відчуття певної влади над подіями, а також відповідно поваж­не ставлення до людей. Негативна форма відповідально­сті — це почуття бентежності, невпевненості у собі, страх «зіпсувати справу» недосконалістю своїх знань і вмінь.

Першою важливою умовою відповідальності є сама свобода здійснюваного вчин­ку. Якщо свобода вибору відсутня, то ми не можемо вважати індивіда морально відповідальним за те, що відбувалося з ним та навколо нього. Другою важливою умовою повноти мораль­ної відповідальності людини є навмисність її дій. Третє, що зумовлює відповідальність — осудність, тобто усвідомлення того, що відбувається, яка передбачає можливість завдяки волі припи­нити негативну дію або підтримати позитивну. Неосудними можуть бути божевільні, одурманені наркотиками або алкоголем люди. Коли скоюється злочин, удаване божевілля може бути обтяжливим чинником. Треба зазначити, що проб­лема осудності та пов'язана з нею проблема відповідальності досить складна й не вирішена остаточно.

Моральна відповідальність — явище складне, від неї не­можливо ухилитися, сховатися й утекти. Вона чекає на люди­ну зсередини та ззовні. Саме тому моральна свобода є не тіль­ки найвищим добром й великою цінністю для людини, а й дечим, від чого людина біжить, лякаючись відповідальності.

Головний зміст будь-якого людського вибору, передусім, у діянні, яке стає можливим на його основі. Вектор свободи ви­бору й морального самовизначення спрямовує діяльність лю­дини у цілісний і складний, сповнений суперечливих інтересів світ буття, де кожна дія стає символом певної суб'єктивної позиції, демонстрації тієї або іншої системи моральних цін­ностей.

Література:

  1. Капіца В.Ф. Філософія: духовно - ціннісний аспект, Київ - 1995, с. Спиркин А.Г. Основи філософії. М, 1988, гл. І, § 1,2

  2. Введение в філософію. Під ред І.Т. Фролова, М.,1989, чит.1 гл. І, § 1-5

  3. Філософія. /За ред. Г.А. Заїченка та ін., К. – 1995.

  4. Філософія. /За ред. І.Ф. Надольного, К. 1997.

  5. Філософія. /Під ред. В.П. Кохановського. Ростов - на – Дону, 1998, с. 6-35

  6. Мир філософії. ч.1, М.1991, с.10-129

  7. Ильенков З.В. Философия и культура. -М, 1991

  8. Ципко А.С. Хороши ли наши принципы? - Новый мир, 1990, № 4

  9. Спиркин А.Г. Основы философии. -М, 1988, гл. II, § 3.

  10. Введение в философию. Ч. І., - М., 1989, гл.ІV, с. 314-332, с. 344-364.

  11. Філософія. /За ред. Г.А. Заїченко та ін., - Київ, 1995, с. 128-141, с. 143-148

  12. Фрейд 3. Введение в психоанализ. М, 1989

  13. Философия. Ч. II. -М ., 1989, Гл. V и VI

  14. Філософія. /За ред. І.В. Бичко. Київ, 1993, с. 315-402

  15. Бессознательное. - Философский знциклопедический словарь М., 1989, с.58-59

  16. Лейбин В. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. М,-1990

  17. Алтухов В.Л. О становлении новой формы диалектики. - «Философские науки», 1990, № 2, с. 23-30

  18. Связь и обособленность. - Киев, Наукова думка, 1988

  19. Современные зарубежньые концепции диалектики. - М: Наука, 1987

  20. Категории диалектики, их развитие и функции. - К.: Наукова думка, 1980.

  21. Сущность и явление. -К., Наукова думка, 1987.

  22. Закон единства противоположностей. К.: Наукова думка, 1991.

  23. Законы и принципы материалистической диалектики. -К.: Наукова думка, 1989.

  24. Диалектика процесса познания. -М: Изд.МГУ,1986.

  25. Философские поиски и научная фантастика. -М: Знание, 1990.

  26. Диалектика и теория творчества.- М : изд. МГУ, 1987

  27. Шумилин А.Т. Проблемы теории творчества.-М.: Высшая школа, 1989

  28. Мир философии. -М.: 1991, ч.ІІ. разд.6, §2, ч.І. разд.2, §2.

  29. Філософія: Курс лекцій. -К.: 1991 (Лекція 21,23).

  30. Введение в философию. Учебник для вузов -М.: 1989. ч. II. гл. IX.

  31. Философия: Методические рекомендации по изучению вузовского курса. -К., 1991. Тема ЇХ.

  32. Введение в философию. Учебник для вузов -М.: 1989. ч. ІІ С. 130-137, 522-549.

  33. Філософія: Курс лекцій. -К.. 1991 (Лекція 25).

  34. Мир философии. Книга для чтения. -М.: 1991, ч.ІІ разд.7

  35. Асмус В.Ф. Избр. филос. труды. М., 1971 г.

  36. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. М., 1973г.

  37. Гулыга А.В. И. Кант. – 2-е издание.- М., 1981 г.

  38. Фролов И.Т. Философский словарь. 4-е издание.- М., 1981 г.

  39. Кант И. Критика чистого разума. Соч. в 6-ти т. М., 1963-1966 г.г.

  40. Б. Спиноза «Этика»

  41. Б. Спиноза «Краткий трактат о Боге, Человеке и его счастье»

  42. Б. Спиноза «Основы философии Декарта, доказанные геометрическим способом»

  43. В.В. Соколов «Спиноза»




  1. Волгин В.П. Скептицизм в философии. – М.: Просвещение, 1990.

  2. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVIII в. – М.: Просвещение, 1986.

  3. Локк. Избранные произведения. Т.2. – М., 1988.

  4. Скирбек Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.

  5. Философский словарь /Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1991.

  6. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. М., 1975

  7. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 3. Философия духа. М., 1977

  8. Лосев А. Ф. Бытие — имя — космос. М., 1993

  9. Фихте. Ясное ,как солнце сообщение широкой публике о сущности новейшей философии. Соч.:в 2 т.-т.1.-Спб , 1993 .-с.653-669.

  10. Булгаков .С. Н. Экскурс о Фихте . Соч. в 2 т.-т.1.,-м.,1993г.-с.490-519.

  11. Кузнецов . В. Н .Немецкая классическая философия второй половины 18-начала 19 века.-М.,1989г.-с126-160.

  12. Большой энциклопедический словарь. СПб.: "Норинт", 1998.

  13. Философия: Учебник для высших учебных заведений., Ростов н\Д: "Феникс", 1999.

  14. «Современная философия: словарь и хрестоматия». Изд. «Феникс». Ростов-на-Дону, 1995 г.

  15. Г. Г. Кириленко, Е. В. Шевцов. «ФИЛОСОФИЯ. Справочник студента». Изд. «АСТ». Москва, 1999 г.

  16. «Основы современной философии». Изд. «Лань». Санкт-Петербург, 1997 г.

  17. П. В. Алексеев, А. В. Панин, «ФИЛОСОФИЯ. Учебник». Изд. «Проспект». Москва, 2000 г.

  18. Канке В. А. Философия. М.: Логос, 1998. – 352 с.

  19. Кун Т. Структура научных революций. М.: Прогресс, 1977. – 304 с.

  20. Мамчур Е. А. Проблема выбора теории. М.: Наука, 1975. – 232 с.

  21. Панин А. В. Диалектический материализм и постпозитивизм. М.: Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.

  22. Полани М. Личностное знание. М.: Прогресс, 1985. – 344 с.

  23. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс ,1983 – 608 с.

  24. Ракитов А. И. Философские проблемы науки: системный подход. М.: Мысль, 1977. – 272 с.

  25. Современная философия науки. М.: Логос,1996. – 232 с.

  26. Соколов А. Н., Солонин Ю. Н. Предмет философии и обоснование науки. СПб, Наука, 1993. – 160 с.

  27. Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М. А. Философия науки и техники. М.: Контакт-Альфа, 1995. – 380 с.

  28. Философия / Под ред. В. Н. Лавриненко. М.: Юристъ, 1996. – 512 с.

  29. Философия и методология науки / Научн. ред. В. И. Купцов. Ч. 1. М.: SvR-Аргус,1994. – 304 с.

  30. Філософський словник за ред. В.І. Шинкарука. 2-е вид.переоб. 1доп.-К. Голов.ред. УРЄ 1986. Стор. 90

  31. Афоризмы житейской мудрости /Предисл. П.С.Гуревича, В.И.Столярова.-М.:Интербук.1990/ стр. 23

  32. Краткая философская энциклопедия - М.: изд.группа"Прогресс".-Энциклопедия. 1994 стр. 75.

  33. А. Шопенгауер "Избранные произведения:/Сост.,авт.вступ. и прим. М.С.Нарский/

  34. Історія естетичної думки в 6 т. том 3.- М., 1986 стор 273.

  35. Бекон Ф. Великое восстановление наук // Соч.: В 2-х т. - М., 1971. - Т.І. - С.63-83.

  36. Бекон Ф. Новый Органон // Соч.: В 2-х т. - М., 1972. - Т.2. - С.34-36, 61-123.

  37. Гоббс Т. Левиафан // Избран.произв.: В 2-х т. - М., 1964. - Т.2. - С.50-113, 149-169, 192-209, 280-304.

  38. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Соч.: В 3-х т. - М., 1985. - Т.І. - С.154-198, 212-215, 345-369.

  39.   Английские материалисты XVIII в. Собр.произв.: В 3-х т. - М., 1967-1968.
      

  40. Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания // Соч. - М., 1978. - С.149-249.

  41. Юм Д. Трактат о человеческой природе // Соч.: В 2-х т. - М., 1965. - Т.I. - С.77-161.

  42. Юм Д. Сокращенное изложение «Трактата о человеческой природе» // Соч.: В 2-х т. - М., 1965. - Т.I. - С.789-813.

  43. Ламетри Ж. Человек-машина // Соч. - М., 1976. - С.63-153.

  44. Монтескье Ш.Л. О духе законов // Избран.произв. - М., 1955.

  45. Руссо Ж.-Ж. Рассуждение о происхождении и основаниях неравенства между людьми // Трактаты. - М., 1969. - С.31-108.

  46. Ницше Ф. Воля к власти: Опыт переоценки всех ценностей. - М., 1994. - 352 с.

  47. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление // Соч.: В 4-х т. - М., 1992. - Т.І. - 394 с.

  48. Історія філософії України. Хрестоматія. - К., 1993.

  49. Історія філософії України. Підручник. - К., 1994.

  50. Горський В.С. Історія філософії України. - К., 1996.

  51. Огородник І.В., Огородник В.В. Нариси з історії філософії України. - К., 1991.

  52. Вільчинський Ю.М., Скринник М.А., Скринник З.Е., Вільчинська С.В., Карась А.Ф. Розвиток філософської думки в Україні. Курс лекцій. - К., 1994.

  53. Зелінський М.Ю. Людина майбутнього: прогнози і пророцтва. – К., 1990 – С.3-52.

  54. Кондрашов В.А., Чичина Е.А. Этика. Эстетика. Ростов н/Д., 1998

  55. Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. М., 1997

  56. Яковлев В.Г. Эстетика. М., 1999
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

І. Вступна частина Тема Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
Різноманітність тематики цих роздумів обумовлена загальною орієнтацією, самовизначенням людини у світі, її світоглядом
ТЕМА ФІЛОСОФІЯ ЯК СИСТЕМА ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ
Філософія та буденність. Філософія як любов до мудрості. Філософія та мудрість: суперечливість їх буття. Філософія як проблема для...
Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв
Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів...
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ...
Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів...
1. Сутність принципи і роль страхування
Говорушко Т. А., Еш С. М., Дем’яненко І. В., Г.І. Лановська. Страхування. Курс лекцій для студентів спеціальності «Фінанси» денної...
Курс лекцій Розділ 2: підрозділ 3: тема 13
Тема 13. Виробнича потужність – як узагальнення ресурсного потенціалу підприємства
Курс лекцій Розділ : Тема Тема 14
Модель визначення впливу ринкової стратегії на прибуток [ PIMS ] та ВОСС аналіз
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ...
Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с
Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення
Сучасна філософія техніки не є завершеною, вона навіть не являє собою певної філософської цілісності. Переважно це зумовлено «дитячим»...
Курс лекцій. ВСТУП   ТЕМА 7 КРИМІНАЛЬНО
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка